Постанова

від 27.05.2015 по справі 910/3845/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2015 р. Справа№ 910/3845/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пашкіної С.А.

Смірнової Л.Г.

при секретарі судового засідання - Ставицькій Т.Б.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: Брагінський П.О., представник за довіреністю №02/2015 від 05.01.2015р.;

Агапов О.О., представник за довіреністю б/н від 30.10.2014р.;

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт»

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2015р. (підписано - 27.03.2015р.)

у справі №910/3845/15-г (суддя: Чебикіна С.О.)

за позовом Коріневич Наталії Іванівни

до Публічного акціонерного товариства «КЕЗНО»

третя особа: Публічне акціонерне товариство Банк «Контракт»

про визнання рішень недійсними

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року позивач, Коріневич Наталія Іванівна, звернулася до суду з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «КЕЗНО», акціонером якого є позивач, про визнання недійсним рішень Правління відповідача, оформлених протоколами засідання Правління Відкритого акціонерного товариства «КЕЗНО» від 14.12.2007 року та від 12.03.2010 року.

В обґрунтування вимог позивач вказувала, що прийнятими Правлінням Відкритого акціонерного товариства «КЕЗНО» рішеннями порушені її права на участь в управлінні акціонерним товариством, адже за законом та статутом АТ рішення про розпорядження майном ВАТ «КЕЗНО» віднесено до компетенції загальних зборів акціонерів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.02.2015 року позовну заяву Коріневич Наталії Іванівни прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №910/3845/15-г.

Відповідач фактично визнав позов і посилався на те, що рішенням господарського суду міста Києва від 05.10.2012 року у справі №5011-62/12696-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 29.01.2013 року, питання відсутності у Правління ВАТ «КЕЗНО» (ПАТ «КЕЗНО») повноважень на розпорядження коштами та майном товариства досліджувалося було предметом судового дослідження.

16.03.2015 року через канцелярію суду Публічне акціонерне товариство Банк «Контракт» подало клопотання про залучення його до участі в справі у якості третьої особи на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.03.2015 року залучено до участі в справі в якості третьої особи Публічне акціонерне товариство Банк «Контракт» (надалі - Банк).

23.03.2015 року через канцелярію суду представник Банку подав заяву про застосування строків позовної давності, за змістом якої просив відмовити у задоволенні позову у зв'язку із пропуском позивачем строків позовної давності на звернення з відповідними вимогами до суду.

По суті заявлених вимог у відзиві на позовну заяву Банк вказував на відсутність обмежень у Правління АТ приймати рішення щодо розпорядження коштами та майном Акціонерного товариства, адже такі повноваження були делеговані Правлінню рішенням Спостережної ради від 28.12.2006 року та рішенням Загальних зборів акціонерів від 15.11.2005 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.03.2015р. у справі №910/3845/15-г позов задоволено.

Визнано недійсними рішення правління Відкритого акціонерного товариства «КЕЗНО», що оформлені протоколом від 14.12.2007 року та від 12.03.2010 року. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «КЕЗНО» на користь Коріневич Наталії Іванівни 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. судового збору.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що Коріневич Наталія Іванівна є акціонером Публічного акціонерного товариства «КЕЗНО»; прийняті на засіданні Правління рішення спрямовані на збільшення суми та продовження строку зобов'язань за кредитним та іпотечним договорами, в силу чого стосуються розпорядження коштами та майном ВАТ «КЕЗНО». Проте, вказував суд, прийняття рішення з таких питань Статутом АТ віднесено до компетенції спостережної ради вказаного акціонерного товариства, а законом - до загальних зборів акціонерів.

Спростовуючи доводи Банку з приводу делегування Спостережною радою та загальними зборами ВАТ «КЕЗНО" Правлінню повноважень на розпорядження коштами і майном акціонерного товариства, копії якого надавав Банк, господарський суд міста Києва послався на відсутність у третьої особи оригіналу вказаних рішень, і на ту обставину, що існування таких документів заперечували представники позивача та відповідача.

Відхиляючи доводи третьої особи про застосування до вказаних вимог правил про позовну давність, місцевий господарський суд зазначив, що заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою, крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом правил про позовну давність.

Не погодившись із мотивами та висновками суду першої інстанції, Банк звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати як незаконне, прийняте місцевим господарським судом рішення у даній справі та прийняти новий судовий акт про відмову у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх доводів апелянт вказував, що висновки , викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на судовій практиці, що не підлягає застосуванню до правовідносин ,з яких виник спір.

Згідно Протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 20.04.2015р., апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2015р. у справі №910/3845/15-г передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), судді: Смірнова Л.Г., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2015р. у справі №910/3845/15-г (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Смірнова Л.Г., Пашкіна С.А.) вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження, а її судовий розгляд призначено на 20.05.2015р.

30.04.2015р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2015р. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи опису вкладення у цінний лист та квитанцію в підтвердження надіслання копії апеляційної скарги позивачу.

20.05.2015р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства «КЕЗНО» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 20.05.2015р. колегією суддів задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та оголошено перерву до 27.05.2015р.

26.05.2015р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства «КЕЗНО» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 27.05.2015р. представники позивача та відповідача не з'явились.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні 20.05.2015р. колегією суддів оголошено перерву до 27.05.2015р.

Зі змісту протоколу судового засідання від 20.05.2015р. та наявної у справі розписки вбачається, що представники позивача та відповідача були присутніми в судовому засіданні, про час та дату наступного судового засідання на 27.05.2015р. повідомлені під розписку, про що містяться підписи представників позивача та відповідача.

Таким чином, позивач та відповідач були належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги 27.05.2015р. у даній справі, але не скористалися своїми процесуальними правами на участь у судовому засіданні. Про причини неявки позивач суд не повідомив.

Разом з тим, відповідачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника останнього, оскільки такий бере участь у іншій судовій справі.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для його задоволення з наступних мотивів.

У відповідності до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Таким чином, наведені відповідачем обставини в обґрунтування причин неявки представника у судове засідання, не можуть бути визнані поважними, адже не є об'єктивно непереборними. Керівник (виконавчий орган) підприємства може, як самостійно здійснювати представництво інтересів товариства директором, якого він являється, так і не позбавлений права обрати будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функції по представництву інтересів підприємства.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Крім того, статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки, учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте позивач та відповідач не скористалися своїми правами, передбаченими статтями 22 ГПК України, а явка сторін - не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України), Київський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 27.05.2015р. за відсутності представників позивача та відповідача.

У судовому засіданні 27.05.2015р. представники третьої особи підтримали доводи апеляційного оскарження, просили скасувати рішення місцевого господарського суду у даній справі та прийняти новий судовий акт про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Коріневич Наталія Іванівна є акціонером Публічного акціонерного товариства «КЕЗНО», що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах на 02.02.2015 року, яка міститься в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що 14.12.2007 року відбулося засідання Правління ВАТ «КЕЗНО», результати якого оформлені протоколом від 14.12.2007 року.

На засіданні було вирішено: звернутися до Відкритого акціонерного товариства Торговельно-фінансовий банк «Контракт» з клопотанням щодо збільшення ліміту кредитної лінії, відкритої в доларах США та гривні у ВАТ КФБ «Контракт» згідно з договором про відкриття кредитної лінії №122/06 від 29.12.2006 року, на суму 270 000,00 доларів США до загального ліміту 2 970 000,00 доларів США;

клопотати перед ВАТ ТФБ «Контракт» щодо збільшення заставної вартості наданого в іпотеку майна, нежилих приміщень, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Василя Яна, 3/5, для забезпечення кредиту, наданого ВАТ ТФБ «Контракт», у зв'язку із збільшенням ринкової вартості зазначеного майна, до 37 800 000,00 грн.;

надати повноваження Голові Правління відкритого акціонерного товариства «КЕЗНО» - Цьомі Павлу Володимирови на підписання від імені Відкритого акціонерного товариства «КЕЗНО» з ВАТ ТФБ «Контракт» додаткових угод до договору про відкриття кредитної лінії, договору іпотеки та інших пов'язаних з цими договорами договорів (в тому числі договорів страхування) та документів.

Також 12.03.2010 року на засіданні Правління ВАТ «КЕЗНО», оформленому протоколом від 12.03.2010 року, було вирішено:

звернутися до ПАТ ТФБ «Контракт», який є правонаступником ВАТ ТФБ «Контракт», з клопотанням про пролонгацію до 31.03.2011 року строку кредитування за Договором про відкриття кредитної лінії №122/06 від 29.12.2006 року, укладеним між ВАТ ТФБ «Контракт» та ВАТ «КЕЗНО», та строку надання в іпотеку майна, нежилих приміщень, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Василя Яна, 3/5, згідно з іпотечним договором від 29.12.2006 року, засвідченим Савельєвим А.Ю., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №5537, для забезпечення повернення кредиту;

надати повноваження на підписання з ПАТ Банк «Контракт» додаткової угоди до договору кредиту, договору іпотеки та інших пов'язаних з цими договорами договорів (в тому числі договорів страхування) та документів від імені Відкритого акціонерного товариства «КЕЗНО» Голові Правління Відкритого акціонерного товариства «КЕЗНО» - Лодигіну О.Ю.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення Правління стосуються розпорядження майном та коштами ВАТ «КЕЗНО», а тому могли бути прийняті не інакше як Загальними зборами акціонерів чи Спостережною радою ВАТ «КЕЗНО». Суд також послався на відсутність належних доказів делегування відповідних повноважень вказаних органів Правлінню ВАТ «КЕЗНО». Судом першої інстанції було встановлено, що Коріневич Наталія Іванівна є акціонером ПАТ «КЕЗНО», яка володіє 58,6760% акцій такого товариства, спірними рішеннями порушуються її права на участь в управлінні акціонерним товариством у визначених положеннями ст. 116 Цивільного кодексу України, ст. 88 Господарського кодексу України та ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" межах (в т.ч. шляхом участі у загальних зборах акціонерів та прийнятті рішень щодо розпорядження коштами та майном товариства).

Судова колегія з висновками місцевого господарського суду погодитися не може, з огляду на таке.

При вирішенні корпоративного спору належить встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Корпоративними правами вважається сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами (п. 8 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Правління АТ є колегіальним органом, правовий статус якого визначається завданнями, які стоять перед правлінням, - забезпечення прибутковості і конкурентоздатності АТ, фінансової стабільності товариства, керівництво його поточною діяльністю, за виключенням питань, які віднесені до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і наглядової (спостережної) ради. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

Відповідно до п.п. 11.2.1, 11.2.11 Статуту АТ Правління є виконавчо-розпорядчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво всією його поточною діяльністю.

До компетенції Правління акціонерного товариства належить: прийняття рішень з питань, пов'язаних з поточною діяльністю акціонерного товариства; визначення основних напрямків діяльності товариства, його дочірніх підприємств, філій, представництв, затвердження їх планів та звітів про їх виконання; прийняття рішень про утворення підрозділів, необхідних для виконання цілей та завдань акціонерного товариства; затвердження внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури акціонерного товариства; подання загальним зборам акціонерів пропозицій з питань діяльності акціонерного товариства; ознайомлення з висновками та матеріалами перевірок ревізійної комісії акціонерного товариства; надання на затвердження загальним зборам акціонерів річного звіту та балансу акціонерного товариства; затвердження типової форми контракту з працівниками акціонерного товариства; проведення з залученням компетентних фахівців атестації працівників товариства і присвоєння їм категорій та розрядів; призначення керівників дочірніх підприємств; визначення переліку відомостей, що є конфіденційною інформацією та комерційною таємницею, а також встановлення порядку доступу до конфіденційної інформації та комерційної таємниці; здійснення контролю за розкриттям інформації та реалізацією інформаційної політики товариства.

Згідно із п.п. 11.2.4, 11.2.5 Статуту Правління діє від імені акціонерного товариства в межах, передбачених Статутом та іншими внутрішніми нормативними актами товариства. У своїй діяльності Правління керується чинним законодавством України, Статутом, іншими внутрішніми нормативними актами та рішеннями, прийнятими Загальними зборами акціонерів та Спостережною радою.

У відповідності до п. 11.2.18 Статуту Голова правління уповноважений керувати поточними справами акціонерного товариства і виконувати рішення Загальних зборів акціонерів, Спостережної ради та Правління товариства, без довіреності представляти акціонерне товариство в його відносинах з іншими юридичними та фізичними особами, державними та іншими органами, як в Україні, так і за кордоном, вести переговори та укладати угоди від імені акціонерного товариства, організовувати ведення протоколів засідань Правління акціонерного товариства, виконувати всі необхідні дії, пов'язані з представництвом інтересів Товариства в суді, прокуратурі та інших державних

Рішення Правління про збільшення ліміту кредитної лінії, відкритої в доларах США та гривні у ВАТ КФБ «Контракт» згідно з договором про відкриття кредитної лінії №122/06 від 29.12.2006 року, на 270 000 грн.; збільшення заставної вартості наданого в іпотеку майна у зв'язку із збільшенням його ринкової вартості, на переконання судової колегії, не розцінюватися як такі, що направлені на розпорядження майном чи коштами акціонерного товариства. Судова колегія вважає, такі рішення прийнятими з питань, які стосуються поточної діяльності акціонерного товариства, спрямованої на досягнення господарської мети АТ - поповнення обігових коштів.

Посилання позивача на положення ч. 2 ст. 98 Цивільного кодексу України, як на правову підставу для висновку про те, що питання , які вирішувалися Правлінням належать до компетенції загальних зборів акціонерів і мали прийматися кваліфікованою більшістю акціонерів, адже стосувалися відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят відсотків майна товариства, судова колегія оцінює критично, виходячи з недоведеності тієї обставини, що збільшення ліміту кредитої лінії на 270 000 грн. , порівняно з вартістю активів АТ за даними останньої річної фінансової звітності товариства, перевищує таку вартість на 50 відсотків.

Внесення змін до договору іпотеки в частині збільшення вартості іпотечного майна у звязку з збільшенням його ринкової вартості, поряд з питаннями про збільшення строків кредитування та строків його забезпечення, не має своїм предметом відчуження майна, або можливисть такого відчуження, а тому висновки суду першої інстанції з приводу цього є хибними і постановлені без врахування предмету відповідної угоди та волі колективного виконавчого органу АТ , спрямованої на його досягнення.

Судова колегія не може погодитися з висновками місцевого господарського суду з приводу того, що будь-яке питання відчуження майна або грошових коштів потребує попереднього рішення спостережної ради чи загальних зборів АТ.

Такий висновок суду першої інстанції сам по собі заперечує можливість виконання Акціонерним товариством мети та завдань, передбачених Статутом АТ, а також специфічних особливостей його діяльності (розділ 4 Статуту), адже потребуватиме для укладення господарських договорів отримання згоди спостережної ради чи зборів акціонерів.

Судова колегія вважає, що спірні рішення Правління не порушують права акціонера на участь в управлінні АТ.

При цьому судовою колегією враховано правову позицію (п. 38 постанови) Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 року "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", за якою учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти органів управління, що приймають обов'язкові для виконання рішення.

Прийняті Правлінням і оскаржені позивачем рішення не накладали на неї, як акціонера, додаткових обов'язків, а отже не були обов'язковими для виконання нею, не змінювали і не впливали на обсяг належних їй прав по управлінню АТ, у т.ч. на право брати участь у загальних зборах АТ.

За таких обставин справи, рішення суду першої інстанції, який задовольнив позов, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенню позовних вимог повністю.

Сплачені апелянтом судові витрати в силу ст. 49 ГПК України покладаються на позивача у справі

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2015р. у справі №910/3845/15-г задовольнити.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2015р. у справі №910/3845/15-г скасувати.

3.Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Коріневич Наталії Іванівни до Публічного акціонерного товариства «КЕЗНО», за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт», про визнання недійсними рішення засідання Правління Відкритого акціонерного товариства «КЕЗНО», що оформлені протоколами від 14.12.2007 року та від 12.03.2010 року, відмовити повністю.

4.Стягнути з Коріневич Наталії Іванівни (03179, м. Київ, вул. Ф. Пушиної, 44/50, кв. 224, ідентифікаційний номер 2146622067) на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» (04025, м. Київ, вул. Воздвиженська, 58, ідентифікаційний номер 19361746) 1218 (тисяча двісті вісімнадцять) гривень 00 коп. за подання апеляційної скарги.

5.Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

6.Матеріали справи №910/3845/15-г повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді С.А. Пашкіна

Л.Г. Смірнова