Рішення

від 20.05.2015 по справі 910/11131/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2015Справа №910/11131/14

За позовомДочірнього підприємства «А.Е.Т. Джоін ап!» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Гоу ту Холідей» простягнення 25 262,58 грн. Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від позивача -Гогітідзе Г.Н. дов. б/н від 15.09.2014р. від відповідача -Ганін С.А. дов. 12/07 від 28.07.2014р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «А.Е.Т. Джоін ап!» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гоу ту Холідей» про стягнення з останнього заборгованості за Агентським договором №3572 від 13.02.2013 у розмірі 25 262,58 грн., з яких 21 455,28 грн. - основного боргу, 1 876,90 грн. - пені, 393,25 грн. - 3% річних, 1 537,15 грн. - інфляційних втрат, крім того просив судові витрати у розмірі 1 827,00 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.02.2013 між сторонами укладено Агентський договір №3572 від 13.02.2013, відповідно до якого відповідач зобов'язувався за винагороду надати послуги позивачу з реалізації турпродукту шляхом укладення договору на туристичне обслуговування від імені, і інтересах на під контролем позивача, проте, як указує позивач, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав належним чином, у результаті чого в останнього утворилася заборгованість у розмірі 21 455,28 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2014 порушено провадження у справі №910/11131/14 (суддя Марченко О.В.) та призначено розгляд вказаної справи на 03.07.2014.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2014 (суддя Марченко О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гоу ту Холідей» з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь Дочірнього підприємства «А.Е.Т. Джоін ап!»: 21 455 (двадцять одну тисячу чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 28 коп. основного боргу; 72 (сімдесят дві) грн. 30 коп. 3% річних; 815 (вісімсот п'ятнадцять) грн. 30 коп. втрат від інфляції, 457 (чотириста п'ятдесят сім) грн. 91 коп. пені та 1 648 (одну тисячу шістсот сорок вісім) грн. 96 коп. судового збору, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2015 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2014, справу №910/11131/14 направлено на новий розгляд в іншому складі суду до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням №04-23/208 від 10.03.2015, у зв'язку з поверненням Вищим господарським судом України справи №910/11131/14 до Господарського суду міста Києва, призначено повторний автоматичний розподіл справи, за наслідками якого вказану справу передано у провадження судді Яковенко А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2015 прийнято до свого провадження суддею Яковенко А.В. справу №910/11131/14 та призначено розгляд вказаної справи на 06.04.2015.

06.04.2015 на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив №б/н від 06.04.2015 на позовну заяву, відповідно до якого просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні 06.04.2015 оголошено перерву до 27.04.2015 у відповідності до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи №910/11131/14 на 20.05.2015 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судове засідання 20.05.2015 з'явився, надав пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 20.05.2015, з'явився, надав пояснення по суті справи, відповідно до яких просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/11131/14.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.05.2015 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.02.2013 між Дочірнім підприємством «А.Е.Т. Джоін ап!» (далі - Туроператор, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гоу ту Холідей» (далі - Турагент, Відповідач) укладено Агентський договір №3572 (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору Турагент зобов'язується за винагороду надати послуги Туроператору з реалізації турпродукту шляхом укладення Договору на туристичне обслуговування від імені, в інтересах та під контролем Туроператора, а також здійснювати фактичні дії, визначені Договором, із забезпечення надання Туроператором турпродукту.

Згідно з п. 2.3. Договору до умов останнього застосовуються положення чинного законодавства, що стосується комерційного посередництва (агентські відносини).

Підпунктом 3.1.1. Договору передбачено, що Туроператор зобов'язується оформляти та видавати Турагенту у порядку, передбаченому Договором, завірені печаткою (в тому числі електронним підписом та печаткою) Туроператора документи (ваучери (путівки), страхові поліси, проїзні документи) на кожну групу туристів (туриста), обов'язок по наданню яких покладений на Туроператора.

Положеннями п. 3.1.2. Договору встановлено, що Туроператор зобов'язується надавати на запит Турагента інформацію про наявність турпродукту, туристичні послуги, що включаються до туристичного продукту, який реалізується Турагентом в інтересах Туроператора: місце надання туристичних послуг; програму туристичного обслуговування; характеристику транспортних засобів, що здійснюють перевезення, зокрема їх вид і категорію; характеристику готелів та інших об'єктів, призначених для надання послуг з тимчасового розміщення, у тому числі місце їх розташування, категорію, відомості про підтвердження відповідності послуг готелю встановленим вимогам, строки і порядок оплати готельного обслуговування, види і способи забезпечення харчування під час туристичної подорожі; мінімальну кількість туристів у групі; ціну туристичних послуг та будь-яку іншу інформацію, необхідну Турагенту для виконання умов Договору. Дану інформацію Туроператор надає Турагенту відповідно до тієї інформації, що Турагент зазначає при укладенні та підписанні Договору, оформленні заявок та онлайн бронюванні.

Сторони погодили, що Турагент зобов'язується реалізувати заброньований турпродукт туристу від імені, під контролем та в інтересах Туроператора (п. 3.3.1. Договору);

Приписами п. 3.3.4. Договору передбачено, що Турагент зобов'язується своєчасно подавати Туроператору лист бронювання туристичних послуг, замовлених туристами.

Згідно з положеннями п. 5.1. Договору Турагент зобов'язується здійснювати повну оплату замовленого Турагентом турпродукту відповідно до виставленого Туроператором рахунку в розмірі ціни турпродукту, встановленої в наданих Турагенту прайсах (або в прайсах, розміщених на сайті Туроператора).

Оплата проводиться протягом двох банківських днів з моменту отримання рахунку; у випадку замовлення турпродукту менше ніж за п'ять днів до початку туру оплата здійснюється на наступний робочий день після отримання рахунку але в будь-якому випадку не пізніше, ніж за один день до початку туру (п. 5.1.1. Договору).

Сторони погодили, що датою виконання зобов'язань з оплати є дата зарахування коштів на поточний рахунок Туроператора. За згодою сторін допускається підтвердження оплати наданням платіжного документа. У призначенні платежу Турагент вказує реквізити рахунку, відповідно до якого здійснюється оплата (п. 5.1.2. Договору).

Підтвердження Туроператором бронювання через систему «Join Up Online» та виставлення відповідного рахунку є підставою для оплати туристичних послуг, вказаних у заявці Турагентом. Оплата здійснюється у відповідності з умовами Договору (п. 8.10. Договору).

Спір у справі виник у зв'язку з порушення зобов'язань за Договором зі сторони Турагента, яке полягає в несплаті рахунку №130098 від 19.10.2013 на суму 51 642,28 грн., у результаті чого в останнього і утворилася заборгованість у розмірі 21 455,28 грн.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є агентським договором, а відтак правовідносини сторін регулюються Главою 31 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 ГК України, ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частина 1 статті 175 ГК України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ч. 1. ст. 297 ГК України передбачено, що за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Позивач у своїх поясненнях вказує на те, що відповідно до замовлення туристичного продукту від 19.10.2013 за №130098 (далі - замовлення) Відповідач забронював туристичний продукт у Позивача для туристів ZAYCHENKO NINA, ZAYCHENKO SERGIY, ZAYCHENKO DARYA, ZAYCHENKO FEDIR, до складу якого входило: перебування в Об'єднаних Арабських Еміратах, авіапереліт за напрямком Київ-Дубаї-Київ, проживання в готелі MIRAMAR AL AQAH BEACH RESORT - (5* Фуджейра) з 20.10.2013 по 30.10.2013, розміщення: 2AD+1CHD (2-5,99) (EX.BED), послуги харчування НВ, візова підтримка та додаткові послуги (груповий трансфер Аеропорт - готель - Аеропорт, страхування).

Указане замовлення підтверджене Позивачем 19.10.2013 о 16 год. 46 хв., у результаті чого останній виставив Відповідачу рахунок на оплату від 19.10.2013 за №130098 на суму 51 624,28 грн., проте Відповідач здійснив часткову оплату за надані послуги, перерахувавши Позивачу грошові кошти у сумі 30 187 грн. 10.10.2013., у результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 21 455,28 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог, Відповідач зазначив, що повністю оплатив отримані туристичні послуги, посилаючись на рахунок на оплату від 09.10.2013 на суму 30 187 грн. та платіжне доручення від 10.10.2013 за № 552 на суму 30 187 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача не підлягають задоволенню судом з наступних підстав.

Згідно п. 8.1 розділу 8 Договору («Online замовлення») система Online бронювання являє собою резервування туристичних послуг що входить в Турпродукт, за допомогою мережі Інтернет. Згідно п. 8.9 Договору на правовідносини з оформлення заявок з використанням системи «Join Up Online» поширюються положення Агентського договору щодо подачі Листа бронювання в загальному порядку. Відповідно до п. 8.10 Договору підтвердження Туроператором бронювання через систему «Join Up Online» та виставлення відповідного рахунку є підставою для оплати туристичних послуг, вказаних у заявці Турагентом. Оплата здійснюється у відповідності з умовами Договору.

Згідно розділу 1 Договору («Терміни Договору») Лист бронювання - це письмовий запит про надання Турпродукту. який містить перелік необхідних для оформлення Турпродукта послуг. Для цілей Договору Лист бронювання вважається офертою, тобто пропозицією на укладання Договору на туристичне обслуговування, в тому числі і оформлений в системі он-лайн бронювання. Згідно цього ж розділу під Підтвердженням Замовлення (акцептом) розуміється підтвердження Туроператора по електронних, факсимільних, поштових засобах зв'язку на Лист бронювання Турагента, у якому міститься згода Туроператора на надання Турпродукту. Така відповідь Туроператора може бути надана у вигляді рахунку, виписаного на ім'я Турагента відповідно до бронювання Турагента . Підтвердження Замовлення в даному Договорі вважається акцептом Туроператора, тобто підтвердженням бажання укласти Договір на туристичне обслуговування. Зазначеним положенням (визначенням термінів) кореспондують і відповідні положення розділу 4 Договору, що регулює порядок виконання Договору.

Так, згідно п. 4.5 Договору після належного оформлення Листа бронювання. Турагент направляє його засобами електронного, факсимільного чи поштового зв'язку Туроператору або оформлює його в системі онлайн бронювання на сайті Туроператора. Відповідно до п. 4.6 Договору у разі можливості задоволення всіх істотних умов Турагента, Туроператор (не пізніше ніж на п'ятий день з дати отримання Листа бронювання) направляє засобами електронного факсимільного чи поштового зв'язку Турагенту Підтвердження Замовлення, що в даному випадку є акцептом, тобто підтвердженням бажання укласти Договір . Також акцептом в даному випадку може бути виставлений Туроператором рахунок на сплату відповідних послуг Турагентом .

З огляду на зазначене вище, суд приходить до висновку, що виставлення Туроператором рахунку Турагенту є Підтвердженням замовлення (акцепт оферти), тобто підтвердженням бажання Туроператора укласти з Туристом Договір на туристичне обслуговування, в рамках якого надані Туристу відповідний Турпродукт, зумовлений заявкою.

З матеріалів справи вбачається, що 09.10.2013 Позивачем було виставлено Відповідачу рахунок на оплату №130098 на суму 30 187,00 грн.

Враховуючи вище наведені положення Договору, виставлений рахунок №130098 від 09.10.2013 на суму 30 187,00 грн., вважається підтвердженням Туроператора на укладання Договору на туристичне обслуговування. Тобто здійснено акцепт за відповідною заявкою Турпродукту та погоджено надання відповідного Турпродукту, зумовленого заявкою (замовлення №130098).

Відповідно до п. 4.8 Договору після фактичного отримання Підтвердження замовлення, Турагент має право на укладення Договору з Туристом на туристичне обслуговування.

Матеріалами справи підтверджено, що Турагент уклав з туристом Договір на туристичне обслуговування на умовах, визначених у замовленні №130098, яке було акцептовано Позивачем шляхом виставлення відповідного рахунку №130098 від 09.10.2013 на суму 30 187,00 грн.

В рамках укладеного Договору на туристичне обслуговування з Туристом, останній (Зайченко Сергій Анатолійович) 09.10.2013 здійснив оплату Турпродукту (туристичних послуг) шляхом перерахування відповідної суми Турагенту (Відповідачу), а Відповідач на виконання п. 5.1 Договору, згідно якого Турагент здійснює повну оплату замовленого Турагентом Турпродукту відповідно до виставленого Туроператором рахунку в розмірі ціни Турпродукту, встановленої в наданих Турагенту прайсах (або в Прайсах, розміїцениих на сайті Туроператора) та п. 5.4 Договору, згідно якого кошти, отримані Турагентом від туристів, не є власністю Турагента, а є транзитними коштами та підлягають перерахуванню Туроператору, за винятком плати за інформаційно- консультаційні послуги з підбору та бронювання Турпродукту Турагентом, передбаченої п. 5.7 даного Договору, - перерахував 10.10.2013 визначену в рахунку №130098 від 09.10.2013р. суму у розмірі 30 187,00 грн., що є належним виконанням умов Договору, зокрема п. 5.1.1. Договору.

Судом встановлено, що рахунок №130098 від 09.10.2013 не містить будь-яких посилань на те, що оплата за ним здійснюється як часткова (попередня). У той же час предмет рахунку містить повний перелік послуг (склад) Турпродукту, що дає усі підстави зробити висновок, що зазначений рахунок опосередковує весь склад (комплекс послуг) Турпродукту та передбачає його оплату в повному обсязі.

Крім того, указаний рахунок містить графу «Всього до оплати», де вказані ціна турпродукту у розмірі 30 187,00 грн., що дає підстави для висновку про остаточну, а не проміжну вартість продкуту.

З огляду на зазначене вище, враховуючи положення ст.ст. 638-640 ЦК України щодо порядку укладення договорів, зобов'язання по оплаті конкретного Турпродукту в цьому випадку опосередкованого замовленням № 130098 могло виникнути тільки після укладення Договору на туристичне обслуговування за цим замовленням.

Отже відносини між Туроператором та Турагентом з бронювання Турпродукту. що є предметом спору (замовлення № 130098), його підтвердження та оплати, опосередковуються перш за все рахунком №130098 від 09.10.2013р. на суму 30 187,00 грн., а не рахунком від 19.10.2013 на суму 51 642,28 грн. та кореспондуючому йому підтвердженню від 19.10.2013 за твердженням Позивача.

Крім того, наявний у матеріалах справи Ваучер №130098 містить реквізит «Стоимость по каталогу», тобто це вартість самого замовлення, який містить відповідний показник - 31 898,46 грн. Окрім того, наданий безпосередньо Позивачем рахунок №130098 від 19.10.2013 містить поле (реквізит) «Примітка», що має наступне значення: «Заявка 130098 Курс 8.6000 SPO 3866.48». Враховуючи латинську транслітерацію абревіатури СПО - SPO, показник «SPO» в рахунку №130098 віл 19.10.2013 та показник «Стоимость заказа» в Підтверджені - ідентичні, та дорівнюють 3866.48 USD.

Таким чином, як сформоване Позивачем підтвердження, так і наданий останнім рахунок №130098 від 19.10.2013 містить показник ціни туристичного продукту (СПО. SPO), який складає 3866.48 USD, що з урахуванням наведеного в рахунку комерційною курсу, становить 33 251,73 грн. Тобто, максимально можлива вартість послуг, яку може сплатити Турист при придбанні Турпродукту, та в межах якої Турагент зобов'язаний здійснити оплату такого Турпродукту, в даному випадку - замовлення №130098, з урахуванням вищевикладених положень п. 5.1, п. 5.1.1, п. 5.2 Договору, складає 33 251,73 грн. При цьому, в будь-якому випадку зазначені ціни (31 898,46 грн. та 33 251.73 грн.) не можуть бути спів ставні з ціною (51 642,28 грн.), зазнаною в рахунку №130098 від 19.10.2013.

Судом також встановлено, що наявна в матеріалах справи копія відкритої візи на одного з туристів ZAYCHENKO NINA (Зайченко Ніна) свідчить про те, що віза була видана 12.10.2013 (Date & Place Оf Issue: 12-Oct-2013).

Зазначене, враховуючи предмет рахунку від 09.10.2013 згідно якого Туроператор взяв на себе зобов'язання з оформлення віз для Туристів, свідчить про опосередкування відносин з замовлення №130098 саме рахунком від 09.10.2013, за яким Відповідач здійснив оплату у повному обсязі.

В той же час саме невиконання Туроператором прийнятих на себе зобов'язань з оформлення віз для туристів і призвело до зміни періоду подорожі не з 14.10.2014 по 24.10.2014, а з 20.10.2014 по 30.10.2014.

Так, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії відкритої візи на іншого туриста ZAYCHENKO SERGIY (Зайченко Сергій), віза на цього туриста була видана лише 17.10.2013р. (Date & Place ОА Issue: 17-Оct-2013). Окрім того, з зазначеної візи вбачається, що саме вона дозволяла виїзд і неповнолітніх дітей вищезгаданих туристів - ZAYCHENKO DARYA (Зайченко Дар'я, 2008 року народження) та ZAYCHENKO FEDIR (Зайченко Федір, 2013 року народження).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що Замовлення №130098 було підтверджено рахунком Туроператора №130098 від 09.10.2013 на суму 30 187,00 грн., за яким Турагент здійснив оплату в повному обсязі 10.10.2013. Зазначене Замовлення містило умову про період подорожі 14.10.2013 - 24.10.2013. В той же час, з урахуванням строку надання візи для туристів Зайченко Сергія та неповнолітніх дітей, виконати підтверджену Туроператором умову про період подорожі з боку останнього вдавалося неможливим, таким чином до Замовлення в частині періоду подорожі були внесені зміни з урахуванням дат видачі віз для туристів.

Матеріали справи не містять доказів анулювання рахунку №130098 від 09.10.2013 та повернення коштів за ним. Відтак, до підтвердженого рахунком №130098 від 09.10.2013 замовлення були внесені зміни лише в частині періоду подорожі, без анулювання такого замовлення.

З огляду на наведене вище, умовами Договору не передбачено право Туроператора збільшувати ціну Турпродукту в ситуації, що розглядається за вищезазначених обставин.

Так, згідно п. 3.2.3 Договору Туроператор має право збільшувати ціну туристичного продукту після підтвердження бронювання лише у випадках встановлених Договором та Законом України «Про туризм». Пунктом 4.14 Договору передбачено, що зміни ціни туристичного продукту після підтвердження бронювання допускається лише у разі необхідності врахування зміни тарифів на транспортні послуги, запровадження нових або підвищення діючих ставок податків і зборів та інших обов'язкових платежів, зміни курсу гривні до іноземної валюти, в якій виражена вартість туристичного продукту. Згідно п. 4.15 Договору зміна ціни туристичного продукту можлива не пізніш як за 20 днів до початку туристичної подорожі. При цьому збільшення ціни туристичного продукту не може перевищувати п'яти відсотків його початкової ціни. Зазначені положення Договору узгоджуються з ч.ч. 15, 16 ст. 20 Закону України «Про туризм».

Матеріали справи не містять повідомлення Туроператора про намір змінити вартість Турпродукту за Замовленням, що слугує підставою для здійснення висновку про належне виконання Позивачем всіх взятих на себе зобов'язань.

У зв'язку з цим суд приходить до висновку про безпідставність виставлення Позивачем нового рахунку від 19.10.2013 зі збільшеною сумою за тим же самим замовленням, яке було своєчасно оплачено

За таких обставин, вимоги Відповідача про стягнення з Позивача за Агентським договором №3572 від 13.02.2013 основного боргу у розмірі 21 455,28 грн. є необґрунтованими, недоведеними, а тому не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, Позивачем заявлено до стягнення 1 876,90 грн. - пені, 393,25 грн. - 3% річних, 1 537,15 грн. - інфляційних втрат, у зв'язку з неналежним виконанням грошового зобов'язання на підставі Договору.

З урахуванням того, що основна вимога не підлягає задоволенню, вимога про стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат не підлягає задоволенню, оскільки має акцесорний (додатковий) до неї характер.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем не були надані суду належні та допустимі докази на підтвердження викладеного в позові.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, у якому відмовлено у задоволенні позовних вимог, покладаються на Позивача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 82-85,Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

3. Дата складання повного тексту рішення 08.06.2015.

Cуддя А.В.Яковенко