Постанова

від 09.06.2015 по справі 805/1825/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2015 р. Справа № 805/1825/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Час прийняття постанови: 15 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Куденков К.О.

судді: Шувалова Т.О.

Голошивець І.О.

розглянувши у порядку письмового провадження позовну заяву ОСОБА_2 до Державного агентства земельних ресурсів України, Головного управління Держземагенства в Донецькій області, Відділу Держземагенства у Володарському районі Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправною бездіяльності,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (надалі - позивач, ОСОБА_2.) звернулась до суду із адміністративним позовом до Державного агентства земельних ресурсів України (надалі - відповідач-1, Держземагенство України), Головного управління Держземагенства в Донецькій області (надалі - відповідач-2), Відділу Держземагенства у Володарському районі Донецької області (надалі - відповідач-3) про зобов'язання відповідача-1 прийняти рішення про виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів; визнання протиправною бездіяльності відповідача-2 щодо не сприяння в реалізації права в отриманні грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів та зобов'язати сприяти виплаті; зобов'язання відповідача-3 виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів.

Позовні вимоги мотивовані не отриманням позивачем при звільненні з посади заступника начальника Відділу Держземагенства у Володарському районі Донецької області 10 посадових окладів, передбачених ст.37 Закону України «Про державну службу». Позивач зазначає, що є пенсіонером державної служби з 2009р. та досягла стажу державної служби 10 років. Позивач зазначає, що відповідач-2 відмовив у сприянні в реалізації права в отриманні грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів. Позивач вважає, що відповідь відповідача-2 від 19.02.2014р. №Н-13/0-66/6-14 не відповідає вимогам Закону України «Про звернення громадян».

Позивач до судового засідання від 09.06.2015р. надала заяву про розгляд справи без іі участі.

Відповідач-1 надав письмові заперечення на позовну заяву, за змістом яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що прийняття рішення про виплату позивачу 10 посадових окладів відповідачем-1 буде суперечити чинному законодавству та є протиправним, а обов'язок приймати таке рішення лежить на розпоряднику коштів - відповідачу-3.

Також зазначає, що позивача звільнено на підставі її власної заяви, що свідчить про відсутність бажання ОСОБА_2 звільнятися з роботи в порядку статті 38 Кодексу законів про працю України, тобто за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію. Звільнення за згідно п.1 ст.36 Кодексу законів про працю України не передбачає вихід на пенсію та залишає за позивачем право працювати на державній службі.

Представник відповідача-1 у судове засідання від 09.06.2015р. не з'явився, про дату, місце й час судового розгляду був повідомлений належним чином, не повідомив суд про причини неявки.

Відповідач-2 письмових заперечень на позовну заяву не надав.

Представник відповідача-2 у судове засідання від 09.06.2015р. не з'явився, про дату, місце й час судового розгляду був повідомлений належним чином, не повідомив суд про причини неявки.

Відповідач-3 письмових заперечень на позовну заяву не надав.

Представник відповідача-3 у судове засідання від 09.06.2015р. не з'явився, про дату, місце й час судового розгляду був повідомлений належним чином, не повідомив суд про причини неявки.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Відповідачі зареєстровані у якості юридичних осіб, про що зазначено у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (безоплатний пошук на веб-сайті Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України НОМЕР_2, виданий Володарським РВ УМВС України у Донецькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, має пенсійне посвідчення НОМЕР_3, яке видане 16.12.2008р.

Відповідно до копії трудової книжки позивача 01.10.1999р. позивача прийнято на посаду спеціаліста першої категорії відділу у Володарському районному відділі земельних ресурсів, з 18.07.2013р. призначена на посаду заступника начальника відділу, звільнена з займаної посади 30.12.2013р.

Наказом Держземагенства України від 27.12.2013р. №1887 звільнено позивача з посади заступника начальника Відділу Держземагенства у Володарському районі Донецької області за угодою сторін відповідно до п.1 ст.36 Кодексу законів про працю України.

Наказом Головного управління Держземагенства в Донецькій області від 27.12.2013р. №212-к оголошено зазначений наказ Держземагенства України.

Згідно витягу з наказу Відділу Держземагенства у Володарському районі Донецької області від 27.12.2013р. №28-к оголошено вказані накази відповідача-1 та відповідача-2, позивач вважається звільненою з посади заступника начальника Відділу Держземагенства у Володарському районі Донецької області з 30.12.2013р. Також, прийнято рішення провести розрахунок та виплатити компенсацію за невикористані дні відпустки.

Листом від 28.05.2015р. №1832 відповідач-3 повідомив суд, що при звільненні позивача з посади заступника начальника 30.12.2013р. грошова допомога, згідно ст.37 Закону України «Про державну службу», у розмірі 10 місячних посадових окладів не виплачувалась.

Відповідно до довідки Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Донецької області від 05.03.2014р. №375/06-32, позивач перебуває на обліку та отримує пенсію за віком з 04.11.2008р., а пенсію за Законом України «Про державну службу» з 02.10.2009р.

Листом від 21.01.2014р. позивач звернулась до відповідача-2 щодо сприяння реалізації права як пенсіонера державної служби, на отримання 10 місячних посадових окладів при звільненні з державної служби.

Відповідач-2 на вказане звернення надав відповідь від 19.02.2014р. №Н-13/0-66/6-14, якою роз'яснив положення законодавства України щодо виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів. Відповідач-2 зазначив, що звільнення за угодою сторін згідно п.1 ст.36 Кодексу законів про працю України не передбачає вихід на пенсію та залишає за позивачем право працювати на державній службі, відповідно до ст.23 Закону України «Про державну службу» до досягнення 65 років. У зв'язку із вказаним, відповідач-2 вказав, що для виплати позивачу грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів відсутні.

Листом від 03.06.2014р. позивач звернулась до відповідача-1 щодо сприяння реалізації права як пенсіонера державної служби, на отримання 10 місячних посадових окладів при звільненні з державної служби.

Згідно копії повідомлення про вручення поштового відправлення, вказаний лист отримано відповідачем-1 10.06.2014р.

Листом від 04.06.2014р. позивач звернулась до відповідача-3 щодо реалізації права як пенсіонера державної служби, на отримання 10 місячних посадових окладів при звільненні з державної служби.

Відповідач-3 на вказане звернення надав відповідь від 11.06.2014р. №Н-9/2868, якою повідомив, що наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 27.12.2013р. №1887-кт/а не передбачена виплата грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів.

Відповідно до п.12 Положення про Відділ Держземагенства у Володарському районі Донецької області, затвердженого наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 05.09.2012р. №418, встановлено, що відділ утримується за рахунок державного бюджету.

Також, із вказаного пункту вбачається, що відповідач-3 має власний штатний розпис та кошторис, які затверджуються Головою Держземагенства України.

Згідно преамбули Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII «Про державну службу», цей Закон регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу. Він визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Згідно ч.13 ст.37 Закону України «Про державну службу», в редакції чинній станом на 30.12.2013р., встановлено, що державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 листопада 2013 року № 11-рп/2013 навів тлумачення, що в аспекті конституційного звернення положення частини тринадцятої статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII з наступними змінами в системному зв'язку з положеннями пункту 2 частини першої, частини другої статті 40 Кодексу законів про працю України, статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16 грудня 1993 року № 3721-XII з наступними змінами необхідно розуміти так, що у разі дострокового виходу на пенсію державного службовця з посади в органах державної влади відповідно до чинного законодавства державний службовець за наявності стажу державної служби не менше 10 років і страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, яке не пов'язане з досягненням пенсійного віку, визначеного в частині першій статті 37 Закону України «Про державну службу»

Також, у вказаному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів виплачується державному службовцю за умов виходу на пенсію з посади державного службовця та наявності страхового стажу, у тому числі стажу державної служби не менше 10 років. Жодних додаткових умов для виплати грошової допомоги державному службовцю у разі виходу його на пенсію в частині тринадцятій статті 37 Закону № 3723 не встановлено. Грошова допомога, передбачена вказаним законодавчим положенням, має разовий характер. Право на її одержання пов'язане з певним стажем роботи особи на посаді державного службовця та припиненням цієї роботи у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця.

Як було встановлено судом, з 2008 року позивачу була призначена пенсія. Таким чином, після звільнення з посади заступника начальника Відділу Держземагенства у Володарському районі Донецької області позивач продовжила отримувати пенсію.

Звільнення на пенсію відповідно до п.1 ст.36 Кодексу законів про працю України (угода сторін) не спростовує належність позивача до осіб, які згідно ч.13 ст.37 Закону України «Про державну службу» мають право на відповідну грошову допомогу, оскільки на момент звільнення позивач була пенсіонером та мала стаж державної служби більше 10 років, що підтверджується копією трудової книжки.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.105 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Згідно п.2 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Таким чином, позивач обрала належний спосіб захисту порушеного права шляхом зобов'язання відповідача-3 виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів.

На підставі наведеного, враховуючі перебування позивача у трудових відносинах безпосередньо з Відділом Держземагенства у Володарському районі Донецької області, який є юридичною особою, суд вважає, що заявлені до відповідача-3 позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог до відповідача-1 суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 51 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року №2456-VI передбачено, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Відповідно до пп.10 п.11 Положення «Про Державне агентство земельних ресурсів України», яке затверджене Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 445, встановлено, що голова Держземагентства України призначає на посади за погодженням із Міністром та головами відповідних місцевих державних адміністрацій, звільняє з посад керівників територіальних органів Держземагентства України, призначає на посади за погодженням із Міністром, звільняє з посад заступників керівників територіальних органів Держземагентства України.

Пунктом 14 вказаного Положення передбачено, що гранична чисельність державних службовців та працівників Держземагентства України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структура центрального апарату Держземагентства України затверджується Головою Держземагентства України за погодженням із Міністром.

Штатний розпис, кошторис Держземагентства України затверджуються Головою Держземагентства України за погодженням із Міністерством фінансів України.

Держземагентство України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби України.

Таким чином, голові Держземагенства України надані повноваження щодо призначення та звільнення з посад заступників керівників територіальних органів Держземагентства України.

Проте, вказаним Положенням відповідачу-1 не надано право розпоряджатися коштами в межах кошторису відповідача-3.

Враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача-3 виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів, суд вбачає відсутність підстав для задоволення позовних вимог до відповідача-1.

Щодо позовних вимог до відповідача-2 суд зазначає наступне.

Позивач звернулась до відповідача-2 із відповідним листом в порядку ст.ст. 15, 20 Закону України «Про звернення громадян».

Згідно ч.1 ст.1 Закону України 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 15 вказаного Закону передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

В листі позивача від 21.01.2014р. до відповідача-2 позивач просила об'єктивно та всебічно розглянути заяву та надати обґрунтоване пояснення щодо причин не виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів.

Жодних інших клопотань, скарг або заяв щодо сприяння в реалізаціях права позивача у вказаному листі не зазначено.

Листом від 19.02.2014р. відповідач-2 повідомив про підстави не виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів. Наведене в цьому листі обґрунтування не відповідає зазначеному рішенню Конституційного Суду України.

Проте, заявляючи позовні вимоги про визнання протиправної бездіяльності відповідача-2 щодо не сприяння в реалізації права в отриманні грошової допомоги позивач не зазначила які саме дії повинен був вчини відповідач-2 з урахуванням того, що позивач не перебувала у трудових відносинах з Головним управлінням Держземагенства в Донецькій області.

Лист позивача від 21.01.2014р. до відповідача-2, крім надання роз'яснення не містить жодних інших конкретизованих вимог, заяв, клопотань щодо вчинення Головним управлінням Держземагенства в Донецькій області певних дій або прийняття рішень з приводу реалізації права позивача на отримання грошової допомоги.

Заявляючи позовну вимогу про зобов'язання відповідача-2 сприяти виплаті, позивач також не зазначила які саме дії Головне управління Держземагенства в Донецькій області повинно вчини або яке саме рішення повинно прийняти у відповідності до наданих відповідачу-2 повноважень.

На підставі викладеного, суд вбачає відсутність підстав для задоволення заявлених до відповідача-2 позовних вимог.

З урахуванням викладеного, суд вбачає наявність достатніх підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Державного агентства земельних ресурсів України, Головного управління Держземагенства в Донецькій області, Відділу Держземагенства у Володарському районі Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправною бездіяльності - задовольнити частково.

Зобов'язати Відділ Держземагенства у Володарському районі Донецької області (87000, Донецька область, смт Володарське, вул. Леніна, 128; ідентифікаційний код 38068499) виплатити на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів відповідно до частини 13 статті 37 Закону України «Про державну службу», в редакції чинній станом на 30 грудня 2013 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова прийнята у порядку письмового провадження та складена у повному обсязі - 09 червня 2015 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Куденков К.О.

Судді Шувалова Т.О.

Голошивець І.О.