Ухвала

від 09.06.2015 по справі 803/2670/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

   ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ У Х В А Л А           09 червня 2015 року                       м. Київ                              К/800/25159/15 Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку до Колективного підприємства УВТК "Будівельник"  про стягнення заборгованості, встановив: Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2015 року, позов задоволено: стягнуто з Колективного підприємства УВТК "Будівельник" на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за липень-листопад 2014 року у розмірі 2364,23 грн. Судами встановлено, що відповідно до розрахунку за липень-листопад 2014 року, Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку здійснило витрати на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам Колективного підприємства УВТК "Будівельник" в сумі 12160,55 грн. На виконання вимог позивача, Колективним підприємством УВТК "Будівельник" було сплачено суму зобов'язань в розмірі 9796,32 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та, в  свою чергу, свідчить про наявність заборгованості у відповідача за липень-листопад 2014 року лише в сумі 2364,23 грн. Однак кошти, плачені позивачем на відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зараховані позивачем в рахунок погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення. Відповідно до частини шостої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» право спрямовувати суми єдиного внеску на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано органу Пенсійного фонду лише щодо погашення недоїмки (заборгованості з єдиного внеску), пені та фінансових санкцій. Суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не є страховими внесками, штрафними санкціями чи пенею, а тому самостійне зарахування УПФ сум у рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за інший період, ніж зазначений платником у призначенні платежу в платіжних дорученнях, є протиправним. Суди дійшли висновку, що у відповідача перед УПФУ в м. Луцьку за                           липень-листопад 2014 року по трьох пенсіонерах з нарахованих 12160,55 грн. з врахуванням часткової сплати витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 9796,32 грн. існує заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в розмірі 2364,23 грн., яка не сплачена та повинна бути стягнута із боржника на користь позивача. У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку, посилаючись на те, що зазначені платежі мають зараховуватись в рахунок погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення відповідно до Порядку ведення органами Пенсійного Фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-2, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України  касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи. Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права. Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку до Колективного підприємства УВТК "Будівельник" про стягнення заборгованості.           Ухвала оскарженню не підлягає.           Суддя                                                                                             Ю.К. Черпак