Ухвала

від 05.06.2015 по справі 826/17159/14

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

5 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

Судді-доповідачаКоротких О.А., Суддів:Волкова О.Ф., Прокопенка О.Б., - розглянувши заяву державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України м. Києва (далі - ДПІ) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фомейшн Секьюріті Кентрол»

далі - Товариство) до ДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а:

2 червня 2015 року ДПІ подало до Верховного Суду України заяву про перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2015 року, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС.

У заяві ДПІ посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, Вищий адміністративний суд України, погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій про задоволення позову виходив із того, що позивачем належним чином підтверджено реальність та фактичність здійснених господарських операцій, вони відповідають економічному змісту та діловій меті, а отримані результати використані позивачем у своїй господарській діяльності. Висновки податкового органу базуються виключно на припущеннях та повністю спростовуються матеріалами справи, а тому суди дійшли обґрунтованого висновку щодо правильного застосування норм матеріального права.

Разом із тим у рішеннях суду касаційної інстанції, на які посилається заявник, обґрунтовуючи наявність інакшого правозастосування, вбачається, зокрема, що Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 3 липня 2014 року, погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій про відмову у задоволення позову виходив із того, що суди попередніх інстанцій, оцінивши вказані обставини у сукупності та дослідивши наявні у справі докази, подані платником на підтвердження понесених витрат щодо взаємовідносин за наявним контрагентом, дійшли обґрунтованого висновку, що первинні документи не підтверджують реальність господарських операцій підприємства з ТОВ «С.К.М. Групп» за вказаних обставин, самі по собі податкові накладні не є достатнім свідченням дійсного виконання поставок (робіт, послуг). В ухвалі від 26 березня 2014 року погодившись з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволення позову Вищий адміністративний суд України виходив із того, що позивачем не було підтверджено належними первинними документами реальності виконання операцій з придбання нафтопродуктів в рамках господарських правовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Спецторгпозитив».

Таким чином, рішення касаційного суду, додані на обґрунтування заяви, ухвалені цим судом за інших фактичних обставин справ, а отже не підтверджують наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а тому у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Ураховуючи наведене та керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фомейшн Секьюріті Кентрол» до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя-доповідач О.А. Коротких Судді: О.Ф. Волков О.Б. Прокопенко