Рішення

від 02.06.2015 по справі 907/1268/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.06.2015 Справа № 907/1268/14

Розглянувши матеріали справи

За позовом Приватного акціонерного товариства „Страхове товариство „Іллічівське", м. Київ

до відповідача 1 Приватного товариства „ДАНА", м. Мукачево

до відповідача 2 Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Дніпроінмед", м. Дніпропетровськ

до відповідача 3 Моторне (транспортне) страхове бюро України, м. Київ

до відповідача 4 Публічного акціонерного товариства „ХДІ страхування", м. Київ

Про стягнення 9 415,76 грн.,

Головуючий суддя Якимчук Л.М.

За участю представників сторін:

від позивача - Чекалов А. В., довіреність від 10.07.2014 №б/н;

від відповідача 1 - не з'явився;

від відповідача 2 - не з'явився;

від відповідача 3 - не з'явився;

від відповідача 4 - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

Позивач, Приватне акціонерне товариство „Страхове товариство „Іллічівське", м. Київ, звернувся до суду з позовом до відповідача 1, Приватного товариства „ДАНА", м. Мукачево, про стягнення 9 415,76 грн.

Ухвалами суду від 10.02.2015, від 10.03.2015 та від 21.04.2015 залучено до участі у справі як інших відповідачів Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „Дніпроінмед", м. Дніпропетровськ (відповідач 2), Моторне (транспортне) страхове бюро України, м. Київ (відповідач 3), Публічне акціонерне товариство „ХДІ страхування", м. Київ (відповідач 4).

Позовні вимоги вмотивовано тим, що на підставі укладеного між Приватним акціонерним товариством „Страхове товариство „Іллічівське" та Черняк Максимом Олександровичем, договору № ЦО-05-1-004278 від 22.08.2013 про добровільне страхування наземного транспорту, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, останньому (власнику пошкодженого автомобіля марки Skoda Fabia Elegance, державний № ВС5083СН) виплачено страхове відшкодування у розмірі 9 415,76 грн., а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1166, 1172,1187, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Власник транспортного засобу- „РЕНО МАГНУМ", державний номерний знак АО5150АК Приватне товариство „ДАНА", водій якого Теліга В.П., визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення (копія постанови Оболонського районного суду м. Києва в матеріалах справи), є відповідальним за заподіяний збиток, оскільки останній на момент ДТП перебував у трудових відносинах з приватним товариством „Дана", а цивільно-правова відповідальність власника вказаного транспортного засобу не була застрахована.

У ході судового розгляду справи представник позивача подав суду письмові пояснення від 19.03.2015 №1997/441 ИЛ, в яких вказує на те, що цивільно-правова відповідальність власника причепа була застрахована у відповідача 2 (СК „Дніпроінмед"), однак він вважає, що відшкодовувати понесені позивачем збитки має саме відповідач 1 (ПП „ДАНА"), оскільки відповідач 1 не мав на момент ДТП діючого полісу обов'язкового страхування саме автомобіля „Рено", державний №05150АК (тягач).

Стверджує, що відповідно до п.п.1.10 п. 1 Правил дорожнього руху України від 10.10.2001, причіп - транспортний засіб, призначений для руху тільки в з'єднанні з іншим транспортним засобом. До цього ж виду належать також напівпричепи та причепи-розпуски.

Вважає, що причіп (напівпричіп) не може експлуатуватися окремо від тягача, а тому в разі встановлення вини водія автомобіля з причепом (автопоїзда) у скоєнні ДТП, цивільно-правова відповідальність винної особи повинна наставати за шкоду, заподіяну третім особам як наслідок експлуатації тягача. Скоєння ДТП водієм автомобіля „РЕНО", державний номерний знак АО5150АК під час руху останнього, є наслідком дій водія тягача, оскільки як сам тягач так і причіп приводяться в рух двигуном тягача та діями водія цього тягача.

Відповідач 1 проти позову заперечив з підстав наведених у відзиві на позовну заяву від 10.02.2014 № б/н. Вказує, що ДТП сталося за участю не автомобіля „РЕНО МАГНУМ" державний номер 5150АК, який не був застрахований на час ДТП у зв'язку з перебуванням у відрядженні, а за участю напівпричепа „КОГЕЛ", державний номер АО4020ХХ, який мав дійсний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової діяльності з ПАТ „СК „Дніпроінмед" серія АЕ/2010144 від 17.03.2013 (строк дії до 16.03.2014).

Вважає, що відповідно до п.22.1. ст.22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Уповноважений представник відповідача 2 надіслав суду відзив на позовну заяву від 23.02.2015 № 178, в якому вважає позовні вимоги щодо нього необґрунтованими.

Зазначає, що Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „Дніпроінмед" не є належним відповідачем по справі, оскільки в разі, якщо тягач не був забезпечений жодним полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то регламентну виплату по ДТП має здійснювати Моторне (транспортне) страхове бюро України (відповідач 3). Вказане, встановлено п. 36.6 ст. 36 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Просить суд в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства „Страхове товариство „Іллічівське" до Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Дніпроінмед" (відповідач 2) відмовити повністю.

Крім того, надіслав суду клопотання про розгляд справи без участі його уповноваженого представника, за наявними в матеріалах справи документами.

У ході судового розгляду справи відповідач 3 (МТСБУ) проти позову щодо нього заперечив з підстав наведених у запереченнях на позовну заяву від 16.04.2015 №4/3-06/11138.

Вважає, що страховик, який здійснив виплату страхового відшкодування - не є потерпілим, а МТСБУ - не є особою відповідальною за збитки.

Межі права вимоги страховика не передбачають звернення з претензією до МТСБУ (відповідача 3). Особи, які несуть матеріальну відповідальність за шкоду заподіяну іншими особами, визначені Цивільним кодексом України. Такими особами, крім заподіювача шкоди, є зокрема його роботодавець та замовник (ст.1172 ЦКУ), батьки, опікуни або піклувальники (ст.ст.1178-1186 ЦКУ), володілець джерела підвищеної небеспеки (ст.1187ЦКУ).

Наголошує на тому, що МТСБУ не може бути визнано страховиком, тобто особою, яка за відповідну плату приймає на себе певні ризики. Законом визначений вичерпний перелік осіб, відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок ДТП якими несе МТСБУ.

Відповідно до чинного законодавства, МТСБУ не має обов'язку здійснювати регламентну виплату страховику, який сплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування на підставі п.п. „а" п.41.1 ст.41 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Крім того, відповідно до інформації, що міститься в Централізованій базі даних МТСБУ, станом на 26.11.2013 по відношенню до транспортного засобу „РЕНО МАГНУМ" державний номер АО5150АК Публічним акціонерним товариством „ХДІ страхування", м. Київ видано договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У своїх запереченнях на позовну заяву відповідач 3 посилається на ст. ст. 1172, 1178-1186, 1187 Цивільного кодексу України, ст.ст.13,36,39,41 Закону України „Про виконавче провадження" та просить суд в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства „Страхове товариство „Іллічівське" до Моторного (транспортного) страхового бюро України, м. Київ відмовити повністю.

У додаткових письмових поясненнях від 13.05.2015 № 4/3-06/13749 відповідач 3 (МТСБУ) наголошує на тому, що завданням МТСБУ є саме захист потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах шляхом надання останнім можливості використання спрощеної процедури отримання відшкодування.

Абзац 1 п. 36.4 ст. 36 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" містить обмеження стосовно кола осіб, яким МТСБУ виплачує таке відшкодування, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої п.п. „а" пункту 41.1. статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Так, відповідно до п.13.1 ст. 13 Закону, учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди І групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду І групи, у його присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.

Відшкодування збитків від ДТП, винуватцями якої є зазначені особи проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом

Отже, страховикам за договором добровільного страхування МТСБУ відшкодування здійснюється лише у випадках, якщо особа відповідальна за вчинення ДТП відноситься до категорії учасник бойових дій, інвалід війни, інвалід І групи.

Оскільки відповідальна за ДТП особа не відноситься до таких категорій осіб, МТСБУ виплату страхового відшкодування здійснювати не має.

Двадцять другого травня 2015 року відповідач 4 (Публічне акціонерне товариство „ХДІ страхування", м. Київ) на вимогу ухвали суду від 28.04.2015 надіслав суду відзив на позовну заяву від 19.05.2015 №138-ЛОР, де проти позову заперечив, позовні вимоги щодо нього вважає безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Вказує, що 12.05.2014 Публічне акціонерне товариство „ХДІ страхування" надіслав ПрАТ „Страхове товариство „Іллічівське" відповідь на заяву про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, в якому повідомило товариство (позивача ) про те, що Поліс страхування № АЕ/0178157, згідно якого була застрахована цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу „РЕНО МАГНУМ", державний номерний знак АО5150АК, на дату настання дорожньо-транспортної пригоди, а саме 26.11.2013 не діяв (втратив свою чинність), у зв'язку з чим ПАТ „ХДІ страхування" не має змоги кваліфікувати дану подію як страхову та провести виплату страхового відшкодування.

У задоволенні позовних вимог ПрАТ „Страхове товариство „Іллічівське" до Публічного акціонерного товариства „ХДІ страхування" просить відмовити повністю.

Судові засідання від 21.04.2015, від 28.04.2015, від 20.05.2015 та від 02.06.2015 проводилися у режимі відеоконференції за клопотанням відповідача 3 (Моторного (транспортного) страхового бюро України, м. Київ).

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 1, відповідача 3 та відповідача 4, а також відповідача 2 у попередніх судових засіданнях,

суд встановив:

Двадцять другого серпня 2013 року між Приватним акціонерним товариством „Страхове товариство „Іллічівське", як страховиком, та Черняк Максимом Олександровичем, як страхувальником, укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № ЦО-05-1-004278, згідно умов якого на страхування був прийнятий автомобіль марки Skoda Fabia Elegance, реєстраційний номер ВС5083СН. Вигодонабувачем за вказаним договором є страхувальник. Строк дії договору з 26.08.2013 до 25.08.2014.

Двадцять шостого листопада 2013 року в м.Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу „Шкода Фабія", державний номер ВС5083СН та транспортного засобу „Рено Магнум", державний номер АО5150АК, з напівпричепом „Когел" державний номер АО4020ХХ під керуванням Теліги В'ячеслава Петровича (винний водій). Власником автомобіля винуватця є ПП „ДАНА". Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля „"Рено Магнум, держаний номер АО5150АК (тягач), яким керував винуватець ДТП не бупа застрахована на день ДТП.

До Приватного акціонерного товариства „Страхове товариство „Іллічівське" (позивач у справі) звернувся страхувальник із заявою про настання страхового випадку та вимогою виплатити страхове відшкодування у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка є страховим випадком відповідно до умов договору про добровільне страхування наземного транспорту.

Факт настання даної події (дорожньо-транспортної пригоди) та вини водія Теліги В.П. встановлено постановою Оболонського районного суду м. Києва від 20.12.2013.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, від 02.12.2013 № 894, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу Skoda Fabia Elegance 1.2, реєстраційний номер ВС5083СН, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 9 533,77 грн.

У зв'язку з ремонтом транспортного засобу Skoda Fabia Elegance третього грудня 2013 року товариством з обмеженою відповідальністю „Автоцентр Прага Авто на Кільцевій" Черняку М. О. виставлено рахунок №САСТ-337745 на суму 9415,76 грн.

На підставі вказаного звіту, рахунку та згідно умов договору позивачем складено страховий акт №ЦО-41675-ЦО-05-1-0000004278-01 від 20.12.2013 про виплату страхового відшкодування та розрахунок суми страхового відшкодування і перераховано ТОВ „Автоцентр Прага Авто на Кільцевій" згідно платіжного доручення №11776 від 27.12.2013 суму 9415,76 грн.

У результаті такої виплати позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Оскільки позивач вважав, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля, яким керував винуватець ДТП, застрахована в ПрАТ „СК "ДНІПРОІНМЕД" (напівпричіп) та ПАТ „ХДІ страхування" (тягач), то він звернувся до вказаних страхових компаній із претензіями від 10.07.2014 №1175 та від 25.03.2014 №7101/441Іл про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, однак у виплаті позивачу (Приватному акціонерному товариству „Страхове товариство „Іллічівське") відмовлено, з посиланням на те, що на момент ДТП (26 листопада 2013 року) поліси вже не діяли.

З врахуванням зазначеного, дев'ятнадцятого вересня 2014 року позивач надіслав на адресу відповідача 1 (ПП „ДАНА") претензію про виплату збитків №8015/441 Іл (докази про отримання є в матеріалах справи), проте останній шкоду позивачу не відшкодував, у зв'язку з чим той звернувся з даним позовом до суду.

Судом встановлено, що автомобіль, який скоїв ДТП, складався з тягача та напівпричепа. Страховий поліс №АЕ/0178157 щодо тягача - „Renauet MAGNUM", реєстраційний номер АА5150АК, виданий ПАТ „ХДІ страхування", закінчився 20.11.2013 (строк дії з 21.11.2012 по 20.11.2013), а страховий поліс №АЕ/2010144 щодо напівпричепа „Когел", реєстраційний номер АО4020ХХ, виданий ПАТ „Страхова компанія „Дніпроінмед", м. Дніпропетровськ закінчився 16.03.2014 (строк дії з 17.03.2013 до 16.03.2014), тобто на час скоєння ДТП (26.11.2013) був застрахований напівпричеп.

Предметом спору у даній справі є стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України, Закону України "Про страхування", Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі ст. 5 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно зі ст. ст. 1166 та 1188 Цивільного кодексу України майнова шкода завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, та в разі завдання шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Частиною 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.

Особою, відповідальною за завдані збитки, може бути як безпосередній заподіювач шкоди, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.

Правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно п. 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, з аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що позивач після виплати застрахованій ним особі страхового відшкодування, може звернутися з відповідною вимогою про стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.

Згідно ст. 1 Закону України „Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ причіп - це транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем. Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що автомобіль „РЕНО МАГНУМ", державний номерний знак АО5150АК (тягач) та напівпричіп державний номерний знак АО4020ХХ в момент настання дорожньо-транспортної пригоди були не окремими транспортними засобами, а єдиним транспортним засобом - -автопоїздом. Відповідно до 1.1. Порядку узгодження нормативної документації на конструкцію транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту України №338 від 22 червня 2000 року автопоїздом визнається з'єднання автомобіля з одним або кількома причепами за допомогою зчіпного пристрою. Отже, вказана дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок взаємодії не декількох транспортних засобів, а одного, проте зчепленого з причепом, яким в даному випадку є автопоїзд.

Відповідно до п. 36.3 ст. 36 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо дорожньо-транспортна пригода сталася за участю декількох транспортних засобів, що перебували у з'єднанні між собою (у складі одного транспортного составу або під час буксирування із застосуванням жорсткого зчеплення чи з частковим навантаженням буксированого транспортного засобу на платформу або на спеціальний опорний пристрій), виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо тягача, а в разі якщо цей тягач незабезпечений, регламентна виплата здійснюється МТСБУ.

Відповідно до п. 39.1. ст. 39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Моторне (транспортне) страхове бюро України (Бюро) є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у Бюро є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 цього ж Закону одним із основних завдань Бюро є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Оскільки на момент настання дорожньо-транспортної пригоди було застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду заподіяну напівпричепом, то стягнути страхове відшкодування необхідно з Моторного (транспортного) страхового бюро України на підставі п.36.3 ст.36 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Суд прийшов до висновку про задоволення позову повністю та стягнення з відповідача 3 (Моторного (транспортного) страхового бюро України, м. Київ) суми 9 415,76грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача 3 (МТСБУ).

У задоволенні позову до відповідача 1, Приватного товариства „ДАНА", м. Мукачево, до відповідача 2, Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Дніпроінмед", м. Дніпропетровськ, до відповідача 4, Публічного акціонерного товариства „ХДІ страхування", м. Київ, належить відмовити.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача 3 про те, що він може компенсувати витрати страховика за договором майнового страхування в межах здійснюваного ним страхового відшкодування, але виключно у разі настання ДТП з вини осіб, які звільнені від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно з п.13.1 ст.13 Закону, оскільки у п.36.3 ст.36 вказаного Закону такого застереження немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський б-р, 8, код ЄДРПОУ 21647131) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхове товариство „Іллічівське" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 38 Б код ЄДРПОУ 25186738) суму 9 415 (дев'ять тисяч чотириста п'ятнадцять) грн. 76 коп. та суму 1 827(Одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. У позові до відповідача 1 , Приватного товариства „ДАНА", м. Мукачево, до відповідача 2 , Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Дніпроінмед", м. Дніпропетровськ, до відповідача 4 , Публічного акціонерного товариства „ХДІ страхування", м. Київ, відмовити .

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 08.06.2015

Суддя Якимчкук Л.М.