Постанова

від 11.06.2015 по справі 826/4822/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 червня 2015 року 09:00 № 826/4822/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Хамелеон!» до:ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві третя особа:Товариство з обмеженою відповідальністю «Вега Опт Трейд» про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.10.2014 року № 0003272201 та № 0003292201,- В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Хамелеон!» з позовом до ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.10.2014 року:

- № 0003272201, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 201 154 грн. за основним платежем та на 50 288,50 грн. за штрафними санкціями;

- № 0003292201, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 184 112 грн. за основним платежем та на 46 028 грн. за штрафними санкціями.

Позивач не погоджується із цими рішеннями та в обґрунтування позову по суті зазначає, що висновки ДПІ ґрунтуються на начебто нездійсненні операцій з поставки позивачу тканини антистатичної між позивачем та його контрагентом (третьою особою) за відносинами з яким і сформовано спірні суми податкових вигод.

Позивач між тим зазначає, що операції, які є об'єктом оподаткування, фактично виконані, належним чином документально оформлені, а відтак позивач мав всі правові підстави для формування спірних сум податкових вигод.

Враховуючи наведене, позивач вважає безпідставними висновки акту перевірки та, відповідно, вважає протиправними оскаржувані рішення та просить їх скасувати.

До участі у справі залучено третю особу - ТОВ «Вега Опт Трейд». Копія ухвали направлена за адресою третьої особи, зазначеною в ЄДР, однак, як і надалі направлена повістка, повернуті без вручення з незалежних від суду причин - у зв'язку з відсутністю організації, у зв'язку з чим та на підставі абз. 2 ч. 3 ст. 167, ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України відповідні процесуальні документи вважаються належним чином врученими, а третя особа - належним чином повідомленою про розгляд справи. У той же час, третя особа в судові засідання не з'явилася, доказів поважності причин неприбуття у судове засідання не надала. З огляду на наведене та відсутність підстав для відкладення розгляду справи, розгляд справи не відкладався та судом ухвалено розглядати справу за відсутності представника третьої особи на підставі наявних матеріалів справи.

Відповідач у свою чергу проти позову заперечив та з підстав, викладених в Акті перевірки, вважає викладені в акті перевірки висновки обґрунтованими, а спірні рішення, прийняті на його підставі - правомірними.

У судовому засіданні 03.06.2015 р. на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, правонаступником якої є ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Хамелеон!» (код з ЄДР 38293027) з питань правильності нарахування та сплати податків до Державного бюджету України по взаємовідносинам з ТОВ «Вега Опт Трейд» (код з ЄДР 38620506) за період з 01.04.2013 р. по 31.10.2013 р.

За результатами перевірки складено акт від 30.09.2014 р. № 2670/26-52-22-01-11/38293027 (далі - Акт перевірки).

Товариство зареєстровано у статусі юридичної особи 26.06.2012 р., платником податків - 27.06.2012 р., платником ПДВ - згідно свідоцтва від 01.08.2012 р.

До основного виду діяльності товариства належить виробництво робочого одягу.

Перевіркою повноти визначення витрат за відносинами з ТОВ «Вега Опт Трейд» період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. встановлено їх завищення на 1 053 600 грн.

В контексті наведеного зазначається, що між ТОВ «Вега Опт Трейд» (продавець) та ТОВ «Хамелеон» (покупець) оформлено договір купівлі-продажу № 28/13 від 15.04.2013 р. на поставку позивачу тканин.

Згідно з умовами договору продавець зобов'язується постачати товар (передати у власність покупця) для використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.

Продавець зобов'язаний передавати товар позивачу, доказом чого є видаткові накладні на відпуск товару.

Між сторонами оформлені видаткові накладні на поставку тканини антистатичної RBS-265, перелік яких зазначений на стор. 5 - 6 Акту перевірки. Накладні складені в період з 24.04.2013 р. 15.10.2013 р. Кожна поставка партії товару передбачала поставку від 80 до 372 метрів погонних тканини.

Загальна вартість товару склала 1 270 452,60 грн. з ПДВ 211 742,10 грн. Вартість тканин була віднесена до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Заборгованість відсутня.

Між тим, в Акті перевірки міститься посилання на постанову старшого слідчого з ОВС першого ВКР СУФР ГУ Міндоходів у м. Києві про призначення перевірки ТОВ «Хамелеон!» по відносинам з ТОВ «Вега Опт Трейд» від 24.07.2014 р. Цитуючи зміст вказаної постанови ДПІ в Акті перевірки зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи, в період 2013 - 2014 років, використовуючи підприємства з ознаками фіктивності, одним з яких є ТОВ «Вега Опт Трейд», яке зареєстровано на підставних осіб, проводить фінансово-господарські операції, що мають ознаки операцій, направлених на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. У ході досудового розслідування проведено ряд заходів спрямованих на встановлення підприємств, одним з яких, є ТОВ «Вега Опт Трейд» та їх службових осіб, однак, встановити не вдалося за можливе. Підприємства, одним з яких є ТОВ «Вега Опт Трейд» за фактичними та юридичними адресами не знаходяться. Засновниками, керівниками та головними бухгалтерами вказаних СГД являються в одній особі люди, які не мають відповідного досвіду роботи та не можуть здійснювати фінансово-господарську діяльність будь-яких суб'єктів господарювання.

Крім того, в Акті перевірки ДПІ посилається на акт від 22.07.2014 р. № 1643/26-59-22-13-15/38620506 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вега Опт Трейд», складений ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, згідно з яким місцезнаходження ТОВ «Вега Опт Трейд» не встановлено. Зареєстрована в ЄДР адреса: 01035, м. Київ, вул. Павлівська, будинок 22, офіс 12. Директором та бухгалтером є одна особа - Миронов А.В. Товариство взято на податковий облік 01.03.2013 р. Платником ПДВ є згідно свідоцтва від 01.04.2013 р. Реєстрацію платником ПДВ анульовано 13.05.2014 р.

Слід зазначити, що керівником товариства з 20.02.2015 р. є Тчрелашвілі Давіт.

Станом на час розгляду справи статус відомостей про юридичну особу в ЄДР - «відсутність юридичної особи за місцезнаходженням».

Згідно БД АІС «Податковий блок» кількість штатних працівників відповідно до податкової звітності: інформація відсутня.

При проведенні аналізу податкової звітності контрагента позивача встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у підприємств-постачальників/покупців відповідно до п.п. 48.5.1, п. 48.7., п. 185.1., ст. 188 ПК України. Оскільки реальність вчинення господарських операцій між ТОВ «Вега Опт Трейд» та контрагентами-постачальниками відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином у ТОВ «Вега Опт Трейд» не було підстав для податкового обліку вказаних операцій. Надалі ДПІ також зазначається, що контрагентом не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань. Перевіркою встановлена відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення діяльності. ДПІ робиться висновок, що фінансово-господарська діяльність здійснюється поза межами правового поля. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) договорів, актів, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. В ході перевірки, як зазначає ДПІ в Акті перевірки, посилаючись на зміст акту про неможливість звірки, не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників ТОВ «Вега Опт Трейд».

При цьому, із акту від 22.07.2014 р. вбачається складання ще іншого акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 22.08.2013 р. № 714/26-59-22-07-23, відповідно до якого ще в період оформлення операцій між позивачем та контрагентом , останній був відсутній за місцезнаходженням та не надав підтверджень здійснення реальної господарської діяльності.

Посилаючись по суті на «безтоварність» операцій між позивачем та третьою особою (контрагентом), ДПІ приходить до висновку, що в порушення п/п. 14.1.27, 138.2., п. 44.1., п/п. 139.1.9. ПК України ТОВ «Хамелеон!» за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. віднесено до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування витрати всього в сумі 1 053 600 грн. Крім того, зазначається про завищення «витрат на збут» по відносинам із вказаним контрагентом на 5100 грн. Загалом ДПІ приходить до висновку про заниження податку на прибуток до сплати у розмірі 201 154 грн. (з урахуванням задекларованої до сплати суми податку у розмірі 5469 грн.).

Відносно формування податкового кредиту з ПДВ, на стор. 12 Акту перевірки зазначається про встановлення його завищення в сумі 184 112 грн., у т.ч.: квітень 2013 - 6 610 грн., травень 2-013 - 11 369 грн., червень 2013 - 36 223 грн., вересень 2013 р. - 87 120 грн., жовтень 2013 - 42 790 грн.

Зокрема, на стор. 13 - 14 Акту перевірки наведено перелік податкових накладних, виданий контрагентом позивачу. Номенклатура поставки - тканина антистатична RBS-265. Податкові накладні видані також в період з 24.04.2013 р. по 15.10.2013 р. на загальну суму 1 270 452,60 грн. з ПДВ - 211 742,10 грн. До складу податкового кредиту включено суми ПДВ: за квітень 2013 - 6 610 грн., за травень 2013 - 11 369 грн., за вересень 2013 р. - 87 120 грн., за жовтень 2013 р. - 42 790 грн. За червень 2013 р. оформлено п/н. на 34 636,40 грн. ПДВ, до складу податкового кредиту в червні 2013 р. включено ПДВ у розмірі 36 222,80 грн. Не включено до податкового кредиту суму ПДВ за податковими накладними за липень 2013 р. в сумі 13087,80 грн. та за серпень 2013 р. в сумі 16128,40 грн.

Зазначається в Акті перевірки, що на рахунок позивача надійшли кошти у сумі 1 270 451,80 грн.

Загалом, виходячи з відсутності у контрагента ресурсів та можливостей, необхідних для здійснення діяльності та, зокрема, спірних операцій, ДПІ приходить до висновку про нездійснення спірних операцій та порушення позивачем п. 198.1., 198.2., 198.3., 201.1., 201.4., 201.6. ПК України, що призвело до заниження ПДВ всього на 184 112 грн., а також до завищення залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на суму 5 816 грн. та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового періоду наступного податкового періоду податкової декларації з ПДВ за травень 2012 р. на суму 1 692 грн.

На підставі наведених вище висновків Акту перевірки прийнято оскаржувані рішення.

Проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України (в редакції на час формування показників обліку), а саме:

- п/п. 14.1.36. (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг), п/п. 14.1.191. (щодо визначення «постачання товарів»), п/п. 14.1.202. (щодо визначення «продаж (реалізація) товарів»),

- (щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат ), а саме: п/п. 14.1.27. (щодо визначення терміну «витрати»), п/п. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування), п/п. 14.1.228. (щодо визначення поняття «собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг»), п/п. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг), п/п. 137.1. (дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг; дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар), п/п. 139.1.3. ПК України (не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; п/п. 139.1.9 (щодо не включення до складу витрат тих витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 198.1. ПК України (щодо обставин, наявність яких зумовлює виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 201.1. (щодо обов'язку видати податкову накладну та обставин, які зумовлюють її видачу), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей), а також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так , податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення фактично вчинених операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

Водночас, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкових вигод та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (5) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою, (6) наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності - п/п. 14.1.231. ПК України).

При цьому, суть останнього, слід розуміти так, що діяльність платника податків не ставиться під сумнів, якщо у неї є розумна ділова мета. Податкова економія при цьому діловою метою не визнається. В іншому випадку податкові наслідки переосмислюються у відповідності з економічною суттю операцій.

Недоведеність наявності зазначених чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкових вигод, зокрема, недоведеність фактичного здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкових вигод.

В даному випадку , дослідивши та оцінивши відповідно до положень ст. 86 КАС України («Оцінка доказів») наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, виходячи з положень ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування) та з урахуванням положень ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України, суд приходить до висновку про недоведеність фактичного виконання спірних операцій контрагентом позивача, а отже і про відсутність правових підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Наведене ґрунтується на наступному.

В даному випадку умови договору не містить визначення базису поставки продукції за договором. Між тим, з його змісту вбачається, що виконання договору, з урахуванням обумовлених обсягів поставки, передбачає здійснення його доставки, тобто здійснення перевезення.

Як зазначає позивач, іноді доставка здійснювалась контрагентом. Доставка, як пояснює позивач, передбачала обов'язок постачальника укласти договір перевезення.

Іноді, як зазначено у поясненнях позивача від 05.06.15 р., доставка (транспортування) продукції здійснювалась позивачем за договором з ПІК «ААЗ Трейдінг Ко».

У зв'язку з цим слід зазначити, що відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568 (в редакції до 14.01.2014 р.):

- Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку , а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

- Подорожній лист , це первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство ;

- Дорожній лист , це документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу.

Згідно з п. 11 зазначених Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля .

Згідно з 11.3. Правил, дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається .

Пунктом 11.4. Правил визначено, що оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Пунктом 11.5. Правил також передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

При цьому, відповідно до п. 11.6. Правил, після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Згідно з п. 11.7. Правил, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу , третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Пунктом 11.9. Правил передбачено, що час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил.

Таким чином, незалежно від того, за чий рахунок здійснюється перевезення продукції та за чим замовленням (продавця чи покупця), поставка супроводжується оформленням ТТН і подорожніх листів, та один екземпляр ТТН передається вантажоодержувачу/покупцю.

Проте , на підтвердження фактичного здійснення перевезення продукції та, відповідно, реальності поставки продукції контрагентом, під час розгляду справи не надано товарно-транспортних накладних та подорожніх листів , з яких би вбачалось перевезення продукції від контрагента до складу позивача, а отже і доказів на підтвердження поставки продукції контрагентом позивачу.

При цьому, в контексті доводів позивача відносно того, що іноді перевезення здійснювалось за його замовленням, слід зазначити, що під час розгляду справи з боку позивача так і не надано відомостей щодо місць відвантаження (відбору) продукції, хоча ці відомості витребовувались у позивача (журнал с/з від 03.06.2015 р.).

Що стосується наданих позивачем копій рахунків на оплату ним транспортних послуг та наданих позивачем податкових накладних з цього приводу, слід зазначити, що вказані документи не супроводжуються ТТН, не супроводжується підписаними позивачем актами виконаних робіт/наданих послуг. Взагалі відсутня будь-яка деталізація - у чому полягало виконання цих послуг, який вантаж перевозився, яким маршрутом та в яких обсягах.

Більш того, рахунки та податкові накладні видані на дати, які не відповідають датам видаткових накладних, підписаних між позивачем та третьою особою, що вказує на відсутність доказів перевезення продукції за замовленням позивача.

Слід додати, що у видаткових накладних, оформлених власне на продукцію, відсутні відомості, які б ідентифікували особу, яка поставила підпис від імені постачальника, що вказує на відсутність такого обов'язкового реквізиту первинного документу, передбаченого ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», як дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, що у свою чергу вказує на юридичну дефектність вказаних накладних для цілей формування бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку.

Під час розгляду справи не встановлено наявності у контрагента власних або орендованих офісних та складських приміщень, власних, орендованих або залучених транспортних засобів, необхідних для здійснення звичайної господарської діяльності та, зокрема, для виконання спірних операцій. Не надано під час розгляду справи і відомостей щодо придбання контрагентом ресурсів продукції, які обумовлені поставкою на адресу позивача.

Вказані відомості щодо наявності у контрагента відповідних ресурсів не надані і позивачем, хоча обізнаність позивача відносно наведеного зумовлюється звичайною діловою практикою, характером і специфікою угоди (обумовлених операцій).

Відтак, з урахуванням наведеного у сукупності слід зазначити, що під час розгляду справи не надано тих відомостей і документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне ) виконання, а відтак не доведено фактичного виконання спірних операцій контрагентом позивача.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, за спірними операціями з контрагентом лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод , наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Наведене, у свою чергу, вказує на юридичну дефектність первинних/облікових/ податкових документів, які не можуть вважатися юридично значимими документами для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку та задекларованих позивачем податкових вигод.

При цьому, суд враховує, що наявність оплати за спірними операціями сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Наведені позивачем доводи та надані ним пояснення, які відповідно досліджені та оцінені судом не спростовуються наведеного та не доводять зворотного.

Так, само по собі використання тканин у виробництві, виробництво робочої одежки та її подальша поставка не є свідченням того, що до цього вказані тканини були поставлені позивачу саме ТОВ «Вега Опт Трейд», за відносинами з яким власне і формувалися спірні суми податкових вигод. Як вже зазначалося, третьою особою на підтвердження наявності відповідних ресурсів не надано жодних доказів.

Таким чином, під час розгляду справи не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій та свідчить про необґрунтованість отриманої позивачем податкової вигоди.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість висновків Акту перевірки щодо оцінки обставин взаємовідносин позивача із зазначеним контрагентом та відносно безпідставності формування спірних сум податкових вигод, а отже підстав для скасування оскаржуваних рішень - не має.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, за результатами розгляду справи суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних рішень, які, як приходить до висновку суд, є законними та обґрунтованими, вірними по суті, а отже, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

При цьому, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити та беручи до уваги, що позивачем при зверненні з позовом сплачено лише 487,20 грн. (10 відсотків максимального розміру ставки судового збору), суд зазначає, що відповідно до положень абз. 2 п/п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 87 КАС України з позивача підлягає стягненню решта суми судового збору. Так, враховуючи розмір вимог за оскаржуваним рішенням (481 582,50 грн.) та виходячи з положень зазначеного закону, розмір судового збору, що підлягає сплаті, складає 4 872,00 грн. (максимальний розмір ставки судового збору). Враховуючи сплачену позивачем суму та у зв'язку з відмовою у задоволенні позову підлягає стягненню з позивача решта суми судового збору у розмірі 4 384,80 грн., який на підставі ст. 9 вказаного Закону підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України. При цьому, виходячи з вимог ч. 3 ст. 258 КАС України, щодо стягнення судового збору підлягає видачі виконавчий лист, який надсилається судом до державної податкової інспекції.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хамелеон!» (код з ЄДР 38293027; адреса: 02660, м. Київ, вул. Пухівська, 1-а, оф. 20) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4 384,80 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31218206784007, код бюджетної класифікації 22030001; код ЄДР суду 34414689). Після набрання постановою суду законної сили - видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін