Постанова

від 15.04.2010 по справі 244/09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2010 р. справа № А27/250-07

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Проценко О.А. Кожана М.П.

при секретарі судового засідання: Дегтярьові Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бартоломео», м. Дніпропетровськ та Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська м.Дніпропетровськ

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2007 року

у справі №А27250-07 (категорія статобліку - 6.6.6)

за позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бартоломео», м. Дніпропетровськ

третя особа Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій, -

Встановила:

У травні 2007 року Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська м. Дніпропетровськ ( далі - ДПІ Бабушкінському районі м. Дніпропетровська) звернулась із позовом до господарського суду Дніпропетровської області, в якому просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бартоломео», м. Дніпропетровськ (далі -ТОВ «Бартоломео») 32200 грн. заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті штрафних санкцій, які застосовані згідно з актами перевірок №04620365/0233 від 13.12.2006р. і №04620152/2303 від 01.03.2007р.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2007р. позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Бартоломео»на користь державного бюджету штрафні санкції у розмірі 25500грн. В іншій частині позову відмовлено.

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 25500грн. з тих підстав, що рішення податкового органу про їх застосування є законним та обґрунтованим.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову щодо стягнення фінансових санкцій у розмірі 6700грн. за порушення відповідачем вимог абз.2 ст.7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»з огляду на те, що в ході вирішення спору позивачем і третьою особою не доведено факт наявності правопорушення з боку відповідача, а отже і обґрунтованість рішення про застосування штрафних санкцій від 21.06.07р. №0000122200/0.

Суд зазначив, що враховуючи специфіку роботи бару, в діяльності відповідача відсутнє порушення абз.2 ст.7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби». Крім того, в ході вирішення спору позивачем і третьою особою не надані протокол і опис товару, який реалізовувався товариством без марок акцизного збору.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позову в частині стягнення 6700грн.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач -ТОВ «Бартоломео»звернувся із апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову господарського суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У апеляційній скарзі апелянт посилається на протиправність перевірок, за результатами яких застосовано штрафні санкції, пред'явлені до стягнення, та вказує наступне.

Оскільки, «відповідно ст. 11 (І) Закону України „Про державну податкову службу" перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", є позаплановими перевірками, в діях співробітників ДПА вбачається грубе порушення встановленого законом порядку проведення позапланових перевірок, зокрема ч. 1 ст. 11(2) Закону України "Про державну податкову службу в Україні", якою передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку і копії наказу керівника податкового органу.

Що стосується права органів державної податкової служби проводити контрольні

закупівлі, то воно діючим законодавством не передбачено» .

Апелянт також вказує, що рішення суду прийнято без врахування фактичних обставин справи.

«Судом не прийнято до уваги посилання відповідача на той факт, що згідно інформації контрольної стрічки РРО ( св-во № НОМЕР_1 від 03.10.2005г.), о 16:18 був роздрукованим та наданим на руки «покупцю»(який потім назвався співробітником ДПА в Дніпропетровській області) касовий чек на повну суму оплати - 5 100 грн. При цьому, згідно відомостей, викладених в акті перевірки №1, в 16:24 посадовими особами здійснено підрахунок готівки, що знаходилась у сейфі РРО ( св-во № НОМЕР_1 від 03.10.2005г.), суму якої було звірено із сумою, вказаною в поточному звіті РРО. В процесі порівняння ними ж було встановлено, що в обох випадках підсумкове значення дорівнювало - 5 400 грн., тобто розбіжностей не виявлено. Таким чином, , у підсумковому значені поточного звіту РРО (в 16:24) та в загальну суму готівки у сейфі РРО 1 (5 400 грн.), входила і сума, отримана від співробітників ДПА у Дніпропетровській області, проведена через цей же РРО о 16:18 - 5100 грн. Із цього випливає, що не відповідає дійсності інформація, вказана у акті перевірки №1 про те, що розрахункових операцій на вказаном реєстраторі не проводилось.

Не відповідає дійсності і посилання позивача на Х-звіт, на суму 1345, що був роздрукований 13.12.2006 р. о 15 год.49 хв, оскільки вказаний Х-звіт був роздрукований касиром відповідача самостійно з метою службової перевірки. Даний Х-звіт був роздрукованим на РРО, зареєстрованому під №0462006825 від 03.10.2005, на якому розрахункова операція взагалі не проводилась, оскільки законодавством передбачено однократне проведення розрахунків через РРО. Більше того, самими перевіряючими в акті перевірки був зафіксований факт, що на момент, коли був роздрукованим Х-звіт, а саме о 15 год.49 хв. суми невідповідності не встановлено, що знову стверджує той факт, що на даному РРО розрахунок взагалі не проводився, оскільки був здійсненим о 16:18 через РРО ( св-во № НОМЕР_1 від 03.10.2005г.) Практика повсякденної діяльності підприємства свідчить про те, що вказаним методом працівники (касири) підприємства здійснюють службові перевірки в особистих цілях для самоконтролю кожного дня, а подекуди і декілька разів на день, що підтверджується наявними копіями Х-звітів за певний проміжок часу. Час початку здійснення перевірки, зазначений в актах перевірки, не відповідає дійсному часу фактичного початку перевірки, що підтверджується поясненнями працівників відповідача наявних у справі». Отже, відповідач доходить висновку, що штрафні санкції застосовано до підприємства безпідставно, а податкове повідомлення - рішення від 25.12.06 №0002972306 не можна визнати законним та обґрунтованим, що виключає підстави для задоволення позову.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач також звернувся із апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову господарського суду скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У апеляційній скарзі апелянт вказує наступне.

«Працівниками ДПА у Дніпропетровській області на підставі направлень від 01.03.07р. №1214, №1215, №1216, №1217 01.03.2007 року було здійснено перевірку павільйону (розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.9 б), у якому здійснює підприємницьку діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю "Бартоломео".

Актом перевірки від 01.03.07р. № 001689 були встановлені наступні порушення:

абз.2 ст. 7 Закону України від 15.09.95 за № 329/97-ВР "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (зі змінами та доповненнями) зберігання з метою реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановлено зразку.

За твердженням відповідача, і господарський суд Дніпропетровської області погодився з цим твердженням, відповідно до специфіки роботи відповідача акцизні марки були зірвані, так як алкогольні напої, які знаходилися у барі торгівельного комплексу ТОВ "Бартоломео", вже були відкриті та здійснювалась реалізація на розлив, але судом не враховано, що відповідно до акту перевірки від 01.03.07р. і наданих пояснень ОСОБА_1 не вказано, що алкогольні напої - чотири пляшки були відкриті і з них здійснювалась реалізація на розлив.

Відповідно до акту перевірки від 01.03.07р. № 001689 перевіряючи вказали, що угоди, укладені з постачальниками, надані не були і тому було запропоновано надати у денний термін накладні на товар, угоди з постачальниками, але до ДПА у Дніпропетровській області ні зауважень на перевірку, ні вищевказані документи надані не були.

Відповідно до п.12. Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.96 за № 854, зберігання та реалізація алкогольних напоїв дозволяється тільки за наявності марки акцизного збору встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством».

Отже, апелянт вважає, що матеріалами справи доведено факт правопорушення з боку ТОВ «Бартоломео», що підтверджує законність та обґрунтованість рішення про застосування штрафних санкцій №0002972306 від 25.12.06р.

У грудні 2009р. до суду надійшла заява ДПА у Дніпропетровській області про приєднання до апеляційної скарги позивача.

Позивач, відповідач та третя особа письмових заперечень на апеляційні скарги до суду апеляційної інстанції не надали.

Представники позивача та третьої особи в судовому засіданні вимоги та доводи, викладені в апеляційній скарзі податкової, підтримали.

Представники відповідача в судове засідання не прибули.

Від представника ТОВ «Бартоломео»Герасименко Т,О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із відрядженням головного бухгалтера підприємства.

Клопотання відхилено судом, виходячи з наступного.

Апеляційне провадження у справі відкрито 22.10.08р., судові засідання неодноразово відкладались за клопотанням відповідача. (05.08.09, 07.10.09, 10.12.09).

Будь -яких нових доказів та пояснень відповідач не надав, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши представників позивача та третьої особи, проаналізувавши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ТОВ «Бартоломео»слід задовольнити частково, в частині вимог щодо скасування рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга та позов ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, 13.12.2006р. ДПА у Дніпропетровській області було проведено перевірку відповідача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. За результатами перевірки був складений акт №04620365/0233, в якому зазначається про порушення відповідачем вимог п.1, п.2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», а саме: не проведення розрахункових операцій через РРО та не видача відповідних розрахункових документів на загальну суму 5100грн.

На підставі зазначеного акту перевірки 25.12.2006р. ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002972306, відповідно до якого, відповідачу були нараховані штрафні санкції у розмірі 25500грн.

Також, 01.03.2007р. ДПА у Дніпропетровській області було проведено перевірку відповідача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. За результатами перевірки був складений акт №04620152/2303, в якому зазначається про порушення відповідачем вимог абз.2 ст.7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», а саме: мало місце зберігання з метою реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразку.

На підставі зазначеного акту перевірки 27.03.2007р. ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №0000872306 у розмірі 6700грн.

Відповідно до п.11 ст.11 Закону «Про державну податкову службу в країні»державні податкові інспекції в районах мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Як свідчать матеріали справи, названі рішення податкового органу були отримані ТОВ «Бартоломео»25.12.06р. та 27.03.07р. відповідно.

Доказів скасування рішень по застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідач не надав.

Відповідно до ст.. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»Суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Факт несплати штрафних санкцій сторонами не спростовується.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що вимоги ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про стягнення з ТОВ «Бартоломео»несплачених у строк штрафних фінансових санкцій є такими, що відповідають діючому законодавству та фактичним обставинам справи, що є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Посилання відповідача на неправомірність перевірок та відсутність правопорушень не приймається колегією суддів до уваги, виходячи з наступного.

Вказуючи на порушення законодавства, які на думку позивача, мали місце під час проведення перевірки, а також, зазначаючи, що ТОВ «Бартоломео»не допускало протиправних дій, зазначених у актах, складених посадовими особами податкового органу, відповідач фактично оспорює правомірність дій ДПА у Дніпропетровській області та рішень ДПІ у Бабушкінсьокму районі м. Дніпропетровська про застосування штрафних фінансових) санкцій.

Відповідно до діючого законодавства, оскарження дій та рішень суб'єкта владних повноважень повинно здійснюватись шляхом подання адміністративного позову. При розгляді якого відповідач, у даному випадку ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська або ДПА у Дніпропетровській області, зокрема має право просити суд застосовувати строк, передбачений ст.. 99 КАС України , а особа, що оспорює рішення, повинна довести наявність поважних причин, що перешкоджали їй вчасно звернутись до суду.

Однак, доказів оскарження рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій ТОВ «Бартоломео»до суду не надано. З моменту отримання відповідачем зазначених рішень, відповідач мав можливість звернутись до суду з приводу їх скасування, але такою можливістю не скористався.

Згідно ст.. 11 КАС, за відсутності відповідного позову, суд не мав підстав розглядати по суті зустрічні позовні вимоги ТОВ «Бартоломео».

Отже, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є чинними та породжують у сторін певні права та обов'язки.

Таким чином, частково відмовляючи у задоволенні позову, та виходячи за межі позовних вимог, суд першої інстанції не врахував норми ст.. ст.. 2, 11 КАС та ст.. 25 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що є підставою для скасування судового рішення відповідно до норм ст.. 202 КАС.

Отже, апеляційну скаргу ДПІ у Бабушкінському районі слід задовольнити у повному обсязі, апеляційну ТОВ «Бартоломео»- задовольнити частково.

Постанову суду першої інстанції скасувати.

Позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача на користь бюджету штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 32200 грн.

Керуючись ст. ст.195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська м.Дніпропетровськ задовольнити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бартоломео», м. Дніпропетровськ задовольнити частково.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2007 р. -скасувати.

Позов задовольнити.

За позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі, м. Дніпропетровська (м. Дніпропетровськ, вул. Г.Сталінграду, 25 ЄДРПОУ 20288807) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бартоломео», м. Дніпропетровськ (м. Дніпропетровськ, вул. Г. Сталінграду буд. 249, ЄДРПОУ 32219037) на користь державного бюджету, р/р 31118104700004 в ГУДКУ у Дніпропетровській області, отримувач платежу -УКДКУ Бабушкінського району м. Дніпропетровська, МФО 805012) штрафні санкції у сумі 32200 грн. (25500 грн. штрафних санкції за кодом 21080900, 6700 грн., штрафних санкції за кодом 21080900)

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Постанову виготовлено у повному обсязі 17.05.2010 р.

Головуючий суддя Л.П.Туркіна

суддя М.П. Кожан

суддя О.А. Проценко