Постанова

від 10.06.2015 по справі 924/321/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 року Справа № 924/321/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Гоголь Т.Г., Сибіги О.М. перевіривши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Палас" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 у справігосподарського суду Хмельницької області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Палас" допублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1.Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 2.Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій 3.Територіальне управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки в Хмельницькій області прозобов'язання видати технічні умови на підключення до газопостачання першої черги будівництва 16-ти поверхового 72-х квартирного житлового будинку за адресою: м. Хмельницький, вул. Подільська, 115 в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача:не з'явились; від відповідача:Волощук П.Ю. - дов. №2198/18 від 11.06.2014; від третіх осіб:не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Справа розглядалась неодноразово.

При новому розгляді справи рішенням від 28.01.2015 господарського суду Хмельницької області (суддя Димбовський В.В.) у задоволені позову відмовлено.

Постановою від 11.03.2015 Рівненського апеляційного господарського суду (судді: Гулова А.Г. - головуючий, Гудак А.В., Олексюк Г.Є.) рішення від 28.01.2015 господарського суду Хмельницької області залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що державні будівельні норми України не дозволяють здійснювати газифікацію вище десятого поверху житлового будинку, а матеріали справи не містять погодження відхилень від будівельних норм відповідно чинного законодавства України.

Не погоджуючись з судовими рішеннями ТОВ "Гранд-Палас" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 та прийняти нове рішення, посилаючись на невідповідність висновків викладених в оскаржуваному судовому рішенні обставинам справи, що призвело до порушення апеляційним господарським судом норм матеріального права, зокрема ст. 15 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", ст.ст. 10, 11 Закону України "Про будівельні норми", ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п.п. 6.34, 6.54 Державних будівельних норм України "Газопостачання" В.2.5-20-2001.

Скаржник у касаційній скарзі вказує на те, що державні будівельні норми України В.2.5-20-2001 "Газопостачання" не містять прямої заборони встановлювати газове обладнання вище десятого поверху та вище 26,5 м. Також господарськими судами неправильно визначено відсутність погодження відхилень від будівельних норм, оскільки Держгірпромнагляд України та Державна служба України з надзвичайних ситуацій висувають умови дотримання вимог законодавства, які у будь-якому випадку будуть дотримані, при цьому такі вимоги не стосуються безпосередньо технічних умов, а є застереженням на майбутні дії.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України надало клопотання №8/8.4-273-15 від 03.06.2015, яким підтримує правову позицію у даній справі, викладену клопотаннями № 8/8-299-14 від 21.08.2014 та №8/8-318-14 від 05.09.2014 та просить провести судове засідання 10.06.2015, без участі його уповноваженого представника. Про результати судового засідання завчасно поінформувати, у разі прийняття рішення у справі - надіслати його копію в порядку, встановленому статтею 87 Господарського процесуального кодексу України.

Інші учасники судового процесу не скористались правом, наданим ст. 111 2 Господарського процесуального кодексу України, відзиви на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на момент прийняття постанови у справі не надали.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарськими судами встановлено, що відповідно договору оренди землі №202-01-2013/3117682 від 29.10.2013 земельна ділянка, площею 4200 кв.м., за адресою: м.Хмельницький, вул. Подільська, 115 передана в оренду ТОВ "Гранд-Палас" для будівництва першої черги 72-х квартирного житлового будинку з 4-х квартирним пентхаусом та торгівельними приміщеннями (сектор А); другої черги 16-ти поверхового будинку для офісних та готельних приміщень (секція Б); третьої черги 72-х квартирного житлового будинку з чотирьохквартирним пентхаусом та торгівельними приміщеннями (секція В).

20.12.2007 ПАТ "Хмельницькгаз" видав технічні умови №3160 на підключення до газових мереж об'єкту за адресою: м. Хмельницький, вул. Подільська, 115 з терміном дії - 2 роки, які передбачали при проектуванні газифікацію окремо розташованої котельні елітного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими торгівельними закладами. У зв'язку зі зміною фірми замовника на будівництво відповідачем внесені зміни до технічних умов № 3036 від 20.12.2007, які передбачають при проектуванні: газифікацію опалювальних котелень елітного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими торгівельними закладами.

10.10.2013 позивач звернувся до відповідача із листом № 13/10-13 щодо видачі технічних умов на підключення до газопостачання першої черги будівництва 16-ти поверхового 72-х квартирного житлового будинку по вул. Подільській, 115 у м. Хмельницькому з відхиленням від ДБН В.2.5-20-01 "Газопостачання".

Листом № 3966/18 від 18.10.2013 відповідач відмовив позивачу у видачі технічних умов на підключення на газопостачання, оскільки відповідно п. 6.34 Державних будівельних норм України "Газопостачання" В2.5-20-2001 для опалення приміщень житлових будинків висотою до 10 поверхів включно допускається передбачати газові каміни, конвектори, калорифери та інші типи опалювального газового обладнання заводського виготовлення з відводом продуктів згоряння через зовнішню стіну будинку, однак газифікація 16-ти поверхового житлового будинку згідно Державних будівельних норм України не дозволена.

26.05.2014 листом №01-1983/05 Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області повідомило ТОВ "Гранд-Палас", що управління не заперечує проти влаштування опалювального газового обладнання для поквартирного опалення і гарячого водопостачання та побутових плит з 1 по 16 поверхи, на об'єкті будівництва житлового будинку по вул. Подільська 115 у м. Хмельницькому, за умови дотримання вимог нормативно-правових актів з питань пожежної та техногенної безпеки.

Відповідно ч.1 ст.11 Закону України "Про будівельні норми" застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення. Міжнародні, регіональні та національні (державні) будівельні норми, правила, стандарти інших держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 5 ст. 10 Закону України "Про будівельні норми" встановлено, що обґрунтовані відхилення від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки у спосіб, не передбачений будівельними нормами, можуть бути погоджені суб'єктом нормування відповідно до встановленого ним порядку.

Відповідно Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України № 633/2011 від 31.05.2011, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної житлової політики і політики у сфері будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства, до повноважень якого належить, зокрема, затвердження державних будівельних норм.

За п. 5.37 Державних будівельних норм України "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005", затверджених наказом Держбуду України №80 від 18.05.2005, розроблення проектів внутрішнього газопостачання житлових будинків виконують відповідно до ДБН В.2.5-20.

Пунктом 6.34 Державних будівельних норм України В.2.5-20-2011 "Газопостачання" визначено, що для опалення приміщень житлових будинків висотою до 10 поверхів включно допускається передбачати газові котли, конвектори, калорифери та інші типи опалювального газового обладнання заводського виготовлення з відводом продуктів згоряння через зовнішню стіну будинку (за схемою передбаченою заводом-виготовлювачем). При цьому подачу газу до газового обладнання, встановлюваного в приміщеннях житлового будинку (у тому числі і розташованих у них громадських установ) необхідно передбачати самостійними відгалуженнями, на яких у місці приєднання до газопроводу повинні установлюватися поза приміщеннями, де встановлено газове обладнання, вимикаючі пристрої.

Відповідно п.6.54 Державних будівельних норм України В.2.5-20-2011 "Газопостачання" в громадських будинках і прибудинкових до них приміщеннях можлива установка газового обладнання, в тому числі для теплопостачання, за винятком громадських будинків висотою понад 26, 5 м (від планувальної відмітки до відмітки підлоги верхнього поверху) будинків з атріумами, багатофункціональних будинків з житловими приміщеннями.

Господарські суди дійшли висновку, що за приписами наведених пунктів ДБН В.2.5-20-2011 "Газопостачання" виключається здійснення газифікації вище десятого поверху житлового будинку.

За змістом ст.ст. 173 та 174 Господарського кодексу України суб'єкт є зобов'язаним вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт - вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку на підставі закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, акта управління господарською діяльністю, господарського договору та інших угод, внаслідок заподіяння шкоди, придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх на це підстав, у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності, інших дій суб'єктів чи подій, з яким закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно п.4 ч.3 ст.20 та п.1 ч.2 ст. 21 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" постачальники зобов'язані забезпечувати постачання природного газу з дотриманням установлених державними стандартами та нормативно-технічними актами вимог щодо його якості і тиску. Газотранспортні та газорозподільні підприємства зобов'язані: забезпечувати рівні права доступу до своїх мереж всім суб'єктам ринку природного газу, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" технічні умови - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо водо-, тепло-, енерго- і газопостачання, каналізації, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телекомунікації, диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки.

Згідно п. 1.3 Порядку доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 420 від 19.04.2012, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України N721/21034 від 07.05.2012, технічні умови - документ, що визначає комплекс умов і вимог до інженерного забезпечення приєднання та підключення об'єкта системи газопостачання (газоспоживання) замовника до газових мереж і містить вихідні дані для проектування зовнішнього та/або внутрішнього газопостачання.

Як встановлено господарськими судами 27.02.2013 листом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України повідомило позивача про засідання секції Науково-технічної ради Мінрегіонбуду України від 27.02.2013 та рішення даної секції, на якому вирішено вважати за можливе встановлення газових опалювальних котлів з поквартирного опалення з використанням котлів із закритою камерою згоряння з відведенням продуктів згоряння через зовнішню стіну будинку, що не суперечить п.6.34 чинних ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання", а також газових плит у квартирах в 16-ти поверхових будинках з 1 по 16 поверхи на об'єктах будівництва житлового комплексу з трьох будинків, в тому числі по вул. Подільська, 115 у м. Хмельницькому за умови погодження вказаного питання з Державною службою України з надзвичайних ситуацій, наглядовими органами та експлуатаційними службами міста.

Однак, як вказано в п.4.5 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №208 від 23.09.2011 "Про утворення Науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України", рішення Науково-технічної ради (НТР), на яке посилається позивач, має рекомендаційний характер. У разі необхідності для виконання рішень, прийнятих НТР, видається наказ Міністерства, однак в матеріалах справи відповідний наказ відсутній.

Господарські суди дійшли висновку, що лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.02.2013 носить рекомендаційний характер та не передбачає можливість порушення приписів п.6.54 ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання", оскільки зі змісту вказаного листа вбачається, що заступник Міністра лише повідомляє про рішення Науково-технічної ради, додавши до цього листа витяг з протоколу № 2 засідання секції від 27.02.2013, однак рішення Мінрегіону України в ньому не відображено.

Господарські суди також дійшли висновку, що Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України на час вирішення спору не надало обґрунтованої, ствердної відповіді про погодження позивачу відхилень від чинних будівельних норм.

Господарськими судами встановлено, що ПАТ "Хмельницькгаз" є експлуатаційною службою міста Хмельницького, яке заперечує проти влаштування опалювального газового обладнання для поквартирного опалення і гарячого водопостачання та побутових плит з 1 по 16 поверхи, на об'єкті будівництва житлового будинку по вул.Подільська, 115 в м. Хмельницькому, оскільки це суперечить вказаним вище нормам ДБН, а у разі видачі технічних умов на вказаний об'єкт будівництва не зможе забезпечити безпечну та безаварійну експлуатацію 16-ти поверхового житлового будинку з індивідуальним опаленням.

Разом з тим, умовою погодження з боку Держгірпромнагляду України є передбачення проектних рішень щодо влаштування належного повітрообміну в приміщеннях, встановлення котлів із закритою камерою згорання та видаленням продуктів згорання через зовнішню стіну, дотримання вказівок заводів-виготовлювачів щодо монтажу газових котлів і коаксіальних димоходів, встановлення сигналізаторів довибухової концентрації газу з виключаючими пристроями і виводом сигналу на диспетчерський пункт та дотримання вимог нормативно-правових актів з промислової безпеки і охорони праці.

Умовою погодження зі сторони Державної служби України з надзвичайних ситуацій є дотримання вимог нормативно-правових актів з питань пожежної та техногенної безпеки.

Господарські суди встановили, що погодження відхилення від будівельних норм із Держгірпромнаглядом України та Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області були надані не безумовно, а за умови дотримання будівельних норм, однак якими будівельними нормами передбачені дані відхилення не вказано.

За таких обставин, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку, що за змістом наведених пунктів ДБН В.2.5-20-2001 виключається здійснення газифікації вище десятого поверху житлового будинку.

Відповідно ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.111 5 , п.1 ст.111 9 , ст.111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 11.03.2015 Рівненського апеляційного господарського суду зі №924/321/14 залишити без змін.

Головуючий В.С. Божок

Судді Т.Г. Гоголь

О.М. Сибіга