Постанова

від 04.06.2015 по справі 916/1600/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2015 р.Справа № 916/1600/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Туренко В.Б.

суддів Поліщук Л.В., Таран С.В.

при секретарі судового засідання: Е.М. Вєлковій

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про день, час та місце апеляційного перегляду повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення господарського суду Одеської області від 10.10.2013 року

у справі № 916/1600/13

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ШИК»

про стягнення 85067,70 грн. вартості частки майна та прибутку товариства

ВСТАНОВИВ:

В червні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до місцевого господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ШИК» про стягнення 85067,70 грн., в тому числі: 78121,11 грн. - 10, 79% вартості основних фондів товариства; 202,84 грн. - частка в Статутному фонді товариства; 1294,80 грн. - частка додаткового капіталу товариства; 3722,55 грн. - частка грошових коштів товариства; 1726,40 грн. - частка нерозподіленого прибутку товариства (а.с. 2-3 т.1).

Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 54 Закону України «Про господарські товариства», ст. 148 Цивільного Кодексу України.

ТОВ «Фірма «ШИК» у відзиві на позов зазначило про його необґрунтованість (а.с. 56-58 т.1).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.07.2013р. справу призначено до колегіального розгляду (а.с. 96 т.1).

10.10.2013р. позивачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Приморським районним судом м. Одеси справи № 522/25276/13-ц за заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Фірма «ШИК» про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту належності товариству на праві власності квартири АДРЕСА_1, у задоволенні якого відмовлено, про що зазначено в оскарженому рішенні (а.с. 124 т.1).

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.10.2013р. (головуючий суддя - Рога Н.В., судді - Меденцев П.А., Никифорчук М.І.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 11.10.2013р., позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Фірма «ШИК» на користь ОСОБА_1 4235,40 грн. вартості частини майна та частини прибутку товариства, витрати по сплаті судового збору у сумі 85,66 грн. (а.с. 134-136 т.1).

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 21.10.2013р. звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила його скасувати, позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права (а.с. 142-144 т.1).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 28.10.2013р. апеляційну скаргу прийнято до провадження із призначенням до розгляду (а.с. 139 т.1).

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Фірма «ШИК» зазначило про її безпідставність та просила рішення суду залишити без змін (а.с. 155-157 т.1).

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 20.12.2013р. за клопотанням ОСОБА_1 апеляційне провадження у справі зупинено до набрання чинності рішення Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/25276/13-ц (а.с. 164-166 т.1).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 28.11.2014р. апеляційне провадження поновлено, у зв'язку із усуненням обставин, які зумовили його зупинення та апеляційну скаргу призначено до розгляду (а.с. 209-210 т.1).

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 08.12.2014р. за клопотанням ОСОБА_1 призначено у справі судову економічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідного інституту судових експертиз, у зв'язку з чим апеляційне провадження у справі зупинено (а.с. 229-234 т.1).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.04.2015р. задоволено клопотання експерта ОНДІСЕ про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової економічної експертизи, зобов'язано ТОВ «Фірма «ШИК» надати до суду апеляційної інстанції в термін до 20.04.2015р. додаткові матеріали, згідно переліку зазначеному в клопотанні експерта в оригіналах або належним чином засвідчених копіях; зобов'язано забезпечити безперешкодний доступ експерта до об'єктів дослідження та належні умови роботи, погодивши з експертом дату огляду (а.с. 7, 11-13 т.2).

Вказана ухвала суду направлена сторонам по справі 07.04.2015р., про що свідчить відбиток штампу канцелярії суду на зворотній сторінці ухвали суду. Однак, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення на адресу ТОВ «Фірма «ШИК» разом з копією ухвали суду від 06.04.2015р. повернулись до Одеського апеляційного господарського суду з відміткою на поштовому конверті «Фірма «ШИК» вибула». Вимоги ухвали суду від 06.04.2015р. товариством не виконані (а.с.16-19 т.2).

Судовою колегією з'ясовано, що ТОВ «Фірма «ШИК» припинило свою діяльність, у зв'язку з чим 31.12.2014р. внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи , що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.04.2015р. (а.с. 21-23 т.2).

Пунктом 4.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що за наявності відомостей про припинення діяльності суб'єкта господарювання, який є стороною у справі, господарському суду слід враховувати таке. Відповідно до частини сьомої статті 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Отже, при вирішенні питання щодо припинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 80 ГПК господарський суд повинен перевірити відповідні відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Ліквідація юридичної особи - сторони у справі, здійснена після прийняття судового рішення, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, не може бути підставою для застосування пункту 6 частини першої статті 80 ГПК.

Тобто, припинення діяльності ТОВ «Фірма «ШИК» після прийняття оскарженого ОСОБА_1 рішення не є підставою для припинення апеляційного провадження у справі.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 23.04.2015р. доручено експерту ОНДІСЕ при можливості провести призначену ухвалою суду від 08.12.2014р. судову економічну експертизу за наявними документами у даній справі (а.с. 24-25 т.2).

28.04.2015р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшло повідомлення ОНДІСЕ від 27.04.2015р. №1381/1382 про неможливість надання висновку судової економічної експертизи, у зв'язку з чим ухвалою суду апеляційної інстанції від 20.05.2015р. апеляційне провадження у справі поновлено із призначенням апеляційної скарги до розгляду (а.с. 28-30, 32-33 т.2).

Відповідно до ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 цього Кодексу, тобто у разі проведення експертизи по даній справі, висновок експерта не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили .

Згідно з ст. 75 ГПК України якщо, витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, судова колегія зазначає наступне.

За приписами ст. 11-1 Закону України «Про господарські товариства» законодавство про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.

За змістом ч. 2 ст. 87 Цивільного кодексу України установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 57 Господарського кодексу України встановлено, що установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству. Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб'єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно до закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про господарські товариства» установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.

Аналогічний зміст містить ст. 143 Цивільного кодексу України.

10.08.1994р. між громадянами України, у тому числі ОСОБА_1 укладено установчий договір про створення ТОВ «Фірма «ШИК», згідно з п. 1.3. якого місцезнаходження товариства: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 4.5. договору внесок ОСОБА_1 у Статутний фонд товариства у розмірі 38 млн. крб., склав - 2 млн. 714 тисяч 300 крб., що становило - 7,1 %. Договір нотаріально посвідчений 23.08.1994р. та зареєстрований за № 10-2485 (а.с. 7-11 т.1).

ТОВ «Фірма «ШИК» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі 16.09.1994р. з присвоєнням ідентифікаційного коду 22478570 (а.с. 59-60 т.1).

14.08.1995р. між ОСОБА_2 (учасник товариства) та ТОВ «Фірма «ШИК» укладено договір дарування, згідно умов якого ОСОБА_2 подарувала товариству належну їй на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23.09.1994р. № 4816 трьохкімнатну АДРЕСА_1, загальною площею 64,5 кв.м. , у тому числі 47,1 кв.м. жилої площі. Дар сторонами оцінений в 14 млн. крб. Договір нотаріальний посвідчений 14.08.1995р. та зареєстрований за № 8-3116 (а.с. 17-18 т.1).

Згідно технічного паспорту станом на жовтень 1999р. власником трьохкімнатної АДРЕСА_1, загальною площею 75,8 кв.м. (57, 4 кв.м. жилої, 18,4 кв.м. - підсобної), яка розташована на І поверху ІІІ поверхового будинку, з висотою приміщення - 3, 8 м. є ТОВ «ШИК». В технічному паспорті міститься «помітка» РИК від 23.06.1995р. № 472 про переобладнання квартири під офіс (а.с. 108-109 т.1).

За змістом п.п. 3.1., 7.1. Статуту ТОВ «Фірма «ШИК» у редакції 2005р. місцезнаходження товариства: АДРЕСА_1. Статутний капітал товариства становив - 1880,00 грн., у тому числі частка ОСОБА_1 у Статутному фонді товариства складала - 202,84 грн., що становить - 10,79 %.

Пунктом 6.5. Статуту ТОВ «Фірма «ШИК» у редакції 2005р. передбачено, що у випадку виходу учасника зі складу товариства йому виплачується вартість частини майна, пропорційна його частці у Статутному фонді. Виплата відбувається після затвердження річного звіту у термін до 12 місяців з дня виходу. За вимогою учасника і при згоді решти учасників вклад може бути повернений повністю або частково у майновій формі. Учаснику, що вийшов виплачується частка прибутку, яка йому належить, отримана товариством у цьому році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству у користування повертається у майновій формі без винагороди (а.с. 61-70 т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, 23.02.2012р. ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Фірма «ШИК» із нотаріально посвідченою заявою про добровільний вихід зі складу учасників товариства, якою просила виплатити вартість частини майна товариства, пропорційну її частці у Статутному капіталі товариства, станом на день подання цієї заяви та відповідну частину прибутку товариства, що одержана останнім у поточному році до моменту виходу ОСОБА_1 у встановленому закону порядку та строки. Означена заява отримана товариством 12.03.2012р., що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 19-22 т.1).

Відповідно до ч. 2 ст. 148 Цивільного кодексу України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

За приписами ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

У відповідності до п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства. У разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу.

Згідно з розрахунком ТОВ «Фірма «ШИК» від 26.02.2013р. вих. № 6, здійсненим останнім на підставі Статуту та балансу товариства станом на 31.12.2012р. та підписаним бухгалтером та директором товариства, частка майна товариства розрахована пропорційно частці ОСОБА_1 (10,79%) у Статутному капіталі товариства і становить - 7399,59 грн. (а.с. 23 т.1). При розрахунку вартості майна товариства останнє використало статті активу балансу за кодами 030, 230, 300, 320, 350 (а.с. 114 т.1).

Між тим, позивач не згоден з даним розрахунком, оскільки до нього не включена частина вартості майна товариства, а саме АДРЕСА_1. За твердженням ОСОБА_1, під час перебування останньої у складі учасників товариства питання щодо відчуження АДРЕСА_1 на розгляд загальних зборів учасників не виносилось, а відтак частина вартості цієї квартири (10,79 %) повинна бути включена до розрахунку суми, яка підлягає виплаті ОСОБА_1 у зв'язку із її виходом з товариства, що і стало підставою для звернення останньої з даним позовом.

За твердженням відповідача, позивач не надав доказів того, що він законно володів часткою у статутному капіталі товариства. Також, на думку ТОВ «Фірма «ШИК», ОСОБА_1 не надано доказів того, що на даний час квартира АДРЕСА_1 знаходиться у власності Фірми «ШИК». Крім того, відповідач зазначив, що він не заперечує проти сплати ОСОБА_1 вартості частини майна товариства, пропорційно до її частки у статутному капіталі, про що останню було повідомлено листом, направленим на її адресу 16.02.2013р. з пропозицією надати банківські реквізити для перерахування коштів. За іншим розрахунком ТОВ «Фірма «ШИК» сплаті підлягали грошові кошти у сумі 4235,40 грн. (а.с. 117 т.1).

Задовольняючі позовні вимоги ОСОБА_1 частково, місцевий господарський суд виходив з того, що на момент розгляду справи відсутні докази того, що Фірма «ШИК» є власником квартири АДРЕСА_1, оскільки згідно відповіді КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради зазначена квартира зареєстрована в складі нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 129,4 кв.м по АДРЕСА_1, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_3. Крім того, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.07.2013р. у даному Реєстрі відсутні відомості щодо права власності на квартиру АДРЕСА_1. Судом першої інстанції прийнято до уваги розрахунок ТОВ «Фірма «ШИК» без дати, без номера, згідно якого ОСОБА_1 до сплати підлягали грошові кошти у сумі 4235,40 грн.

Судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на слідуюче.

Так, в матеріалах справи наявні 2 розрахунки ТОВ «Фірма «ШИК»:

-від 26.02.2013р. вих. № 6, згідно якого ОСОБА_1 до сплати підлягали грошові кошти у сумі 7399,59 грн. Розрахунок підписаний бухгалтером, директором та скріплений печаткою товариства (а.с. 23 т.1);

-без дати та номера, згідно якого ОСОБА_1 до сплати підлягали грошові кошти у сумі 4235,40 грн. Розрахунок підписаний бухгалтером товариства. Підпис директора товариства відсутня (а.с. 117 т.1).

За даними КП «БТІ» Одеської міської ради станом на 31.12.2012р. право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ТОВ «ШИК» . Фактично ця квартира розміщена на І поверсі триповерхового лівоворотнього флігелю літ «А». За архівними даними за вказаною адресою зареєстрований об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 129,4 кв.м., яке фактично розміщено на І поверсі двоповерхового флігелю літ. «Б», право власності на це нежитлове приміщення зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 14.08.2009р. Тобто квартира № 10 та нежитлове приміщення І поверху загальною площею 129,4 кв.м. є різними самостійними окремими одиницями (а.с. 171-186 т.1).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13.05.2014р. заяву ОСОБА_1, зацікавлені особи: ТОВ «Фірма «ШИК», КП «ОМБТІ та РОН» про встановлення факту належності товариству на праві власності квартири АДРЕСА_1 у справі №522/25276/13-ц залишено без розгляду на підставі відповідної заяви ОСОБА_1 (а.с. 207 т.1).

В матеріалах справи наявний звіт ПП «Ріелт-Класік» №16/04/67, згідно якого ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 складала 724014 грн. (а.с. 24-39 т.1).

Приймаючи до уваги, що дослідження по оцінці ринкової вартості вказаної квартири проведено сертифікованим суб'єктом оціночної діяльності - ПП «Ріелт-Класік» і кваліфікованим оцінювачем ОСОБА_4 та містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених запитань, судова колегія, оцінивши звіт за правилами ст. 43 ГПК України, не знайшла жодних обставин, які б дозволяли стверджувати про його необґрунтованість, неправильність. Більш того, вказаний звіт відповідачем не оскаржено.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приймає звіт ПП «Ріелт-Класік» №16/04/67 в якості належного та допустимого доказу у справі.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що виплаті учаснику товариства - ОСОБА_1 підлягають грошові кошті у загальній сумі 85067,70 грн., а саме: 78121,11 грн. (724014х10,79%) - 10,79% вартості основних фондів товариства; 202,84 грн. - частка в Статутному фонді товариства; 1294,80 грн. (12000х10,79%) - частка додаткового капіталу товариства; 3722,55 грн. (34500х10,79%) - частка грошових коштів товариства; 1726,40 грн. (16000х 10,79%) - частка нерозподіленого прибутку товариства.

Враховуючи наведене, оскаржене рішення суду в частині відмови у позові підлягає скасуванню, а позов задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору, у тому числі за апеляційній перегляд відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст ст. 99, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення господарського суду Одеського області від 10.10.2013р. у справі №916/1600/13 в частині відмови у позові скасувати.

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фірми «ШИК» товариства з обмеженою відповідальністю на користь ОСОБА_1 85067,70 грн. вартості частки майна в статутного капіталі та 2580,75 грн. судового збору, в т.ч. за апеляційний перегляд.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено 09.06.2015р.

Головуючий суддя В.Б. Туренко

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя С.В. Таран