Рішення

від 12.06.2015 по справі 906/556/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" червня 2015 р. Справа № 906/556/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

- за участю секретаря судового засідання: Гребеннікової Н.П.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

прокурор: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурора Ружинського району в інтересах держави в особі Бистрицької сільської ради ( с. Бистрик Ружинського району)

- за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Бистрицького дошкільного навчального закладу загального розвитку (с. Бистрик Ружинського району)

до Приватного підприємства "Торгово-виробнича компанія "Статус" (смт. Ружин)

про зобов'язання виконати умови Договору поставки №6 від 12.05.2014р. (з урахуванням заяви від 08.06.2015р. за №(06-24)590-вих.-15 про вихід суду за межі позовних вимог).

Прокурор Ружинського району в особі Бистрицької сільської ради просить в судовому порядку зобов'язати відповідача Приватне підприємство "Торгово-виробничу компанію "Статус" виконати умови Договору поставки №6 від 12.05.2014р. а саме: поставити сільській раді двоє металопластикових дверей загальною вартістю 7144 грн. та встановити їх у дитячому садку "Ялинка" с. Бистрик Ружинського району.

В якості правових підстав позову прокурор посилається на ст.ст. 526, 532, 699, 612, 629, 631, 662, 663, 664, 712 ЦК України, ст.ст. 2, 12, 193 ГПК України.

Ухвалою від 16.04.2015 р. суд порушив провадження у справі та вжив заходів для підготовки до розгляду справи по суті.

До початку розгляду справи по суті позивачем не подано заяви про зміну підстави та предмету позову, відповідачем не поданого зустрічного позову.

09.06.15р. прокурором подано заяву про вихід суду за межі позовних вимог, відповідно до якої просить суд зобов'язати відповідача встановити металопластикові двері у Бистрицькому дошкільному навчальному закладі загального розвитку, що перебуває у комунальній власності Бистрицької сільської ради та розташований за адресою: 13635 Житомирська обл., Ружинський р-н, с. Бистрик, вул. Леніна, 59.

Представник позивача Бистрицької сільської ради позовні вимоги прокурора визнала з підстав, наведених у позовній заяві. У відзиві від 15.05.15р. за №199 зазначав, що накладна №6 від 12.05.2014р. на суму 7144 грн. була оформлена для проведення попередньої оплати через орган казначейської служби, однак фактично двері не були поставлені та не змонтовані (а.с. 35).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Бистрицький дошкільний навчальний заклад позовні вимоги підтримує з підстав, наведених прокурором у позові.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судові засідання не направляв, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повернення до суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення адресату з відміткою "вручено за довіреністю" (а.с.23,32,38).

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 року у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представника однієї із сторін справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, господарський суд створив сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України, в засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частину рішення про задоволення позову.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши , -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2014р. між позивачем Бистрицькою сільською радою (як покупець) та відповідачем Приватним підприємством "Торгово-виробнича компанія "Статус" (як постачальник) був укладений Договір поставки №6, відповідно до якого позивач доручив, а постачальник прийняв на себе поставку наступних товарів: металопластикові двері 2 шт., а покупець зобов'язався прийняти виконані роботи і оплатити їх у відповідності умовам договору (надалі за тестом - Договір поставки).

Загальна сума Договору поставки, згідно п. 2.1. Договору поставки, становить 7144 грн.

Порядок розрахунку сторони обумовили у розділі 3 Договору поставки, зокрема, у п. 3.2. погодили, що оплата здійснюється шляхом внесення безготівкових коштів на рахунок виконавця (а.с. 3.2. Договору поставки).

Остаточний розрахунок за виготовлену та встановлену металопластикову продукцію здійснюється в момент підписання сторонами накладної на отримання продукції (п. 3.3. Договору поставки).

Термін і умови виконання договору сторони обумовили у розділі 4 Договору поставки, відповідно до п. 4.1. якого зазначено, що постачальник зобов'язаний розпочати виконання робіт на протязі 5 (п'яти) робочих днів з моменту повідомлення покупцем про готовність об'єкту до проведення робіт. Термін виконання робіт: 30 робочих днів (п. 4.2. Договору поставки).

У п. 5.1. Договору поставки передбачено, що перехід права власності на виготовлену металопластикову продукцію відбувається в момент її передачі покупцю з одночасним оформленням накладної, що підписується обома сторонами. Виконані роботи по встановленню виготовлених металопластикових конструкцій оформлюються актом виконаних робіт (п. 5.2. Договору поставки).

Строк дії Договору поставки, згідно п. 8.1., - до 31.12.2014р.

Факт належного виконання позивачем зобов'язань з оплати товару підтверджується:

- платіжним дорученням №229 від 12.05.2014 на суму 5284,00грн;

- платіжним дорученням №231 від 12.05.2014 на суму 1860,00грн (а.с. 14).

Позивач в ході вирішення спору визнав, що накладна №6 від 12.05.14р. на суму 7144 грн. оформлена сторонами виключно з метою проведення попередньої оплати коштів, що обліковуються на казначейському рахунку платника у ГУ ДКСУ у Житомирській області .

Однак відповідачем так і не було виконано зобов'язання з поставки металопластикових дверей та їх встановлення у дошкільному навчальному закладі.

06.03.2015р. відповідач , підписавши з позивачем акт звірки щодо заборгованості за Договором поставки визнав, що станом на дату підписання акта умови договору щодо поставки та встановлення двох металопластикових дверей в натурі в сумі 7144 грн. не виконані (а. с. 19).

Оскільки позивач не втратив інтерес отримати виконання відповідачем зобов'язання в натурі, прокурором для його захисту подано цей позов.

Дослідивши матеріали справи, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши в сукупності до ст. 43 ГПК України всі обставини справи, господарський суд дійшов висновку позов задовольнити , виходячи з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

За змістом ч.1 ст. 264 та ч.ч. 1 та 3 ст. 265 ГК України та ч. 1 ст. 712 ЦК України сторонами договору поставки є виключно суб'єкти господарювання, при цьому, постачальник товару не завжди є його виробником, а покупцю товар потрібний для використання у своїй підприємницькій діяльності.

Окрім вище викладених правових норм, господарський суд враховує, що для договору поставки характерною договірною умовою є умова про строки поставки , які встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

У ч. 5 ст. 265 ГК України зазначено, що поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Таких вимог до змісту договору купівлі - продажу ст. 655 ЦК України не визначає, що дозволяє виокремити договір поставки в самостійний вид договору в межах глави 55 Цивільного кодексу України "Купівля-продаж".

Зазначене підтверджується і приписами ч.6 статті 265 ГК України про те, що реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу.

Як зазначено у частині 3 ст. 3 ГК України діяльність не господарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності не господарюючих суб'єктів.

З врахуванням наведеного, Бистрицька сільська рада є не господарюючим суб'єктом , тому реалізація їй товарів відповідачем повинна здійснюватися за договором купівлі-продажу, а не поставки.

Так, предмет договору купівлі - продажу визначений у ст. 656 ЦК України, а договірне зобов'язання сторін у ст. 655 цього Кодексу.

Згідно ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Оскільки згідно ст. 655 ЦК України покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму, то іншою істотною умовою договору купівлі - продажу є ціна майна (товару).

Окрім того, відповідно до ч.2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Таким чином, Договір поставки №6 від 12.05.2014року за своєю правовою природою є договором купівлі -продажу, що містить елемент договору на виконання робіт із встановлення (монтажу) придбаного товару.

Враховуючи дійсну правову природу відносин, які виникли між сторонами у справі на підставі фактичних їх дій, останні підпадають під правове регулювання глав 54 та 61 ЦК України.

Окрім того, у ч. 1 ст. 636 ЦК України встановлено, що договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

Сільські ради, як це логічно випливає із змісту частини третьої статті 140 Конституції України, є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 32 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської ради належить створення у разі необхідності навчальних закладів комунальної форми власності та їх фінансування.

Бистрицький дошкільний навчальний заклад загального розвитку створений Бистрицькою сільською радою , є юридичною особою та знаходиться у селі Бистрик по вул. Леніна, 59.

За доводами позову, усними та письмовими поясненнями сільського голови, попередньо оплачені , однак не поставлені відповідачем металопластикові двері підлягали встановленню ним саме у приміщенні дошкільного навчального закладу, що знаходиться у селі Бистрик Ружинського району.

У зв'язку з цим, господарський суд враховує , що у ч.2. ст. 636 ЦК України передбачено, що виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Згідно з ч. 3 цієї статті з моменту вираження третьою особою наміру скористатися своїм правом сторони не можуть розірвати або змінити договір без згоди третьої особи, якщо інше не встановлено договором або законом.

Належне виконання зобов'язання - це виконання зобов'язання, обумовленого, насамперед, в договорі чи акті цивільного законодавства способом, предметом, у встановлений строк та в певному місці, належній особі та належною особою.

Відповідно до ч.1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Правові наслідки відмови продавця передати товар визначені у статті 665 ЦК України, і зокрема:

- у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу ( ч.1 цієї статті);

- якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу ( ч.2 цієї статті).

Відповідно до ч.1 статті 620 ЦК України у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.

Судом встановлено, що на виконання умов п.3.3 Договору поставки позивач сплатив 12.05.2014р. кошти в загальній сумі 7144,00 грн. за придбання двох металопластикових дверей (а. с. 14).

У п.5.1 Договору поставки сторони погодили, що перехід права власності на виготовлену металопластикову продукцію відбувається в момент її передачі покупцю, з одночасним оформленням накладної, що підписується обома сторонами.

12.05.14р. обома сторонами підписана накладна №6 від 12.05.14р. на суму 7144 грн. щодо приймання-передачі 2 (двох) металопластикових дверей.

Оскільки позивач в ході вирішення спору визнав, що накладна №6 від 12.05.14р. на суму 7144 грн. оформлена сторонами виключно з метою проведення попередньої оплати коштів, що обліковуються на казначейському рахунку платника у ГУ ДКСУ у Житомирській області, тоді як фактична передача двох металопластикових дверей не відбулася, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав обов'язок продавця передати товар у строк - 12.05.14р.

Зазначений обов'язок відповідач не виконав також і станом на 06.03.15р., визнавши це в акті звірки щодо заборгованості за Договором поставки, а також і станом на 10.03.15р., отримавши від позивача під розписку претензію № 1 від 10.03.2015р.

Оскільки прокурор звернувся з цим позовом до суду 09.04.15р., суд встановив, що відповідач не виконав обов'язок з поставки позивачу металопластикових дверей у кількості 2 шт. також і станом на 09.04.15р.

Вищенаведене доводить, що позивач, на підставі ч.1 статті 620 ЦК України , набув право витребувати у відповідача річ, визначену індивідуальними ознаками та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.

Станом на дату винесення рішення у справі відповідач також не подав докази виконання обов'язку з поставки позивачу оплаченого товару.

Окрім того, як обумовили сторони у п. п. 4.1, 4.2 та п.5.2 Договору поставки, відповідач зобов'язався також виконати роботи по встановленню металопластикових конструкцій на протязі 5 (п'яти) робочих днів з моменту повідомлення позивачем про готовність об'єкту до проведення робіт терміном 30 робочих днів та оформити виконані роботи актом виконаних робіт.

Разом з тим, сторони не визначили обов'язку позивача саме у письмовій формі повідомити відповідача про готовність об'єкта до проведення робіт зі встановлення металопластикових конструкцій, в даному спорі - металопластикових дверей у кількості 2 шт.

В свою чергу, судом встановлено , що відповідач 10.03.2015року отримав під розписку претензію № 1 від 10.03.2015р. , у якій позивач вимагав терміново виконати умови Договору поставки в цілому, а отже, і в частині їх встановлення у дошкільному навчальному закладі.

Таким чином, з огляду на умову п. 4.1 Договору поставки, розпочати виконання робіт щодо встановлення металопластикових дверей у кількості 2 шт. відповідач мав на протязі 5 (п'яти) робочих днів, тобто у період з 11.03.15р. по 17.03.15р. та закінчити роботи не пізніше 28 квітня 2015року , починаючи з 17.03.15р. виключно у робочих днях.

Однак судом встановлено, що відповідач не розпочав виконання робіт щодо встановлення металопластикових дверей у кількості 2 шт. у період з 11.03.15р. по 17.03.15р.

Оскільки прокурор звернувся з цим позовом до суду 09.04.15р., суд встановив, що відповідач не розпочав виконання робіт щодо встановлення металопластикових дверей у кількості 2 шт. також і станом на 09.04.15р.

Станом на дату винесення рішення у справі відповідач також не подав докази виконання обов'язку зі встановлення металопластикових дверей у кількості 2 шт. у дошкільному навчальному закладі.

Оскільки відповідач порушив умову статті ст. 629 ЦК України про те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, суд погоджується з доводами позову та задовольняє останній у повному обсязі.

За змістом п. 4 ч.1 та абз. 2 ч. 2 ст. 84 ГПК України резолютивна частина рішення повинна містити найменування майна, що підлягає передачі, місце його знаходження, а також, за необхідності, вказівку на строк виконання дій з передачі майна.

Вимоги до резолютивної частині рішення суду за вимогами про вчинення певних дій викладені також у п. 9.10 Постанові ВГСУ від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", у якому також наголошується на необхідності визначення строку їх виконання та/або про видачу наказу про примусове виконання рішення.

Резолютивну частину рішення суду в частині виконання зобов'язання в натурі буде викладено з врахуванням вище викладеного.

Стосовно розподілу судового збору.

У п. 2.11 Постанови ВГСУ від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" ( далі Постанова № 7) роз'яснено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Згідно п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" позовна вимога немайнового характеру підлягає оплаті судовим збором за ставкою однієї мінімальної заробітної плати - 1218,00 грн., прокурором заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру ( поставити товар та встановити товар), кожна з яких підлягає сплаті судовим збором по 1218, 00 грн., загалом на суму 2436, 00 грн.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначено, що органи прокуратури, здійснюючи надані їм законодавством повноваження, звільняються від сплати судового збору як позивачі.

У рішенні зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, у разі повного задоволення позову стягується судовий збір з відповідача, якщо він не звільнений від сплати судового збору в доход державного бюджету України (п. 4.6 Постанови ВГСУ від 21.02.2013 № 7.

Керуючись ст.ст.4-3,4-7,33,43,49, ст. 82, п.2 ч.1 ст. 83, ст.ст. 84-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Приватному підприємству "Торгово-Виробнича компанія "Статус" (13601, Житомирська обл., Ружинського р-ну, смт. Ружин, вул. Бурди, буд. 24, ідентифікаційний код 36907908) протягом 30 календарних днів з моменту вступу рішення суду в законну силу поставити Бистрицькій сільській раді ( 13635, Житомирська область, Ружинський район, с. Бистрик, вул. В.Матвійчука, 5 , код 0434474 двоє металопластикових дверей загальною вартістю 7144 грн. на виконання умов договору поставки №6 від 12.05.2014р. та встановити їх у Бистрицькому дошкільному навчальному закладі загального розвитку, що перебуває у комунальній власності Бистрицької сільської ради (13635 Житомирська обл., Ружинський р-н, с. Бистрик, вул. Леніна, 59 код 34196965) .

3. Стягнути з Приватного підприємства "Торгово-Виробнича компанія "Статус" (13601, Житомирська обл., Ружинського р-ну, смт. Ружин, вул. Бурди, буд. 24, ідентифікаційний код 36907908) в дохід Державного бюджету України (доходний рахунок 312 142 067 8300 2, МФО 811 039, банк одержувача ГУДКСУ у Житомирській області, одержувач УДКСУ у м. Житомирі (м. Житомир), 220300 01, код ЄДРПОУ суду 034 999 16, код одержувача 380 357 26, код судового збору 034 99 16):

- 2436, 00 грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12.06.2015р.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу

2- позивачу Бистрицькій сільській раді ( рек. з пов.)

3- відповідачу ПП "ТВК"Статус" ( рек. з пов.)

4- третій особі Бистрицький дошк. навч. заклад загального розвитку ( рек. з пов.)

5-6- прок. обл. (у книзі нарочним) та прок. Ружин. р-ну (рек.)