Постанова

від 10.06.2015 по справі 913/632/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 року Справа № 913/632/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Гоголь Т.Г., Сибіги О.М. перевіривши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 у справігосподарського суду Луганської області за позовомПервомайської сільської ради Сватівського району Луганської області дотовариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаСватівська районна державна адміністрація провнесення змін до договору оренди землі в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача:Борзило В.В. - дов. №6 від 08.06.2015; від відповідача:Дмитрієва Т.В. - дов. №414 від 15.12.2014; від третьої особи:не з'явились; ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 15.04.2014 господарського суду Луганської області (суддя: Корнієнко В.В.) позов задоволено частково, внесено зміни до договору оренди землі від 10.06.2005 (державна реєстрація від 22.06.2005 №240850/040541700224), який укладено між Сватівською районною державною адміністрацією та ТОВ сільськогосподарським підприємством "Нібулон". Пункт 2.4. договору викладено в наступній редакції: "Нормативно грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.10.2013 становить 853190,55 грн. (вісімсот п'ятдесят три тисячі сто дев'яносто гривень п'ятдесят п'ять копійок)". В решті позову відмовлено. Стягнено з ТОВ СП "Нібулон" на користь Первомайської сільської ради 609,00 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що прийняття компетентним органом рішення про затвердження нової нормативно грошової оцінки землі, яке не скасовано, є підставою для внесення змін в договір оренди землі в цій частині.

Постановою від 10.03.2015 Харківського апеляційного господарського суду (судді: Шепітько І.І. - головуючий, Медуниця О.Є., Черленяк М.І.) рішення від 15.04.2015 господарського суду Луганської області частково скасовано в частині відмови в задоволенні позову про внесення змін до п.4.2 договору оренди землі від 10.06.2005 та прийнято в цій частині нове рішення. Позовні вимоги задоволено.

Внесено зміни до договору оренди землі між Сватівською районною державною адміністрацією та ТОВ сільськогосподарським підприємством "Нібулон", зареєстрованого у Сватівському районному комплексному відділі Луганської регіональної філії центру державного земельного кадастру при Держкомземі України вчинено запис 22.06.2005 за №240850/040541700224, відносно земельної ділянки площею 1,7069 га, що знаходиться в межах земель Первомайської сільської ради, а саме: пункт 4.2. договору викладено в наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі - 85319,06 грн. у рік; 7109,92 грн. щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця згідно статей 287, 288, 289 Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати на землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, згідно законодавства". Стягнено з ТОВ "Нібулон" на користь Первомайської сільської ради судовий збір 609,00 грн. за розгляд справи у суді першої інстанції та 609, 00 грн. за апеляційний перегляд.

Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що відповідно ст. 30 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 632, 651 Цивільного кодексу України, ст. 288 Податкового кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України позивач правомірно вимагає від орендаря приведення договору оренди землі у відповідність до вимог законодавства, оскільки законодавча зміна граничного розміру орендної плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого договором.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного суду ТОВ сільськогосподарське підприємство "Нібулон" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить його змінити, а саме абзац 3 резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції: "Внести зміни до договору оренди землі між Сватівською районною державною адміністрацією та ТОВ сільськогосподарським підприємством "Нібулон", зареєстрованого у Сватівському районному комплексному відділі Луганської регіональної філії центру державного земельного кадастру при Держкомземі України вчинено запис 22.06.2005 за №240850/040541700224, відносно земельної ділянки площею 1,7069 га, що знаходиться в межах земель Первомайської сільської ради, а саме: пункт 4.2. договору викладено в наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі - 25595,72 грн. у рік; 2132,98 грн. щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця згідно статей 287, 288, 289 Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати на землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, згідно законодавства".

Скаржник в касаційній скарзі вказує на те, що господарськими судами порушенні норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 14.1.147, 187, 288, 289 Податкового кодексу України; ст.ст. 4, 33 Господарського процесуального кодексу України.

Інші учасники судового процесу не скористались правом, наданим ст. 111 2 Господарського процесуального кодексу України, відзиви на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на момент прийняття постанови у справі не надали.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним задовольнити касаційну скаргу частково.

Господарськими судами встановлено, що 10.06.2005 на підставі розпорядження голови Сватівської районної державної адміністрації №446 від 09.08.2004 Сватівська районна державна адміністрація (орендодавець) та ТОВ сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (орендар) уклали договір оренди землі (земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для розміщення та обслуговування токового господарства, що знаходиться на землях запасу Первомайської сільської ради. Договір зареєстрований у Сватівському районному комплексному відділі Луганської регіональної філії центру Державного земельного кадастру при Держкомземі України, запис 22.06.2005 за № 240850/040541700224.

В пункті 2.4. договору вказано, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 13249,02 грн.

Пунктом 4.2. договору сторони передбачили, що розмір орендної плати становить 927,43 грн. за рік. Орендна плата вноситься до бюджету територіальної громади с. Первомайське Сватівського району Луганської області на спеціальний бюджетний рахунок, вказаний в договорі.

22.05.2012 рішенням Луганської обласної ради № 12/15 встановлені межі села Первомайськ Сватівського району Луганської області, у зв'язку з чим, надана в оренду відповідачу вищевказана земельна ділянка, увійшла у межі села Первомайськ.

Рішенням Первомайської сільської ради Сватівського району Луганської області №37/1 від 12.12.2012 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель Первомайської сільської ради" сільська рада затвердила нормативну грошову оцінку земель Первомайської сільської ради Сватівського району Луганської області.

Листом №224 від 20.11.2013 позивач на підставі вказаних вище рішень звернувся до відповідача з пропозицією внести відповідні зміни до договору оренди землі від 10.06.2005 шляхом підписання договору про внесення змін у договір оренди землі, однак, відповідач листом №12577/3-13/56 від 02.12.2013 погодився частково на внесення змін у договір оренди землі.

Як встановлено господарськими судами предметом спору в даній справі є вимога Первомайської сільської ради внести зміни до пунктів 2.4 та 4.2 договору оренди землі від 10.06.2005, у зв'язку зі зміною орендодавцем, розміру нормативної грошової оцінки землі та розміру орендної плати за землю.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що згідно статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата, є однією з істотних умов договору із зазначенням її розміру. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно ч.5 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Статтею 13 Закону України "Про оцінку земель" зазначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно ст. 18 Закону України "Про оцінку землі" нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

За ч.2 ст. 20 та ч. З ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку населеного пункту с. Первомайськ Первомайської сільської ради Сватівського району Луганської області від 14.03.2014, наданий відділом Держземагенства у Сватівському районі Луганської області (аркуш постанови 5), на який посилається апеляційний господарський суд в постанові, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що орендується відповідачем за спірним договором оренди складає 853 190,55 грн. Однак даний витяг датований 2010 роком (аркуш справи 55-57). Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку населеного пункту с.Первомайськ від 14.03.2014 в матеріалах справи відсутній.

Частинами 1 та 2 ст.173 Земельного Кодексу України встановлено, що межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.

Відповідно до чинного законодавства України при зміні меж населених пунктів проводиться нормативно грошова оцінка відносно переданої земельної ділянки, проте господарські суди не дослідили, чи проводилась нормативно грошова оцінка відносно земельної ділянки, яка передана в межі села на підставі рішення Луганської обласної ради № 12/15 від 22.05.2012 і знаходиться в оренді відповідача за договором оренди від 10.06.2005.

В матеріалах справи міститься додаток -2 до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Первомайськ Первомайської сільської ради Сватівського району Луганської області 2010 року, відповідно якого спірна земельна ділянка відноситься до другої економіко-планувальної зони, № кварталу - 37, категорія земель по функціональному використанню - виробничі двори.

Відповідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили, однак, господарські суди при вирішенні спору не виконали даних вимог та не дали оцінки всім наданим доказам, не встановили яка категорія спірної земельної ділянки та її цільове призначення.

За ч. 3 ст. 57 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Апеляційним господарським судом вказано, що рішення Первомайської сільської ради Сватівського району Луганської області №61/1 від 18.02.2014, яким вирішено встановити орендну плату за землі сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення на території Первомайської сільської ради 10% від нормативної грошової оцінки землі оприлюднене в комунальному виданні Сватівської районної ради газети "Новини Сватівщіни".

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що з наданої ксерокопії неможливо встановити точне джерело в якому оприлюднене рішення Первомайської сільської ради та дана ксерокопія не містить дати оприлюднення рішення Первомайської сільської ради №61/1 від 18.02.2014.

Частиною 5 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень в дію.

За ч. 5 ст. 12 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Первомайською сільською радою Сватівського району Луганської області прийняті рішення №19/4 від 30.12.2011 та від 18.02.2014 № 61/1, якими встановлено орендну плату за землі сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення на території Первомайської сільської ради 10% від нормативної грошової оцінки землі.

Крім того відповідно інформації Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємства, Первомайською сільської ради надані рішення від 30.11.2011 за №18/4, від 17.01.2014 за №58/4 та 18.02.2014 за №61/1 "Про встановлення розміру орендної плати за землі сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення на території Первомайської сільської ради", однак інформації щодо чинності вказаних рішень або визнання їх такими, що втратили чинність, з метою усунення дублювання чинних регуляторних актів, Первомайською сільською радою не надано. Проте надано документи, що підтверджують реалізацію процедур, передбачених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" при розробці та прийняті лише одного із зазначених рішень. Зважаючи на те, що рішення мають однакову назву, а повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту не містить дати оприлюднення та строку, протягом якого приймаються зауваження і пропозиції, тому неможливо встановити його належність до конкретного рішення Первомайської сільської ради.

Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно п.п. 34, 35 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин, затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Відповідно ст.288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Принагідно зазначити, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ Податкового кодексу.

Також, п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання державою плати за користування землею. Зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок не може ототожнюватися зі зміною розміру орендної плати, а є лише її передумовою. Не внесення сторонами договору оренди землі змін до його умов в частині, що встановлюються у законодавчому порядку, не звільняє сторін від обов'язку їх виконання, оскільки відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Господарськими судами попередніх інстанцій не досліджено питання до якої категорії земель віднесена земельна ділянка при зміні меж села Первомайськ. Відповідна технічна документація в матеріалах справи відсутня.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, сторони в договорі оренди землі від 22.06.2005 передбачили можливість внесення змін до договору, однак, здійснюючи судовий розгляд справи, судами першої та апеляційної інстанції не з'ясоване питання щодо підстав встановлення саме такого розміру орендної плати.

Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки господарського суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

При вирішенні спору господарський суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні господарського суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Зважаючи на те, що відповідно зі ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

При новому розгляді справи необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.111 5 , п.3 ст.111 9 , ст.111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову від 10.03.2015 Харківського апеляційного господарського суду та рішення від 15.04.2014 господарського суду Луганської області зі справи №913/632/14 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

Головуючий В.С. Божок

Судді Т.Г. Гоголь

О.М. Сибіга