Рішення

від 19.12.2008 по справі 2-1974/2008

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-1974

Справа №2-1974

2008 рік

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    19 грудня 2008

року                                                                                       

м. Вінниця

    Вінницький

районний суд Вінницької області в складі:

    головуючого

судді: Ганкіної І.А.

    при секретарі

:  Шуляк Т.А.                                  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці

справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання особи такою, що втратила право

користування  житлом ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1

звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила

право користування житлом , посилаючись на те, що згідно ордеру № 29 від

19.01.1990 року її рідному батькові було надано житло (квартиру розміром

11,97м.кв), яке знаходиться в АДРЕСА_1в якому були прописані всі члени сім»ї, а

саме: прийомна мати - ОСОБА_3, брат - ОСОБА_2, сестра - ОСОБА_4, а також

позивачка.

ОСОБА_3 та

ОСОБА_4 виписались з даної квартири в 1999 році та переїхали проживати в інше

місце, батько, який являвся квартиронаймачем помер ІНФОРМАЦІЯ_1, залишились

проживати в даній квартирі позивачка  та

її  брат.

Брат, відповідач

по справі з 2001 року не сплачував за комунальні послуги, що підтверджується

довідкою сільради від 19 листопада 2008 року №185/11, а з 2004 року в даній

квартирі не проживає взагалі, що підтверджується довідкою № 608 від 19.11.2008

року та актами обстеження квартири від 19 листопада 2008 року. Місце проживання

ОСОБА_2 позивачці не відоме, після звернення в адресне бюро та міліцію з'ясувалося

лише, що він зареєстрований в АДРЕСА_1

За наведених

обставин позивачка змушена звернутися до суду з даним позовом, просить суд

постановити рішення, яким визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування

АДРЕСА_1та зняти його з реєстрації в даному житлі.

            В

судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала, аргументуючи його

мотивами викладеними в позовній заяві, просила його задоволити.

            Відповідач

в судове засідання не з”явився, хоча про час і місце судового засідання

повідомлявся належним чином, про що свідчить оголошення в газеті, причину

неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному

розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

            Заслухавши

пояснення позивача ОСОБА_1, свідків: ОСОБА_5, ОСОБА_6 дослідивши матеріали

справи , суд приходить до висновку , що позов підлягає до задоволення з

наступних підстав.

            Свідок

ОСОБА_6 суду показала, що дійсно брат позивачки ОСОБА_2 в

АДРЕСА_1зареєстрований, однак не проживає в 

ній  протягом чотирьох років.

            Свідок

ОСОБА_5 суду пояснила, що відповідач ОСОБА_2 в вищевказаній квартирі не

проживає з 2004 року, його речі відсутні.

            Як

встановлено по справі, згідно копії ордеру № 29 від 19.01.1990 року ОСОБА_7було

надано житло (квартиру розміром 11,97м.кв), яке знаходиться в АДРЕСА_1в якому

були прописані члени його сім»ї, а саме : 

дружина - ОСОБА_3, син - ОСОБА_2, дочки: ОСОБА_4 та ОСОБА_1(а.с.7,9).

ОСОБА_3 та

ОСОБА_4 виписались з даної квартири в 1999 році та переїхали проживати в інше

місце.

 Батько позивачки, ОСОБА_7, який являвся

квартиронаймачем, помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про

смерть, Серії І-АМ НОМЕР_1від 04.01.1999 року (а.с.13).  В квартирі залишились проживати  позивачка 

та її  брат - відповідач по

справі.

Відповідач по

справі з 2001 року не сплачував за квартплату та комунальні послуги, що

підтверджується довідкою сільради від 19 листопада 2008 року №185/11(а.с.5).

З 2004 року

відповідач в даній квартирі не проживає взагалі, що підтверджується довідкою №

608 від 19.11.2008 року та актами обстеження квартири від 19 листопада 2008

року(а.с.6,11,12).

            Згідно з

ч.2 ст.2 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця

проживання в Україні”, - реєстрація місця проживання особи не може бути умовою

реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними

договорами України, або підставою для їх обмеження.

            Згідно

п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування Конституції

України при здійсненні правосуддя” від 1 листопада 1996 року №9, - наявність чи

відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права

користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди

як член сім”ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

            А тому

звернення до суду із вимогою про зняття особи з реєстраційного обліку - одна з

форм захисту власником своїх прав, не суперечить законодавству і може бути

застосована судом.

            Крім

цього, будучи зареєстрованим в квартирі і не проживаючи там, відповідач порушує

ст.ст. 6,7 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця

проживання в Україні”, відповідно до яких, - громадяни України, зобов”язані

протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати

місце проживання.

            Таким

чином, в судовому засіданні встановлено факт непроживання відповідача ОСОБА_2 в

АДРЕСА_1з 2004  року, однак він

залишається бути зареєстрованим за даною адресою.

            Враховуючи,

що позивачка в зв”язку з реєстрацією відповідача вимушена вносити більшу плату за

комунальні послуги , чим обмежуються її права, як квартиронаймача та враховуючи

доведеність позову, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 підлягають до повного

задоволення.

            На

підставі викладеного та керуючись ст. ст.71, 79 ЖК України, ст.ст. 6,7 Закону

України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в

Україні”, 

ст.ст.15,30,60,215,219,223,224,232 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

            Позов

задоволити.

            Визнати

ОСОБА_2, таким, що втратив право користування 

житлом, а саме, АДРЕСА_1

Зняти ОСОБА_2з реєстрації

в АДРЕСА_1

Рішення може

бути оскаржене в апеляційному порядку до 

апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі в 10-денний строк з

дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього

протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

            Заочне

рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою

відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя :