Ухвала

від 04.06.2015 по справі 826/19137/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19137/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

04 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланра» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ланра» звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 18 листопада 2014 року №584/10/26-56-18-03-05.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо неприйняття податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за звітні періоди серпень, вересень та жовтень 2014 року з підстав, зазначених у листі від 18 листопада 2014 року №584/10/26-56-18-03-05. У решті позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи те, що постанова суду першої інстанції не оскаржується позивачем, колегія суддів переглядає судове рішення в межах вимог відповідача.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач зареєстрований платником податку на додану вартість та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

17 листопада 2014 року позивачем подано відповідачу податкові декларації з податку на додану вартість за звітні періоди серпень, вересень і жовтень 2014 року.

Листом від 18 листопада 2014 року №584/10/26-56-18-03-05 податковий орган повідомив позивача про невизнання вищевказаних податкових декларацій податковою звітністю, у зв'язку із зазначенням в деклараціях недостовірних відомостей в частині інформації щодо місцезнаходження платника.

Обговорюючи правомірність такої відмови, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.11 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, до обов'язків платника податку відноситься подання до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларацій, звітності та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів; повідомлення контролюючих органів про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця.

Вимоги щодо складання податкової декларації та її подання до податкового органу, визначені в Главі 2 Розділу ІІ Податкового кодексу України (статті 46 - 51).

Згідно пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Пунктом 48.3 статті 48 цього Кодексу визначено обов'язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація. До таких, зокрема, відноситься місцезнаходження (місце проживання) платника податків.

Відповідно до пункту 48.7 статті 48 Податкового кодексу України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Згідно пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Як встановлено судом, підставою для відмови у невизнанні податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2014 року була недостовірність зазначених позивачем відомостей про місцезнаходження.

Згідно пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У згаданих податкових деклараціях позивачем зазначено, що його податкова адреса: вул. Фрунзе, буд. 60, літ. П, оф. 8, м. Київ, 04080.

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якого наявна в матеріалах справи, місцезнаходженням юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланра», станом на дату подання податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2014 року (17 листопада 2014 року), є наступна адреса: 04080, м. Київ, Подільський район, вулиця Фрунзе, будинок 60, літ. П, офіс 8.

Таким чином, адреса, зазначена позивачем в податкових деклараціях, відповідає інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а тому відповідачем неправомірно відмовлено в їх прийнятті з підстав, викладених в листі від 18 листопада 2014 року №584/10/26-56-18-03-05.

Додатковим підтвердженням місцезнаходження позивача слугує наявна в матеріалах справи копія договору оренди нежитлового приміщення №140110/СР-37 від 01 жовтня 2014 року, укладеного між позивачем, як орендарем, та ТОВ «Синергія-Поділ», як орендодавцем, об'єктом оренди за яким виступає нежитлове приміщення за адресою:04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 60 (літ. П), офіс8, та акту прийому-передачі об'єкта оренди від13 жовтня2014 року.

Посилання відповідача на наявність отриманої від підрозділів податкового органу інформації про відсутність позивача за місцезнаходженням судом не враховується, оскільки така інформація не являється допустимим аргументом для відмови в прийнятті податкової звітності платника допоки відповідні зміни не будуть внесені до ЄДРПОУ.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланра».

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не доводять правомірності та обґрунтованості дій податкового органу.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 08.06.2015 року

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Міщук М.С.

Бєлова Л.В.