Постанова

від 04.06.2015 по справі 911/1857/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2015 р. Справа№ 911/1857/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

при секретарі Місюк О.П.

за участю представників:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Златобанк» на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.04.2015 (суддя Бабкіна В.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантік-Південь»

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Златобанк» звернулось до Господарського суду Київської області із позовом до ТОВ «Атлантік-Південь» про стягнення коштів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.04.2015 позовну заяву з доданими до неї документами було повернуто позивачу без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 29.04.2015 та справу направити на розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 22.05.2015 апелянту відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 04.06.2015 в складі колегії суддів: головуючий суддя - Шапран В.В., судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В.

Представник сторін в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

ПАТ «Златобанк» звернулось до Господарського суду Київської області із позовом до ТОВ «Атлантік-Південь» про стягнення коштів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.04.2015 позовну заяву з доданими до неї документами було повернуто позивачу без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач, звертаючись із позовом до суду порушив правила об`єднання позовних вимог, а саме звернувся із вимогою про стягнення заборгованості за двома кредитним договорам, не пов`язаними підставами виникнення та подання доказів.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційну скаргу, приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Пунктом 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача.

Як вбачається з мотивувальної частини позовної заяви, заявляючи вимогу про стягнення вищезазначеної заборгованості, банком до позову включені вимоги про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 251/1/13-KL від 24.09.2013 р. та № 12/1/14-KL від 22.01.2014 р., які були укладені між позивачем та відповідачем. За вказаними кредитними договорами кредитором та боржником є одній й ті ж юридичні особи.

Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Господарський суд Київської області в оскаржуваній ухвалі зазначає, що заявлені позовні вимоги не пов`язані підставою виникнення, оскільки факт порушення зобов`язань боржника випливає з різних кредитних договорів.

Проте колегія суддів вважає даний висновок суду хибним, оскільки враховуючи правову природу наведених договорів - об`єднання позовних вимог за такими договорами є можливим, тому що вимоги про стягнення заборгованості пред`явлені до одного відповідача є однорідними та підтверджені тотожними доказами.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що кількість договорів не впливає на суть розгляду справи, головне щоб поєднані вимоги були однорідними і підтверджувалися тотожними доказами.

Як вбачається із тексту позовної заяви, підставою для звернення позивача із позовом до суду є порушення відповідачем умов, укладених між ним та банком кредитних договорів, щодо своєчасного повернення коштів та сплати відповідних відсотків за користування кредитними коштами, тобто підстави даних позовних вимог є однорідними - наявність факту порушення боржником своїх кредитних зобов`язань хоч і за різними договорами, проте укладеними між тими ж самими юридичними особами.

Докази на підтвердження заявлених позовних вимог також є тотожними, оскільки являють собою певну кількість документів, на підтвердження виконання боржником частково своїх зобов`язань із повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, виходячи із приписів ст. 58 ГПК України щодо підстав виникнення вимог за даним позовом, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив необґрунтовані висновки про те, що позивач об`єднав вимоги, які виникли з різних підстав і не пов`язані між собою тотожними доказами, оскільки матеріали позовної заяви свідчать, що всі вимоги у даній справі пов`язані між собою однією підставою виникнення - порушення порядку поверхня кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними, що є безпосереднього предметом обох кредитних договорів.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що місцевий суд помилково в оскаржуваній ухвалі зазначив про те, що розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки навпаки таке об`єднання вимог надають можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливить винесення різних рішень з однакових обставин.

Таким чином, колегія суддів вважає, оскаржувана ухвала є необґрунтованою, незаконною та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Статтею 103 ГПК України встановлено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Враховуючи положення ст. 104 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Златобанк» підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Київської області від 29.04.2015 по справі № 911/1857/15 - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Златобанк» - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 29.04.2015 по справі № 911/1857/15- - скасувати.

Справу № 911/1857/15 направити до Господарського суду Київської області для розгляду позову Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантік-Південь» про стягнення коштів по суті.

Матеріали справи № 911/1857/15 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко