Рішення

від 05.11.2014 по справі 335/6370/14-ц

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 335/6370/14-ц 2/335/1650/2014 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2014 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., при секретарі Лєдовій А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, Приватного підприємства «Термінал» про стягнення заборгованості за кредитними договорами та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2014 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ПП «Термінал» про стягнення заборгованості за кредитними договорами та звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позову зазначало, що 21.08.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Запорізької обласної дирекції та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №010/02-2/442, за умовами якого ОСОБА_2, як позичальнику надано кредит 30 000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,5% річних, з кінцевим строком повернення до 19 серпня 2017 року для використання у споживчих цілях.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 010/02-2/442 від 21.08.2007 року, між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником всіх прав та обов'язків є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Приватним підприємством «Термінал», в особі директора ОСОБА_2, було укладено Договір іпотеки №010/02-2/442 від 22.08.2007 року, відповідно до якого, ПП «Термінал» надало в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення, ХХХІІ, частина літ. А-5 загальною площею 75,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, заставною вартістю 346 446 грн.

Крім того, в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №010/02-2/442 від 21.08.2007 року, 21.08.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником всіх прав та обов'язків є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Запорізької обласної дирекції, та ПП «Термінал», в особі директора ОСОБА_2, був укладений Договір поруки № 010/02-2/442/2, відповідно до п. 1.2. якого, поручитель - ПП «Термінал» на добровільних засадах взяло на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по борговим зобов'язанням боржника - ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору № 010/02-2/442 від 21.08.2007 року.

07.08.2008 року між Банком та ОСОБА_2 була укладена Генеральна кредитна угода № 010/07-16/158, відповідно до якої загальний розмір позичкової заборгованості позичальника не повинен перевищувати суми, яка еквівалентна 40 000 доларів США строком по 06.08.2018 року.

В рамках даної Генеральної кредитної угоди між Банком та ОСОБА_2 07.08.2008 року укладено кредитний договір № 010/17-16/158/2 про надання кредиту у сумі 40 000 доларів США зі сплатою 16,65 % річних строком по 06.08.2018 року.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 010/17-16/158/2 від 07.08.2008 року, між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Запорізької обласної дирекції, та ПП «Термінал», в особі директора ОСОБА_2, був укладений договір іпотеки № 010/17-16/158/1 від 12.08.2008 року, предметом якого є нерухоме майно: нежиле приміщення ХХХІІ, частина літ. А-5, загальною площею 75,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, заставною вартістю 507 845 грн.

Пунктом 3.1.4. Договору іпотеки передбачено, що у випадку невиконання Іпотекодавцем зобов'язань за цим договором або позичальником за кредитним договором, утому числі, якщо кінцевий термін повернення кредиту ще не настав, іпотеко держатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п. 6 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити у повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних х реалізацією предмета іпотеки.

Пунктами 1.5.1., 1.5.1.1. кредитних договорів передбачено, що позичальник здійснює погашення відповідної частини кредиту щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення кредиту та сплати процентів, шляхом внесення готівки в касу Банку або безготівковим перерахуванням на позичковий рахунок. Нараховані проценти сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини Кредиту у строк, передбачений в Графіку повернення кредиту та сплати процентів.

Пунктом 1.12.3. кредитних договір передбачено, що з підписанням цих договір сторони домовилися, що будь-яке порушення позичальником умов цих договір повинно розглядатися як істотне порушення договорів, яке надає Банку право в порядку, передбаченому цими договорами або діючим законодавством України, незалежно від встановлених договорами строків виконання зобов'язань, вимагати від позичальника повернення кредиту та інших передбачених цими договорами платежів.

Відповідно до п. 4.1.1. договору, за порушення строків повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Внаслідок неналежного виконання зобов'язань за укладеними кредитними договорами з боку позичальника ОСОБА_2 у нього станом на 28.05.2014 року утворилася заборгованість за кредитним договором № 010/02-2/442 від 21.08.2007 року у розмірі 587 977 21 коп., з яких заборгованість за кредитом - 29 436,07 доларів США, що еквівалентно 344 687 грн. 55 коп.; заборгованість за відсотками - 20 337,16 доларів США, що еквівалентно 238 142,04 грн., пеня - 429,60 доларів США, що еквівалентно 5 147.61 грн.

Заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № 010/17-16/158/2 станом на 05.06.2014 року складає 837 924 грн. 34 коп., з яких: сума заборгованості за кредитом 41 051,69 доларів США, що еквівалентно 480 702,97 грн.; заборгованість за відсотками - 29 864,86 доларів США, що еквівалентно 349 708,55 грн.; пеня 641,60 доларів США, що еквівалентно 7 512,91 грн.

Посилаючись на вказані обставини, представник позивача просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2, та ПП «Термінал» на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 01002-2/442 від 21.08.2007 року в розмірі 587 977 грн. 21 коп.; звернути стягнення на майно ПП «Термінал» - нежиле приміщення ХХХІІ, частина літ. А-5, загальною площею 75,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу зазначеного майна в межах процедури виконавчого провадження з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною незалежним суб'єктом оціночної діяльності та за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, задовольнити вимоги позивача за кредитним договором № 10/02-2/442 від 21.08.2007 року в розмірі 587 977 грн. 21 коп.; після задоволення вимог за кредитним договором № 10/02-2/442 від 21.08.2007, за рахунок коштів, отриманих від реалізації іпотечного майна задовольнити вимоги позивача за кредитним договором № 010/17-16/158/2 від 07.08.2008 року в розмірі 837 924 грн. 34 коп., а також стягнути із відповідачів судовий збір.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримував у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник ПП «Термінал» в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог з підстав, викладених у запереченнях на позов. Крім того, посилалась на те, що вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором та одночасно про звернення стягнення на предмет іпотеки не можуть бути задоволено, оскільки вказані обставини призведуть до подвійного стягнення з відповідачів однієї ж тієї заборгованості.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день час та місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку, причини неявки до суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутність суду не подавав.

Вислухавши осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справ, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтями 1048, 1050, 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів від суми позики згідно з умовами договору.

Відповідно до пункту 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 627 вказаного Кодексу встановлено, що, відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону «Про іпотеку», іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання.

Судом встановлено, що 21.08.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Запорізької обласної дирекції та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 010/02-2/442, за умовами якого ОСОБА_2, як позичальнику надано кредит 30 000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,5% річних, з кінцевим строком повернення до 19 серпня 2017 року для використання у споживчих цілях.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 010/02-2/442 від 21.08.2007 року, між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником всіх прав та обов'язків є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Приватним підприємством «Термінал», в особі директора ОСОБА_2, було укладено Договір іпотеки №010/02-2/442 від 22.08.2007 року, відповідно до якого, ПП «Термінал» надало в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення, ХХХІІ, частина літ. А-5 загальною площею 75,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, заставною вартістю 346 446 грн.

Крім того, в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №010/02-2/442 від 21.08.2007 року, 21.08.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником всіх прав та обов'язків є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Запорізької обласної дирекції, та ПП «Термінал», в особі директора ОСОБА_2, був укладений Договір поруки № 010/02-2/442/2, відповідно до п. 1.2. якого, поручитель - ПП «Термінал» на добровільних засадах взяло на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по борговим зобов'язанням боржника - ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору № 010/02-2/442 від 21.08.2007 року.

07.08.2008 року між Банком та ОСОБА_2 була укладена Генеральна кредитна угода № 010/07-16/158, відповідно до якої загальний розмір позичкової заборгованості позичальника не повинен перевищувати суми, яка еквівалентна 40 000 доларів США строком по 06.08.2018 року.

В рамках даної Генеральної кредитної угоди між Банком та ОСОБА_2 07.08.2008 року укладено кредитний договір № 010/17-16/158/2 про надання кредиту у сумі 40 000 доларів США зі сплатою 16,65 % річних зі строком остаточного повернення кредиту по 06.08.2018 року.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 010/17-16/158/2 від 07.08.2008 року, між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Запорізької обласної дирекції, та ПП «Термінал», в особі директора ОСОБА_2, був укладений договір іпотеки № 010/17-16/158/1 від 12.08.2008 року, предметом якого є нерухоме майно: нежиле приміщення ХХХІІ, частина літ. А-5, загальною площею 75,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, заставною вартістю 507 845 грн.

Внаслідок неналежного виконання умов кредитних договорів, у ОСОБА_2 утворилася заборгованість перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Згідно розрахунку заборгованості відповідача, який не спростовано у встановленому ЦПК України порядку, заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № 010/02-2/442 від 21.08.2007 року станом на 28.05.2014 року становить 50 212,83 доларів США, що станом на день звернення позивача до суду з позовом було еквівалентно 587 977 21 коп., з яких заборгованість за кредитом - 29 436,07 доларів США, що еквівалентно 344 687 грн. 55 коп.; заборгованість за відсотками - 20 337,16 доларів США, що еквівалентно 238 142,04 грн., пеня - 429,60 доларів США, що еквівалентно 5 147,61 грн.

Заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № 010/17-16/158/2 станом на 05.06.2014 року, згідно розрахунку позивача, складає 71 558,14 доларів США, що станом на день звернення до суду з позовом було еквівалентно 837 924 грн. 34 коп., з яких: сума заборгованості за кредитом 41 051,69 доларів США, що еквівалентно 480 702,97 грн.; заборгованість за відсотками - 29 864,86 доларів США, що еквівалентно 349 708,55 грн.; пеня 641,60 доларів США, що еквівалентно 7 512,91 грн.

В судовому засіданні представником ПП «Термінал» було надано заперечення на позов, в якому відповідач наполягав на відмові у позові з підстав пропуску Банком строку позовної давності, тобто відповідачем було подано заяву про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст. 261 ЦК України, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами), починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 06 листопада 2013 року № 116.

Як вбачається з договору № 010/02-2/442 від 21.08.2007 року сторони встановили строк його виконання до 19 серпня 2017 року. Повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом щомісячної сплати позичальником платежів згідно з графіком погашення до цього договору.

Додатковою угодою № 2 від 21.10.2009 року до кредитного договору від 21.08.2007 року було затверджено новий графік погашення кредитних коштів та відсотків за користування кредитними коштами, з якого вбачається що чергове погашення кредиту та відсотків ОСОБА_2 повинен був здійснювати до 15 числа кожного місяця.

З матеріалів справи вбачається, що останнє погашення за вказаним договором ОСОБА_2 здійснив 28.05.2010 року. З позовом до суду ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося 10.06.2014 року, а тому з урахуванням викладених вище вимог законодавства, позивачем пропущено строк позовної давності про стягнення суми заборгованості за кредитом та відсотками за користування грошовими коштами за період з 28.05.2010 року по 10.06.2011 року.

Так, за вирахуванням періоду з 15 червня 2010 року по 15 червня 2011 року (строк позовної давності по якому пропущено позивачем) заборгованість позичальника за кредитним договором № 010/02-2/442 від 21.08.2007 року становить 43 335,01 доларів США, що станом на день звернення позивача із позовом до суду складало 507 440 грн., з яких заборгованість по кредиту 26 654,50 доларів США, що еквівалентно 312 116,20 грн.; заборгованість за відсотками 16 240,91 доларів США, що еквівалентно 190 176,18 грн.; загальна сума пені - 429,60 доларів США, що еквівалентно 5 147,61 грн.

Як вбачається з договору № 010/17-16/158/2 від 07.08.2008 року сторони встановили строк його виконання до 06 серпня 2018 року. Повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником платежів, що зменшуються згідно з графіком погашення до цього договору.

Додатковою угодою без № від 25.12.2008 року до кредитного договору від 07.08.2008 року було затверджено новий графік погашення кредитних коштів та відсотків за користування кредитними коштами, з якого вбачається що чергове погашення кредиту та відсотків ОСОБА_2 повинен був здійснювати до 28 числа кожного місяця.

З матеріалів справи вбачається, що останнє погашення за вказаним договором ОСОБА_2 здійснив 28.04.2010 року. З позовом до суду ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося 10.06.2014 року, а тому позивачем пропущено строк позовної давності про стягнення суми заборгованості за кредитом та відсотками за користування грошовими коштами по цьому договору за період з 28.05.2010 року по 28.05.2011 року.

Так, за вирахуванням періоду з 28 травня 2010 року по 28 травня 2011 року (строк позовної давності по якому пропущено позивачем) заборгованість позичальника за кредитним договором 010/17-16/158/2 від 07.08.2008 року становить 61 246,44 доларів США, що станом на день звернення позивача із позовом до суду складало 717 177,44 грн., з яких заборгованість по кредиту 36574,49 доларів США, що еквівалентно 428 276,31 грн.; заборгованість за відсотками 24 030,36 доларів США, що еквівалентно 281 388,31 грн.; загальна сума пені - 641,60 доларів США, що еквівалентно 7 512,91 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що доводи ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про наявність у ОСОБА_2 заборгованості за кредитними договорами, яка підлягає стягненню з відповідача та поручителя, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, є обґрунтованими, проте сума заборгованості має бути зменшена з урахуванням строків позовної давності, про які заявлено стороною спору.

Разом з тим, як вбачається з позовної заяви, на задоволенні якої наполягав представник позивача у судовому засіданні, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» одночасно заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 і поручителя ПП «Термінал» та про звернення стягнення на предмет іпотеки, яка передана на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором.

Як роз'яснив Верховний Суд України у своєму аналізі судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна, проведеному у 2014 році, одночасне стягнення суми боргу з боржника та звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить майновому поручителю, у рахунок погашення зазначеного боргу призводить до стягнення на користь кредитора однієї й тієї самої суми заборгованості одночасно як з боржника, так і з майнового поручителя за рахунок належного йому майна. За цієї ситуації відбувається фактичне подвоєння суми заборгованості, яка належить до виплати кредиторові. Таким чином, одночасне звернення стягнення заборгованості зі зверненням стягнення на предмет іпотеки в будь-якому випадку є неправильним.

Положення ч. 1 ст. 11 Закону «Про іпотеку», яким установлена відповідальність майнового поручителя перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки, передбачає право кредитора стягнути непокриту предметом іпотеки суму боргу з боржника у разі, якщо вартість іпотечного майна є меншою від заборгованості за основним зобов'язанням. Зважаючи на той факт, що чинне законодавство (ст. 39 Закону «Про іпотеку») та відповідні роз'яснення (п. 42 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин») передбачають зазначення в рішенні суду початкової ціни предмета іпотеки, беручи до уваги, що фактична ціна продажу цього майна в процесі його реалізації може змінюватися, вимога про стягнення суми боргу непокритого іпотечним майном повинна заявлятися лише після фактичного звернення стягнення на предмет іпотеки, причому як у випадку, коли мало місце звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить майновому поручителю, так і тоді, коли іпотечне майно належить боржнику за основним зобов'язанням.

Виходячи із зазначених позицій Верховного Суду України, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» підлягають частковому задоволенню, а саме в частині звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно: нежиле приміщення ХХХІІ, частина літ. А-5, загальною площею 75,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ПП «Термінал», в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 10/02-2/442 від 21.08.2007 року в розмірі 507 440 грн., а в разі, якщо вартість предмета іпотеки перевищить суму заборгованості за цим договором, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача за кредитним договором № 010/17-16/158/2 від 07.08.2008 року в розмірі 717 177 грн. 44 коп.

При цьому відмова ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у позовних вимогах про стягнення заборгованості за кредитними договорами, не позбавляє їх права на звернення до суду з позовом про її стягнення, якщо після реалізації предмета іпотеки буде існувати непокрита сума боргу.

Враховуючи вимоги ст. 88 ЦПК України з ПП «Термінал» на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3 654 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, Приватного підприємства «Термінал» про стягнення заборгованості за кредитними договорами та звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно: нежиле приміщення ХХХІІ, частина літ. А-5, загальною площею 75,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належить на праві власності Приватному Підприємству «Термінал», шляхом продажу зазначеного майна в межах процедури виконавчого провадження з прилюдних торгів з початковою ціною, визначеною незалежним суб'єктом оціночної діяльності.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк «Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за кредитним договором № 10/02-2/442 від 21.08.2007 року в розмірі 507 440 (п'ятсот сім тисяч чотириста сорок) грн.

Після задоволення вимог за кредитним договором № 10/02-2/442 від 21.08.2007 року в розмірі 507 440 грн., за рахунок коштів, отриманих від реалізації іпотечного майна задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк «Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за кредитним договором № 010/17-16/158/2 від 07.08.2008 року в розмірі 717 177 (сімсот сімнадцять тисяч сто сімдесят сім) грн. 44 коп.

Стягнути з Приватного підприємства «Термінал» на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судові витрати в сумі 3 654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: К.В. Гашук