Ухвала

від 09.06.2015 по справі 814/523/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/523/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

за участю: особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2014 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Типографія Кольоровий Світ" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнаня протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2014року приватне підприємство (далі - ПП) "Типографія Кольоровий Світ" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.01.2014 року № 0002472202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податоку на прибуток на загальну суму 23855,25 грн., в т.ч. за основним платежем - 21256,00 грн., за штрафними санкціями - 2599,25 грн.; та № 0002452202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 26784 00 коп., в т.ч. за основним платежем - 18866,00 грн., за штрафними санкціями -7918,00грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що всі господарські операції, щодо яких у контролюючого органу виникли сумніви, були реальні та пов'язані з основною діяльністю підприємства, товари фактично отримані та використані для виготовленя готової продукції, яка в подальшому була реалізована іншими суб'єктами господарювання.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2014 року позовні вимоги задоволено, суд визнав протиправними та скасував оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 17.01.2014 року № 0002472202 та № 0002452202.

Не погоджуючись з постановою суду, представником ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 29.07.2013 року по 02.08.2013 року спеціалістами ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Типографія Кольоровий Світ" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ "СІМЕКС МК" за період з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року, ТОВ "Т.П.О.-ПРОДУКТ" за період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року, ПП "ВІЛЛІЯ ЕКСПОТРЕЙД" за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року, ТОВ "КСІЛ 11" за період з 01.01.2011 року по 31.13.2011 року, ТОВ "ВЄКОЙЛ" за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року, ТОВ "ЮНІКС ТРЕЙД" за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року, ТОВ "НВО-ЖИТЛОМИРБУДПРОЕКТ" за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року, ТОВ "АТЛАНТ-Д" за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року, ТОВ "СІТІБУД УКРАЇНА" за період з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року, ТОВ "БУЛАНЖЕРІ ТРЕЙД" за період з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року.

За результатами перевірки було складено акт № 284/14-04-22-02/36622611 від 02.08.2012 року яким всановлено порушення:

1) п. 3.1 ст. 3, п.5. 1, п.п. 5.2.1 п. 5.2. п.п. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", із змінами та доповненнями, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток всього у сумі 41108,00 грн. у т.ч. за 3 квартали 2010 року у сумі 1142,00 грн., за III квартал 2010 року у сумі 1142,00 грн., за 2010 рік у сумі 7159,00 грн., у т.ч. за IV квартал 2010 року у сумі 6017,00 грн., за І квартал 2011 року у сумі 8310,00 грн., за II квартал 2011 року у сумі 669,00 грн., за ІІ - ІІІ квартали 2011 року у сумі 11332,00 грн., у т.ч. за III квартал 2011 року у сумі 10663,00 грн., за II - IV квартали 2011 року у сумі 17501,00 грн. у т.ч. за IV квартал 2011 року у сумі 6169,00 грн., за І квартал 2012 року у сумі 5513,00 грн., за півріччя 2012 року у сумі 8138,00 грн., у т.ч. за II квартал 2012 року у сумі 2625,00 грн.;

2) п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість у всього у сумі 35344,00 грн. у т.ч. за липень 2010 року у сумі 914,00 грн., за жовтень 2010 року у сумі 3924,00 грн., за грудень 2010 року у сумі 890,00 грн., за січень 2011 року у сумі 1548,00 грн., за лютий 2011 року у сумі 3600,00 грн., за березень 2011 року у сумі 1500,00 грн., за квітень 2011 року у сумі 582,00 грн., за липень 2011 року у сумі 7182,00 грн., за серпень 2011 року у сумі 2090,00 грн., за листопад 2011 року у сумі 5364,00 грн., за березень 2012 року у сумі 5250,00 грн., за квітень 2012 року у сумі 2500,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення № 0001402209 та № 0001392202 від 16.08.2013 року. В процесі адміністративного оскарження яких, Міністерством доходів і зборів України рішенням № 17767/6/99-99-10-01-15 від 18.12.2013 року зазначені податкові повідомлення-рішення скасовано в частині взаємовідносин із ТОВ "Т.П.О.-Продукт", ТОВ "НВО-ЖИТОМИРБУДПРОЕКТ" та ТОВ "АТЛАНТ-Д", в іншій частині - залишено без змін.

На підставі вищевикладеного відповідачем було оформлено та направлено приватному підприємству нові податкові повідомлення-рішення:

- № 0002472202 від 17.01.2014 року про застосування збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 21256,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2599,25 грн;

- № 0002452202 від 17.01.2014 року про застосування збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 18866,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7918,00 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, оскільки надані позивачем належним чином засвідчені копії первинних документів підтверджують дотримання ним вимог податкового законодавства, а відповідач у свою чергу не довів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, свою позицію не доказав та не обґрунтував.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, валовими витратами виробництва та обігу визнається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.5.3 - п.5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати платника, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Також, відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4,138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.1 1, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України).

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собі вартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 цієї ж статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України).

Отже, враховуючи наведене, право нарахування податкового кредиту виникає у платника податків у зв'язку із здійснення ним господарських операцій, що підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами фінансової звітності. За відсутності факту придбання товарів, відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних бухгалтерських документів.

Згідно з частинами першою, другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Під час офіційного з'ясування обставин справи, судом першої інстанції встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що 04 січня 2011 року між позивачем та ПП "КСІЛ 11" укладено договір № 04/01/2011-1, у відповідності до умов якого постачальник в особі ПП "КСІЛ 11" зобов'язувався поставити і передати у власність покупцю в особі позивача товар, а покупець зобов'язувався прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату. На виконання зазначеного договору, на підставі видаткової накладної № 0258 від 2011 року та податкової накладної № 0258 від 04.01.2011 року, позивач придбав у ПП "КСІЛ 11" папір на загальну суму 9288,00 грн., у т.ч. ПДВ у розмірі 1548,00 грн.

Факт використання зазначеного товару підтверджений актами списання сировини та матеріалів, використаних на виготовлення готової продукції за січень 2011 року та лютий 2011 року.

05 квітня 2011 року позивачем з ТОВ "ВЄКОЙЛ" укладено договір № 05/04-2, у відповідності до умов якого постачальник в особі ТОВ "ВЄКОЙЛ" зобов'язувався поставити і передати у власність покупцю в особі позивача товар, а покупець зобов'язувався прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату. На виконання умов зазначеного договору, на підставі видаткової накладної № 44 від 05.04.2011 року та податкової накладної № 44 від 05.04.2011 року, позивачем було придбано у ТОВ "ВЄКОЙЛ" плівку у рулонах на загальну суму 3 492,00 грн., у т.ч. ПДВ - 582,00 грн.

Аналогічний товар було придбано у ТОВ "ЮНІКС ТРЕЙД" на підставі видаткової накладної № 51 від 01.07.2011 року, квитанцій до прибуткового касового ордеру № 346 від 01.07.2011 року, № 347 від 04.07.2011 року, № 348 від 05.07.2011 року, № 349 від 06.07.2011 року та № 350 від 07.7.2011 року та податкової накладної № 51 від 01.07.2011 року на загальну суму 43 092,00 грн., з урахуванням ПДВ у розмірі 7 182,00 грн.

Факт використання зазначеного товару підтверджений актами списання сировини та матеріалів, використаних на виготовлення готової продукції за квітень 2011 року, травень 2011 року, липень 2011 року та серпень 2011 року.

29 березня 2012 року між позивачем та ТОВ "СІТІБУД УКРАЇНА" укладено договір №29/03-1, у відповідності до умов якого постачальник в особі ТОВ "СІТІБУД УКРАЇНА" зобов'язувався поставити і передати у власність покупцю в особі позивача товар, а покупець зобов'язувався прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату. На виконання умов зазначеного договору, на підставі квитанцій до прибуткового касового ордеру № 1047 від 1.05.2012 року, № 1048 від 02.04.2012 року, № 1046 від 30.03.2012 року та № 1045 від 29.03.2012 року, видаткової накладної № 1162 від 29.03.2012 року та податкової накладної №1162 від 29.03.2012 року, позивачем було придбано у ТОВ "СІТІБУД УКРАЇНА" фотовивід А3 та A4 на загальну суму 31500,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 5250,00 грн.

Аналогічний товар було придбано у ТОВ "БУЛАНЖЕРІ ТРЕЙД" на підставі умов договору № 27/04-12 від 27.04.2012 року, квитанцій до прибуткового касового ордерц № 1167 від 27.04.2012 року, № 1168 від 28.04.2012 року, видаткової накладної № 1218 від 27.04.2012 року та податкової накладної № 1218 від 27.04.2012 року на загальну суму 15000,00 грн., у т.ч. ПДВ у розмірі 2500,00 грн.

Факт використання зазначеного товару підтверджений актами списання сировини та матеріалів, використаних на виготовлення готової продукції за березень 2012 року та квітень 2012 року.

Факт отримання товару та використання його позивачем у підприємницької діяльності підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів на реалізацію виконаних робіт з виготовлення готової типографської продукції від 10.02.2011 року № 0007, від 10.02.2011 року № 0008, від 24.01.2011 року № 0010, від 24.01.2011 року № 0011, від 26.01.2011 року №0013, від 24.01.2011 року № 0009, від 26.01.2011 року № 0015, від 26.01.2011 року № 0014, від 22.04.2011 року № 0013, від 15.04.2011 року № 8, від 08.04.2011 року № 0003, від 15.08.2011 року № 17, від 31.08.2011 року № 13, від 02.04.2012 року № 4, від 02.04.2012 року № 3, від 19.04.2012 року № 10, від 09.04.2012 року № 6, від 24.04.2012 року № 13, від 23.04.2012 року № 11, від 23.04.2012 року № 12, від 26.04.2012 року № 12, від 25.04.2012 року № 15, від 24.04.2012 року № 14, від 31.05.2012 року № 22, від 31.05.2012 року № 23.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами і правомірність нарахування податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Також, як вбачається з акту перевірки, в якості доказу не підтвердження реального отримання послуг позивачем та зв'язку такої операції із його господарською діяльністю, є посилання на довідку ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва отримано від 12.04.2011р. №450/23-420/34949690 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB "СІМЕКС МК"з питань дотримання податкового, валютного та ншого законодавства при здійсненні взаємовідносин з платниками податків за період з 01.01.2010 по 17.11.2010 року"; довідки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 28.12.2012 №1087/22-225/36955375 "Про неможливість проведення зустріч суб'єкта господарювання TOB "Т.П.О.-ПРОДУКТ" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період січень, лютий, квітень 2011 року"; довідки ДПІ у м. Херсоні від 21.03.2011 №9/15-2/36505128 "Про прої документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ПП "ЕКСПОТРЕЙД" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків у грудні 2010 року, січні 2011 року" з посиланням на ознаки фіктивності ПП "ВІЛЛІЯ ЕКСПОТРЕЙД"; акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 25.07.2011 №3427/1800/36988788 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки TOB "ВЄКОЙЛ" (код за ЄДРПОУ 36988788) з питань взаємовідносин з TOB "СІБТРЕЙД" (код за ЄДРПОУ 36989577) та дотримання податкового законодавства за період березень, квітень, травень 2011 року"; акт Бориспільської ОДПІ 17.05.2011 №393/23-2/37391167 "Про ховедення невиїзної документальної перевірки TOB "КСІЛ-11" (код за СДРПОУ 37391167) з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за січень-березень 2011 року" з посиланням на фіктивність TOB "КСІЛ-11"; акт ДПІ у м. Житомирі від 31.05.2012 №90/22-2/3325382 8 "Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "ЮНІКС ТРЕЙД" з питань правомірності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету по. додану вартість за період з 01.04.2009 року по 17.10.2011 року"; акт Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 16.01.2012 №4/23-1/37517270 "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки TOB "АТЛАНТ-Д" ЄДРПОУ 37517270) з питань достовірності визначення показників декларацій з п:Я додану вартість за період з 13.05.2011 року по 31.12.2011 року" з посиланням на відсутність основних фондів TOB "АТЛАНТ-Д"; акт ДПІ у Печерському районі м. Киева від 13.08.2012 №3081/22/34348564 "Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "СІТІБУД Україна" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2012 по 30.06.2012 року"; акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси отримано акт від 20.06.2012 № 850/25/36794714 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "БУЛАНЖЕРІ ТРЕЙД" (код за ЄДРПОУ 36794714) щодо підтвердження господ відносин із платниками податків за період січень-квітень 2012 року"; акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 16.05.2013 №2867/22-3/36794714 "Про неможливість проведення звірки суб'єкта господарювання TOB "БУЛАНЖЕРІ ТРЕЙД" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2010 по 31.01.2012 року, за квітень 2012 року".

Однак, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що відсутність у податкового органу можливості здійснити перевірку всіх суб'єктів господарювання в ланцюгах постачання товарів через відсутність їх за юридичною адресою чи з інших причин не може бути беззаперечним доказом несплати ними податків до бюджету та є лише припущенням про таку несплату, а тому, відповідно, рішення податкового органу як суб'єкта владних повноважень, в основу якого покладені такі припущення, не може вважатись обґрунтованим.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Посилання в акті перевірки на "фіктивність" контрагентів TOB "КСІЛ-11" та ПП "ВІЛЛІЯ ЕКСПОТРЕЙД" також не може свідчити про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки основою податкового обліку є первині документи, в яких відображено господарську діяльність позивача і які були надані суду в підтвердження реального характеру операцій.

Частиною другою ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наявність чи відсутність певних обставин встановлюється на підставі будь-яких фактичних даних, що мають значення для справи, та які є доказами у розумінні ст.69 КАС України та відповідають висунутим процесуальним законом критеріям належності, допустимості та достовірності таких доказів. Всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України відповідачем таких доказів надано не було.

Наведене свідчать про правомірність висновків суду першої інстанції щодо скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, як таких, що прийняті всупереч приписів чинного законодавства.

Підсумовуючи все викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: М.М. Милосердний

Судді: А.І.Бітов

І.Г.Ступакова