Постанова

від 08.06.2015 по справі 904/10297/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2015 року Справа № 904/10297/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чохи Л.В. (доповідача),

суддів : Антоніка С.Г, Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання Мудрак О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Отрізна М.О, представник, довіреність №01-14/5/05вих від 12.01.15 року;

від відповідача: Ковальчук Д.Ю, адвокат, свідоцтво №2709 від 29.10.12 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2015 року по справі №904/10297/14

за позовом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області, м.Дніпродзержинськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Макротекс", м. Дніпропетровськ

про стягнення збитків за фактичне користування земельною ділянкою у сумі 61 090, 38 грн, -

ВСТАНОВИВ :

У грудні 2014 року Дніпродзержинська міська рада Дніпропетровської області звернулася в господарський суд Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Макротекс" з позовом про стягнення збитків у сумі 61 090,38 грн, завданих використанням земельної ділянки, і судового збору. Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що рішенням Міжрегіонального третейського суду від 30.10.2006 року по справі № 02/0406 за товариством з обмеженою відповідальністю "Макротекс" визнано право власності на будівлю цеху котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів № 1 загальною площею 10 940,4 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, провулок 3-й Баглійський № 1Г. 24.07.2013 року відповідач вказане приміщення цеху продав гр. Цимбалу І.П. Однак, за час користування приміщенням цеху з 30.10.2006 року по 24.07.2013 року відповідач ніяких дій з оформлення документів на користування земельною ділянкою не вчинив, договір оренди не уклав. При цьому позивач посилався на приписи статей 12,116,122,123,125,126,152,189,206,2011 Земельного кодексу України, статей 269,270,287,288 Податкового кодексу України, статті 16 Закону України "Про оренду землі", статей 5,26,77 Закону України "Про місцеве самоврядування", статті 377 Цивільного кодексу України, статей 13,142,143,144,145 Конституції України, постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам". (а.с. 2 - 4)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2015 року (суддя Ліпинський О.В.) в задоволенні позову відмовлено з огляду на те, що позивачем не доведено розмір заявлених до стягнення збитків, так як матеріали справи не містять доказів того, що саме ділянка площею 2,0190 га використовується відповідачем. (а.с. 94-96).

08.04.2015 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області порушено провадження з перегляду в апеляційному порядку рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2015 року. Скарга мотивується порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема:

- відповідно до пункту 287.6 статті 287 Податкового кодексу України земельні платежі власником нерухомого майна повинні сплачуватись з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно;

- згідно частини 1 статті 28 Закону України "Про землеустрій" максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору;

- 24.01.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Макротекс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Землеустрій" укладений договір № 21/36 про підготовку технічної документації із землеустрою й відновленню меж земельної ділянки в натурі, термін виконання робіт встановлений до 24.07.2008 року;

- статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. (а.с. 115-118)

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги і перевіривши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Міжрегіонального третейського суду від 30.10.2006 року визнано дійсним правочин, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Макротекс" та відкритим акціонерним товариством "Баглійський завод котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів" з викупу розташованих за адресою: м. Дніпродзержинськ, пров. 3-й Баглійський, 1Г, будівлі цеху котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів № 1, літ. А-1 загальною площею 10940,4 кв.м. в тому числі: виробничий цех (приміщення №1) (літ. А-1) загальною площею 9490,6 кв.м; склад (приміщення №2) (літ.А1-1) загальною площею 145,9 кв.м; електромайстерня (приміщення №3) (літ. А2-1) загальною площею 247,6 кв.м; адміністративно-побутовий корпус (приміщення №4) (літ. А3-2) загальною площею 1056,3 кв.м; внутрішньоцехові залізничні шляхи ( інв. №020013); автодороги навколо приміщення цеху (інв. № 020012) та частини будівлі цеху КДУіТ № 1 ( побутові приміщення) площею 662 кв.м, а також всі внутрішні приміщення, допоміжне устаткування, комунікації, розташовані в цій частині будинку й прилягаюча територія, згідно схеми відведення. (а.с. 191-196)

В реєстрі прав власності на нерухоме майно вказане рішення було зареєстроване 10.04.2007 року. (а.с. 8)

Як вбачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Дніпродзержинської міської ради про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Макротекс" збитків у сумі 61 090,38 грн. у вигляді неодержаних доходів за період з 01.06.2012 року до 01.01.2013 року. Підставою для нарахування збитків стало порушення відповідачем вимог законодавства щодо використання земельної ділянки без оформлення договору оренди.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад. Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності. Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним кодексом України.

За приписами статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас, відповідно до статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення, викупу, або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Отже, власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 Земельного кодексу України, та за процедурою, передбаченою вказаним Порядком.

Вирішуючи спори за позовами органів місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди, зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки, слід застосовувати загальні положення статті 22, глави 82 Цивільного кодексу України. При цьому, суди повинні з'ясовувати причини не оформлення чи несвоєчасного оформлення відповідного землекористування та обставини, пов'язані із вжиттям господарюючими суб'єктами усіх залежних від них заходів щодо одержання документів, які посвідчують право землекористування.

Згідно з приписами статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 Цивільного кодексу України.

Пунктом 4.5 рішення Дніпродзержинської міської ради від 14.01.2002 року №408-26/ XXIII "Про затвердження положення про загальні засади набуття реалізації і припинення права користування земельною ділянкою в м. Дніпродзержинську" передбачено, що особа, яка бажає оформити документи на землекористування із земель комунальної власності під об'єктами нерухомого майна, які знаходяться у її власності, подає заяву, клопотання, до міської ради тільки після розроблення землевпорядної документації з встановлення меж земельної ділянки в натурі, на місцевості. Міська рада у місячний строк розглядає заяву, клопотання, та приймає рішення про надання земельної ділянки. Згідно з пунктом 4.6 цього ж рішення підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності, є рішення орендодавця або уповноваженого ним органу.

Як встановлено апеляційним судом, товариство з обмеженою відповідальністю "Макротекс" зверталось до Дніпродзержинської міської ради із заявою про оформлення документів на землекористування.

Однак, як вбачається із додатків до заяви, товариство необхідну землевпорядну документацію міській раді не надавало, в зв'язку з чим вказана заява не могла бути прийнята до розгляду.

Представник міської ради з цього приводу пояснила, що оскільки листування за 2007 рік було знищено згідно акту № 1 від 24.01.2013 року, позивач не може надати копію відповіді-роз'яснення, яка була надана відповідачу. (а.с. 199)

24.01.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Макротекс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Землеустрій" укладений договір № 21/36 про підготовку технічної документації із землеустрою й відновленню меж земельної ділянки в натурі. Термін виконання робіт встановлений до 24.07.2008 року.

Згідно частини 1 статті 28 Закону України "Про землеустрій" максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору. У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.

План та кадастровий план земельної ділянки за адресою: 3-й пров. Баглійський, 1Г загальною площею 2,0190 га виготовлені товариством з обмеженою відповідальністю "Землеустрій" на замовлення товариства з обмеженою відповідальністю "Макротекс" в 2008 році.

Однак, відповідач в міську раду з даною документацією для укладення договору оренди не звернувся.

В подальшому до статті 15 Закону України "Про оренду землі" Законом №3613-VІ від 07.07.2011 року внесені зміни, які є чинними з 07.08.2011 року.

Так, згідно статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки).

Згідно пункту 14-3 постанови Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року №749 "Про затвердження Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці" кадастровий номер присвоюється земельній ділянці після погодження документації із землеустрою та прийняття рішення про надання земельної ділянки у власність (користування) під час здійснення державної реєстрації земельної ділянки в Поземельній книзі в установленому порядку. Датою присвоєння кадастрового номера є дата відкриття Поземельної книги.

Для визначення та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, переданій у власність (користування) без проведення її державної реєстрації, власник (користувач) такої ділянки або уповноважена ним особа подає до територіального органу Держземагенства за місцезнаходженні земельної ділянки заяву про державну реєстрацію земельної ділянки та копії:

- документа, що посвідчує особу, а для уповноваженої особи також документа, що посвідчує її повноваження;

- документа, що посвідчує право на земельну ділянку;

- копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) згідно з Державним реєстром фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття номера та повідомили про це відповідному органу державної податкової службі ідентифікаційного коду згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податкового номера - для юридичної особи (п.16.).

Таким чином, саме на землекористувача покладений обов'язок звернення до уповноваженого органу - територіального органу Держземагенства із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки, після чого земельній ділянці присвоюється кадастровий номер.

В 2011 році товариство з обмеженою відповідальністю "Землеустрій" виконало для відповідача кадастровий план земельної ділянки з врахуванням нового законодавства.

Однак, відповідач вказану документацію в міську раду для прийняття відповідного рішення про надання земельної ділянки в оренду не передав.

Твердження скаржника про те, що не були визначені межі та площа земельної ділянки спростовується слідуючим.

Так, при складанні землевпорядної документації в 2008 та 2011 роках товариством з обмеженою відповідальністю "Макротекс" були встановлені та узгоджені межі земельної ділянки в натурі з суміжними землекористувачами, що було відображено в планах земельної ділянки за 2008 і 2011 р. та складений акт. (а.с.207-210)

На підставі вказаної документації товариство з обмеженою відповідальністю "Землеустрій" обрахувало площу земельної ділянки, яка була також узгоджена представником товариства з обмеженою відповідальністю "Макротекс". (а.с. 207-208)

Як вбачається із плану земельної ділянки в користуванні товариства з обмеженою відповідальністю "Макротекс" для розміщення цеху котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів № 1 знаходиться земельна ділянка площею 2,0190 га, в тому числі під будівлями - 1,1334 га, під залізницею - 0,0161 га, під проходами, проїздами та площадками - 0,8695 га. (а.с. 206-207)

Даний план відповідає і рішенню Міжрегіонального третейського суду, згідно якого до товариства з обмеженою відповідальністю "Макротекс" перейшли автодороги навколо приміщення цеху і прилягаюча територія згідно схеми відведення.

Таким чином, твердження відповідача в тій частині, що для користування йому повинна виділятись тільки земельна ділянка що знаходиться під будівлями, не відповідає закону та матеріалам справи.

Щодо доводу скаржника про те, що ним сплачується земельний податок, а договір оренди не укладався, тому відсутні підстави для сплати орендної плати, а, отже, і стягнення збитків, слід заперечити слідуючими доводами.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України земельний податок сплачується власникам земельних ділянок, земельних часток, паїв, а також постійними землекористувачами.

Відповідач не є власником земельної ділянки і у нього відсутні законні підстави для набуття права на земельну ділянку на праві постійного користування, а тому згідно Закону України "Про оренду землі" він був зобов'язаний укласти договір оренди земельної ділянки та сплачувати орендну плату, річний розмір якої відповідно до вимог статті 288 Податкового кодексу України не може бути меншим 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

За приписами статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Суд апеляційної інстанції установив наявність усіх елементів складових цивільного правопорушення, а саме факт порушення відповідачем вимог земельного законодавства. Так, при наявності у відповідача необхідних документів він не звернувся до територіального органу держземагенства з заявою для її державної реєстрації та присвоєння кадастрового номеру, а також не звернувся до міської ради з заявою про укладення договору оренди.

Причинний зв'язок між збитками і протиправною поведінкою відповідача заключається в тому, що використання відповідачем земельної ділянки без правового оформлення позбавило міську раду, як власника землі права отримувати від цієї земельної ділянки дохід у вигляді орендної плати. Поважних причин, які б перешкоджали йому оформити земельну ділянку, відповідач не навів.

Як установлено судом, за результатами проведеної перевірки управлінням земельних відносин Дніпродзержинської міської ради 25.05.2011 року складено акт обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки, в якому зазначено, що земельна ділянка по провулку 3-й Баглійський,1Г у місті Дніпродзержинську загальною площею 2,0190 га використовується товариством з обмеженою відповідальністю "Макротекс" для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель, які застосовуються у виробничих цілях, без оформлення права користування земельною ділянкою.

Листом від 31.05.2013 року департамент комунальної власності та земельних відносин міської ради повідомив відповідача про проведення засідання комісії з питання визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам.

Відповідно до акта про визначення розміру збитків від 17.06.13 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 25.06.13 року №173, неодержаний міською радою дохід за використання відповідачем у період з 01.06.2012 року до 01.01.2013 року спірної земельної ділянки становить 61 090,38 грн.

Розрахунок збитків здійснений з урахуванням сплаченого позивачем податку. Правильність нарахування збитків апеляційним судом перевірена.

При таких обставинах, висновки суду першої інстанції в його рішенні не відповідають зібраним у справі доказам і вимогам закону, а тому рішення підлягає скасуванню. Позовні вимоги підлягають задоволенню з наведених вище підстав. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2015 року по справі №904/10297/14 скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Макротекс" ( пр. Карла Маркса, 93, м. Дніпропетровськ, 49070, ЄДРПОУ 31124353) на користь Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області (пл. Дзержинського, 2, м. Дніпродзержинськ, 51931, код ЄДРПОУ 38028588) збитки у сумі 61 090,38 грн. та витрати на сплату судового збору у сумі 1 827 грн. і за розгляд апеляційної скарги у сумі 913,50 грн.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 11.06.2015 року.

Головуючий Л.В. Чоха

Судді: С.Г. Антонік

Л.О.Чимбар