Рішення

від 19.05.2015 по справі 145/398/13-ц

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

"19" травня 2015 р. 145/398/13-ц

2/145/87/2015

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого Мазурчака А. Г. ,

за участю секретаря Мигдальської Н.М. ,

в присутності представника позивача Мусатової Л.В.

відповідачки ОСОБА_2

представника відповідачки ОСОБА_3

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кредитної Спілки «Подільський експрес-кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

КС «Подільський експрес-кредит» звернулася до суду із заявою, в якій зазначає, що 11 березня 2008 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір № 149 від 11.03.2008 року, за яким ОСОБА_2 отримала в кредит 4130 грн. терміном на дванадцять місяців з 11 березня 2008 року по 11 березня 2009 року.

Також 11 березня 2008 року на забезпечення виконання зобов'язань було укладено договір поруки № 149, за яким ОСОБА_5 взяв на себе обов'язок. Однак своє зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та плати за користування кредитом ОСОБА_2 не виконала,тому на 04 лютого 2013 року по договору кредиту виникла заборгованість у розмірі 18346,70 грн., в тому числі тіло кредиту 3821,08 грн. і відсотки в розмірі 14525,62 грн.

Просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 згідно договору кредиту № 149 від 11.03.2008 р. суму 18346,70 грн., в тому числі: суму кредиту 3821,08 грн., відсотки за користування кредитом з 01.07.2008 р. по 04.02.2013 р. в сумі 14525,62 грн.

Під час судового розгляду справи представник позивача КС «Подільський експрес-кредит» Мусатова Л.В. позовні вимоги змінила, подавши уточнену заяву, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 кредит із врахуванням інфляційної складової 3891, 58грн., суму річних за несвоєчасне виконання грошового зобов»язання 7513, 87грн.; реальні збитки 1566, 90 грн. та упущену вигоду 10000, 43грн. Від позову до ОСОБА_5 відмовилась.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 позовні вимоги не визнали, мотивуючи тим що, по даному кредиту ОСОБА_2 сплачено 4700грн., крім того, згідно квитанцій №№342, 343 сплачено 1661, 23грн., (які позивачем не враховано в розрахунок боргу), стягнуто державним виконавцем 282, 28грн., отже борг ОСОБА_2 по кредиту становить 35грн. ((4130грн. ( тіло кредиту ) + 2478грн. ( проценти за період з 11.03.2008р. по 11.03.2009р.) - ( 4700грн. +1661, 23грн. +282,28грн.).

Подвійні відсотки (120%) позивач нарахував заднім числом, так, згідно рішення кредитного комітету №60 від 22.08.2008р. відсотки в подвійному розмірі нараховано з 31.07.2008р.; згідно рішення комітету №79 від 13.11..2008р. відсотки в подвійному розмірі з 27.10.2008р.; згідно рішення комітету №6 від 28.05.200 8р. відсотки в подвійному розмірі з 03.05.2008р.;

Вважає, що згідно ст. 625 ЦК України передбачено 3% річних від простроченої суми, а позивач безпідставно використовує 60% згідно п. 2.8 Договору, яким передбачено збільшення відсоткової ставки за користування кредитом, а не за прострочення зобов'язання.

Виходячи з того, що станом на 12.03.2009р. на її думку заборгованість по кредиту становила 2896, 77 грн., та, враховуючи наступні проплати 3% річних за період 12.03.2009р. по 04.02.2013р. становлять 35, 51грн. , інфляційні збитки за даний період - 188, 01грн.

Розмір реальних збитків та неотриманого прибутку нічим не обґрунтований (а.с. 153, 196) .

Крім того, 02.04.2010р., платежів в касу спілки вона не здійснювала, прибутковий ордер є фальсифікацією, останній платіж нею було здійснено 09.09.2009р., а тому позивачем пропущено строки позовної давності ( а.с. 156).

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 позов підтримав, просить його задоволити з підстав, наведених в позовній заяві.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

11 березня 2008 року між Кредитною Спілкою "Подільський експрес -кредит" та ОСОБА_2 було укладено договір № 149 від 11.03.2008 року, за яким ОСОБА_2 отримала в кредит 4130 грн. з 11 березня 2008 року по 11 березня 2009 року із сплатою 60% річних (п.п. 1.1, 1.2, 1.3 Договору) (а.с. 4, 6).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦК України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства ( ст. 526 ЦК України).

У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки встановлені договором або законом ( ст. 610 ЦК України).

Згідно з п.1.3. Договору позичальник зобов'язувався сплачувати не пізніше останнього робочого дня місяця частину кредиту та відсотки.

Проте зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та плати за користування кредитом ОСОБА_2 належним чином не виконала.

Суд погоджується з доводами відповідачки про те, що нею по даному договору кредиту сплачено 4700грн., так як дані обставини узгоджуються з карточкою платежів по кредиту (а.с. 6), наданих позивачем. Як вбачається з даної карточки платежів в суму 4700грн. входять і 200грн., сплачених відповідачкою 02.04.2010р. Тобто нею самою підтверджується факт даної проплати.

Крім того, факт даної проплати стверджується прибутковим касовим ордером №73 (а.с. 81), касовою книгою позивача №31 (а.с. 207-209).

Доказів фальсифікації прибуткового касового ордера №73 від 02.06.2010р. відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, суд не погоджується з твердженням відповідачки, що нею не було здійснено проплат 02.04.2010р.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а відповідно до ч. 1 ст. 261 цього ж Кодексу, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Ч. 5 цієї статті встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Частинами 1, 3 ст. 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Строк виконання умов кредитного договору встановлений з 11 березня 2008 року по 11 березня 2009 року, однак після його закінчення відповідачка вчинила дії, що свідчать про визнання нею боргу - здійснила його часткове погашення 2 червня 2010 року, тому саме з цієї дати почався перебіг строку позовної давності.

В зв'язку з чим суд відхиляє доводи відповідачки щодо пропущення позивачем строку позовної давності.

Суд також не погоджується з доводами відповідачки, що позивач безпідставно не врахував у розрахунок заборгованості по кредиту № 149 від 11.03.2008 року проплати згідно квитанцій №343 від 11.03.2008р. на суму 25, 51грн. ( сплата відсотків) та №342 від 11.03. 2008р. на суму 1631, 72грн. ( сплата по кредиту) (а.с. 155), так як з самих квитанцій не вбачається , що проплати здійснені по договору від № 149 від 11.03.2008 року, вони не передбачені в карточці платежів по вказаному договору ( а.с. 6).

Крім того, як зазначила представник позивача Мусатова Л.В. в запереченні (а.с. 203), дані кошти були зараховані на дострокове погашення попереднього кредиту ОСОБА_2 із позивачем за №80 від 20.09.2007р., про що надала копію даного договору кредитної лінії. 11.03.2008р. він був достроково погашений, що стверджується обліковою карткою ( а.с. 205) та наданими квитанціями №№343, 342. Лише після повного розрахунку за договором №80 було прийнято рішення про надання ОСОБА_2 нового кредиту. Сума відсотків 29, 51грн. відповідає розрахунку по кредиту №80, нарахованих на залишок кредиту 1623, 72грн. ( 1623, 72грн. х60%:365х11березня).

Враховуючи викладене, суд погоджується з тим, що проплати згідно квитанцій №343 від 11.03.2008р. не мають відношення до договору № 149 від 11.03.2008 року.

Відповідно до п. 2.7 Договору сторони домовились, що незалежно від зазначення позичальником в платіжному документі реквізитів платежу, при погашення заборгованості отримані спілкою кошти в першу чергу направляються для оплати відсотків, потім - збитків та простроченої заборгованості. Сума, що залишається, направляється на погашення кредиту.

Тому сплачені кошти в першу чергу направлялись на погашення заборгованості по процентах.

Суд також вважає правомірним нарахування процентів за період з 31.07.2008р. по 26.09.2008р., 27.10.2008р. по 11.03. 2009р. в подвійному розмірі (120%) в сумі 2909, 22грн., оскільки згідно п. 2.8 Договору при порушенні строків сплати кредиту та відсотків спілка має право ( при наявності рішення кредитного комітету) нарахувати, а позичальник повинен сплатити відсотки в подвійному розмірі і Договором не передбачено строки ухвалення вказаних рішень кредитним комітетом.

За ці періоди відповідачка допустила порушення строків сплати кредиту та відсотків за його користування і згідно рішення кредитного комітету №60 від 22.08.2008р. ( а.с. 10) відсотки в подвійному розмірі вирішено нарахувати ОСОБА_2 з 31.07.2008р., так як заборгованість у ОСОБА_2 з червня 2008р. ; згідно рішення комітету №79 від 13.11..2008р. відсотки в подвійному розмірі вирішено нараховувати з 27.10.2008р..

Виходячи із заборгованості по тілу кредиту 3881, 08грн. за період з 01.07.2008р. по 11.03.2009р. всього нарахованих процентів за користування кредитом 2909, 22 грн. ( в т.ч. в подвійному розмірі 2488, 14 грн.) , які повністю погашені. ( а.с. 6, 186, 187).

Враховуючи наступні після 11.03.2009р. проплати заборгованість по тілу кредиту станом на 04 лютого 2013 року у відповідачки виникла 3090, 30 грн., так як це стверджується розрахунком позивача ( а.с. 6,187, 188).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вказано в Аналізі практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві Верховного Суду України від 01.07.2014р. якщо в договорі позики чи кредитному договорі встановлено збільшення розміру процентів у зв'язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшена плата за користування позикою (кредиту), слід вважати іншим розміром процентів, встановленим договором відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК.

В зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання за період з 12.03. 2009р. по 04.02.2013р. на підставі ст.. 625 ЦК України, п. 4.1 Договору позивачем нараховано відсотки виходячи з 60% в сумі 7513, 87 грн. , інфляційні збитки -801, 28грн. (а.с. 188, 189).

Суд справу розглядає в межах позовних вимог згідно ст.. 11 ЦПК України.

Так як, на підставі виконавчого листа №145/398/13-ц, виданого Тиврівським районним судом 28.02.2014р. згідно рішення Тиврівського районного суду, ухваленого у даній справі 08.10.2014р. (а.с. 34) та скасованого ухвалою Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.09.2014р. ( а.с. 132) органами державної виконавчої служби стягнено з ОСОБА_2 282, 28 грн. (а.с. 154), дана сума підлягає зарахуванню до загальної с уми заборгованості.

Враховуючи викладене, суд вважає, що стягненню підлягають 11123 грн. 17коп. ( заборгованість по тілу кредиту - 3090, 30 грн., + інфляційних збитків - 801, 28грн. + процентів - 7513, 87 грн. (ст.. 625 ЦК України).

В задоволенні позову в частині реальних збитків в сумі 1566, 90грн. та упущеної вигоди - 10000, 43грн. ( ст.. 22 ЦК України ) слід відмовити.

Так, позивач зазначає, в зв'язку з неповерненням вкладникам заборгованої ОСОБА_2 суми 3821, 08грн. вкладникам по депозитних договорах було нараховано та сплачено згідно рішення спостережної ради від 04.10.2006р. та рішення загальних зборів від 14.04.2009р. (якими встановлено відсоткові річні ставки 24% та 10% ) 1566, 90грн. за період із 12.03.2009р. по 04.02..2013р.

Якби кредит було повернено в строк, то було б видано кредит 3881, 08 грн. і відповідно отримані проценти за період з 12.03.2009р по 04.02.2013р. в сумі 10000, 43грн.

Проте по справі відсутні дані кому конкретно сплачувались кошти в сумі 1566, 90грн., по яких договорах, суду не надано доказів, що саме внаслідок невиконання відповідачкою зобов'язань позивачем сплачено 1566, 90 грн.

Так само, не доведено, що неотримані позивачем від ОСОБА_2 кредитні кошти могли бути взяті знову в кредит іншою особою. Суду взагалі не надано доказів про відмову позивача від надання кредитів.

Так як позивач був звільнений від сплати судовго збору ухвалою суду від 20.03.2013 ( а.с.21) відповідно до ст.. 88 ЦПК України суд присуджує судовий збір з відповідача в прибуток держави .

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212- 215 ЦПК України, , ст. ст. 526, 536, 559, 610, 611, 625, 1048 - 1050, 1054 ЦК України, -

Вирішив :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кредитної Спілки «Подільський експрес-кредит» ( р/р 26505632 МФО 380805 АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, ЄДРПОУ 33553137) заборгованість за кредитним договором № 149 від 11.03.2008 року в сумі 11123 грн. 17коп .

В задоволенні решти позовних вимог Кредитної Спілки «Подільський експрес-кредит» до ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в прибуток держави 243грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Мазурчак А. Г.