Постанова

від 08.06.2015 по справі 805/649/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2015 р. Справа № 805/649/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Красноармійський динасовий завод» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24.12.2014 року № 0000081150.-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Красноармійський динасовий завод» звернулося до суду з адміністративним позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24.12.2014 року № 0000081150.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією складено 08.12.2014 року акт № 1247/05-16-15-01/00191738 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період 01.02.2014 року по 31.07.2014 року та податку на прибуток за період з 01.02.2014 року по 31.07.2014 року за операціями з платниками податків ТОВ «Флоренція Груп» (ЄДРПОУ 39079832), ТОВ «БК «Карамбола» (ЄДРПОУ 39059292), ТОВ «Стаф-Торг» (ЄДРПОУ 38780860), ТОВ «Фактортрейд» (ЄДРПОУ 38779677), ТОВ «Сузірря» (ЄДРПОУ 37429944), ТОВ «Сантекс - Вуд» (ЄДРПОУ 38779902), ТОВ «Інжител» (ЄДРПОУ 38831390), ТОВ «Ягуар Груп» (ЄДРПОУ 38546103), ТОВ «Рустікон» (ЄДРПОУ 39247170), ТОВ «Тех Сфера» (ЄДРПОУ 39232316), ТОВ «Проденс» (ЄДРПОУ 39187054), ТОВ «Аргус» (ЄДРПОУ 30981991).

Позивач вказує, що актом перевірки встановлено, начебто, порушення ним пп. 14.1.27, 14.1.36, 14.1.191, 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п.44.1, ст.. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3,198.6 ст. 198, п. 201.4, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України. На підставі Акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 24.12.2014 року № 0000081150, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 5643698 грн. та штрафними санкціями 2821849 грн.

Позивач не погоджується із висновками акту перевірки на підставі яких прийняте спірне податкове повідомлення рішення, посилається на приписи Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, вказує, що підставою для визнання правочину нікчемним є не акт перевірки податкового органу та податкове повідомлення рішення, а рішення суду. Позивач також вказує, що наявність у платника податків видаткової накладної, наданої йому продавцем товару, податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог діючого законодавства, товарно - транспортних накладних, актів використання поставленого товару є достатніми підставами для визначення товарного характеру господарських правовідносин.

З урахуванням викладеного, відповідно до приписів Податкового кодексу України позивач вважає, що відповідачем законно не доведені порушення, викладені в акті перевірки, а тому просить визнати недійсним та скасувати спірне податкове повідомлення рішення.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, згідно до якої просив розглянути справу без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідач не погодився із адміністративним позовом та надав письмові заперечення, де зазначив, що перевіркою, проведеною податковим органом встановлено порушення Позивачем пп. 14.1.27, 14.1.36, 14.1.191, 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п.44.1, ст.. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3,198.6 ст. 198, п. 201.4, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України на загальну суму 564398 грн., у тому числі за квітень 2014 року - 1313051 грн., травень 2014 року - 1855016 грн., червень 2014 року - 1441881 грн., липень 2014 року - 1033750 грн. - віднесено до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціях, згідно яких не відбувся перехід права власності та як наслідок купівля - продаж товарів.

Відповідач зазначає, що операції не мали реального товарного характеру та оформлені первинними документами, що суперечать законодавчим та нормативним актам та є такими, що не мають юридичної сили і доказовості. В ході перевірки встановлено, що всі ТТН заповнені с порушенням «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, а саме не заповнений розділ «Вантажно - розвантажувальні операції», не зазначено час прибуття автомобіля для завантаження і розвантаження. Крім того, вказує, що оскільки постачальниками не проведено ні нарахування, ні сплату доходу перевізникам, ставиться під сумнів будь - який зв'язок їх з перевізниками, які зазначені в документах, і як наслідок, фактичне перевезення товарно - матеріальних цінностей.

До того ж, зазначають, що до перевірки не надано журналів обліку вантажів, нормативно - технічної документації та відповідних сертифікатів, які підтверджують якість та відповідність товару.

Посилаються також на акти державних податкових інспекцій, в яких на обліку перебувають контрагенти позивача, про неможливість проведення зустрічних звірок, відповідно до яких документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій.

Таким чином, вважає Відповідач, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

На підставі викладеного Відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, згідно до якої просив розглянути справу без його участі.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Красноармійський динасовий завод» зареєстроване виконавчим комітетом Красноармійської міської ради народних депутатів 21.03.1994 за № 151 та є юридичною особою. ПАТ «Красноармійський динасовий завод» знаходиться на обліку в Красноармійській ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області з 19.04.1994 за № 168-02/01 та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 100334714, виданого 22.04.2011.

Судом встановлено, що Красноармійською ОДПІ Міндоходів у Донецькій області було проведено виїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.02.2014 року по 31.07.2014 року та податку на прибуток за період з 01.02.2014 року по 31.07.2014 року за операціями з платниками податків ТОВ «Флоренція Груп» (ЄДРПОУ 39079832), ТОВ «БК «Карамбола» (ЄДРПОУ 39059292), ТОВ «Стаф-Торг» (ЄДРПОУ 38780860), ТОВ «Фактортрейд» (ЄДРПОУ 38779677), ТОВ «Сузірря» (ЄДРПОУ 37429944), ТОВ «Сантекс - Вуд» (ЄДРПОУ 38779902), ТОВ «Інжител» (ЄДРПОУ 38831390), ТОВ «Ягуар Груп» (ЄДРПОУ 38546103), ТОВ «Рустікон» (ЄДРПОУ 39247170), ТОВ «Тех Сфера» (ЄДРПОУ 39232316), ТОВ «Проденс» (ЄДРПОУ 39187054), ТОВ «Аргус» (ЄДРПОУ 30981991).

За результатами перевірки складено акт від 08.12.2014 № 1247/05-16-15-01/00191738 (т1 а.с. 11-97), яким встановлені порушення пп. 14.1.27, 14.1.36, 14.1.191, 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п.44.1, ст.. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3,198.6 ст. 198, п. 201.4, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 564398 грн., у тому числі за квітень 2014 року - 1313051 грн., травень 2014 року - 1855016 грн., червень 2014 року - 1441881 грн., липень 2014 року - 1033750 грн.

На підставі Акту перевірки Відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення - рішення від 24.12.2014 року № 0000081150, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 5643698 грн. та штрафними санкціями 2821849 грн. (т1 а.с. 99)

У межах спірних відносин підлягають застосуванню положення статті 198 Податкового кодексу України.

Як зазначалося раніше, відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.1, 198.2, 198.3,198.6 ст. 198, п. 201.4, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для формування податкового кредиту Позивачем за квітень - липень 2014 року стали господарські правовідносини з контрагентами ТОВ «Флоренція Груп» (ЄДРПОУ 39079832), ТОВ «БК «Карамбола» (ЄДРПОУ 39059292), ТОВ «Стаф-Торг» (ЄДРПОУ 38780860), ТОВ «Фактортрейд» (ЄДРПОУ 38779677), ТОВ «Сузірря» (ЄДРПОУ 37429944), ТОВ «Сантекс - Вуд» (ЄДРПОУ 38779902), ТОВ «Інжител» (ЄДРПОУ 38831390), ТОВ «Ягуар Груп» (ЄДРПОУ 38546103), ТОВ «Рустікон» (ЄДРПОУ 39247170), ТОВ «Тех Сфера» (ЄДРПОУ 39232316), ТОВ «Проденс» (ЄДРПОУ 39187054), ТОВ «Аргус» (ЄДРПОУ 30981991).

Судом встановлено, що між Позивачем ПАТ «Красноармійський динасовий завод» (Покупець) та ТОВ «Флоренція Груп» (Постачальник) укладено Договір № 09/52/2014 від 16.04.2014 року (т1 а.с. 100) відповідно до якого Постачальник здійснює поставку продукції виробничо - технічного призначення у власність Покупця, за кількістю, термін та ціною, погодженими сторонами у Специфікаціях, а Покупець приймає товар у власність та сплачує його вартість.

Специфікацією № 1 від 16.04.2014 року до договору поставки визначено, що Постачальник здійснює поставку кабелю ВБбШв 3*120+1*70 мм2 загальною вартістю 4038300 грн. у тому числі ПДВ - 673050 грн. (т1 а.с. 101)

Додатковою угодою від 30.10.2014 року до Договору поставки від 16.04.2014 № 09/52/2014 (т1 а.с. 102) з метою врегулювання порядку проведення розрахунків за поставлений товар п. 3.2 Договору викладено у наступній редакції:

«3.2. за обопільною згодою сторін встановлюється наступний порядок розрахунків за товар що постачається:

3.2.1 шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 242298 грн. на поточний банківський рахунок Постачальника;

3.2.2 шляхом передачі у власність Постачальника простих векселів на загальну суму 3796002 грн.»

Ця додаткова угода набула чинності від дня її підписання сторонами та є невід'ємною частиною Договору.

За наслідками господарської операцій поставки ТОВ «Флоренція Груп» видало позивачу податкові накладні від 23.04.2014 № 258, від 25.04.2014 № 281, від 28.04.2014 № 298, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується Актом перевірки Відповідача (т.1 а.с.109-110).

В обґрунтування фактичного здійснення поставки, позивачем до суду надано видаткові накладні, прибуткові ордери та товарно - транспортні накладні (т.1 а.с.103-108). Факт використання придбаного товару Позивачем підтверджується вимогою № 71 на отримання придбаного кабелю, Актом установки № 5 від 19.06.2014 року та Дефектним актом № 5 від 02.06.2014 року (т.1 а.с. 111-113)

Розрахунок за поставлений Товар було здійснено у безготівковій формі через розрахунковий рахунок 05.07.2014 року на загальну суму 242298 грн., передано векселі (серії АА № 2264105 на суму 1000000 грн., серія АА № 2264106 на суму 1000000 грн., серії АА № 2264107 на суму 1000000 грн., серії АА № 2264108 на суму 796002 грн.) на загальну суму 3796002 грн. згідно акту приймання - передачі від 30.10.2014 року.

Судом також встановлено, що між Позивачем ПАТ «Красноармійський динасовий завод» (Покупець) та ТОВ «Будівельна компанія «Карамбола» (Постачальник) укладено Договір № 09/43/2014 від 14.04.2014 року (т1 а.с. 114) відповідно до якого Постачальник здійснює поставку продукції виробничо - технічного призначення у власність Покупця, за кількістю, термін та ціною, погодженими сторонами у Специфікаціях, а Покупець приймає товар у власність та сплачує його вартість.

Специфікацією № 1 від 14.04.2014 року до договору поставки від 14.04.2014 № 09/43/2014 визначено, що Постачальник здійснює поставку товару загальною вартістю 3840003,12 грн., у тому числі ПДВ 640000 грн. (т1 а.с. 115)

За наслідками господарської операцій поставки ТОВ «БК «Карамбола» видало позивачу податкові накладні від 22.04.2014 № 161 (т1 а.с 118), від 23.04.2014 № 191 (т1 а.с. 122), від 25.04.2014 № 249 (т1 а.с. 126), від 29.04.2014 № 277 (т1 а.с. 130) які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується Актом перевірки Відповідача.

В обґрунтування фактичного здійснення поставки позивачем до суду надано видаткові накладні, прибуткові ордери та товарно - транспортні накладні (т.1 а.с.116-130). Факт використання придбаного товару Позивачем підтверджується відповідною вимогою на отримання придбаного товару № 1021, Актами установки та Дефектними актами (т.1 а.с. 131-155)

Розрахунки за поставлений товар було здійснено у безготівковій формі через розрахунковий рахунок 05.07.2014 на загальну суму 230400,19 грн., 06.08.2014 року на загальну суму 1200000 грн. Відповідно до Договору уступки права вимоги від 10.06.2014 № 09/72/2014 між ТОВ «БК «Карамбола» та ТОВ «Маролл», ТОВ «БК «Карамбола» передало право вимоги від ПАТ «КДЗ» виконання зобов'язань по основному договору. Позивачем на оплату видано наступні векселі: серії АА 2264112 від 26.11.2014, серії АА № 2264113 від 26.11.2014 року на загальну суму 1568772,92 грн.

Судом також встановлено, що між Позивачем ПАТ «Красноармійський динасовий завод» (Покупець) та ТОВ «Стаф - Торг» (Постачальник) укладено Договір № 09/67/2014 від 12.05.2014 року (т1 а.с. 156) відповідно до якого Постачальник здійснює поставку продукції виробничо - технічного призначення у власність Покупця, за кількістю, термін та ціною, погодженими сторонами у Специфікаціях, а Покупець приймає товар у власність та сплачує його вартість.

Специфікацією № 1 від 12.05.2014 року до договору поставки від 12.05.2014 № 09/67/2014 визначено, що Постачальник здійснює поставку товару загальною вартістю 4748102,40 грн., у тому числі ПДВ 791350,40 грн. (т1 а.с. 157)

Додатковою угодою від 18.09.2014 року до Договору поставки від 12.05.2014 № 09/67/2014 (т1 а.с. 158) з метою врегулювання порядку проведення розрахунків за поставлений товар п. 3.2 Договору викладено у наступній редакції:

«3.2. за обопільною згодою сторін встановлюється наступний порядок розрахунків за товар що постачається:

3.2.1 шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 303878,56 грн. на поточний банківський рахунок Постачальника;

3.2.2 шляхом передачі у власність Постачальника простих векселів на загальну суму 4444223,84 грн.»

Ця додаткова угода набула чинності від дня її підписання сторонами та є невід'ємною частиною Договору.

За наслідками господарської операцій поставки ТОВ «Стаф - Торг» видало позивачу податкові накладні від 29.05.2014 № 290, від 28.05.2014 № 281, від 27.05.2014 № 273, від 26.05.2014 № 262, від 23.05.2014 № 231, від 22.05.2014 № 220 які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується Актом перевірки Відповідача (т.2 а.с.7-12).

В обґрунтування фактичного здійснення поставки позивачем надано до суду видаткові накладні, прибуткові ордери та товарно - транспортні накладні. Факт використання придбаного товару Позивачем підтверджується вимогами на отримання придбаного товару, Актами установки та Дефектними актами (т.1 а.с. 159-197)

Розрахунок за поставлений Товар було здійснено у безготівковій формі через розрахунковий рахунок 11.07.2014 року на загальну суму 303878,56 грн., передано векселі (серії АА № 2264474 на суму 1000000 грн., серія АА № 2264475 на суму 1000000 грн., серії АА № 2264476 на суму 1000000 грн., серії АА № 2264477 на суму 1000000 грн., серії АА № 2264478 на суму 444223,84) на загальну суму 4444223,84 грн. згідно акту приймання - передачі від 30.10.2014 року.

Судом також встановлено, що між Позивачем ПАТ «Красноармійський динасовий завод» (Покупець) та ТОВ «Фактортрейд» (Постачальник) укладено Договір № 09/68/2014 від 20.05.2014 року (т1 а.с. 196) відповідно до якого Постачальник здійснює поставку продукції виробничо - технічного призначення у власність Покупця, за кількістю, термін та ціною, погодженими сторонами у Специфікаціях, а Покупець приймає товар у власність та сплачує його вартість.

Специфікацією № 1 від 20.05.2014 року до договору поставки від 20.05.2014 № 09/68/2014 визначено, що Постачальник здійснює поставку товару загальною вартістю 3736554 грн., у тому числі ПДВ 622759 грн. (т1 а.с. 199)

Специфікацією № 2 від 28.05.2014 року до договору поставки від 20.05.2014 № 09/68/2014 визначено, що Постачальник здійснює поставку товару загальною вартістю 575157,60 грн., у тому числі ПДВ 95859,0 грн. (т1 а.с. 200)

Специфікацією № 3 від 12.05.2014 року до договору поставки від 20.05.2014 № 09/68/2014 визначено, що Постачальник здійснює поставку товару загальною вартістю 2447020,80 грн., у тому числі ПДВ 407836,80 грн. (т1 а.с. 201)

Додатковою угодою від 18.09.2014 року до Договору поставки від 20.05.2014 № 09/68/2014 (т1 а.с. 158) з метою врегулювання порядку проведення розрахунків за поставлений товар п. 3.2 Договору викладено у наступній редакції:

«3.2. за обопільною згодою сторін встановлюється наступний порядок розрахунків за товар що постачається:

3.2.1 шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 809555,87 грн. на поточний банківський рахунок Постачальника;

3.2.2 шляхом передачі у власність Постачальника простих векселів на загальну суму 5949176,53 грн.»

Ця додаткова угода набула чинності від дня її підписання сторонами та є невід'ємною частиною Договору.

За наслідками господарської операцій поставки ТОВ «Фактортрейд» видало позивачу податкові накладні від 14.07.2014 № 655, від 18.07.2014 № 857, від 14.07.2014 № 656, від 14.07.2014 № 657, від 16.07.2014 № 751, від 16.07.2014 № 752, від 16.07.2014 № 753, від 16.07.2014 № 754, від 16.07.2014 № 755, від 16.07.2014 № 756, від 16.07.2014 № 757, від 18.07.2014 № 851, від 18.07.2014 № 853, від 18.07.2014 № 854, від 18.07.2014 № 855, від 18.07.2014 № 856, від 10.07.2014 № 451, від 10.07.2014 № 452, від 10.07.2014 № 453, від 10.07.2014 № 454, від 10.07.2014 № 455, від 10.07.2014 № 456, від 10.07.2014 № 457, від 14.07.2014 № 651, від 14.07.2014 № 652, від 14.07.2014 № 653, від 14.07.2014 № 654, від 18.07.2014 № 852, від 21.05.2014 № 216, від 22.05.2014 № 221, від 23.05.2014 № 232, від 28.05.2014 № 288, від 24.07.2014 №1203, від 24.07.2014 № 1204, від 24.07.2014 № 1205, від 24.07.2014 № 1206, від 24.07.2014 № 1207, від 24.07.2014 № 1208, від 21.07.2014 № 1006, від 21.07.2014 № 1007, від 21.07.2014 № 1005, від 21.07.2014 № 1004, від 21.07.2014 № 1002, від 21.07.2014 № 1003, від 21.07.2014 № 1001, від 24.07 2014 № 1202 які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується Актом перевірки Відповідача (т.1 а.с.241-250, т2 а.с. 1-19).

В обґрунтування фактичного здійснення поставки позивачем до суду надано видаткові накладні, прибуткові ордери та товарно - транспортні накладні. Факт використання придбаного товару Позивачем підтверджується вимогами на отримання придбаного товару, Актами установки та Дефектними актами (т.1 а.с. 203-240, т2 а.с. 20-47)

Розрахунок за поставлений Товар було здійснено у безготівковій формі через розрахунковий рахунок 22.07.2014 року на суму 138979 грн., 24.07.2014 на суму 60000 грн., 07.09.2014 на суму 178018 грн., 06.11.2014 на суму 275949,54 грн., 08.11.2014 на суму 156609,33 грн.; передано векселі (серії АА № 2264468 на суму 1000000 грн., серія АА № 2264469 на суму 1000000 грн., серії АА № 2264470 на суму 1000000 грн., серії АА № 2264471 на суму 1000000 грн., серії АА № 2264472 на суму 1000000 грн., серії АА № 2264472 на суму 949176,53 грн) на загальну суму 5949176, 53 грн. згідно акту приймання - передачі від 30.10.2014 року.

Судом також встановлено, що між Позивачем ПАТ «Красноармійський динасовий завод» (Покупець) та ТОВ «СП Сузір'я» (Постачальник) укладено Договір № 09/60/2014 від 05.05.2014 року (т2 а.с. 48) відповідно до якого Постачальник здійснює поставку продукції виробничо - технічного призначення у власність Покупця, за кількістю, термін та ціною, погодженими сторонами у Специфікаціях, а Покупець приймає товар у власність та сплачує його вартість.

Специфікацією № 1 від 05.05.2014 року до договору поставки від 05.05.2014 № 09/60/2014 визначено, що Постачальник здійснює поставку товару загальною вартістю 2070281 грн., у тому числі ПДВ 345046 грн. (т2 а.с. 49)

За наслідками господарської операцій поставки ТОВ «СП Сузір'я» видало позивачу податкові накладні від 08.05.2014 № 11, від 12.05.2014 № 12, від 13.05.2014 № 15 які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується Актом перевірки Відповідача (т.2 а.с.54,57,60).

В обґрунтування фактичного здійснення поставки позивачем до суду надано видаткові накладні, прибуткові ордери та товарно - транспортні накладні. Факт використання придбаного товару Позивачем підтверджується вимогами на отримання придбаного товару, Актами установки та Дефектними актами (т.2 а.с. 50-66)

Розрахунок за поставлений Товар було здійснено наступним чином. Відповідно до договору уступки права вимоги від 28.05.2014 року № 09/71/2014 між ТОВ «СП Сузір'я» та ТОВ «Маролл», ТОВ «СП Сузір'я» передало право вимоги від ПАТ «КДЗ» виконання зобов'язань по основному договору.

Позивачем на оплату видано наступні векселі: серії АА 2264114 від 26.11.2014, серії АА № 2264115 від 26.11.2014 року що підтверджується Актом перевірки від 08.12.2014 № 1247/05-16-15-01/00191738.

Судом також встановлено, що між Позивачем ПАТ «Красноармійський динасовий завод» (Покупець) та ТОВ «Сантекс - Вуд» (Постачальник) укладено Договір № 09/79/2014 від 23.06.2014 року (т2 а.с. 67) відповідно до якого Постачальник здійснює поставку продукції виробничо - технічного призначення у власність Покупця, за кількістю, термін та ціною, погодженими сторонами у Специфікаціях, а Покупець приймає товар у власність та сплачує його вартість.

Специфікацією № 1 від 23.06.2014 року до договору поставки від 23.06.2014 № 09/79/2014 визначено, що Постачальник здійснює поставку товару загальною вартістю 2979422,40 грн., у тому числі ПДВ 496570,40 грн. (т2 а.с. 68)

Додатковою угодою № 1 від 18.09.2014 року до Договору поставки від 23.06.2014 № 09/79/2014 (т2 а.с. 69) з метою врегулювання порядку проведення розрахунків за поставлений товар п. 3.2 Договору викладено у наступній редакції:

«3.2. за обопільною згодою сторін встановлюється наступний порядок розрахунків за товар що постачається:

3.2.1 шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 190683,03 грн. на поточний банківський рахунок Постачальника;

3.2.2 шляхом передачі у власність Постачальника простих векселів на загальну суму 2788739,37 грн.»

Ця додаткова угода набула чинності від дня її підписання сторонами та є невід'ємною частиною Договору.

За наслідками господарської операцій поставки ТОВ «Сантекс - Вуд» видало позивачу податкові накладні від 30.06.2014 № 573, від 30.06.2014 № 571, від 30.06.2014 № 573, від 30.06.2014 № 574, від 30.06.2014 № 575, від 30.06.2014 № 576, від 30.06.2014 № 580, від 30.06.2014 № 577, від 30.06.2014 № 578, від 30.06.2014 № 579, від 30.06.2014 № 570, від 30.06.2014 № 581, від 30.06.2014 № 582, від 30.06.2014 № 584, від 30.06.2014 № 585, від 30.06.2014 № 586, від 30.06.2014 № 587, від 30.06.2014 № 588, від 30.06.2014 № 589, від 30.06.2014 № 591, від 30.06.2014 № 592, від 30.06.2014 № 593, від 30.06.2014 № 594, від 30.06.2014 № 596, від 30.06.2014 № 583, від 30.06.2014 № 597, від 30.06.2014 № 598, від 30.06.2014 № 599, від 30.06.2014 № 600 які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується Актом перевірки Відповідача (т.2 а.с.87-101).

В обґрунтування фактичного здійснення поставки позивачем до суду надано видаткові накладні, прибуткові ордери та товарно - транспортні накладні. Факт використання придбаного товару Позивачем підтверджується вимогами на отримання придбаного товару, Актами установки та Дефектними актами (т.2 а.с. 70-86, 102-131)

Розрахунок за поставлений Товар було здійснено у безготівковій формі через розрахунковий рахунок 15.07.2014 року на загальну суму 190683,03 грн., передано векселі (серії АА № 2264583 на суму 1000000 грн., серія АА № 2264584 на суму 1000000 грн., серії АА № 2264585 на суму 788739,37 грн.,) на загальну суму 2788739,37 грн. згідно акту приймання - передачі від 18.09.2014 року.

Судом також встановлено, що між Позивачем ПАТ «Красноармійський динасовий завод» (Покупець) та ТОВ «Інжител» (Постачальник) укладено Договір № 09/70/2014 від 02.06.2014 року (т2 а.с. 132) відповідно до якого Постачальник здійснює поставку продукції виробничо - технічного призначення у власність Покупця, за кількістю, термін та ціною, погодженими сторонами у Специфікаціях, а Покупець приймає товар у власність та сплачує його вартість.

Специфікацією № 1 від 02.06.2014 року до договору поставки від 02.06.2014 № 09/70/2014 визначено, що Постачальник здійснює поставку товару загальною вартістю 1177477,20 грн., у тому числі ПДВ 196246,2 грн. (т2 а.с. 133)

Специфікацією № 2 від 09.06.2014 року до договору поставки від 02.06.2014 № 09/70/2014 визначено, що Постачальник здійснює поставку товару загальною вартістю 1734206,40 грн., у тому числі ПДВ 289034,40 грн. (т2 а.с. 134)

Додатковою угодою від 11.06.2014 року до Договору поставки від 02.06.2014 № 09/70/2014 (т2 а.с. 135) з метою врегулювання господарсько - договірних відносин сторін та у зв'язку із зміною керівника Постачальника внесли наступні зміни та доповнення: 1.1 У преамбулі Договору слова «директора ОСОБА_1» замінити словами наступного змісту «директора ОСОБА_2»

Ця додаткова угода набула чинності від дня її підписання сторонами та є невід'ємною частиною Договору.

За наслідками господарської операцій поставки ТОВ «Інжител» видало позивачу податкові накладні від 02.06.2014 № 1, від 02.06.2014 № 2, від 02.06.2014 № 3, від 02.06.2014 № 4, від 02.06.2014 № 5, від 02.06.2014 № 6, від 02.06.2014 № 7, від 02.06.2014 № 8, від 02.06.2014 № 9, від 02.06.2014 № 10, від 05.06.2014 № 30, від 05.06.2014 № 31, від 05.06.2014 № 32, від 05.06.2014 № 33, від 05.06.2014 № 34, від 05.06.2014 № 35, від 05.06.2014 № 36, від 05.06.2014 № 37, від 05.06.2014 № 38, від 05.06.2014 №39, від 11.06.2014 № 45, від 12.06.2014 № 61, від 12.06.2014 № 62, від 12.06.2014 № 63, від 12.06.2014 № 64, від 12.06.2014 № 65, від 12.06.2014 № 66, від 12.06.2014 № 67, від 12.06.2014 № 68, від 16.06.2014 № 96, від 16.06.2014 № 95, від 18.06.2014 № 97 які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується Актом перевірки Відповідача (т.2 а.с.142-146, 155-159, 169-174).

В обґрунтування фактичного здійснення поставки позивачем до суду надано видаткові накладні, прибуткові ордери та товарно - транспортні накладні. Факт використання придбаного товару Позивачем підтверджується вимогами на отримання придбаного товару, Актами установки та Дефектними актами (т.2 а.с. 136-141, 147-154, 160-168, 175-196, т3 а.с. 7-38)

Розрахунок за поставлений Товар було здійснено у безготівковій формі через розрахунковий рахунок 07.11.2014 року на загальну суму 186347,75 грн., передано векселі (серії АА № 2264109 на суму 1000000 грн., серія АА № 2264110 на суму 1000000 грн., серії АА № 2264484 на суму 335820,80 грн.,) на загальну суму 2335820,80 грн. згідно акту приймання - передачі від 30.10.2014 року.

Судом також встановлено, що між Позивачем ПАТ «Красноармійський динасовий завод» (Покупець) та ТОВ «Ягуар Груп» (Постачальник) укладено Договір № 09/75/2014 від 09.06.2014 року (т2 а.с. 197) відповідно до якого Постачальник здійснює поставку продукції виробничо - технічного призначення у власність Покупця, за кількістю, термін та ціною, погодженими сторонами у Специфікаціях, а Покупець приймає товар у власність та сплачує його вартість.

Специфікацією № 1 від 09.06.2014 року до договору поставки від 09.06.2014 № 09/75/2014 визначено, що Постачальник здійснює поставку товару загальною вартістю 995247,60 грн., у тому числі ПДВ 165874,60 грн. (т2 а.с. 198)

Специфікацією № 2 від 12.06.2014 року до договору поставки від 09.06.2014 № 09/75/2014 визначено, що Постачальник здійснює поставку товару загальною вартістю 1175910 грн., у тому числі ПДВ 195985 грн. (т2 а.с. 199)

Специфікацією № 3 від 26.06.2014 року до договору поставки від 09.06.2014 № 09/75/2014 визначено, що Постачальник здійснює поставку товару загальною вартістю 589022,40 грн., у тому числі ПДВ 98170,40 грн. (т2 а.с. 200)

Додатковою угодою від 30.10.2014 року до Договору поставки від 09.06.2014 № 09/75/2014 (т2 а.с. 200, зворотній бік) з метою врегулювання порядку проведення розрахунків за поставлений товар п. 3.2 Договору викладено у наступній редакції:

«3.2. за обопільною згодою сторін встановлюється наступний порядок розрахунків за товар що постачається:

3.2.1 шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 2081754,52 грн. на поточний банківський рахунок Постачальника;

3.2.2 шляхом передачі у власність Постачальника простих векселів на загальну суму 202425,48 грн.»

Ця додаткова угода набула чинності від дня її підписання сторонами та є невід'ємною частиною Договору.

За наслідками господарської операцій поставки ТОВ «Ягуар Груп» видало позивачу податкові накладні від 09.06.2014 № 81, від 09.06.2014 № 82, від 09.06.2014 № 83, від 09.06.2014 № 84, від 09.06.2014 № 85, від 12.06.2014 № 126, від 12.06.2014 № 127, від 12.06.2014 № 128, від 12.06.2014 № 129, від 12.06.2014 № 130, від 12.06.2014 № 131, від 12.06.2014 № 132, від 12.06.2014 № 133, від 12.06.2014 № 134, від 12.06.2014 № 135, від 12.06.2014 № 136, від 12.06.2014 № 137, від 17.06.2014 № 165, від 17.06.2014 № 166, від 17.06.2014 №167, від 17.06.2014 № 168, від 17.06.2014 № 169, від 17.06.2014 № 170, від 17.06.2014 № 171, від 19.06.2014 № 180, від 19.06.2014 № 181, від 19.06.2014 № 182, від 19.06.2014 № 183, від 19.06.2014 № 184, від 19.06.2014 № 185., від 19.06.2014 № 186, від 19.06.2014 № 187, від 19.06.2014 № 199, від 23.06.2014 № 219, від 23.06.2014 № 220, від 23.06.2014 № 221, від 24.06.2014 № 230, від 24.06.2014 № 231, від 24.06.2014 № 232, від 24.06.2014 № 233, від 24.06.2014 № 234, від 24.06.2014 № 235, від 24.06.2014 № 236, від 24.06.2014 № 237, від 26.06.2014 № 257, від 26.06.2014 № 259, від 26.06.2014 № 260, від 26.06.2014 № 261, від 26.06.2014 № 262, від 26.06.2014 № 263, від 26.06.2014 № 264, від 26.06.2014 № 266, від 26.06.2014 № 267(т.2 а.с.236-250 т.3 а.с. 87-98).

В обґрунтування фактичного здійснення поставки позивачем до суду надано видаткові накладні, прибуткові ордери та товарно - транспортні накладні. Факт використання придбаного товару Позивачем підтверджується вимогами на отримання придбаного товару, Актами установки та Дефектними актами (т.2 а.с. 201-235)

Розрахунок за поставлений Товар було здійснено у безготівковій формі через розрахунковий рахунок 27.08.2014 року на загальну суму 215307 грн., 15.09.2014 року на загальну суму 189796 грн., 09.01.2014 року на загальну суму 1500000 грн., 07.11.2014 року на загальну суму 176651,52 грн. передано вексель серії АА № 2264111 на суму 202425,48 грн. згідно акту приймання - передачі від 30.10.2014 року. Крім того, згідно договорів уступки права вимоги від 20.10.2014 № 33/122/2014 було здійснено уступку права вимоги від первинного кредитора - ТОВ «Ягуар Груп», новому кредитору ТОВ «Санвейт Інвест» на суму 476000 грн.

Судом також встановлено, що між Позивачем ПАТ «Красноармійський динасовий завод» (Покупець) та ТОВ «Рустікон» (Постачальник) укладено Договір № 09/87/2014 від 14.07.2014 року (т3 а.с.1) відповідно до якого Постачальник здійснює поставку продукції виробничо - технічного призначення у власність Покупця, за кількістю, термін та ціною, погодженими сторонами у Специфікаціях, а Покупець приймає товар у власність та сплачує його вартість.

Специфікацією № 1 від 14.07.2014 року до договору поставки від 14.07.2014 № 09/87/2014 визначено, що Постачальник здійснює поставку товару загальною вартістю 3019381,08 грн., у тому числі ПДВ 503230,18 грн. (т3 а.с. 2)

За наслідками господарської операцій поставки ТОВ «Рустікон» видало позивачу податкові накладні від 31.07.2014 № 1551, від 30.07.2014 № 1501, від 29.07.2014 № 1450, від 28.07.2014 № 1400, від 25.07.2014 № 1254, від 25.07.2014 № 1255, від 25.07.2014 № 1256, від 25.07.2014 № 1257, від 25.07.2014 № 1258, від 25.07.2014 № 1259, від 25.07.2014 № 1260, від 24.07.2014 № 1204, від 24.07.2014 № 1205, від 24.07.2014 № 1206, від 24.07.2014 № 1207, від 24.07.2014 № 1208, від 24.07.2014 № 1209, від 24.07.2014 № 1210, від 24.07.2014 № 1211, від 24.07.2014 №1212, від 24.07.2014 № 1213, від 24.07.2014 № 1214, від 24.07.2014 № 1215, від 24.07.2014 № 1216, від 24.07.2014 № 1217, від 24.07.2014 № 1218, від 24.07.2014 № 1219, від 24.07.2014 № 1220, від 24.07.2014 № 1221, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується Актом перевірки Відповідача (т.3 а.с.58-85).

Розрахунок за поставлений Товар було здійснено у безготівковій формі через розрахунковий рахунок 27.08.2014 року на загальну суму 215307 грн., 15.09.2014 року на загальну суму 189796 грн., 09.01.2014 року на загальну суму 1500000 грн., 07.11.2014 року на загальну суму 176651,52 грн. передано вексель серії АА № 2264111 на суму 202425,48 грн. згідно акту приймання - передачі від 30.10.2014 року. Крім того, згідно договорів уступки права вимоги від 23.12.2014 № 33/185/2014, від 24.11.2014 № 33/160/2014 та від 20.11.2014 № 33/156/2014 було здійснено уступку права вимоги від первинного кредитора - ТОВ «Рустікон», новим кредиторам ТОВ «Діоніс Еліт», ТОВ «Санвейт Інвест», ТОВ Універстранс» на суму 250512 грн., 472500 грн., та 65464 грн. відповідно.

Судом також встановлено, що між Позивачем ПАТ «Красноармійський динасовий завод» (Покупець) та ТОВ «Проденс» (Постачальник) укладено Договір № 09/82/2014 від 07.07.2014 року (т3 а.с.3) відповідно до якого Постачальник здійснює поставку продукції виробничо - технічного призначення у власність Покупця, за кількістю, термін та ціною, погодженими сторонами у Специфікаціях, а Покупець приймає товар у власність та сплачує його вартість.

Специфікацією № 1 від 07.07.2014 року до договору поставки від 07.07.2014 № 09/82/2014 визначено, що Постачальник здійснює поставку товару загальною вартістю 2428896 грн., у тому числі ПДВ 404816 грн. (т3 а.с. 4)

За наслідками господарської операцій поставки ТОВ «Проденс» видало позивачу податкові накладні від 16.07.2014 № 762, від 16.07.2014 № 763, від 16.07.2014 № 764, від 16.07.2014 № 765, від 16.07.2014 № 766, від 16.07.2014 № 767, від 16.07.2014 № 768, від 16.07.2014 № 769, від 16.07.2014 № 770, від 16.07.2014 № 771, від 16.07.2014 № 772, від 16.07.2014 № 773, від 15.07.2014 № 707, від 15.07.2014 № 708, від 15.07.2014 № 709, від 15.07.2014 № 710, від 15.07.2014 № 711, від 15.07.2014 № 712, від 15.07.2014 № 713, від 15.07.2014 № 714, від 15.07.2014 № 715, від 15.07.2014 № 716, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується Актом перевірки Відповідача (т.3 а.с.46-57).

Розрахунок за поставлений Товар було здійснено у безготівковій формі через розрахунковий рахунок 08.11.2014 року на загальну суму 155449,35 грн., крім того, згідно договорів уступки права вимоги від 18.11.2014 № 33/154/2014 та від 03.11.2014 № 33/142/2014, було здійснено уступку права вимоги від первинного кредитора - ТОВ «Проденс», новому кредитору ТОВ «Теслим» на суму 15000 грн. та 515464 грн. відповідно.

Судом також встановлено, що між Позивачем ПАТ «Красноармійський динасовий завод» (Покупець) та ТОВ «Тех Сфера» (Постачальник) укладено Договір № 09/80/2014 від 01.07.2014 року (т3 а.с.5) відповідно до якого Постачальник здійснює поставку продукції виробничо - технічного призначення у власність Покупця, за кількістю, термін та ціною, погодженими сторонами у Специфікаціях, а Покупець приймає товар у власність та сплачує його вартість.

Специфікацією № 1 від 01.07.2014 року до договору поставки від 01.07.2014 № 09/80/2014 визначено, що Постачальник здійснює поставку товару загальною вартістю 754222,56 грн., у тому числі ПДВ 125703,76 грн. (т3 а.с. 6)

За наслідками господарської операцій поставки ТОВ «Тех Сфера» видало позивачу податкові накладні від 16.07.2014 № 756, від 16.07.2014 № 751, від 16.07.2014 № 755, від 16.07.2014 № 754, від 16.07.2014 № 753, від 16.07.2014 № 752, від 21.07.2014 № 1003, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується Актом перевірки Відповідача (т.3 а.с.39-45).

Розрахунок за поставлений Товар було здійснено у безготівковій формі через розрахунковий рахунок 08.11.2014 року на загальну суму 48270 грн., крім того, згідно договорів уступки права вимоги від 12.11.2014 № 33/153/2014 та від 03.11.2014 № 33/132/2014, було здійснено уступку права вимоги від первинного кредитора - ТОВ «Тех Сфера», новим кредиторам ТОВ «Адепцио» та ТОВ «Укрімпортгрупп» на суму 15000 грн. та 425948,95 грн. відповідно.

В обґрунтування фактичного здійснення поставки по контрагентам ТОВ «Рустікон», ТОВ «Проденс», ТОВ «Тех Сфера» позивачем до суду надано видаткові накладні, прибуткові ордери та товарно - транспортні накладні. Факт використання придбаного товару Позивачем підтверджується вимогами на отримання придбаного товару, Актами установки та Дефектними актами (т.3 а.с. 99-212)

Щодо посилання відповідача в Акті перевірки на обставину невідповідності первинних документів нормам діючого законодавства, суд зазначає наступне.

Законодавче визначення поняття «первинний документ» закріплене положеннями ст. 1 «Визначення термінів» Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999, відповідно до яких первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Водночас ч. 1, 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999, встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Отримані ПАТ «Красноармійський динасовий завод» видаткові накладні за змістом та формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснену господарську операцію. Крім того, в матеріалах справи наявні вимоги на отримання придбаного товару працівниками підприємства, а також Акти установки та Дефектні акти, які підтверджують використання придбаного товару для власних потреб підприємства у господарській діяльності.

Суд також не приймає посилання податкового органу на акти перевірок інших Державних податкових інспекцій, складені відносно контрагентів позивача ( ТОВ «Флоренція Груп», ТОВ «БК «Карамбола», ТОВ «Стаф-Торг», ТОВ «Фактортрейд», ТОВ «СП Сузір'я», ТОВ «Інжител», ТОВ «Ягуар Груп», ТОВ «Рустікон», ТОВ «Проденс» та ТОВ «Техно Сфера») які, на думку податкового органу, підтверджують неможливість проведення фінансово-господарських операцій ними, з таких підстав.

Обставини здійснення господарської діяльності вищевказаних контрагентів позивача із іншими контрагентами не є предметом розгляду у даній адміністративній справі, оскільки спір, що виник між сторонами стосується договорів між ПАТ «Красноармійський динасовий завод» та ТОВ «Флоренція Груп», ТОВ «БК «Карамбола», ТОВ «Стаф-Торг», ТОВ «Фактортрейд», ТОВ «СП Сузір'я», ТОВ «Інжител», ТОВ «Ягуар Груп», ТОВ «Рустікон», ТОВ «Проденс» та ТОВ «Техно Сфера». Також, вказані у акті перевірки обставини не можуть вважатися доказами нікчемності укладених договорів, оскільки документально ці обставини у судовому засіданні представник відповідача не підтвердив.

Суд також звертає увагу, що можлива відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень у контрагента позивача не може бути підставою для висновку про те, що між контрагентами та позивачем не відбувся перехід права власності та як наслідок купіля - продаж товарів. Жодні норми законодавства не пов'язують настання таких наслідків із відсутністю умов для здійснення господарської діяльності.

Крім того, із наданих відповідачем Актів перевірки контрагентів позивача вбачається, що перевірки проведені на підставі аналізу баз даних АІС «Податковий блок», в приміщенні податкових органів. Податковими органами не досліджувалися первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підприємств, які б свідчили про наявність або відсутність господарських операцій. При цьому в усіх актах податкові органи констатують оформлення підприємствами податкових накладних, у тому числі на адресу ПАТ «Красноармійський динасовий завод», які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та відображені у податковій звітності, зокрема Додатку 5 до декларації з ПДВ, за відповідні періоди.

Суд також зазначає, що вищезазначена податкова інформація не є перевіркою господарської діяльності контрагентів позивача по взаємовідносинам, в тому числі й з позивачем. Висновки про відсутність реального характеру правочинів податковий орган ґрунтує тільки на відсутності підприємств за юридичною адресою. Сама по собі неможливість реалізації контролюючими органами визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок чи перевірок не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства платником податків.

Відповідно до частини 5 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-ІV, в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб. Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А частина 3 цієї статті визначає, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Отже, належними та допустимими доказами відсутності платника податків за його місцезнаходженням в розумінні статті 70 КАС України у даному випадку є відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Таких доказів відносно контрагентів позивача податковим органом до суду не надано.

Таким чином, суд не приймає до уваги обставини встановлені податковим органом на підставі актів Державних податкових інспекцій, складених відносно контрагентів позивача, які покладено у формування висновків акту перевірки.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі - Закон № 996). Відповідно до статті 1 Закону № 996 господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Надані позивачем, та долучені до матеріалів справи податкові накладні підтверджують право позивача та правильність формування ним податкового кредиту за спірний період відповідно до норм Податкового кодексу України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Доказів чи доводів того, що позивачем укладена угода, яка суперечить діючому законодавству, відповідачем не наведено.

Суд також зазначає, що Податковий кодекс України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника від інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання віднесення певних сум до податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент якимось чином порушив діюче законодавство або не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Податковий кодекс України також не зобов'язує платника податків (покупця) перевіряти від яких підприємств та коли отриманий товар, що є предметом договору, платником податків (продавцем).

Як зазначалося судом вище, з Акту перевірки відповідача, а також актів інших податкових органів, наданих відповідачем, вбачається, що контрагенти позивача формували податкові зобов'язання за господарськими операціями з позивачем.

Позивачем суду також надані письмові докази, які посвідчують використання у власній господарській діяльності отриманого товару, а саме: прибуткові ордери, Дефектні акти, Акти установки придбаного товару . Позивач має власні основні засоби (цехи), трудові ресурси, спеціалізується на виробництві вогнетривких виробів по повному технологічному циклу, для чого й придбавалися матеріали у відповідних контрагентів.

Стосовно посилання відповідача на відсутність сертифікатів відповідності, паспортів якості продукції, документації, яка містить технічні характеристики придбаної продукції, гарантійних зобов'язань, вимог-накладних на відпуск продукції, шляхових листів, допущення помилок у товарно-транспортних накладних, суд зазначає, що дані документи ніяким чином не впливають на формування платником податку податкового кредиту відповідно до норм Податкового кодексу України, та не свідчать про відсутність реального характеру господарських операцій.

Вищевказані обставини та докази, які суд оцінює у їх сукупності відповідно до статті 86 КАС України, спростовують посилання відповідача щодо відсутності реального характеру у спірних господарських операціях. Суд також зазначає, що відповідач ґрунтує свої висновки на припущеннях. Жодного доказу, який би підтвердив висновок податкового органу щодо відсутності реального характеру у спірних господарських операціях відповідачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність спірного податкового повідомлення-рішення в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, а судові витрати підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України в порядку статті 94 КАС України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Красноармійський динасовий завод» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24.12.2014 року № 0000081150, - задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення від 24.12.2014 року № 0000081150, прийняте Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 5643698 грн. та штрафними санкціями 2821849 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Краноармійський динасовий завод» витрати по сплаті судового збору у розмірі 487 грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Христофоров А.Б.