Ухвала

від 09.06.2015 по справі 910/19118/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

09.06.2015Справа № 910/19118/14

За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Верховної ради України

До 1. Ерсте Банк Дер Остеррайхішен Шпаркассен Аг

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК-Брок»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДБК»

Про визнання недійсним договору іпотеки земельної ділянки

Головуючий суддя Ващенко Т.М.

Суддя Любченко М.О.

Суддя Полякова К.В.

Представники учасників судового процесу:

від прокуратури: Одуденко А.В. посвідчення № 006616 від 27.09.2012 р.

від позивача: Калюк М.В. представник за довіреністю № 15/15-1576 від 23.12.2014 р.,

Кирсенко Є.Б. представник за довіреністю № 15/15-1575 від 23.12.2015 р.

від відповідача-1: Карел О.Я. представник за довіреністю № б/н від 11.11.2014 р.

від відповідача-2: не з'явився

від третьої особи: Мерденов Д.Ю. представник за довіреністю № б/н від 21.04.2015 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Верховної ради України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Ерсте Банк Дер Остеррайхішен Шпаркассен Аг та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК-Брок» про визнання недійсним договору іпотеки земельної ділянки кадастровий номер 8 000 000 000:91:119:0046, що розташована за адресою: вулиця Глибочицька, 73-77 у Шевченківському районі міста Києва, укладений 13.10.2009 р. між Ерсте Банк Дер Остеррайхішен Шпаркассен Аг і Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК-Брок», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трубаровою М.В., та зареєстрований за № 2448.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2014 р. порушено провадження у справі № 910/19118/14, призначено її до розгляду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.03.2015 р. призначено колегіальний розгляд справи № 910/19118/14.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 27.03.2015 р. визначено склад колегії суддів для розгляду справи № 910/19118/14: головуючий суддя Васильченко Т.В., суддя Любченко М.О. та суддя Полякова К.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2015 р. вищезазначеною колегією суддів було прийнято дану справу до провадження та призначено її до розгляду на 30.03.2015 р.

В судовому засіданні 30.03.2015 р. суд відклав розгляд справи № 910/19118/14 до 14.04.2015 р. та дійшов висновку про направлення запитів для витребування доказів.

Ухвалою суду від 14.04.2015 р. залучено до участі в розгляді справи третю особу без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДБК», витребувано докази та відкладено розгляд справи на 23.04.2015 р.

Розпорядженням № 04-23/386 від 21.04.2015 р. було призначено повторний автоматичний розподіл справи, відповідно до якого справу № 910/19118/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя Ващенко Т.М., суддя Любченко М.О. та суддя Полякова К.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2015 р. зазначеною колегією суддів прийнято дану справу до провадження та призначено її до розгляду на 21.05.2015 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 р. розгляд справи було відкладено на 09.06.2015 р. та зобов'язав учасників судового процесу надати суду певні документи.

В судовому засіданні 09.06.2015 р. представник відповідача-1 на підставі ст. ст. 66, 67 ГПК України подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до якої просить суд заборонити вчиняти будь-які дії, пов'язані з відчуженням, обтяженням, державною реєстрацією речових прав та їх обтяжень на земельну ділянку, що знаходиться за адресою вул. Глибочицька, 73-77 у Шевченківському районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:91:119:0046.

Представники прокуратури та позивачів у судовому засіданні 09.06.2015 р. заперечили проти заяви про забезпечення позову.

Представник третьої особи в судовому засіданні 09.06.2015 р. підтримав заву відповідача-1 про забезпечення позову.

Розглянувши заяву відповідача-1 про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.

Подану заяву обґрунтовано тим, що невжиття заходів до забезпечення позову утруднить виконання рішення суду оскільки численні реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки вчинені без відома відповідача-1 третіми особами та можуть становити суттєву перешкоду для відповідача-1 для здійснення його прав за договором іпотеки земельної ділянки кадастровий номер 8 000 000 000:91:119:0046, що розташована за адресою: вулиця Глибочицька, 73-77 у Шевченківському районі міста Києва, укладений 13.10.2009 р. між Ерсте Банк Дер Остеррайхішен Шпаркассен Аг і Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК-Брок», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трубаровою М.В., та зареєстрований за № 2448.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до п. п. 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.11. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також, відповідно до абзацу 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.06. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Верховної ради України звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору іпотеки земельної ділянки кадастровий номер 8 000 000 000:91:119:0046, що розташована за адресою: вулиця Глибочицька, 73-77 у Шевченківському районі міста Києва, укладений 13.10.2009 р. між Ерсте Банк Дер Остеррайхішен Шпаркассен Аг і Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК-Брок», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трубаровою М.В., та зареєстрований за № 2448.

Разом з тим, суд відзначає, що заходи до забезпечення позову, що просить вжити відповідач-1, не знаходиться у прямому зв'язку з предметом позовних вимог, оскільки у разі задоволення позову господарським судом в даній справі, відповідач-1 не позбавлений права звернутись до суду з відповідними вимогами на захист свого права у разі його порушення невизнання або оспорювання.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову (п. 3 вказаної Постанови).

Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до приписів частини 1 статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Поняття господарської діяльності міститься і в інших законах України, проте на відміну від загального визначення господарської діяльності в ГК України, її визначення, що міститься в спеціальних законах, застосовується лише для цілей цих законів.

У даному випадку заборона вчиняти дії в якості заходу до забезпечення позову, може перешкоджати господарській діяльності третіх осіб, порушувати їх права та охоронювані законом інтереси.

З огляду на все викладене вище в сукупності, заява відповідача-1 про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвокати та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, враховуючи положення ст. 49 ГПК України та Закону України "Про судовий збір", так як заяву про забезпечення позову судом розглянуто, тому витрати відповідача-1 по сплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн. за розгляд заяви про забезпечення позову, відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Ерсте Банк Дер Остеррайхішен Шпаркассен Аг в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Головуючий суддя Т.М. Ващенко

Суддя М.О. Любченко

Суддя К.В. Полякова