Ухвала

від 26.08.2015 по справі 805/1825/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Куденков К.О.

Суддя-доповідач - Васильєва І.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2015 року справа №805/1825/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

Головуючого судді Васильєвої І.А.,

Суддів: Ханової Р.Ф., Жаботинської С.В.,

при секретарі судового засідання Корадо А.А.,

за участі представника відповідачів 2, 3 - Туранської А.В. (діє на підставі довіреністей),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу Держземагенства у Володарському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 р. у справі № 805/1825/15-а за позовом ОСОБА_3 до Державного агенства земельних ресурсів України, Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Відділу Держземагенства у Володарському районі Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправною бездіяльності,-

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2015 року ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернулась з адміністративним позовом до Державного агентства земельних ресурсів (надалі - відповідач-1), Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області (надалі - відповідач-2), відділу Держземагенства у Володарському районі Донецької області (надалі - відповідач-3) в якому просив:

- зобов'язати Державне агентство земельних ресурсів України прийняти рішення про виплату їй грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів, невиплаченої при звільненні з державної служби, відповідно до діючої на момент звільнення ч. 13 ст. 37 Закону України «Про державну службу»;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області щодо не сприяння в реалізації її права в отриманні грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів, передбачених діючою на момент звільнення ч. 13 ст. 37 Закону України «Про державну службу» при звільненні з державної служби та зобов'язати сприяти виплаті;

- зобов'язати відділ Держземагенства у Володарському районі Донецької області виплатити їй грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів, невиплаченої при звільненні з державної служби, відповідно до діючої на момент звільнення ч.13 ст. 37 Закону України «Про державну службу» (арк.. справи 3-7).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Зобов'язано Відділ Держземагенства у Володарському районі Донецької області (87000, Донецька область, смт Володарське, вул. Леніна, 128; ідентифікаційний код 38068499) виплатити на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів відповідно до частини 13 статті 37 Закону України "Про державну службу", в редакції чинній станом на 30 грудня 2013 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено (арк. справи 70-72).

Відповідач-3 з вказаним судовим рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції вимог статті 37 Закону України «Про державну службу», відповідно до якої, державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів. Апелянт зазначає, що обов'язковою умовою для виплати вказаної допомоги є звільнення працівників з посади державного службовця у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця. Звільнення за угодою сторін згідно ч.1 ст. 36 КЗпП України не передбачає вихід на пенсію та залишає право працювати на державній службі, відповідно до ст. 23 Закону України «Про державну службу» до досягнення 65 років (арк.. справи 74-75).

Позивач у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача 1 в судове засідання не прибув, надіслали на адресу суду письмові пояснення.

Представник відповідача-2 та відповідача-3 у судовому засідання підтримали довод апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, працювала на різних посадах у Відділі Держземагенства у Володарському районі Донецької області, які віднесені до посад державних службовців.

Перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Володарському районі Донецької області та отримує пенсіє за віком з 04.11.2008 року, а з 02.10.2009 року отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» (арк.. справи 20).

За погодженням із Головним управлінням Держземагенства у Донецькій області позивач звільнена із займаної посади заступника начальника Відділу Держземагенства у Володарському районі Донецької області 30.12.2013 року Наказом Відділу Держземагенства у Володарському районі Донецької області № 28-к від 27.12.2013 року, Наказом Головного управління у Донецькій області № 218-к від 27.12.2013 року, Наказом Держземагенства України України № 1887 від 27.12.2013 року за п. 1ст.. 36 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП)

Відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП, підставою для припинення трудового договору є угода сторін.

21.01.2014 року позивач звернулась до відповідача-2 із заявою в порядку Закону України «Про звернення громадян», в якій просила надати обґрунтоване пояснення, за яких причин їй при звільненні з посади заступника начальника Відділу Держземагенства у Володарському районі Донецької області, за наявності стажу державної служби більше 10 років та отриманні пенсії державного службовця, не було виплачено грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів (арк.. справи 21).

Відповідач-2, листом № Н-13/0-66/6-14 від 19.02.2014 року повідомив позивача, що грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів виплачується державному службовцю за умов виходу на пенсію з посади державного службовця та наявності страхового стажу, у тому числі, стажу державної служби не менше 10 років. Жодних додаткових умов для виплати грошової допомоги державному службовцю у разі виходу його на пенсію в ч. 13 ст. 37 Закону України «Про державну службу» не встановлено. Відповідач - 2 у своїй відповіді також зазначив, що звільнення за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України не передбачає вихід на пенсію та залишає за позивачем право працювати на державній службі відповідно до ст. 23 Закону України «Про державну службу» до досягнення 65 років (арк.. справи 22).

Також, 21.01.2014 року позивач звернулась до Управління державної служби Головного управління державної служби України в Донецькій області із заявою в порядку Закону України «Про звернення громадян», в якій просила надати обґрунтоване роз'яснення, чи мала право позивач як пенсіонер при звільненні з державної служби за наявності стажу більше 10 років на отримання грошової допомоги в розмірі 10 посадових окладів, які її права і дії в даній ситуації (арк.. справи 24).

Управління державної служби Головного управління державної служби України в Донецькій області, листом № 32/ТО0522-14 від 14.02.2014 року повідомило позивача, що остання мала фактичне право на виплату передбаченою статтею 21 Закону України «Про державну службу» одноразової грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів, оскільки стаж державної служби позивача більше 10 років та остання отримує пенсію державного службовця, але позивачем не реалізовано це право з причин того, що позивача звільнено за п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, що не є підставою для виходу на пенсію, передбаченою ст.. 37 Закону України «Про державну службу» (арк.. справи 25).

Крім того, позивач зверталась до відповідача-1 та до відповідача-3 з проханням реалізувати її право, як пенсіонера державної служби та виплатити 10 місячних посадових окладів, передбачених діючою на час звільнення ч. 13 ст. 37 Закону України «Про державну службу», що підтверджується наявними в матеріалах справи заявами від 03.06.2014 року та від 04.06.2013 року (арк.. справи 23,26).

Відповідачем-3, 11.06.2014 року надано відповідь № Н-9/2868 про те, що підстав для виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів при звільненні з державної служби не має (арк. справи 27).

Позивач із наданими відповідачами відповідями не погодилась, а тому звернулась до суду за захистом своїх прав.

Так, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.13 ст.37 Закону України «Про державну службу», в редакції від 26.11.2013 року, державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

З аналізу наведеної норми вбачається,що при виплаті цієї грошової допомоги

визначальними є два критерії:

- вихід на пенсії державного службовця;

- наявність трудового стажу на державній службі не менше 10 років.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 листопада 2013 року № 11-рп/2013 у справі за офіційним зверненням ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положення частини тринадцятої статті 37 Закону України «Про державну службу» в системному зв'язку з положеннями пункту 2 частини першої, частини другої статті 40 Кодексу законів про працю України, статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» необхідно розуміти так, що у разі дострокового виходу на пенсію державного службовця з посади в органах державної влади відповідно до чинного законодавства державний службовець за наявності стажу державної служби не менше 10 років і страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, яке не пов'язане з досягненням пенсійного віку, визначеного в частині першій статті 37 Закону України «Про державну службу».

Тобто, грошова допомога, передбачена вказаним законодавчим положенням, має разовий характер. Право на її одержання пов'язане з певним стажем роботи особи на посаді державного службовця та припиненням цієї роботи у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця.

Отже, у разі дострокового виходу на пенсію державного службовця з посади в органах державної влади відповідно до чинного законодавства державний службовець за наявності стажу державної служби не менше 10 років і страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, яке не пов'язане з досягненням пенсійного віку, визначеного частиною першою статті 37 Закону України "Про державну службу".

З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла до висновку, що позивач, звільнений до досягнення пенсійного віку, як державний службовець має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів на підставі ч. 13 ст. 37 Закону України «Про державну службу», оскільки зазначена норма не передбачає безпосередньо досягнення державним службовцем пенсійного віку і не пов'язує з цим право на отримання грошової допомоги, а тому, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду України від 03.06.2014 року у справі № 21-22а14, 21-35а14.

Що стосується питання про зобов'язання Відповідача-1 виплатити грошову допомогу позивачу у розмірі 10 місячних посадових окладів, невиплаченої при звільненні з державної служби, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першою статті 51 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року №2456-VI, керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Відповідно до пп.10 п.11 Положення "Про Державне агентство земельних ресурсів України", яке затверджене Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 445 (надалі - Положення), голова Держземагентства України призначає на посади за погодженням із Міністром та головами відповідних місцевих державних адміністрацій, звільняє з посад керівників територіальних органів Держземагентства України, призначає на посади за погодженням із Міністром, звільняє з посад заступників керівників територіальних органів Держземагентства України.

Штатний розпис, кошторис Держземагентства України затверджуються Головою Держземагентства України за погодженням із Міністерством фінансів України.

Голові Держземагенства України надані повноваження щодо призначення та звільнення з посад заступників керівників територіальних органів Держземагентства України.

Кошти на оплату праці та виплати при звільненні в Держземагентстві України закладені на виплати при звільненні штатних правників центрального апарату Держземагентства України і не передбачені та не можуть бути передбачені для виплати особам, то працювали в його територіальних органах, оскільки такі посади штатним розписом центрального апарату Держземагентства України не передбачені.

Твердження позивача про те, що для прийняття рішення про виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів належить до компетенції Держземагентства України, є помилковим та таким, що не узгоджується з бюджетним законодавством України.

Колегія суддів зазначає, що обов'язок приймати рішення про виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів лежить на розпоряднику коштів, тобто на Відділі Держземагентства у Володарському районі Донецької області, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача-2 у не сприянні в реалізації її права в отриманні грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів, колегія суддів зазначає наступне.

Позивач звернулась до відповідача-2 із відповідним листом в порядку ст.ст. 15, 20 Закону України "Про звернення громадян".

Згідно ч.1 ст.1 Закону України 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян" передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 15 вказаного Закону передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

В листі позивача від 21.01.2014 року до відповідача-2, позивач просила об'єктивно та всебічно розглянути заяву та надати обґрунтоване пояснення щодо причин не виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів.

Жодних інших клопотань, скарг або заяв щодо сприяння в реалізаціях права позивача у вказаному листі не зазначено.

Листом від 19.02.2014 року відповідач-2 повідомив про підстави не виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів. Наведене в цьому листі обґрунтування не відповідає зазначеному рішенню Конституційного Суду України.

Проте, заявляючи позовні вимоги про визнання протиправної бездіяльності відповідача-2 щодо не сприяння в реалізації права в отриманні грошової допомоги позивач не зазначила які саме дії повинен був вчинити відповідач-2 з урахуванням того, що позивач не перебувала у трудових відносинах з Головним управлінням Держгеокадастру в Донецькій області.

Лист позивача від 21.01.2014 року до відповідача-2, крім надання роз'яснення не містить жодних інших конкретизованих вимог, заяв, клопотань щодо вчинення Головним управлінням Держземагенства в Донецькій області певних дій або прийняття рішень з приводу реалізації права позивача на отримання грошової допомоги.

Заявляючи позовну вимогу про зобов'язання відповідача-2 сприяти виплаті, позивач також не зазначила які саме дії Головне управління Держгеокадастру в Донецькій області повинно вчини або яке саме рішення повинно прийняти у відповідності до наданих відповідачу-2 повноважень.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділу Держземагенства у Володарському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 р. у справі № 805/1825/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 р. у справі № 805/1825/15-а - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 27 серпня 2015 року.

Судді І.А. Васильєва

Р.Ф. Ханова

С.В. Жаботинська