Постанова

від 09.06.2015 по справі 908/133/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 року Справа № 908/133/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Куровського С.В.

За участю представника ПАТ "НАК "Нафтогаз України" - Смакоти Н.І.

розглянувши касаційну скаргу ПАТ НАК "Нафтогаз України"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2015 та рішення Господарського суду Запорізької області від 02.02.2015 в частині відмови в стягненні 50 516,87 грн пені та 101 461,48 грн - 7% штрафу по справі № 908/133/15-г за позовом ПАТ НАК "Нафтогаз України" до Якимівського орендного підприємства "Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування" про стягнення 638 404,45 грн,-

В С Т А Н О В И В :

У січні 2015 позивач - ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернувся з позовом до Господарського суду Запорізької області до Якимівського орендного підприємства "Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування" (далі - відповідача) про стягнення 638404,45 грн., з яких: 404529,48 грн - основного боргу, 57154,82 грн - інфляційних витрат, 24741,80 грн - 3% річних, 50516,87 грн - пені, 101461,48 грн - штрафу за договором №12/426-БО-13 купівлі-продажу природного газу.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.02.2015 по справі № 908/133/15 /суддя : Шевченко Т.М./ позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Якимівського орендного підприємства "Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 404529 грн. 48 коп. основного боргу, 57154 грн. 82 коп. інфляційних втрат, 24741 грн. 80 коп. трьох процентів річних та 9728 грн. 52 коп. судового збору, відмовлено в позові в решті вимог про стягнення 50516,87 грн. пені та 101461,48 грн. штрафу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2015 по справі № 908/133/15-г /судді : Пуль О.А., Білоусова Я.О., Лакіза В.В./ рішення Господарського суду Запорізької області від 02.02.2015 залишено без змін.

В касаційній скарзі ПАТ "НАК "Нафтогаз України" просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2015 та рішення Господарського суду Запорізької області від 02.02.2015, в частині відмови в стягненні 50516,87 грн. пені та 101461,48 грн. 7% штрафу, посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення по справі, яким стягнути з Якимівського орендного підприємства "Виробниче об'єднання житлово - комунального господарства та побутового обслуговування" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 50516,87 грн. пені та 101461,48 грн. 7% штрафу, в стягненні яких було відмовлено господарським судом Запорізької області, в іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 02.02.2015 року у справі №908/133/15-г залишити без змін, судові витрати покласти на відповідача.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ПАТ "НАК "Нафтогаз України", який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, 28.08.2012 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та Якимівським орендним підприємством "Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №12/426-БО-13 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у період з 01 серпня 2012 по 31 грудня 2012 природний газ обсягом до 460,0 тис. куб. м, а покупець - прийняти і оплатити природний газ на умовах цього договору (п.1.1, 2.1 договору) (а.с. 11-17).

Відповідно до п. 5.2 договору ціна за 1000 куб. м природного газу становить 3884,78 грн., крім того 20 % ПДВ - 776,96 грн., разом із ПДВ - 4661,74 грн.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.11.1 договору термін дії договору в частині поставки газу - до 31.12.2012р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу протягом жовтня-грудня 2012 року природний газ на загальну суму 1552041,10 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу, доданими до матеріалів справи.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, за актом приймання-передачі від 27.11.2012 у жовтні 2012 року відповідачу було передано 13,491 тис. куб. м природного газу на суму 62891,48 грн.; у листопаді 2012 року - 114,451 тис. куб. м природного газу на суму 533540,36 грн. (акт від 30.11.2012); у грудні 2012 року - 204,990 тис. куб. м на суму 955609,26 грн. (акт від 31.12.2012) ( а.с. 17-19).

Згідно із ст.509 ЦК України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Господарськими суди попередніх інстанцій встановлено, що відповідач, в порушення умов договору, несвоєчасно та не в повному обсязі розраховувався за переданий у жовтні-грудні 2012 році природний газ та розрахувався за поставлений природний газ лише у розмірі 1147511,62 грн., що підтверджується довідкою про операції, довідкою про сальдо та не заперечується відповідачем (а.с. 20-21). Таким чином, внаслідок неналежного виконання своїх договірних зобов'язань у відповідача утворилась заборгованість в сумі 404529,48 грн.

Рішення господарського суду першої інстанції мотивовано тим, що факт порушення Якимівським орендним підприємством "Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування" умов договору від 28.08.2012, підтверджується матеріалами справи, в зв'язку з чим вимога позивача про стягнення 404529,48 грн основного боргу за поставлений природний газ є обґрунтованою та підлягає задоволенню, відповідно до вимог ст.526 ЦК України, також підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 57154,82 грн. інфляційних втрат та 24741,80 грн. 3% річних, на підставі вимог ч.2 ст.625 ЦК України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 50516,87 грн та 7 % штрафу в сумі 101461,48 грн, за порушення умов договору, суд першої інстанції виходив з того, що дана вимога позивача суперечить ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", так як

ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.01.2011 порушено провадження у справі №23/5009/326/11 про банкрутство Якимівського орендного підприємства "Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Якимівське орендне підприємство "Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування", наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 №568 було включено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005 №2711-ІV.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.08.2014 у справі №23/5009/326/11 продовжено термін проведення засідання суду, на якому буде вирішено питання щодо подальших судових процедур стосовно боржника, до закінчення процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу - 01.01.2016, передбаченої Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005 № 2711-IV (в редакції з 03.07.2014).

На даний час зазначена процедура не припинена у відповідності до вимог Закону.

Позивачем - ПАТ "НАК "Нафтогаз України", що відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла на час порушення провадження у справі про банкрутство) має статус поточного кредитора по відношенню до боржника (відповідача у даній справі), була нарахована пеня в сумі 50516,87 грн та 7 % штрафу в сумі 101461,48 грн, за порушення умов договору №12/426-БО-13 купівлі-продажу природного газу від 28.08.2012, після порушення провадження у справі про банкрутство Якимівського орендного підприємства "Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування", під час дії мораторію.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.

Згідно з абз.2 ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відтак, вказана норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на не нараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржнику, щодо якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство.

Виходячи із змісту Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позов в частині стягнення 50516,87 грн. пені та 101461,48 грн. штрафу задоволенню не підлягає.

Дана правова позиція про те, що протягом здійснення провадження у справі про банкрутство встановлюється заборона на нарахування боржнику, щодо якого порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, неустойки (штрафу, пені), а також інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань викладена в постанові Верховного Суду України від 12.03.2013 по справі №29/5005/16170/2011.

Відповідно до ст.111 28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відтак, належним чином перевіривши фактичні обставини справи та зібрані по справі докази, доводи та заперечення сторін, суди попередніх інстанцій дійшли до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення пені та штрафних санкцій за невиконання Якимівським орендним підприємством "Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування" умов договору №12/426-БО-13 купівлі-продажу природного газу від 28.08.2012, під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2015 та рішення Господарського суду Запорізької області від 02.02.2015 в частині відмови в стягненні 50 516,87 грн пені та 101 461,48 грн - 7% штрафу по справі № 908/133/15-г постановлені у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях по справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ПАТ НАК "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2015 та рішення Господарського суду Запорізької області від 02.02.2015 в частині відмови в стягненні 50 516,87 грн пені та 101 461,48 грн - 7% штрафу по справі № 908/133/15-г залишити без змін.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.