Ухвала

від 02.06.2015 по справі 2а-315/08

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2015 року м. Київ К/800/25337/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Созидатель» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Созидатель» до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про визначення наявності компетенції та визначення права на затвердження тарифів,

в с т а н о в и л а:

У липні 2008 року Приватне акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Созидатель» звернулося до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про визначення наявності компетенції та визначення права на затвердження тарифів, в якому просило:

- встановити відсутність компетенції (повноважень) Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради на затвердження тарифів щодо оплати комунальних послуг, які надаються АТЗТ «НВО «Созидатель», до визначення такої компетенції (повноважень) законом;

- визнати право АТЗТ «НВО «Созидатель» здійснювати обов'язкове декларування зміни тарифів на комунальні послуги (погодження тарифів) шляхом надання Виконавчому комітету Дніпропетровської міської ради інформації про структуру тарифів та їх обґрунтованість, та відсутність обов'язків АТЗТ «НВО «Созидатель» отримувати від Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради будь-яких рішень з приводу погодження тарифів;

- визнати право АТЗТ «НВО «Созидатель» вважати погодженими з Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради тарифи, шо затверджені наказом АТЗТ «НВО «Созидатель» від 22.11.2007 року № 76/1 «Про затвердження тарифів для населення на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій для споживачів АТЗТ «НВО «Созидатель».

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.07.2008 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Созидатель» було задоволено. Встановлено відсутність компетенції (повноважень) виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради на затвердження тарифів щодо оплати комунальних послуг, які надаються АТЗТ «НВО «Созидатель», до визначення такої компетенції (повноважень) законом. Визнано право АТЗТ «НВО «Созидатель» здійснювати обов'язкове декларування зміни тарифів на комунальні послуги (погодження тарифів) шляхом надання Виконавчому комітету Дніпропетровської міської ради інформації про структуру тарифів та їх обґрунтованість, та відсутність обов'язків АТЗТ «НВО «Созидатель» отримувати від Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради будь-які рішення з приводу погодження тарифів. Визнано право АТЗТ «НВО «Созидатель» вважати погодженими з Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради тарифи, що затверджені наказом АТЗТ «НВО «Созидатель» від 22.11.2007 р. №76/1 «Про затвердження тарифів для населення на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для споживачів АТЗТ «НВО «Созидатель».

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 року апеляційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_3 було задоволено частково. Постанову Кіровського районного суду від 28.07.2008 року - скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Приватному акціонерному товариству «Наукове виробниче об'єднання «Созидатель» - відмовлено.

Судом апеляційної інстанції в порядку статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено процесуальну заміну позивача Акціонерне товариство закритого типу «Наукове виробниче об'єднання «Созидатель» його правонаступником Приватним акціонерним товариством «Наукове виробниче об'єднання «Созидатель».

У касаційній скарзі Приватне акціонерне товариство «Науково-виробниче об'єднання «Созидатель», не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 року та залишити в силі постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.07.2008 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Созидатель» задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.

Судом встановлено, що Приватним акціонерним товариством «Наукове виробниче об'єднання «Созидатель» заявлені вимоги щодо вирішення спору з приводу реалізації компетенції суб'єкта владних повноважень - органу місцевого самоврядування в сфері управління, у тому числі виконання владних управлінських функцій з приводу погодження зміни комунальних тарифів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із пунктами 1, 3 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на:

- публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

- публічно-правові спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, в тому числі делегованих повноважень.

Враховуючи, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено віднесення до адміністративної юрисдикції спорів щодо встановлення відсутності компетенції у суб'єкта владних повноважень з приводу реалізації ним певних владних функцій на вимогу юридичної особи, яка не є таким суб'єктом, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, відмовивши у задоволенні позовних вимог про встановлення відсутності компетенції (повноважень) Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради на затвердження тарифів щодо оплати комунальних послуг, які надаються АТЗТ «НВО «Созидатель», до визначення такої компетенції (повноважень) законом;

Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно із вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Враховуючи вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, особа повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Із наведених положень вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, а оскарженню підлягає рішення, дія або бездіяльність суб'єкта владних управлінських функцій, шляхом пред'явлення адміністративного позову, складеного у відповідності до приписів Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Як встановлено судом, Приватне акціонерне товариство «Науково-виробниче об'єднання «Созидатель» звернулося до суду з вимогами про визнання права позивача щодо вчинення дій з приводу зміни та погодження змін тарифів комунальних послуг споживачам.

Оскільки Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено можливості звернення фізичної або юридичної особи до суду із вимогою про визнання власного права на вчинення певних дій в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що позивач обрав невірний спосіб захисту свого порушеного права вимагаючи визнання права АТЗТ «НВО «Созидатель» здійснювати обов'язкове декларування зміни тарифів на комунальні послуги (погодження тарифів) шляхом надання Виконавчому комітету Дніпропетровської міської ради інформації про структуру тарифів та їх обґрунтованість, відсутність обов'язків АТЗТ «НВО «Созидатель» отримувати від Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради будь-яких рішень з приводу погодження тарифів та визнання права АТЗТ «НВО «Созидатель» вважати погодженими з Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради тарифи, що затверджені наказом АТЗТ «НВО «Созидатель» від 22.11.2007 року № 76/1 «Про затвердження тарифів для населення на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для споживачів АТЗТ «НВО «Созидатель».

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Созидатель» - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Созидатель» до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про визначення наявності компетенції та визначення права на затвердження тарифів - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз