Ухвала

від 09.06.2015 по справі 918/1222/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

УХВАЛА

"09" червня 2015 р. Справа № 918/1222/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О.

при секретарі судових засідань Морозу С.Ю.

розглянувши матеріали справи за позовом Державно - комунального підприємства "Міське об'єднання парків культури та відпочинку"

до Приватного підприємства "Домінус"

про розірвання договору оренди

за участі представників:

від позивача: Мушкеєв В.В., довіреність від 01.03.2015 року; Польова Е.М., довіреність №44 від 18.02.2015 року;

від відповідача: Курись О.П., довіреність №3 від 12.09.2014 року; Лишенюк Л.Н. (директор).

Статті 20, 22, 91 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року Державно-комунальне підприємство "Міське об'єднання парків культури та відпочинку" (далі Підприємство) звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Домінус" (далі ПП "Домінус") про розірвання договору оренди.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 6 листопада 2014 року у справі № 918/1222/14, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13 січня 2015 року, позов Державно-комунального підприємства "Міське об'єднання парків культури та відпочинку" задоволено повністю. Вирішено розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 03.05.1995 року, укладений між Державно-комунальним підприємством "Міське об'єднання парків культури та відпочинку" та Приватним підприємством "Домінус". Стягнуто з ПП "Домінус" на користь Підприємства 1 218 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 7 квітня 2015 року рішення господарського суду Рівненської області від 6 листопада 2014 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13 січня 2015 року скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.

28 квітня 2015 року здійснено автоматичний розподіл справи № 918/1222/14, за результатами якого вказану справу розподілено судді Пашкевич І.О.

Ухвалою суду від 29.04.2015 року справу № 918/1222/14 прийнято до розгляду та призначено її до слухання у судовому засіданні на 19.05.2015 року.

15.05.2015 року відповідачем через відділ канцелярії суду подані письмові пояснення, відповідно до яких останній повідомив, що спірний договір на даний час є припиненим, та зазначив, що до закінчення терміну дії договору оренди нежитлового приміщення від 03.05.1995 року, що укладений між Підприємством та ПП "Домінус", ДКП "Міське об'єднання парків культури та відпочинку м. Рівне" надіслало попередження про відмову від пролонгації договору оренди. Враховуючи викладене, відповідач просив відмовити в задоволенні позову та вирішити питання про судові витрати.

18.05.2015 року позивачем через відділ канцелярії суду подано клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.

У судовому засіданні 09.06.2015 року позивач підтримав клопотання про припинення провадження у справі. Відповідач не заперечив проти припинення провадження у справі, оскільки предмет спору відсутній.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

03.05.1995 року між Підприємством (Орендодавець) та ПП "Домінус" (Орендар) було укладено договір оренди нежилого приміщення (далі - Договір), згідно п.1.1. якого орендодавець здає орендарю приміщення кафе "Вітерець", а також нежитлове підсобне приміщення танцмайданчика парку культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка, м. Рівне по вул. Соборній, 3Д загальною площею 30,6 м 2 , для здійснення торгівельної діяльності та в інших цілях, визначених статутом орендаря, та територію танцмайданчика з правом суборенди.

Згідно з п. 1.3. договору, термін оренди встановлюється на 20 років із дня підписання даного договору.

Договір підписаний повноважними представниками Орендаря та Орендодавця та скріплений відбитками печаток вказаних юридичних осіб.

Відповідно до акту передачі нежилого приміщення танцмайданчику парку культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка від 29.12.1995 року Орендодавець передав, а Орендар прийняв підсобне нежиле приміщення танцмайданчику парку культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той же самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно зі статтею 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Судом встановлено, що Підприємство листом від 08.04.2015 року № 121 повідомило відповідача, що строк дії Договору оренди закінчується 04.05.2015 року, повідомило про відмову від пролонгації вказаного договору та вимагало 04.05.2015 року звільнити приміщення, що є предметом оренди.

Таким чином, в силу вищезазначених норм чинного законодавства та встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що договір оренди нежитлового приміщення від 03.05.1995 року, укладений між Державно-комунальним підприємством "Міське об'єднання парків культури та відпочинку" та Приватним підприємством "Домінус" припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку 03.05.2015 року.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно рекомендацій наведених у пункті 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 17 травня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що в силу вимог чинного законодавства України спірний договір з 03.05.2015 року, тобто, після порушення провадження у даній справі припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, приймаючи до уваги те, що позивач реалізував своє право на звернення до відповідача з запереченнями щодо продовження строку дії договірних відносин, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору у даній справі, у зв'язку з чим вважає за необхідне припинити провадження на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Судом роз'яснено сторонам, що у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Враховуючи, що сторонами не врегульовано спір в добровільному порядку та розгляд не здійснювався по суті, а предмет спору на момент винесення даної ухвали відсутній з огляду на вищезазначені об'єктивні обставини, суд дійшов висновку, що cплачені сторонами судові витрати слід залишити за ними відповідно до ст. 49 ГПК України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №918/1222/14 за позовом Державно-комунального підприємства "Міське об'єднання парків культури та відпочинку" до Приватного підприємства "Домінус про розірвання договору оренди припинити.

Суддя Пашкевич І.О.