Постанова

від 12.06.2015 по справі 826/5866/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 червня 2015 року № 826/5866/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Скочок Т.О., суддів Добрівської Н.А., Кармазіна О.А., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Бест Будмайстер» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (відповідач-1), Державної фіскальної служби України (відповідач-2) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішення, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест Будмайстер» (надалі - позивач або ТОВ «Бест Будмайстер») з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач-1 або ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві) та Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач-2 або ДФС України), в якому просить:

- визнати протиправними дії ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо розірвання договору про визнання електронних документів № 020420131 від 02.04.2013 року в односторонньому порядку;

- визнати протиправними дії ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо неприйняття податкової звітності з ПДВ за грудень 2014 року з додатками та реєстром виданих та отриманих податкових накладних;

- зобов'язати ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві врахувати в обліку декларацію ТОВ «Бест Будмайстер» з податку на додану вартість за грудень 2014 року разом з додатками та реєстром виданих та отриманих податкових накладних, датою їх фактичного надходження - 20.01.2015 року та відобразити наведені в них відомості в автоматизованих інформаційних системах, базах даних та по особовому рахунку ТОВ «Бест Будмайстер» (код ЄДРПОУ 38537319) станом на 20.01.2015 року;

- визнати протиправними дії ДФС України щодо відмови в прийнятті та реєстрації податкової накладної від 13.01.2015 року № 1;

- зобов'язати ДФС України вважати прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних 27.01.2015 року податкову накладну від 13.01.2015 року №1;

- скасувати рішення № 9/26-56-15-01-35 (№ 757/10/25-56-15-01-32) від 21.01.2015 року ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на протиправність та безпідставність рішення відповідача-1 про розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 02.04.2013 року № 020420131, укладеного з ТОВ «Бест Будмайстер», оскільки обставини зміни цим підприємством свого місця реєстрації (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 1/2) в дійсності не мали місця. Як наслідок, безпідставний висновок ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про зміну позивачем податкової адреси (місцезнаходження) став незаконною підставою для заборони прийому електронної податкової звітності за грудень 2014 року та податкової накладної від 13.01.2015 року № 1. Також, позивач вважає протиправним рішення ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 21.01.2015 року за № 9/26-56-15-01-35 (№ 757/10/25-56-15-01-32) про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з підстави, визначеної нормою пп. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, оскільки такі висновки контролюючого органу не відповідають фактичним обставинам.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.04.2015 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання 21.05.2015 року з'явилися представники сторін.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача-1 проти заявлених позовних вимог заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначено про правомірність розірвання ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві договору від 02.04.2013 року № 020420131 з ТОВ «Бест Будмайстер». Як зазначає відповідач-1 договір про визнання електронних документів був розірваний в односторонньому порядку з підстав порушення платником податків (позивачем) істотних умов даного Договору, а саме: у зв'язку з невиконанням платником податків свого обов'язку по наданню контролюючому органу інформації про зміну місця реєстрації (місцезнаходження). На підтвердження обґрунтованості своєї позиції відповідачем-1 разом із запереченнями були подані копії довідки про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків № 1575/07 від 15.01.2015 року та повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 15.01.2015 року за № 25/26-5611-01-20 (форми № 18-ОПП), згідно яких знаходження ТОВ «Бест Будмайстер» за податковою адресою (м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 1/2) не встановлено. Також, відповідач-1 вважає законним і обґрунтованим рішення № 9/26-56-15-01-35 від 21.01.2015 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - ТОВ «Бест Будмайстер», - оскільки в результаті вжитих працівниками податкової інспекції дій (зокрема, за результатами вжиття заходів по проведенню зустрічної звірки ТОВ «Бест Будмайстер» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, що оформлені актом від 16.01.2015 року № 432/7/26-56-22-03) встановлено відсутність факту реалізації та придбання цим підприємством товарів (робіт, послуг) протягом 2014 року (тобто, за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій становлять 0,00 грн.), що підтверджено висновком № 57/26-56-22-03-11 від 16.01.2014 року.

Представник відповідача-2 проти позову також заперечував, посилаючись у своїх письмових запереченнях на відсутність у ДФС України правових підстав для прийняття до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної позивача від 13.01.2015 року за № 1 у зв'язку з відсутністю станом на дні надходження такого електронного документу діючого договору про визнання електронних документів, а тому в даному випадку зі сторони ДФС України по відношенню до позивача протиправні дії не вчинялися.

Суд у судовому засіданні 21.05.2015 року на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що ТОВ «Бест Будмайстер» (ідентифікаційний код 38537319) було зареєстровано Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією 04.02.2013 року, взято на податковий облік у ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС 05.02.2013 року та зареєстровано 01.03.2013 року як платника податку на додану вартість.

Відповідно до наявних у матеріалах справи копіях статуту ТОВ «Бест Будмайстер», виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 894593 (дата видачі 06.02.2013 року), довідки з органу статистики серії АБ № 689934 від 20.02.2013 року та угоди від 31.12.2014 року № 2943, укладеної між КП «Київський міський бізнес-центр» і ТОВ «Бест Будмайстер» щодо надання позивачу офісних, інформаційно-консультаційних та інших послуг за певною адресою, місцезнаходженням позивача значиться адреса: 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, будинок 1/2.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС був укладений договір за № 020420131 про визнання електронних документів від 02.04.2013 року, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником (ТОВ «Бест Будмайстер») в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Надалі, ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві розірвала даний договір від 02.04.2013 року № 020420131 в односторонньому порядку, про що підприємство було повідомлено листом від 17.01.2015 року № 623/10/26-56-10-05. В тексті цього листа відповідач-1 зазначає, що розриває договір про визнання електронних документів з ТОВ «Бест Будмайстер» в односторонньому порядку відповідно до ст.ст. 651, 653 і 654 Цивільного кодексу України та з посиланням на ст.ст. 626, 628 цього Кодексу, норми п. 48.3 ст. 48 і п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України та п. 4 розд. 6 Договору, оскільки: «…Відповідно до довідки про встановлення місцезнаходження (місця проживання) від 15.01.2015 року № 1575/07 місцезнаходження ТОВ «Бест Будмайстер» за податковою адресою не встановлено. До державного реєстратора було направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням форми № 18-ОПП від 15.01.2015 року № 25/26-56-11-01-20 для внесення змін до Єдиного державного реєстру підприємств та фізичних осіб-підприємців. Станом на 17.01.2015 року підприємство має 9 стан (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням). Крім того, підтвердження місцезнаходження чи інформації про його зміну станом на даний час ТОВ «Бест Будмайстер» до ДПІ надано не було».

При цьому, 20.01.2015 року ТОВ «Бест Будмайстер» надіслало в електронному вигляді ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період грудень 2014 року з доданими до неї додатком 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)», додатком 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та реєстром виданих та отриманих податкових накладних (надалі - Податкова декларація), про що свідчить підтвердження у вигляді електронних квитанцій № 1 з відомостями про доставляння зазначених документів до Міністерства доходів і зборів України та неприйняття останніх у зв'язку з виявленням помилки - «для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті - ЄДРПОУ: ' 38537319', код ДПІ: ' 2656'. Можливо відсутній договір з ДФСУ».

Копії даної Податкової декларації ТОВ «Бест Будмайстер» з ПДВ за грудень 2014 року, датованої 20.01.2015 року, та роздруківки квитанцій № 1 від 20.01.2015 року наявні у матеріалах справи.

21.01.2015 року ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві прийняла рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 9/26-56-15-01-35 (реєстраційний № 757/10/26-56-15-01-32 від 21.01.2015 року), згідно якого за результатами звірки встановлено відсутність факту реалізації та придбання товарів (робіт, послуг) за період з 01.01.2014 року - 31.12.2014 року, що підтверджено Висновком управління податкового аудиту від 16.01.2015 року № 57/26-56-22-05-14. Платник подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з січня 2014 року по грудень 2014 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0,00 грн. На підставі перелічених документів зроблено висновок про наявність підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у зв'язку з фактом відсутності оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних місяців та відповідно до пп. «г» п. 184.1. ст. 184 Податкового кодексу України.

Також, судом встановлено направлення ТОВ «Бест Будмайстер» 27.01.2015 року, 28.01.2015 року та 29.01.2015 року до центрального органу доходів і зборів податкової накладної № 1 від 13.01.2015 року для здійснення реєстрації останньої в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідь в ті самі ж дні зі сторони ДФС України на адресу позивача були надіслані електронні квитанції № 1 з аналогічною в усіх випадках відміткою «Документ доставлено до ДФС Україна. Документ не прийнято». Помилка - для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті - ЄДРПОУ: ' 38537319', код ДПІ: ' 2656'. Можливо, відсутній договір з ДФСУ. Відправник: Єдине вікно подання електронної звітності ДФС України.

З вищенаведеного вбачається, що внаслідок прийняття ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві рішень про розірвання договору про визнання електронних документів, а згодом й про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Бест Будмайстер», прийом податкової звітності позивача по ПДВ (в тому числі податкових накладних) засобами телекомунікаційного зв'язку було заблоковано на центральному рівні органів доходів і зборів (ДФС України).

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Щодо правомірності позовних вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача-1 щодо розірвання договору про визнання електронних документів № 020420131 від 02.04.2013 року в односторонньому порядку.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - ПК України).

У відповідності до норм пп. 16.1.2 та пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за № 320/15011 (надалі - Інструкція).

Пунктом 1 розд. 2 зазначеної Інструкції встановлено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

При цьому, згідно положень п. 5 розд. 3 цієї Інструкції, для подання електронних податкових документів платник податків має попередньо укласти з органом ДПС за місцем реєстрації договір про визнання електронної звітності (за затвердженими формою та змістом - Додаток 1 до Інструкції) та отримати спеціальне програмне забезпечення.

Зокрема, розділом 6 додатку І Інструкції встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами (пункт 1) та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів (пункт 3).

Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації (пункт 4).

У разі припинення дії Договору надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається (пункт 5).

З огляду на викладені вище правові норми вбачається, що у межах спірних правовідносин законодавством встановлено виключні випадки, які дають право органу ДПС розірвати договір в односторонньому порядку, а саме: у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Зі змісту наявного в матеріалах справи листа ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 17.01.2015 року № 623/10/26-56-10-05, що рішення про розірвання Договору від 02.04.2013 року № 020420131 в односторонньому порядку було прийнято ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві лише на підставі даних довідки підрозділу податкової міліції ДПІ № 1575/07 від 15.01.2015 року, де зазначено про відсутність ТОВ «Бест Будмайстер» за адресою місцезнаходження - м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 1/2 - та з урахуванням направлення державному реєстратору повідомлення форми № 18-ОПП про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (від 15.05.2015 року № 25/26-56-11-01-20).

Однак, суд не приймає дану довідку до уваги як належний доказ правомірності дій контролюючого органу по розірванню договору про визнання електронних документів, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 16.1.11 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи-підприємця.

При цьому, у розумінні норми ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

В свою чергу, у п. 45.2 ст. 45 ПК України закріплено поняття «податкової адреси юридичної особи», під якою розуміється місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Так, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (надалі - Закон № 755-IV) визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відомості про юридичну особу (серед яких, зокрема, відомості про місцезнаходження юридичної особи ) включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України (ч. 1 і 2 ст. 17 цього Закону).

В Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (ч. 5 ст. 17 Закону № 755-IV). Зокрема, порядок внесення до Реєстру останніх врегульований нормами ч. 14 ст. 19 зазначеного Закону.

За приписами норми ч. 1 ст. 18 Закону № 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому, суд також звертає увагу на те, що в силу норми ч. 10 ст. 19 Закону № 755-IV, у разі внесення до Єдиного державного реєстру запису про зміну відомостей про юридичну особу, які відповідно до цього Закону зазначаються у виписці з Єдиного державного реєстру, державний реєстратор повинен видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) заявнику виписку з Єдиного державного реєстру у день отримання від органів статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України відомостей про внесення відповідних відомостей до відомчих реєстрів.

За даними наявних у матеріалах справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.01.2015 року, 17.01.2015 року, 20.01.2015 року та 27.01.2015 року, місцезнаходженням ТОВ «Бест Будмайстер» є м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 1/2, статус відомостей про таку юридичну особу «підтверджено». У зв'язку з чим такі відомості є достовірними в силу положень Закону № 755-IV.

Натомість, під час розгляду даної справи відповідачем-1 не надано жодних доказів внесення до ЄДР змін відносно місцезнаходження позивача.

Окремо слід зазначити, що кореспонденція (а саме: лист-запит ДПІ від 15.01.2015 року № 383/10/26-56-15-01-16, лист ДПІ від 17.01.2015 року № 623/10/26-56-10-05), направлені контролюючим органом за вказаною адресою, була отримана підприємством, що, в свою чергу, додатково підтверджує факт наявності підприємства за своїм місцезнаходженням.

Що стосується наданої ДПІ довідки від 15.01.2015 року № 1575/07 «Про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків», то слід зазначити, що зі змісту такої довідки не вбачається проведення працівниками підрозділу податкової міліції конкретних заходів по встановленню місцезнаходження товариства (зокрема, примірний перелік таких заходів, наведений розд. IV Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 17.05.2010 року № 336). Також, вказана довідка не супроводжується жодними документами з яких би вбачався фактичний вихід за зареєстрованим місцезнаходженням платника (рапорти, пояснення, службові записки). Більш того, з наявних у справі матеріалів не вбачається, що складання цієї довідки призвело до внесення в ЄДР інформації щодо не підтвердження відомостей про позивача.

Крім того, відповідачем-1 не було пред'явлено до суду оригіналу та/або копію запиту структурного підрозділу ДПІ від 14.01.2015 року № 23/15-01 на встановлення місцезнаходження платника податків (позивача), що був направлений до підрозділу податкової міліції для вжиття заходів по встановленню місцезнаходження такого платника податків, а також рішення уповноваженої посадової особи ДПІ про направлення державному реєстратору повідомлення форми № 18/-ОПП відносно ТОВ «Бест Будмайстер».

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що правові підстави для розірвання договору про визнання електронних документів від 02.04.2014 року № 020420131 в односторонньому порядку у відповідача-1 були відсутні, а тому такі дії ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві є протиправними.

Щодо правомірності позовних вимог про скасування рішення відповідача-1 від 21.01.2015 року № 9/26-56-15-01-35 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

У відповідності до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно ч. 180.1 ст. 181 ПК України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість, зокрема, є: 1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

Порядок реєстрації особи як платника податку на додану вартість врегульований нормами статті 183 цього Кодексу. Особі, що реєструється як платник податку, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати податку (п. 183.18 ст. 183 ПК України).

Порядок та випадки анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість закріплений в статті 184 ПК України, а безпосередньо процедура реєстрації та анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.11.2014 року № 1130, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2014 року за № 1456/26233 та наразі чинний (надалі - Положення).

Відповідно до п. 3.1 розд. 3 «Реєстрація платників податку на додану вартість» зазначеного Положення, реєстрація осіб платниками ПДВ, перереєстрація платників ПДВ проводяться шляхом внесення записів до Реєстру із формуванням за кожним таким записом окремого ідентифікатора.

Особа є зареєстрованою платником ПДВ з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру. Реєстрація платника ПДВ є анульованою з дати виключення цього платника ПДВ з Реєстру згідно з розділом V цього Положення.

Одночасно, п. 5.5 розд. 5 «Анулювання реєстрації платників податку на додану вартість» зазначеного Положення встановлено, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного контролюючого органу.

Зокрема, положеннями пп. «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України та пп. «г» п. 5.1 розд. 5 Положення передбачено, що реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Згідно п. 5.5 розд. 5 Положення, контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав. Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Одним з таких документів, зокрема, є довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

За наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства. Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу оформляється за формою N 6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу. Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою N 6-РЖ (додаток 6). Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі (абз. 1 - 3 п. 5.6 розд. 5 цього Положення).

Анулювання реєстрації здійснюється на дату прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації (абз. 1 п. 5.11 розд. 5 Положення).

Одночасно, у п. 5.10 розд. 5 Положення передбачено, що рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду.

Як вбачається з матеріалів справи та письмових пояснень представника відповідача-1, підставою для прийняття спірного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Бест Будмайстер» став висновок контролюючого органу про подання позивачем протягом періоду з січня 2014 року по грудень 2014 року податкових декларацій з податку на додану вартість з показниками, які свідчать відсутність постачання/придбання товарів, та відсутність за останні 12 календарних місяців обсягів оподатковуваних операцій.

Дане рішення прийняте відповідачем на підставі таких документів: висновку управління податкового аудиту від 16.01.2015 року № 57/26-56-22-05-14 (оригінал та /або копія якого відповідачем-1 до суду надано не було, а також не зазначено причин неможливості його подання).

В свою чергу, згідно пояснень відповідача-1, вказаний висновок від 16.01.2015 року № 57/26-56-22-05-14 був сформований на підставі податкової інформації, оформленої у вигляді листа (довідки) від 16.01.2015 року № 432/7/26-56-22-03 з питання неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Бест Будмайстер» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року (автор ГДРПІ Лінчук Н.М.).

Відповідно до вказаної довідки про неможливість проведення зустрічної звірки у зв'язку з відсутністю товариства за місцезнаходженням, виявилося неможливим підтвердити наявність первинних документів, оформлених за результатами фінансово-господарських взаємовідносин позивача із контрагентами-постачальниками і контрагентами-покупцями, результати яких були задекларовані у податкових деклараціях ТОВ «Бест Будмайстер» з ПДВ за звітні періоди січень-листопад 2014 року (опис показників таких податкових декларацій позивача наведений на стор. 3 - 4 цієї довідки від 16.01.2014 року № 432/7/26-56-22-03). Тобто, безпосередньо зі змісту вказаної довідки вбачається подання позивачем до контролюючому органу податкових декларації з податку на додану вартість протягом 11 послідовних податкових місяців, які свідчать про наявність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Також, позивачем на спростування правомірності вказаних висновків відповідача-1 були надані суду копії податкових декларацій ТОВ «Бест Будмайстер» з ПДВ за звітні періоди січень-листопад 2014 року з додатками (додатками № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та реєстрами виданих та отриманих податкових накладних), з доказами надходження останніх на районний рівень органів доходів і зборів (роздруківки електронних квитанцій № 2), де відображені відомості про наявні обсяги постачання/придбання товарів (послуг), оподатковуваних цим податком, у вигляді заповнених числових показників податкових зобов'язань і податкового кредиту.

Доказів неприйняття вказаних податкових декларацій як податкової звітності відповідачем-1 не надано.

З огляду на вищевикладене, судом вбачається безпідставність доводів контролюючого органу про відсутність постачання/придбання позивачем товарів (послуг) за період з січня 2014 року по листопад 2014 року та, як наслідок, протиправність дій відповідача щодо анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Бест Будмайстер» на підставі даних висновку від 16.01.2015 року № 57/26-56-22-05-14, результатом яких стало прийняття неправомірного рішення від 21.01.2015 року № 9/26-56-15-01-35, а тому позовні вимоги позивача в частині вимог про скасування такого рішення ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації платника ПДВ підлягають задоволенню.

Щодо правомірності та обґрунтованості позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача-1 щодо неприйняття податкової звітності позивача з податку на додану вартість за звітний період грудень 2014 року з додатками, про зобов'язання відповідача-1 врахувати в обліку вказану податкову звітність датою її фактичного надходження - 20.01.2015 року, та відображення відомостей з такої податкової звітності в електронних базах даних, то суд зазначає наступне.

Приписами п. 49.1 ст. 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п. 49.3 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно п. 49.9 ст. 49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Як визначено у п. 49.15 ст. 49 ПК України, податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Таким чином, наведені норми ПК України вказують, що платник податків може обрати на свій розсуд спосіб подання податкової декларації до контролюючого органу, у свою чергу, прийняття податкової декларації є обов'язком останнього, а відмова у прийнятті податкової декларації може мати місце у разі її заповнення з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 ПК України.

Як вже зазначалося вище, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись Інструкцією № 233 та договором про визнання електронних документів.

Згідно п. 4 розділу ІІ зазначеної Інструкції, податкові документи в електронному вигляді з обов'язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків (його посадових осіб)), подані відповідно до цієї Інструкції, згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів.

Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції № 233 визначено, що у разі подання податкового документа в електронному вигляді платник податків має право не подавати податкові документи на паперових носіях.

Відповідно до п. 7.3 - 7.5 розділу ІІІ цієї Інструкції, після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку; підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Прийом податкових документів здійснюється Центральним порталом приймання електронної звітності Державної фіскальної служби України.

У даному випадку, як свідчить зміст квитанцій № 1 від 20.01.2015 року, податкова декларація ТОВ «Бест Будмайстер» з ПДВ за грудень 2014 року та додатки до неї по суті не прийняті на стадії надходження до Центрального порталу приймання податкової звітності лише з однієї причини - заборона прийму звітності у зв'язку з відсутністю договору про визнання електронних документів шляхом блокування можливості подання позивачем звітності засобами телекомунікаційного зв'язку. При цьому, інших підстав для неприйняття вказаної податкової декларації відповідачами не вказано, а з матеріалів справи не вбачається.

Таким чином, суд, з урахуванням висновків про неправомірність рішення від 21.01.2015 року № 9/26-56-15-01-35 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та неправомірність розірвання договору про визнання електронних документів від 02.04.2014 року № 020420131 в односторонньому порядку, що і слугувало підставою для неприйняття податкової декларації ТОВ «Бест Будмайстер» з ПДВ за грудень 2014 року та додатками, вказує про необхідність з метою належного захисту прав та охоронюваних законом інтересів визнання протиправними дії відповідача-1 щодо неприйняття податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року з додатками та реєстром виданих та отриманих податкових накладних та, як наслідок, зобов'язання ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві вважати прийнятою податкову декларацію ТОВ «Бест Будмайстер» з податку на додану вартість за грудень 2014 року з додатками датою її фактичного отримання - 20.01.2015 року.

Щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправними дій відповідача-2, що полягають у відмові в прийнятті та реєстрації податкової накладної № 1 від 13.01.2015 року, та зобов'язання відповідача-2 вважати останню прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних 27.01.2015 року суд зазначає про наступне.

У відповідності до вимог п. 201.1 ст. 201 ПК України (в редакції чинній на момент виписки податкових накладних), платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Пунктом 201.2 ст. 201 ПК України встановлено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зокрема, форма податкової накладної та порядок її заповнення, на момент виникнення спірних правовідносин, були затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 року № 957 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 жовтня 2014 року за № 1235/26012.

Одночасно, порядок видачі податкових накладних регламентовано п. 201.10 ст. 201 ПК України, відповідно до якого при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абз. 4 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Відповідно до абз. 7 - 10 п. 201.10 ст. 201 ПК України, датою та часом надання податкової накладної в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції..

Якщо надіслані податкові накладні сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних..

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість-продавців товарів (послуг) встановлений Кабінетом Міністрів України, а саме: Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (надалі - Порядок № 1246).

Згідно абз. 2 п. 1 Порядку № 1246, подання податкової накладної та/або розрахунку коригування Державній податковій службі в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого Державною податковою службою.

Внесення відомостей, що містяться у податковій накладній, до Реєстру (надалі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години (п. 2 цього Порядку).

Положеннями п. 7 - 11 зазначеного Порядку № 1246 визначено, що після надходження податкової накладної в електронній формі до Державної податкової служби здійснюється її розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться її реєстрація.

Для підтвердження прийняття податкової накладної до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначеного документу, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Датою та часом подання податкової накладної в електронній формі Державній податковій службі є дата та час, зазначені у квитанції про її прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної, надсилається протягом операційного дня продавцеві. Якщо протягом операційного дня продавцеві не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

У силу приписів норми абз. 14 п. 201.10 ст. 201 ПК України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

За результатами дослідження матеріалів справи судом встановлено, що електронна податкова накладна № 1 від 13.01.2015 року була направлена позивачем для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних з дотриманням строку (а саме при направленні такої податкової накладної 27.01.2015 року та 28.01.2015 року), визначеного норм. абз. 10 п.201.10 ст. 201 ПК України, та містили всі обов'язкові реквізити податкової накладної, достовірність яких відповідачі під час судового розгляду справи не спростували.

Більш того, у ході судового розгляду даної справи відповідачами не були надані до суду належні документальні докази на підтвердження наявності у контролюючих органів правових підстав для неприйняття електронної податкових документів (податкових накладних) позивача з інших підстав, ніж зазначено в квитанціях № 1.

З огляду на вищевикладене та попередньо сформовані висновки про протиправність розірвання відповідачем-1 договору про визнання електронних документів від 02.04.2014 року № 020420131 та анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Бест Будмайстер», з урахуванням того, що, у відповідності положень пп. 14.1.60 п.14.1 ст. 14 ПК України, Єдиний реєстр податкових накладних ведеться саме центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, яким станом на момент розгляду справи судом є Державна фіскальна служба України, колегія суддів приходить до висновку, що дії відповідача-2 по неприйняттю податкової накладної позивача за № 1 від 13.01.2015 року є протиправними, а в силу норм п. 201.10 ПК України і п. 10 і 11 Порядку № 1246, дана податкова накладна вважається прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її в перший раз було надіслано позивачем, а саме: 27.01.2015 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення останніх.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Будмайстер» задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 02.04.2014 року № 020420131.

3. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 21.01.2015 року № 9/26-56-15-01-35 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

4. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо неприйняття податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Будмайстер» (ідентифікаційний код 38537319) з податку на додану вартість за грудень 2014 року з додатками та реєстром виданих та отриманих податкових накладних.

5. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві вважати прийнятою податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Будмайстер» (ідентифікаційний код 38537319) з податку на додану вартість за грудень 2014 року з додатками та реєстром виданих та отриманих податкових накладних датою її фактичного отримання - 20.01.2015 року.

6. Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Будмайстер» (ідентифікаційний код 38537319) від 13.01.2015 року № 1 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

7. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Будмайстер» (ідентифікаційний код 38537319) від 13.01.2015 року № 1 станом на дату фактичного її подання до реєстрації, а саме: станом на 27.01.2015 року.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.О. Скочок

Судді Н.А. Добрівська

О.А. Кармазін