Рішення

від 12.05.2015 по справі 908/1609/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 9/70/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2015 Справа № 908/1609/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міга-76" (юр.адр.: 83003, м. Донецьк, пр. Дзержинського, буд. 64; адр.пошт.: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Соціалістична, буд. 45, оф. 317)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні перспективи" (71101, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, буд. 138-А)

про стягнення суми 344689,42 грн.

Суддя Боєва О.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Уфатова О.М. (дов. № б/н від 01.04.15)

Від відповідача: Іванченко А.І. (дов № 01/04-15 від 01.04.2015р.)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача за поставлену продукцію за договором поставки № 06/02/15 від 06.02.2015р. суми основного боргу в розмірі 124000 грн., суми пені в розмірі 1722,41 грн., суми штрафу в розмірі 32240 грн., суми 3 % річних в розмірі 310 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.03.2015р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1609/15-г, судове засідання призначено на 14.04.2015р. У судовому засіданні 14.04.2015р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 29.04.2015р. Ухвалою суду від 29.04.2015р. в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 12.05.2015р.

12.05.2015р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

14.04.2015р. до господарського суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому відповідач просить надіслати матеріали справи до органу досудового розслідування, а саме: до Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області, для повного та всебічного дослідження, та зупинити провадження у справі № 908/1609/15-г. Мотивуючи дане клопотання, відповідач зазначив, що договір поставки № 06/02/15 від 06.02.2015р. підписано директором товариства під впливом обману, у зв'язку з чим, директором товариства подана відповідна заява до Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області.

В засіданні суду 14.04.2015р. представник відповідача підтримав зазначене клопотання, представник позивача проти клопотання заперечив.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, відмовив у його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю.

Положення Господарського процесуального кодексу України не містять імперативної норми щодо направлення судом матеріалів справи до слідчих органів. Клопотання нормативно необґрунтоване та само пособі не є достатньою підставою для направлення матеріалів до слідчих органів. Більш того, доводи відповідача щодо внесення заяви до ЄРДР не підтверджені належними доказами.

У судовому засіданні 14.04.2015р. представником відповідача було подано письмове клопотання про витребування у позивача письмових пояснень та відповідних підтверджуючих документів. Представник позивача у судовому засіданні 14.04.2015р. проти клопотання відповідача заперечив.

Суд, розглянувши вказане клопотання відповідача, відмовив у його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю. Так, ст. 38 ГПК України передбачено право сторони у разі неможливості самостійно надати докази подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні обов'язково повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ. Проте відповідачем не зазначено, які саме докази (документи) слід витребувати у позивача, не зазначено обставин, які можуть підтвердити ці докази. До того ж, в силу приписів ст. 33 ГПК України на кожну сторону покладений обов'язок доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею ж 22 ГПК України передбачено право сторін подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, давати усні та письмові пояснення, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають в ході судового процесу тощо.

12.05.2015р. до господарського суду від позивача надійшло уточнення до позовної заяви, в якій позивач просить стягнути з відповідача за поставлену продукцію за договором поставки № 06/02/15 від 06.02.2015р. суму основного боргу в розмірі 124000 грн., суму пені в розмірі 11129,42 грн., суму штрафу в розмірі 208320 грн., суму 3% річних в розмірі 1240 грн. Тобто, фактично, зазначене уточнення є заявою про збільшення розміру позовних вимог.

Заява позивача про збільшення розміру позовних вимог не суперечить приписам ст. 22 ГПК України та прийнята судом до розгляду.

Таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача, за поставлену продукцію за договором поставки № 06/02/15 від 06.02.2015р., суми основного боргу в розмірі 124000 грн., суми пені в розмірі 11129,42 грн., суми штрафу в розмірі 208320 грн., суми 3% річних в розмірі 1240 грн.

Позивач підтримав позов, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, зазначивши, зокрема, про наступне. На виконання умов договору поставки № 06/02/15 від 06.02.2015р. позивач поставив відповідачу металопродукцію на загальну суму 124000 грн. Відповідач, в свою чергу, оплату за отриману ним металопродукцію не здійснив. У зв'язку з чим, позивач, на підставі ст. 625 ЦК України, п. 1 ст. 193, п. 6 ст. 232 ГК України просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 124000 грн., суму пені в розмірі 11129,42 грн., суму штрафу в розмірі 208320 грн., суму 3% річних в розмірі 1240 грн.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зазначивши, зокрема, про наступне. По-перше, договір поставки № 06/02/15 від 06.02.2015р. підписано директором ТОВ "Будівельні перспективи" під впливом обману. На договорі мітиться відтиск печатки товариства, яка на час підписання договору не була дійсною, в зв'язку з перереєстрацією товариства за новою юридичною адресою, та яка знаходилась у директора на збереженні. По-друге, за договором поставки продукція повинна бути поставлена покупцеві у повному обсязі протягом 5 робочих днів з дати підписання специфікацій, однак жодних специфікацій відповідач не підписував. По-третє, договір підписано в м. Краматорськ, а видаткова накладна складена та підписана в м. Донецьку. По-четверте, продукція за договором, враховуючи її значну кількість, не може знаходиться у офісі позивача, а тому повинен бути відповідний склад, проте доказів наявності такого складу, або договору оренди складських приміщень немає. По-п'яте, податкова накладна продавцем не виписувалась та покупцем не отримана, що також свідчить про неправомірність договору. Також відповідач зазначив, що оригінал договору у відповідача відсутній, платежі по вказаному договору не здійснювались. Просить в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

06.02.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міга-76" (постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельні перспективи" (покупець, відповідач у справі) був укладений договір поставки № 06/06/15, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язався передати покупцеві товар (металопродукцію в асортименті), який не обтяжений та щодо якого відсутні претензії третіх осіб, а покупець - прийняти товар і оплатити його вартість (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 2.1. договору кількість товару, яка поставляється покупцеві, становить 3100,310 м.кв.

Орієнтована ціна договору становить 124000 грн., у тому числі ПДВ (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 5.1., п. 5.3. договору товар повинен бути поставлений покупцеві у повному обсязі протягом 5 робочих днів з дати підписання специфікації. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту передавання товару покупцеві.

Відповідно п.п. 4.1.1. договору покупець зобов'язаний оплатити товар безготівковим розрахунком на розрахунковий рахунок продавця до 17.02.2015р.

В п. 9.1., п. 9.2. договору сторони визначили, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у моменту, визначений у п. 9.1. цього договору, та закінчується виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Як свідчать матеріали справи, своє зобов'язання щодо поставки товару позивач виконав у повному обсязі, поставивши відповідачу товар - профнастил НС-44 без пл., у кількості 3100,310 кв.м., на загальну суму 124000 грн. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною № РН-0000014 від 06.02.2015р. на суму 124000 грн. з ПДВ., яка підписана обома сторонами, з боку позивача - директором Омельницьким Г.Л., з боку відповідача - директором Левковець Д.В. Завірена копія видаткової накладної міститься в матеріалах справи, оригінали видаткової накладної та договору надано позивачем суду для огляду в судовому засіданні.

Відповідач, в свою чергу, свої договірні зобов'язання не виконав, оплату за отриманий товар не здійснив.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів належного виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за поставлений товар в розмірі 124000 грн. підтверджується матеріалами справи.

Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 124000 грн. основного боргу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 18.02.2015р. по 12.05.2015р. в розмірі 1240 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Перевіривши розрахунок 3% річних, наданий позивачем, суд встановив, що розрахунок здійснено не вірно. Так, здійснивши перерозрахунок, суд становив, що 3 % річних за період з 18.02.2015р. по 12.05.2015р. становлять 856,11 грн.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 11129,42 грн., за період з 18.02.2015р. по 12.05.2015р., та штрафу в розмірі 208320 грн. за період з 18.02.2015р. по 12.05.2015р.

Статтею 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.5. договору сторони визначили, що за порушення строків оплати товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а також штраф в розмір 2% від суми поставленої продукції за кожен день прострочення.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт порушення грошових зобов'язань відповідачем є доведеним, перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що період нарахування пені визначений позивачем вірно, і враховуючи приписи п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» щодо зазначеного позивачем максимального розміру пені, дійшов до висновку про необхідність задоволення вимог про стягнення пені в заявленому позивачем розмірі.

Отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 11129,42 грн. пені за період з 18.02.2015р. по 12.05.2015р.

Нарахування позивачем штрафу є також обґрунтованим, законним та відповідає приписам ст.ст. 230, 231 ГК України, абз. 2 п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань».

Розрахунок штрафу здійснено позивачем вірно, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача суми 208320 грн. штрафу підлягає задоволенню.

За таких обставин, в цілому, позовні вимоги задовольняються частково.

Доводи відповідача, викладені у відзиві спростовуються наведеним вище, а також наступним. По-перше, договір поставки № 06/02/15 від 06.02.2015р. укладений повноважними представниками сторін договору: з боку постачальника (позивача) - директором Омельницьким Г.Л., з боку покупця (відповідача) - директором Левковець Д.В. Згідно ж ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. По-друге, спростовуються доводи відповідача про відсутність специфікації до договору, оскільки в договорі сторони погодили такі істотні умови договору, як предмет, ціна, строк поставки та оплати, строк його дії. В договорі відсутні посилання про обов'язковість підписання специфікації. Посилання на специфікацію міститься лише в пункті 5.1. договору в якому визначений строк поставки товару. Відсутність специфікації до договору не спростовує факту поставки товару в кількості та за ціною встановленими в договорі. По-третє, щодо посилання відповідача підписання договору під впливом обману, суд звертає увагу, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів. Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно ж до приписів ст. 35 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні, яке набрало законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Інші доводи відповідача ґрунтуються на власних припущеннях та міркуваннях і не підтверджені належними доказами.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні перспективи" (71101, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, буд. 138-А; код ЄДРПОУ 37380066) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міга-76" (юр.адр.: 83003, м. Донецьк, пр. Дзержинського, буд. 64; адр.пошт.: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Соціалістична, буд. 45, оф. 317; код ЄДРПОУ 34626855) суму 124000 (сто двадцять чотири тисячі) грн. основного боргу, суму 11129 (одинадцять тисяч сто двадцять дев'ять) грн. 42 коп. пені, суму 208320 (двісті вісім тисяч триста двадцять) грн. штрафу, суму 856 (вісімсот п'ятдесят шість) грн. 11 коп. 3 % річних, суму 6886 (шість тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 11 коп. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 20.05.2015р.