Ухвала

від 09.06.2015 по справі 826/1348/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1348/15 Головуючий у 1-й інстанції:Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТМАЕР» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРТМАЕР» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2014 року № 126426552208, визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 27.11.2014 року № 1172/10/26-15-10-05-15 про результати розгляду первинної скарги, визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 24.12.2014 року, зобов'язання ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити з інформаційної системи "Податковий блок" інформацію внесену на підставі податкового повідомлення-рішення від 10.09.2014 року № 126426552208, зобов'язання ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити в інформаційній системі "Податковий блок" показання податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, задекларовані ТОВ «ФОРТМАЕР» в деклараціях з ПДВ.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 10.09.2014 року № 126426552208. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ФОРТМАЕР» (код ЄДРПОУ 37266055) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Компані Інвест ЛТД» (код ЄДРПОУ 38750789) та ТОВ «ЕВЕНТИС» (код ЄДРПОУ 38489260) за період з 01.01.2012 року по 30.06.2014 року.

За результати перевірки складено акт від 08.08.2014 року № 743/26-55-22-08/32766055 у якому встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено суму ПДВ в розмірі 133652,00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення від 10.09.2014 року № 126426552208, яким збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 167065,00 грн., з якої: за основним платежем - 133652,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 33413,00 грн. за платежем: ПДВ.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 10.09.2014 року № 126426552208 позивач оскаржив його в адміністративному порядку, відповідно до ст. 56 ПК України.

Рішеннями Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 27.11.2014 року № 1172/10/26-15-10-05-15 та Державної фіскальної служби України від 24.12.2014 року № 3553/6/99-99-10-01-01-15 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 10.09.2014 року № 126426552208, а скарги ТОВ «ФОРТМАЕР» - без задоволення.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.02.2014 року між ТОВ «ФОРТМАЕР» (замовник) та ТОВ «ЕВЕНТИС» (виконавець) було укладено договір про надання консультаційних послуг № 2-14 (т. 1, арк. 110-112).

Згідно умов даного договору, виконавець зобов'язується надати замовникові консультаційні послуги, які споживаються в процесі здійснення господарської діяльності замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити консультаційні послуги на умовах, що встановлено цим договором.

Перелік консультаційних послуг, які виконавець зобов'язувався надати замовнику перелічений в п. 1.2 договору.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду первинні документи, а саме: додаткову угоду № 1, акт здачі-приймання робіт надання послуг від 31.03.2014 року, податкову накладну від 31.03.2014 року № 503 (сума 7800,00 грн., в т.ч. ПДВ 1300,00 грн.).

Крім того, 27.02.2014 року між ТОВ «ФОРТМАЕР» (замовник) та ТОВ «ЕВЕНТИС» (виконавець) було укладено договір про надання рекламних послуг № 1-14 (т. 1, арк. 116-118).

Згідно умов даного договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги по виготовленню та розповсюдженню реклами замовника. Під рекламними послугами в даному договорі розуміється: розміщення банерної реклами в мережі INTERNET в березні 2014 року стосовно господарської діяльності замовника: виготовлення та встановлення металопластикових конструкцій, ремонтно-будівельних робіт приміщень.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду акт здачі-приймання робіт надання послуг від 31.03.2014 року, податкову накладну від 31.03.2014 року № 502 (сума 60000,00 грн., в т.ч. ПДВ 10000,00 грн.).

17.03.2014 року між ТОВ «ФОРТМАЕР» (замовник) та ТОВ «Компані Інвест ЛТД» (підрядник) було укладено договір № 17/03/14 на виконання монтажних робіт, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується власними, та/або залученими силами і засобами на власний ризик виконати монтажні роботи (далі по тексту «роботи») в приміщенні, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, буд. 14-А (т. 1, арк. 121-123).

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду кошторис на монтажні роботи в приміщенні за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, буд. 14-А, акт здачі-приймання робіт надання послуг від 31.03.2014 року, податкову накладну від 31.03.2014 року № 550 (сума 53218,32 грн., в т.ч. ПДВ 8869,72 грн.).

Крім того, між ТОВ «ФОРТМАЕР» (замовник) та ТОВ «Компані Інвест ЛТД» (підрядник) було укладено договір від 10.02.2014 року № 10/02/14 на виконання монтажних робіт, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується власними, та/або залученими силами і засобами на власний ризик виконати монтажні роботи (далі по тексту «роботи») в приміщенні, яке знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Миру, буд. 3-А (т. 1, арк. 127-129).

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду кошторис на монтажні роботи в приміщенні за адресою: м. Тернопіль, вул. Миру, буд. 3-А, акт здачі-приймання робіт надання послуг від 24.02.2014 року, податкову накладну від 24.02.2014 року № 354 (сума 2273,28 грн., в т.ч. ПДВ 378,88 грн.).

Також, між ТОВ «ФОРТМАЕР» (замовник) та ТОВ «Компані Інвест ЛТД» (підрядник) було укладено договір від 04.02.2014 року № 04/02/14 на виконання будівельних робіт, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується власними, та/або залученими силами і засобами на власний ризик виконати ремонтно-будівельні роботи (далі по тексту «роботи») в приміщенні, яке знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. 50-річчя СРСР, буд. 157 (т. 1, арк. 133-136).

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду кошторис на монтажні роботи в приміщенні за адресою: м. Донецьк, вул. 50-річчя СРСР, буд. 157, додаткову угоду № 1, акти приймання-передачі будівельних матеріалів, акти здачі-приймання виконаних підрядних робіт, звіти про використання будівельних матеріалів, податкові накладні від 28.02.2014 року № 355 (сума 57922,20 грн., в т.ч. ПДВ 9653,70 грн.), від 18.03.2014 року № 344 (сума 60000,00 грн., в т.ч. ПДВ 10000,00 грн.), від 25.03.2014 року № 346 (сума 60000,00 грн., в т.ч. ПДВ 10000,00 грн.), від 31.03.2014 року № 351 (сума 51999,40 грн., в т.ч. ПДВ 8666,57 грн.).

08.01.2014 року між ТОВ «ФОРТМАЕР» (замовник) та ТОВ «Компані Інвест ЛТД» (підрядник) було укладено договір № 08/01/14 на виконання будівельних робіт, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується власними, та/або залученими силами і засобами на власний ризик виконати ремонтно-будівельні роботи (далі по тексту «роботи») в приміщенні, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. А.Ахматової, буд. 14-А (т. 1, арк. 165-168).

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду кошторис на монтажні роботи в приміщенні за адресою: м. Київ, вул. А.Ахматової, буд. 14-А, акти приймання-передачі будівельних матеріалів, акт здачі-приймання виконаних підрядних робіт, звіт про використання будівельних матеріалів, податкові накладні від 20.03.2014 року № 345 (сума 60000,00 грн., в т.ч. ПДВ 10000,00 грн.), від 25.03.2014 року № 137 (сума 60000,00 грн., в т.ч. ПДВ 10000,00 грн.), від 27.03.2014 року № 348 (сума 60000,00 грн., в т.ч. ПДВ 10000,00 грн.), від 28.03.2014 року № 349 (сума 60000,00 грн., в т.ч. ПДВ 10000,00 грн.), від 31.03.2014 року № 349 (сума 208696,26 грн., в т.ч. ПДВ 34782,71 грн.).

Крім цього, позивач надав банківські виписки та картки рахунків для підтвердження факту оплати робіт ТОВ «Компані Інвест ЛТД» та ТОВ «ЕВЕНТИС» та понесення витрат.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 17 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України встановлено, що базою оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Із системного аналізу положень цих норм законодавства України вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Крім цього, відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні": первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 статті 9 даного Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції встановлено факт надання послуг та виконання робіт (послуг), оплата їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Податковий орган не надав доказів, які б свідчили про нікчемність укладених між позивачем та його контрагентами договорів, а також, що зазначені вище договори порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини, або ж знищення, пошкодження майна держави.

Посилання та доводи апелянта на акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва від 15.05.2014 року № 1368/26-55-22-10/38489260 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ЕВЕНТИС" (код ЄДРПОУ 38489260) з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року, відповідно до якого товариство здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам та на податкову звітність ТОВ "Компані Інвест ЛТД" (код ЄДРПОУ 38750789), відповідно до якої дане товариство в листопаді 2013 року відобразило суму ПДВ в розмірі 9176257 грн. по податкових накладних, виписаних ТОВ "Укрдевелопмент" (код ЄДРПОУ 38489433), в той час як податковим органом було складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Укрдевелопмент" (код ЄДРПОУ 38489433) від 12.06.2014 року № 1651/26-55-22-07/38489433 щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.02.2014 по 28.02.2014 року, в якому наявні посилання на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Скрап-Сервіс" (код ЄДРПОУ 38781843) колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки вказані документи не позбавляють юридичного значення складених TOB «ФОРТМАЕР» з контрагентами первинних документів. Апелянт не надав до суду доказів, які б свідчили, що TOB «ФОРТМАЕР» не мало адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірній операції та не здійснювало фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань.

Крім того, в матеріалах справи наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, а саме: договори, додатки до договорів, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), кошториси, акти приймання-передачі будівельних матеріалів, звіти про використання будівельних матеріалів, банківські виписки та картки рахунків для підтвердження факту оплати робіт, понесення витрат та податкові накладні.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують правомірність формування позивачем податкового кредиту, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податкових накладних, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 198, 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 10 червня 2015 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.