Постанова

від 02.06.2015 по справі 203/1921/15-а

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/1921/15-а

Провадження № 2-а/0203/58/2015

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.06.2015 Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.,

при секретарі - Величко О.М.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Кушнерової З.Л.

представника третьої особи - ОСОБА_3

прокурора - Рєзнік О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради, Кіровської районної у м Дніпропетровську ради, третя особа - ОСОБА_5, за участю прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська, про визнання незаконними дій, бездіяльності та рішення, -

ВСТАНОВЛЕНО:

31.03.2015 року ОСОБА_4 звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради, Кіровської районної у м Дніпропетровську ради про визнання незаконними дій, бездіяльності та рішення (а.с.2-8)

Ухвалою суду від 03.04.2015 року провадження по адміністративній справі було відкрито та залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи - ОСОБА_5 (а.с. 19)

У судовому засіданні 14.05.2015 року до участі у розгляді справи було залучено прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська(а.с.67-70)

Представник позивача у позовній заяві та у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що рішенням колегії Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради від 26.11.2014 року № 230 призначено ОСОБА_5 опікуном малолітнього онука, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є сином позивача. На час винесення вказаного рішення позивач підозрювався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України та відносно нього було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, але дитина перебувала на первинному обліку управління служби у справах дітей Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради і рішенням виконавчого комітету Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради від 21.11.2014 року № 325 дитині був наданий статус дитини, позбавленої батьківського піклування, у зв'язку з чим ОСОБА_6 тимчасово влаштований до родини ОСОБА_7, з якою не перебуває у родинних стосунках. Позивач вважає рішення колегії Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради від 26.11.2014 року № 230 незаконними, виходячи з того, що станом на момент ухвалення спірного рішення жодним працівником служби у справах дітей не було враховано бажання дитини, не проведено бесіди з ОСОБА_6 із складенням передбаченої відповідної письмової довідки, не перевірено дійсне матеріальне становище ОСОБА_5, відповідачами не враховано волевиявлення позивача - батька дитини, викладене у письмовій заяві, у якій він просить дати дозвіл на опіку та подальше проживання його сина з ОСОБА_7 та представляти в подальшому інтереси дитини в державних органах влади та інших закладах. Крім того, позивач вважає незаконною бездіяльність служби у справах дітей виконавчого комітету Кіровської районної у місті Дніпропетровську ради, який є відповідним компетентним органом опіки та піклування за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки, яка полягає в тому, що всупереч нормам ст. 62 ЦК України, при одночасному письмовому зверненні до цього відповідача двох осіб, які бажали встановити опіку над дитиною, позбавленою батьківського піклування: ОСОБА_7 та ОСОБА_5, відповідач не вжив вичерпних заходів, не розпочав передбаченої відповідної процедури влаштування дитини та встановлення опіки над нею, направивши ОСОБА_7 до служби у справах дітей Жовтневої районної у місті Дніпропетровську ради, а ОСОБА_5 - до Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради, тому позивач звернувся до суду та просив визнати протиправною бездіяльність служби у справах дітей виконавчого комітету Кіровської районної у місті Дніпропетровську ради, визнати протиправними дії служби у справах дітей Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради щодо складання висновку про доцільність встановлення опіки ОСОБА_5 над ОСОБА_6 та скасувати рішення колегії Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради від 26.11.2014 року № 230 щодо призначення ОСОБА_5 опікуном ОСОБА_6, як необ'єктивного, не повного та такого, що не відповідає вимогам закону(а.с.2-8)

Представник позивача у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач - Приморська районна адміністрація Маріупольської міської ради у судове засідання свого представника не направив, надав письмові заперечення на позовну заяву, відповідно до яких просив суд відмовити у задоволені позову, оскільки рішення було винесено з врахуванням інтересів дитини у відповідності до процедури передбаченої чинним законодавством, крім того враховуючи ситуацію що склалась (встановлення батьківства під час розшуку матері, перебування батька під вартою у зв'язку з тим, що він підозрюється в скоєні кримінального правопорушення проти матері дитини) вважає недоцільним влаштування дитину до родини батька, що суперечить морально-етичним нормам та може негативно сказатися на розвитку дитини, а рівень матеріального забезпечення позивача не є підставою для передачі дитини в його родину, оскільки матеріально-побутові умови та матеріальне забезпечення ОСОБА_5 дозволяє їй як опікуну забезпечити відповідні умови для розвитку та виховання онука(а.с.80-81)

Представник відповідача - Кіровської районної у м Дніпропетровську ради у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову з посиланням на те, що до повноважень управління-служби у справах дітей не входить питання прийняття рішень щодо опіки та піклування, крім того, до Кіровської районної у місті Дніпропетровську ради, ані до управління - служби у справах дітей Кіровської районної у місті Дніпропетровську ради протягом 2014-2015 рр. не надходили письмові звернення від ОСОБА_5 та ОСОБА_7 щодо призначення їх опікунами над дитиною, позбавленою батьківського піклування, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, але в усній формі їм було роз'яснено, що відповідно до п.40 «Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини» особа, яка виявила бажання взяти на виховання в сім'ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, подає службі у справах дітей за місцем свого проживання. Також, представник зазначила, що для прийняття рішення щодо надання ОСОБА_6, 2011р.н., статусу дитини, яка залишилась без батьківського піклування, управлінням-службою у справах дітей в межах повноважень були вжиті вичерпні заходи у найкоротші терміни, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню(а.с.46-50)

Представник третьої особи заперечувала проти позову оскільки, процедура оформлення опікунства не була порушена, ОСОБА_5 звернулась до служби у справах дітей Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради, надала всі необхідні документи, є рідною бабусею дитини, на той час, як ОСОБА_7 не перебуває з дитиною у родинних відносинах, жодний закон не передбачає отримання згоди чи врахування думки одного з батьків при встановленні опіки над малолітньою дитиною, що залишилась без батьківського піклування, оскільки це є взаємовиключними поняттями. Крім того, позивач не є належним, оскільки він не може звертатись до суду з вимогами про поновлення прав третіх осіб, вказана особа, а саме ОСОБА_7 має право особисто звернутися до суду та оскаржити відмову у призначенні її опікуном над дитиною, якщо на це є підстави, тому просила суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Прокурор Кіровського районного суду підтримав позицію відповідачів та третьої особи, просила суд відмовити у задоволенні позову, оскільки він є необґрунтованим.

Вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів, представника третьої особи, дослідивши матеріали даної адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого 13 грудня 2011 року Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_6, про що 13.12.2011 року в Книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис № 534, відомості про батька в актовий запис про народження внесені відповідно до ч. 1 статті 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері)що підтверджується копією свідоцтва (а.с.9)

Судом встановлено, що рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13.06.2014 року по цивільній справі №203/3226/14-ц було визнано ОСОБА_4 батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією рішення та довідками(а.с.41,83)

Згідно з довідкою комунального підприємства «Житлове господарство Кіровського району» Дніпропетровської міської ради» від 17.11.2014 року № 5016 малолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, має реєстрацію за адрес: АДРЕСА_1(а.с.44)

Встановлено, що згідно з ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська (справа №203/7024/14-к, провадження №1-кс/0203/1790/2014) від 05.11.2014 року ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, п.п.6, 11 ч.2 ст.115 Кримінального кодексу України (у зв'язку з підозрою у вмисному вбивстві колишньої дружини, ОСОБА_10), заявленого у рамках кримінального провадження №12014040670000599, та до нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою(а.с.42-43)

Також, встановлено, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебуває на первинному обліку управління-служби у справах дітей Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради і рішенням виконавчого комітету Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради від 21.11.2014 № 325 дитині був наданий статус дитини, позбавленої батьківського піклування, що підтверджується копією рішення(а.с.45)

Згідно з довідкою управління - служби у справах дітей Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради малолітній ОСОБА_6 з найближчих родичів має бабусю, ОСОБА_5 та тітку, ОСОБА_11(а.с.85)

Судом встановлено, що 19.11.2014 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, та яка є біологічною бабусею малолітнього ОСОБА_6 звернулась до служби у справах дітей Приморської районної адміністрації із завою про взяття її на облік кандидатів в опікуни для подальшого призначення опіки над малолітнім онуком, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, який залишився без батьківського піклування,в результаті чого за поданням служби у справах дітей Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради питання щодо призначення ОСОБА_5 опікуном малолітнього ОСОБА_6 було розглянуто на комісії з питань захисту прав дитини Приморської районної адміністрації (протокол № 17 від 25.11.2014 року), яка розглянувши заяву ОСОБА_5 та надані документи ухвалила клопотати перед колегією районної адміністрації про призначення ОСОБА_5 опікуном малолітнього онука(а.с.88,99)

Встановлено, що Рішенням Колегії Приморської районної адміністрації від 26.11.2014 року № 230 ОСОБА_5 призначена опікуном малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, позбавленого батьківського піклування, що підтверджується копією рішення(а.с.100)

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Конституції України, Декларації прав дитини, Сімейним Кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, «Порядком провадження органами опіки та піклування, провадження діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866.

Відповідно до принципу 2 Декларації прав дитини від 20.11.1959 року дитині законом та іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист та надані можливості та сприятливі умови, що дозволяли би їй розвиватися фізично, інтелектуально, духовно та у соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом та в умовах свободи та гідності.

Статтею 243 СК України передбачено, опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Тако, згідно ст.. 244 СК України Опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини. Не можуть бути опікунами, піклувальниками дитини особи, зазначені в статті 212 цього Кодексу.

У ст.. 246 СК України зазначено, що орган опіки та піклування контролює умови утримання, виховання, навчання дитини, над якою встановлено опіку або піклування.

Згідно зі ст.11 Закону України «Про організаційно-правові умови соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.

Органи опіки та піклування забезпечують вирішення питань щодо встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування; надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Ст.12 Закону України «Про організаційно-правові умови соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» визначено, що на служби у справах дітей покладаються безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Відповідно до п.1.3. Правил опіки та піклування, затверджених спільним наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.99 N34/166/131/88, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.06.1999 за N387/3680 органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Згідно п. 40 «Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.08 № 866 особа, яка виявила бажання взяти на виховання в сім'ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, подає службі у справах дітей за місцем свого проживання: заяву (від подружжя приймається спільна заява, підписана обома подружжями); довідку про доходи за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку; документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням; копію свідоцтва про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі); довідку про проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і рекомендацію центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді щодо включення кандидатів до єдиного банку даних; копію паспорта; висновок про стан здоров'я заявника, складений за формою згідно з додатком 5; довідку від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявниками; довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видану органами внутрішніх справ за місцем проживання заявника; письмову згоду всіх повнолітніх членів сім'ї, що проживають разом з особою, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, утворити прийомну сім'ю або на власній житловій площі - дитячий будинок сімейного типу, засвідчену нотаріально або написану власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів, про що робиться позначка на заяві із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові, підпису посадової особи та дати.

Пунктом 41 вищезазначеного Порядку передбачено, що служба у справах дітей за місцем проживання особи, яка виявила бажання взяти на виховання в сім'ю дітей- сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з урахуванням результатів навчання у центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді: приймає документи, зазначені у пункті 40 цього Порядку; реєструє осіб у журналі обліку потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, що ведеться за формою згідно з додатком 6; вносить відомості про осіб до єдиного банку даних; протягом 10 днів після отримання заяви складає акт обстеження житлово- побутових умов згідно з додатком 9, який додається до документів; готує висновок про доцільність (недоцільність) встановлення опіки, піклування та відповідність її/його інтересам дитини.

Відповідно до п.42 Порядку опіка, піклування над дитиною встановлюється рішенням районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради за наявності документів, зазначених у пункті 40 цього Порядку, або судом.

Згідно з пунктами 21, 22 Порядку для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем походження дитини протягом двох місяців повинна зібрати необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування). Рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті ради за місцем походження такої дитини за поданням служби у справах дітей. У рішенні зазначаються прізвище, ім'я, по батькові дитини, дата народження, обставини, за яких вона залишилась без батьківського піклування, документи, які підтверджують ці обставини, та форма влаштування дитини.

За правилами ст..2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при розгляді питання про поновлення строку на звернення до суду з позовом виходить з того, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження поважності пропуску строку на оскарження рішення та бездіяльності, дій відповідачів, зважаючи на те, що твердження позивача зазначені у позовній заяві та його представником у судовому засіданні містять суперечності та спростовуються. Так, згідно пояснень, представника Кіровської районної у м Дніпропетровську ради представник позивача ОСОБА_1(довіреність від 14.11.2014 року(а.с.11)), який також є представником ОСОБА_7, дізнався про спірне рішення 1-3 грудня 2014 року, а звернувся з позовом до суду для оскарження вказаного рішення лише 31.03.2015 року. Представник позивача не спростував у судовому засіданні вказане твердження представника Кіровської районної у м Дніпропетровську ради.

Крім того, при розгляді позовних вимог ОСОБА_4 до Кіровської районної у м Дніпропетровську ради, суд виходить з того, що у судовому засіданні суд не знайшли підтвердження факти зазначені позивачем у позовній заяві та представником у судовому засіданні, оскільки відповідач здійснив всі передбачені дії щодо встановлення ОСОБА_6 статусу дитини позбавленої батьківського піклування, направлено всі необхідні документи до Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради для об'єктивного вирішення питання щодо призначення опікуна над дитиною. Позивачем не надано жодного доказу, що ОСОБА_6 має родинні відносини з малолітньою дитино та що у відповідності до п. 41 «Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини» зверталась до служби у справах дітей за місцем свого проживання з заявою про намір взяття на виховання в сім'ю дитину позбавлену батьківського піклування.

Щодо вимог до Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради, то суд приходить до висновку, що відповідач при винесені рішення від 26.11.2014 року № 230 врахував всі фактичні обставини, дослідив акт обстеження умов проживання ОСОБА_5, її стан здоров'я та матеріальний стан (а.с.89-96), а позиція позивача, що не було враховано думку дитини під час вирішення питання про встановлення опіки є необґрунтованою, оскільки у віці 3 років дитина не може свідомо виразити свої побажання та свої інтереси.

Крім того, суд критично відноситься до твердження позивача та його представника про необхідність врахування думки батька - ОСОБА_4 під час вирішення питання про встановлення опіки над малолітньою дитиною, що залишилась без батьківського піклування, оскільки це суперечить самому поняттю «діти, позбавлені батьківського піклування», що означає - діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов'язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також діти, розлучені із сім'єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, та безпритульні діти (абз. 2, 3 та 5 ст.1 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування")

Враховуючи вищезазначене, оцінюючи дослідженні у судовому засіданні докази у їх сукупності, щодо вимог позивача до відповідачів, вивчивши оскаржуване рішення та матеріали цивільної справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що Колегія Приморської районної адміністрації винесла законне рішення без порушень процедури розгляду відповідних спірних питань, рішення прийняте в інтересах дитини, з врахуванням прав всіх осіб, а тому позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7 - 12, 17 - 19, 86, 97, 94, 98, 158 - 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_4 до Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради, Кіровської районної у м Дніпропетровську ради, третя особа - ОСОБА_5, за участю прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська, про визнання незаконними дій, бездіяльності та рішення - залишити без задоволення.

Постанову суду може бути оскаржено протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі, якщо судом оголошено вступну та резолютивну частини, а також, у разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ф.Ф. Маймур