Рішення

від 02.06.2015 по справі 914/881/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2015 р. Справа№ 914/881/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ

до відповідача: Приватного підприємства «Красер», м. Львів

про стягнення 76 305 грн. 87 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Деркач Ю.Ю., представник (довіреність №5350-О від 20.11.2013 р.);

від відповідача: не з'явився

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», м.Дніпропетровськ звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства «Красер», м. Львів про стягнення 76305грн. 87 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 20.03.2015р. призначив розгляд справи на 30.03.2015 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду, в судових засіданнях оголошувалась перерва. За клопотанням представника сторони строк вирішення спору було продовжено на 15 днів до 02.06.2015 р.

Представникам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було підписано заяву про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг», тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет, в частині надання послуги «Гарантований платіж», які разом із вищевказаною заявою складають договір банківського обслуговування. Відповідач зобов'язувався повернути суму кредиту та сплатити проценти за користування коштами у визначений в договорі строк. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо повернення суми кредиту не виконав, станом на дату подання позову до суду заборгованість згідно розрахунку становить 57 582 грн. 89 коп. по кредиту, 17 227 грн. 65 коп. по сплаті процентів. У зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань по договору відповідачу нараховано пеню в розмірі 1 495 грн. 33 коп. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача, становить 76 305 грн. 87 коп.

В судових засіданнях представник відповідача визнав позов частково в сумі 34 900 грн. 39 коп., просив в задоволенні решти позовних вимог відмовити. В своїх запереченнях зазначив, що сторонами у відповідності до ст. 1055 ЦК України не було укладено кредитного договору в письмовій формі. Також безпідставним, на думку представника відповідача, є посилання позивача на ч. 2 ст. 639 ЦК України, оскільки позивач не надсилав відповідачу договір в електронній формі. На сайті позивача зазначено лише про можливість надання кредиту у вигляді Гарантованого платежу під 4% річних, інші умови відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

13.03.2014 р. Приватним підприємством «Красер» (відповідачем) було підписано заяву, згідно умов якої відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», тарифів банку, що розмішені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua в частині надання послуги «Гарантований платіж», які, в разі використання наданих банком кредитних коштів, разом із цією заявою складають кредитний договір від 13.03.2014 р.

Відповідно до умов вказаного договору відповідачу було відкрито поточний рахунок 26002060720497.

Відповідно до п. 3.1.1.73. Умов, банк надає послугу Гарантованих платежів для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладається між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і банком (далі - послуга). Послуга надається у вигляді виконання банком заявок на договірне списання коштів (далі - «гарантований платіж» або «заявка»), згідно якої клієнт-платник доручає банку зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами.

Згідно п. 3.1.1.74. Умов, у разі необхідності отримання отримувачем послуги, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування інтернет - клієнт - банк «Приват-24» (далі - «Приват-24» подає в банк заявку на договірне списання коштів за встановленою формою, обов'язковими реквізитами якої є: номер і дата заявки (присвоюється автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарському договорі, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта/кредитних/змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу. Створені в Приват-24 заявки в обов'язковому порядку підписуються ключами електронних підписів посадових осіб клієнтів-платників.

Відповідачем 13.03.2014 р. було подано заявку №373 на здійснення за рахунок кредитних коштів платежу на загальну суму 64 555 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 3.1.1.75. Умов, після отримання банком за допомогою системи дистанційного обслуговування заявки (система Іntегnet Ваnкіng Приват-24 - офіційний канал зв'язку між банком та клієнтом відповідно до п.1.1.1.90. Умов), банк розглядає його на предмет надання або відмови у наданні послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника.

Розділом 3.2.2. зазначених Умов регламентований порядок надання та погашення кредиту.

Відповідно до п. 3.2.2.1 Умов, банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені, в заявці на договірне списання коштів (надалі - гарантованій платіж або заявка), в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим договором строки. Відновлювана кредитна лінія (далі - «кредит») надається банком для виконання клієнтом платежів за заявками на договірне списання коштів з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, яка не перевищує терміну повернення кредиту, та може бути змінена або скасована позичальником за згодою одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк «Приват24»), шляхом перерахування банком кредитних коштів на рахунок 3648, з подальшім перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок одержувачів, що вказані в заявці. Після видачі кредиту, подані позичальником банку заявки можуть бути відкликані позичальником виключно при отриманні згоди на її відкликання від одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк «Приват24»). Будь-які суперечки між платником (позичальником) та одержувачем грошових коштів, в тому числі ті, які виникли після видачі кредиту, вирішуються платником (позичальником) з отримувачем самостійно без пред'явлення платником (позичальником) до банку вимоги про відкликання заявки про платіж.

Згідно п. 3.2.2.2. Умов, термін повернення кредиту зазначений в заявці. Згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цих Умов, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У разі не погашення клієнтом заборгованості за цими умовами у строк, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є дата, зазначена в заявці.

Під датою виконання заявки сторони погодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, зазначеного у заявці клієнта. Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання клієнтом заявки до дати виконання заявки клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується клієнтом в дату надання в банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 р. клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 р. клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У випадку зміни вартості кредитних ресурсів на ринку грошових ресурсів, зміни облікової ставки НБУ, зміни курсу гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатору іноземних валют понад на 5 та більше процентів сторони на дату укладення цього договору, узгодили про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом. При цьому, таке збільшення розміру процентів за користування кредитом не повинно перевищувати подвійного розміру процентної ставки, зазначеної в цьому пункті. Інформацію про розмір узгодженої зміненої процентної ставки за користування кредитом, банк розміщує для клієнта одним з таких способів: в письмовій формі, через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта - системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, «Приват 24», sms-повідомлення на останні відомі банку номери телефонів, наданих банку при ідентифікації та актуалізації відомостей про клієнта, або іншими засобами. Узгоджений сторонами змінений розмір процентів за користування кредитом є чинним з моменту розміщення його способом, зазначеним в цьому пункті, якщо інша дата не визначена в інформації про зміну розміру процентів. У разі не погашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Банком було виконано отримані від відповідача заявки на здійснення платежів, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями меморіальних ордерів та виписками з банківських рахунків. Проте, в порушення договірних зобов'язань відповідач не повернув 57 582 грн. 89 коп. кредитних коштів. Зазначене підтверджується виписками з банківського рахунку.

Також за відповідачем обліковується заборгованість за процентами на суму 17 227 грн. 65 коп.

Претензією за вих. №40313LVL9S0ME від 25.12.2014 р. позивач звертався до відповідача з вимогою погасити заборгованість, яка залишена без розгляду та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами не виконав, згідно долученого до позовної заяви розрахунку заборгованість відповідача перед позивачем на дату розгляду справи в суді становить 57 582 грн. 89 коп. по кредиту, 17 227 грн. 65 коп. по сплаті процентів.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Частинами 1, 3 статті 181 ГК України визначено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Підписавши 13.03.2014 р. заяву електронним цифровим підписом, відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», які разом з цією заявою складають кредитний договір.

Правовий статус електронного цифрового підпису врегульований Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів врегульовано Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Одним із елементів обов'язкового реквізиту є електронний підпис, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник з електронним цифровим підписом автора.

Накладання електронного цифрового підпису завершує утворення електронного документа, надаючи йому юридичної сили. Юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними електронними цифровими підписами та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Частина 1 ст. 180 ГК України передбачає, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Зі змісту заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг вбачається, що вони містять всі істотні умови кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 3.2.2.10.1. умов, у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.2.6.2., 3.2.2.9.1. - 3.2.2.9.3. цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2., 3.2.2.6.3., 3.2.2.6.16., 3.2.2.7.2. цього договору, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.2.6.5., 3.2.2.9.4. - 3.2.2.9.6. цього договору, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права, передбаченого п. 3.2.2.2. цього договору, клієнт сплачує банку пеню в розмірі, зазначеному в заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно п. 3.2.2.10.4. умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3 цього договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 1 495 грн. 33 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 57582грн. 89 коп. заборгованості по кредиту, 17 227 грн. 65 коп. заборгованості по сплаті процентів, 1 495 грн. 33 коп. пені за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1054 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Красер», м. Львів, вул.Дунайська, буд. 7, кв. 28 (ідентифікаційний код 37205940) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 (ідентифікаційний код 14360570) 57 582 грн. 89 коп. заборгованості по кредиту, 17 227 грн. 65 коп. заборгованості по сплаті процентів, 1 495 грн. 33 коп. пені за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань, 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 02.06.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 08.06.2015 р.

Суддя Мазовіта А.Б.