Ухвала

від 20.05.2015 по справі 2а-1670/7616/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2015 року м. Київ К/9991/23494/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (правонаступник Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби)

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012

у справі № 2а-1670/7616/11 Полтавського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області (ОДПІ)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 29.06.2011 № 0000792302/106.

У касаційній скарзі Кременчуцька ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку позивачу за лютий 2011 року розміру від'ємного значення податку на додану вартість на 123678,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 29.06.2011 № 0000792302/106, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 06.06.2011 № 368/23-309/35713283, про порушення позивачем норм пунктів 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (ПК), а саме: завищено податковий кредит у податковому обліку за лютий 2011 року на загальну суму 123678,00 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ «Термастил-Україна» та ПП «Автобуд» на поставку підрядних послуг, які не мали реального характеру з огляду на не підтвердження їх економічної доцільності, наявності у постачальників трудових ресурсів та основних фондів, необхідних для здійснення поставки.

У судовому процесі встановлено, що за наслідками поставки позивачу підрядних послуг від ТОВ «Термастил-Україна» та ПП «Автобуд» ці постачальники виписали позивачу податкові накладні, а позивач, у свою чергу, оплатив вартість послуг та сформував на підставі цих податкових накладних податковий кредит за лютий 2011 року.

Так, з ПП «Автобуд» (підрядник) позивач уклав договори підряду: від 12.05.2010 №117/05-10/03 на виконання робіт на об'єкті «Винос автодороги Дмитрівка-Єристівка з будівництвом гідротехнічних споруд»; від 04.01.2011 № 11/50110 на виконання робіт на об'єкті Єристівський кар'єр (розробка та навантаження пустої породи на автосамоскиди; вивезення пустої породи на промисловий майданчик на відвал ТОВ «Єристівський ГЗК» (дальність транспортування до 4 км); планування поверхні після відпрацювання забою). З ТОВ «Термастил-Україна» (підрядник) позивач уклав договір на виконання проектних робіт від 12.11.2010 №406/11-10/03 щодо виготовлення проектної документації тимчасової будівлі для технічного обслуговування гірничої техніки на монтажному майданчику Єристівського кар'єру; договір від 26.11.2010 № 422/11-10/03 щодо виконання ТОВ «Термастіл-Україна» будівельних та монтажних робіт по зведенню тимчасової споруди для технічного обслуговування гірничої техніки на монтажному майданчику Єристівського кар'єру згідно розробленої підрядником проектної документації за договором від 12.11.2010 №406/11-10/03.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті (у редакції до внесення змін Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (підпункт 198.6 цієї статті у редакції до внесення змін Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Суди попередніх інстанцій, на підставі приєднаних до справи доказів, а саме: копій договорів, договірних цін, акту здачі - приймання виконаних робіт, платіжних доручень, схеми розподілу ділянок робіт підрядних організацій на виносі автодороги Дмитрівка - Єристівка, податкових накладних, актів приймання виконаних будівельних робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, технічних завдань, кошторису на проектні (вишукувальні) роботи, акту здачі-приймання проектної продукції, локального кошторису, відомості ресурсів до локального кошторису, акт готовності об'єкту, оцінка яким з дотриманням норм ст. 86 КАС України, встановили факти поставки позивачу від ТОВ «Термастил-Україна» та ПП «Автобуд» підрядних послуг та відповідно до вказаних обставин зробили обґрунтований та юридично правильний висновок про правомірність формування позивачем сум податкового кредиту за податковими накладними, виписаними цими постачальниками. Вказані висновки були зроблені із урахуванням встановлених у судовому процесі обставин виробничої необхідності вказаних витрат, зокрема: необхідність виносу автодороги зумовлена веденням гірничих робіт при розробці Єристівського родовища, а також тим, що територією Єристівського кар'єру пролягає дорога загального користування, яка призначена для руху громадського транспорту; послуги із вивезення пустої породи зумовлені видом виробничої діяльності з добування залізних руд, яку здійснює позивач.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенко Судді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев