Постанова

від 09.06.2015 по справі 824/3296/14-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/3296/14-а

11 год. 11 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брезіної Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Сопко В.Ю.,

представника позивача Усманова М.А.,

представника відповідача Фуштея М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства з іноземними інвестиціями "Гасло" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004632204 від 13.11.2014 р., яким позивачу донараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафними санкціями за порушення вимог валютного законодавства на суму 5968,84 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що відповідачем проведено перевірку та встановлено прострочену дебіторську заборгованість в розмірі 2205,24 Євро або 34 365,02 грн. по імпортному контракту №RE-UA16010904 від 16.09.2004 р., укладеного з австрійською фірмою GUMMIWERK KRAIBURG AUSTRIA Gembh & Co, Webesdorf 11 A-5132 Geretsberg/OO Австрія. Позивач зазначає, що ним було подано скаргу до Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області на податкове повідомлення-рішення №0004172204 від 06.10.2014 р. в порядку адміністративного оскарження податкового зобов'язання. Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області частково задоволено скаргу позивача та скасовано податкове повідомлення-рішення в частині сплати 14,54 грн. пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. За наслідками часткового скасування заборгованості податковим органом прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0004632204 від 13.11.2014 р., яким донараховано пеню за порушення термінів розрахунків ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафними санкціями за порушення вимог валютного законодавства на суму 5968,84 грн.. Вважає, що оскаржуване податкове рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Пунктом 2 даного контракту визначено розрахунки за поставлений товар в наступному порядку: попередня оплата з врахування 3% знижки за перші 30 тон матеріалу, в подальшому оплата протягом 30 днів з дати виставлення рахунка. Для цього постачальник надає покупцю товарний кредит в розмірі 1500 євро. Поставка здійснюється на умовах load over load, що означає поставка нового замовлення може бути здійснена тільки тоді, коли всі рахунки, що виставлені раніше на поставку чи послуги, оплачені. Поставка поза межами цього договору можливі на умовах: "попередня оплата з врахуванням 3% знижки". Зазначає, що контрактом №RE-UA16010904 від 16.09.2004 р. визначено порядок оскарження у відповідній судовій інстанції Австрії м. Геретсберг у разі виникнення спору. 01.01.2009 р. між позивачем та Австрійським постачальником укладено Доповнення №17/а до імпортного контракту, за умовами якого сторони доповнили пункт 2 контракту, яким встановлювалось нарахування постачальником пені в розмірі 0.05% на кожний прострочений рахунок за кожний день прострочення, за відсутності оплати протягом 30 днів з дня поставки товару. Строки нарахування пені застосовуються самостійно постачальником у відповідності до Австрійського законодавства. Покупець зобов'язується оплатити нараховану пеню протягом 10 днів з дня виставлення рахунку. У разі відсутності оплати пені після 10 днів з дня виставлення рахунку, постачальник зараховує оплату за товар в якості погашення оплати нарахованої пені. Приватне підприємство з іноземними інвестиціями "Гасло" зазначає, що контрагентом за період з 22.01.2009 р. по 06.10.2010 р. нарахована пеня на загальну суму 3632.85 євро та виставлено рахунок №110164 від 13.01.2014 р. За результатами звірки взаєморозрахунків між позивачем та його контрагентом встановлено існування заборгованості за нараховану пеню в сумі 1427.61 євро., яка підлягає терміновій сплаті.

Вважає, що податковим органом помилково встановлено розбіжність між заборгованістю, що опубліковується Приватним підприємством з іноземними інвестиціями "Гасло" на рахунку 632 "Розрахунки з іноземними інвестиціями" та заборгованістю, виведеною в результаті перевірки в сумі 3632,85 євро. Крім цього, вважає безпідставним визначення податковим органом Доповнення№17/а від 01.01.2009 р. та інвойсу №110164 від 13.01.2014 р. такими, що не містять достовірної інформації та не несуть в собі доказової сили. Правильність визначення заборгованості при розрахунку з нерезидентом, а також формування платником податків витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків з його господарською діяльністю, за відсутності ж останнього, позивач стверджує, що відсутні підстави для збільшення заборгованості перед нерезидентом та зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок витрат. Позивач зазначає, про безпідставність висновків про те, що нарахована австрійською фірмою пеня за порушення термінів оплати за поставлений товар не має зв'язку з господарською діяльністю Приватного підприємства з іноземними інвестиціями "Гасло". Вважає, що податковий орган не може самостійно, суб'єктивно визнавати правочин нікчемним, оскільки нікчемним є правочин недійсність якого встановлена законом. Співпраця позивача з австрійським контрагентом відповідає правовим нормам міжнародного законодавства, умовам зовнішньоекономічного контракту та реальності здійснених по ньому господарських операцій.

Приватне підприємство з іноземними інвестиціями "Гасло", співпрацюючи з австрійською фірмою на її умовах та керуючись, у зв'язку з вимогами контракту, Австрійським законодавством, жодних порушень чинного законодавства України не допускало, а тому рішення податкового органу є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач в письмових запереченнях зазначає, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки встановлено порушення норм чинного законодавства щодо термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафними санкціями за порушення вимог валютного законодавства на суму 5968,84 грн. Станом на 21.06.2013 р. по бухгалтерському обліку Приватного підприємства з іноземними інвестиціями "Гасло" на рахунку 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками", по вказаному контракту обліковується дебіторська заборгованість в сумі 2239.18 Євро або 23310.05 грн.. За період з 21.06.2013 р. по 18.06.2014 р. на виконання контракту позивачем здійснено оплату вартості товару на загальну суму 46856,59 євро або 504818.01 грн. на підставі платіжних доручень. Австралійська фірма GUMMIWERK KRAIBURG AUSTRIA Gembh & Co відвантажила, згідно митних декларацій, на адресу позивача товару на загальну суму 46890.53 євро або 505059,10 грн. Щодо Доповнення №17/а від 01.01.2009 р. відповідач зазначає, що після його укладення 01.01.2009 р. нерезидент ніяким чином не використовує такий засіб впливу на українського партнера за несвоєчасну оплату товару, як нарахування пені та як наслідок зарахування оплати за товар в оплату пені. Більше того, позивач в 2009 р. оплату проводив після трьох-шести поставок, збільшуючи поточну кредиторську заборгованість. Інвойс №110164 від 13.01.2014 р. виставлений австрійською фірмою Приватному підприємству з іноземними інвестиціями "Гасло" визначає нарахування пені 5% за кожний день просрочки в період з 22.01.2009 р. по 06.10.2010 р., тоді як до вимог чинного законодавства застосовується спеціальна позовна давність в один рік. До перевірки не надано договору про збільшення позовної давності між позивачем та австрійською фірмою, а тому податковий орган дійшов висновку про допущення арифметичної помилки при розрахунку пені, що призвело до завищення її розміру на 915 євро.

Державна податкова інспекція у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області проаналізувавши акт звірки взаєморозрахунків від 01.06.2014 р. між Приватним підприємством з іноземними інвестиціями "Гасло" та компанією GUMMIWERK KRAIBURG AUSTRIA Gembh & Co встановила, що період відображення в акті перевірки з 11.06.2013 р. по 11.06.2014 р., тоді як акт складено станом на 01.06.2014 р., тобто акт складено з порушенням вимог складання первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. За даними бухгалтерського обліку Приватного підприємства з іноземними інвестиціями "Гасло" на рахунку 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками", по вказаному контракту станом на 01.06.2014 р. обліковується дебіторська заборгованість в сумі 1427,61 євро. Таким чином, в результаті проведеної перевірки встановлено прострочену дебіторську заборгованість по розрахунках з нерезидентом за контрактом №RE-UA16010904 від 16.09.2004 р. в розмірі 2205.24 євро або 34365,02 грн. Розбіжність між заборгованістю, що опубліковується Приватним підприємством з іноземними інвестиціями "Гасло" на рахунку 632 "Розрахунки з іноземними інвестиціями" та заборгованістю, виведеною в результаті перевірки становить 3632,85 євро.

Беручи до уваги зазначене, відповідач вважає винесене рішення ДПІ у м. Чернівцях є обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, крім того зазначив, що строки давності пред'явлення пені за прострочення оплати за поставлений товар становлять 4 роки та визначається Конвенцією ООН "Про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів" 1974 р., яка ратифікована Україною 14.07.1993 р.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та наполягав на законності прийнятого рішення податковим органом.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

16.09.2004 р. укладено договір №RE-UA 16010904 на поставку матеріалів між підприємством GUMMIWERK KRAIBURG AUSTRIA Gembh & Co та Фірмою "Гасло". Крім того в матеріалах справи знаходяться доповнення до договору №1 та №2 від 05.10.2004 р., №01-Б від 01.01.2011 р. та від 13.04.2011 р., №17/а від 01.01.2009 року. Відповідно до вказаного договору позивачу Австрійською фірмою постачається товар (матеріали для відновлення шин), а Приватним підприємством з іноземними інвестиціями "Гасло". Розрахунки за поставлений товар визначено в наступному порядку: попередня оплата з врахування 3% знижки за перші 30 тон матеріалу, в подальшому оплата протягом 30 днів з дати виставлення рахунка. Для цього постачальник надає покупцю товарний кредит в розмірі 1500 євро. Поставка здійснюється на умовах load over load, що означає поставка нового замовлення може бути здійснена тільки тоді, коли всі рахунки, що виставлені раніше на поставку чи послуги, оплачені. Поставка поза межами цього договору можливі на умовах: "попередня оплата з врахуванням 3% знижки". Також, у разі виникнення спору визначено порядок оскарження у відповідній судовій інстанції Австрії м. Геретсберг. (а.с. 28-32).

Відповідно до Доповнення №17/а від 01.01.2009 р. до імпортного контракту, сторони доповнили пункт 2 контракту, яким встановлювалось нарахування постачальником пені в розмірі 0.05% на кожний прострочений рахунок за кожний день прострочення, за відсутності оплати протягом 30 днів з дня поставки товару. Строки нарахування пені застосовуються самостійно постачальником у відповідності до Австрійського законодавства. Покупець зобов'язується оплатити нараховану пеню протягом 10 днів з дня виставлення рахунку. У разі відсутності оплати пені після 10 днів з дня виставлення рахунку, постачальник зараховує оплату за товар в якості погашення оплати нарахованої пені. (а.с. 32).

Згідно акту звірки взаєморозрахунків між позивачем та його контрагентом від 01.06.2014 р. існує заборгованості за нараховану пеню в сумі 1427.61 євро, яка підлягає терміновій сплаті. (а.с. 33).

Державною податковою інспекцією у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області, на підставі листа від 05.05.2014 року ПАТ КБ "Приватбанк" про порушення термінів розрахунків за імпортним контрактом, проведено позапланові документальні перевірки дотримання вимог валютного законодавства при виконанні імпортного контракту №RE-UA16010904 від 16.09.2004 р., укладеного з ПП з іноземними інвестиціями "Гасло" за період з 21.06.2013 р. по 18.06.2014 р. та з 21.06.2013 р. по 18.06.2014 р., за результатами яких складено Акти від 15.07.2014 р. №1404/24-12-22-4/14338091 та від 22.09.2014 р. №1805/24-12-22-4/14338091. (а.с. 10-13, 15-21).

Зазначеними актами перевірки встановлено порушення ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.1994 р. в результаті чого встановлено прострочену дебіторську заборгованість в розмірі 2205.24 євро або 34365,02 грн. по імпортному контракту №RE-UA 16010904 від 16.09.2004р., укладеного з австрійською фірмою GUMMIWERK KRAIBURG AUSTRIA Gembh & Co, Webesdorf 11 A-5132 Geretsberg/OO Австрія.

Крім того податковим органом встановлено, що розрахунком пені (додаток №1 до акту перевірки від 22.09.2014 р. №1805/24-12-22-4/14338091) виявлено відхилення від 30-ти денного терміну оплати товару на загальну суму 915,53 євро.

Згідно розрахунків пені за несвоєчасне повернення коштів у сфері ЗЕД, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства по імпортному контракту №RE-UA 16010904 від 16.09.2004р., укладеного з австрійською фірмою GUMMIWERK KRAIBURG AUSTRIA Gembh & Co, станом на 01.06.2014 року по ПП "Гасло" встановлено дебіторську заборгованість по розрахунках з нерезидентом за даним контрактом в розмірі 2205,24 євро. Станом на кінець перевіряємого періоду (18.06.20014 року) розмір заборгованості не змінися - 2205,24 євро або 34365,02 грн., тому податковим органом застосовано пеню в розмірі 0,3% , що становило 5983,38 грн. (а.с. 14, 22).

На підставі акту перевірки від 22.09.2014 р. №1805/24-12-22-4/14338091, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.10.2014 р. №0004172204, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 5983,38 грн. За результатами оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення, податковим органом встановлено зайве нарахування заборгованості в сумі 14,54 грн. у зв'язку із невірним визначенням курсу євро. З цих підстав було винесено нове податкове повідомлення-рішення від 13.11.2014 р. №0004632204, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 5968,84 грн. (а.с.23,24).

Згідно Акту від 01.06.2014 р. звірки взаєморозрахунків по контракту №RE-UA 16010904 від 16.09.2004р. сторони контракту дійшли згоди, що станом на 01.06.2014 р. продавцем було відвантажено товар на суму 46890,53 євро і нарахована пеня за прострочені платежі в розмірі 3632,85 євро, а покупець оплатив за поставлений товар в сумі 49095,77 євро. Таким чином встановлено заборгованість перед продавцем в сумі 1427,61 євро, яка підлягає терміновій оплаті згідно умов контракту. (а.с. 33).

Відповідно до інформації зазначеної в інвойсі №110164 від 13.01.2014 р. контрагентом позивача GUMMIWERK KRAIBURG AUSTRIA Gembh & Co за період із 16.03.2009 року по 09.11.2011 року нараховано пеню за прострочення зобов'язання в загальній сумі 3632,85 євро. (а.с. 34-35).

В судовому засіданні була заслухана в якості свідка ОСОБА_5 - головний державний ревізор-інспектор, яка зазначила, що пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД нарахована оскільки позивачем було надано платіжне доручення за оплату товару, однак згідно інвойсу зазначена оплата проводилась на погашення пені, виставленої постачальником з 2009 року. Крім того зазначила, що пеня постачальника товару нараховувалась за 2009 рік, в той час, як позовна давність пені становить в 1 рік. Свідок також зазначила, що в договорі на поставку матеріалів між підприємством GUMMIWERK KRAIBURG AUSTRIA Gembh & Co та Фірмою "Гасло" не визначено порядок нарахування пені, а тому прийняті рішення податкового органу є законними, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В порядку ст. 71 КАС України за клопотанням представника позивача судом направлявся запит до ПАТ КБ "Приватбанк" про витребування доказів, а саме: копію імпортного контракту, укладеного Приватним підприємством з іноземними інвестиціями "Гасло" (код ЄДРПОУ 14338091) з австрійською фірмою GUMMIWERK KRAIBURG AUSTRIA Gembh & Co, Webesdorf 11 A-5132 Geretsberg/OO Австрія, №RE-UA16010904 від 16.09.2004 р. та копії всіх додатків до нього, які наявні у ПАТ КБ «ПриватБанк», надати копію інвойсу від 13.01.2014 р. до імпортного контракту №RE-UA16010904 від 16.09.2004 р. Також судом витребовувалась інформація чи надано до ПАТ КБ «ПриватБанк» додаток №RE-UA16010904 від 01.01.2009 р. до імпортного контракту №RE-UA16010904 від 16.09.2004 р. та зазначити дату його надання.

На виконання вимог ухвали суду від 25.03.2015 року ПАТ КБ "Приватбанк" надіслав копію імпортного контракту №RE-UA 16010904 від 16.09.2004 року та копії додатків до нього додаток № 1 на поставку матеріалів до договору від 16.09.2004 року, додаток № 2 до договору на поставку матеріалів від 16.09.2004 року та додаток № 01-А до договору на поставку матеріалів від 16.09.2004 року. Також ПАТ КБ "Приватбанк" повідомив, що копію інвойсу від 13.01.2004 року до імпортного контракту №RE-UA 16010904 від 16.09.2004 року банк не запитував на зберігання.

До вказаних правовідносин суд застосовує положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зобов'язаний перевірити дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року N 185/94-ВР (далі - Закон N 185/94-ВР), (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Згідно з ст. 2 Закону N 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Частинами 1 та 5 статті 4 Закону N 185/94-ВР передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Судовим розглядом встановлено, що станом на 01.06.2014 р. по бухгалтерському обліку Приватного підприємства з іноземними інвестиціями "Гасло" на рахунку 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками", по вказаному контракту обліковувалась кредиторська заборгованість в сумі 1427,61 Євро. Як встановлено перевіркою, проведеною податковим органом, станом на 01.06.2014 р., дебіторська заборгованість по розрахунках з австрійським контрагентом за контрактом №RE-UA 16010904 становила 2205,24 Євро. Таким чином, вбачається допущення позивачем прострочення дебіторської заборгованості в сумі 2205,24 Євро або 34365,02 грн.

Як свідчать обставини справи, ПАТ КБ "Приватбанк" повідомив ДПІ у м. Чернівцях про виявлені факти порушення валютного законодавства Приватного підприємства з іноземними інвестиціями "Гасло" за період з 01.04.2014 року по 30.04.2014 року згідно контракту №RE-UA 16010904 від 16.09.2004 року та здійсненого 20.01.2014 року платежу за імпортною операцією.

Позивачем на вимогу перевіряючого органу надано копії документів стосовно виконання вказаного контракту, зокрема копію платіжного доручення від 20.01.2014 року №2432 із зазначеною датою валютування 21.01.2014 року. Вказаним дорученням перераховано на рахунок нерезидента 2616, 59 євро як попередня оплата за проекторну стрічку згідно контракту №RE-UA 16010904 від 16.09.2004 року. Вказані обставини не заперечувались сторонами і є встановленими.

Однак, Приватним підприємством з іноземними інвестиціями "Гасло" в бухгалтерському обліку вказаним платежем зменшено заборгованість по нарахованій пені згідно інвойсу від 13.01.2014 року, що неузгоджується із даними первинних документів щодо вчиненої операції.

Постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 р. N 136 "Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями" (далі - Інструкція №136), зокрема п.1.8, визначено випадки, коли сума валютної виручки або вартість товарів може бути зменшена, проте серед цих випадків відсутня обставина, як зарахування пені виставленої нерезидентом в рахунок здійсненого резидентом авансового платежу за товар.

Пунктом 1.3 Інструкції №136 визначено, що якщо договір передбачає поставку товару, здійснення платежу в кілька етапів, то банк здійснює контроль за строками розрахунків за експортними операціями окремо за кожним фактом здійснення поставки товару, а за імпортними операціями - окремо за кожним фактом здійснення платежу.

Згідно п.2.1, 2.2. Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 28 липня 2008 року № 216, платник для здійснення операції з переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів з рахунку подає до уповноваженого банку платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах за довільною формою, яке обов'язково має містити, зокрема, реквізити "Призначення платежу". Платник заповнює реквізит "Призначення платежу" в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів.

Таким чином, суд погоджується із доводами податкового органу, що станом на 16.09.2004 року по імпортному контракту від 16.09.2004 року №RE-UA 16010904 встановлена прострочена дебіторська заборгованість в сумі 2205,24 євро, що виникла на підставі здійсненого Приватним підприємством з іноземними інвестиціями "Гасло" платежу відповідно до платіжного доручення №2432 від 20.01.2014 року за проекторну стрічку. Податковим органом нараховано пеню за 58 днів прострочення у розмірі 0,3 відсотка від вартості недопоставленої продукції по вказаному імпортному контракту.

Стосовно додатку № 17/а від 01.01.2009 року до договору №RE-UA 16010904 від 16.09.2004 року суд зазначає наступне.

В умовах цього документу зазначено про те, що строк нарахування пені продавець встановлює самостійно у відповідності до законодавства Австрії. (а.с 32). Разом із тим, представник позивача не вказав, який саме строк на стягнення пені встановлюється австрійським законодавством, а повідомив про те, що до вказаних договірних правовідносин слід застосовувати Конвенцію ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року.

У відповідності до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено в ході розгляду справи, інвойс №110164 від 13.01.2014 р. контрагента GUMMIWERK KRAIBURG AUSTRIA Gembh & Co є визначеною сумою пені за прострочення вчасної оплати товару з 16.03.2009 року по 09.11.2010 року в загальному розмірі 3632,85 євро, а не виставленим рахунком за оплату товару.

Згідно з с. 259 та ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін. Пунктом 1 частини 2 ст. 258 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як встановлено розглядом справи, інвойс №110164 від 13.01.2014 р. виставлений Австрійською фірмою позивачу по нарахуванню пені. Пеня нарахована за несвоєчасну оплату товару, поставленого австрійською фірмою за період з 22.01.2009 р. по 06.10.2010 року. Нарахування пені нерезидентом проведено на підставі Доповнення №17/а від 01.01.2009 р. до імпортного контракту №RE-UA 16010904, тобто 5% за кожен день просрочки. Тоді як, згідно з ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Так як контрактом №RE-UA 16010904 та Доповненням №17/а від 01.01.2009 р. до нього визначено порядок сплати пені за прострочення вчасної оплати товару в розрізі строків давності їх застосування за австрійським законодавством, представник позивача не вказав, який саме строк давності на стягнення пені встановлюється австрійським законодавством, а повідомив про те, що до вказаних договірних правовідносин слід застосовувати Конвенцію ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року, то суд звертає увагу позивача, що Конвенція ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року підписана Україною 14.06.1974 р., ратифікована 14.07.1993 р. та набула чинності 01.04.1994 року (надалі - Конвенція).

Статтею 8 Конвенції визначено, що строк позовної давності встановлюється у чотири роки. Відповідно до статті 3 Конвенції ця Конвенція застосовується лише в тих випадках, коли комерційні підприємства сторін договору міжнародної купівлі-продажу товарів у момент його укладення перебувають у Договірних державах. Оскільки Конвенція не передбачає іншого, вона застосовується незалежно від права, яке могло б піддягати застосуванню на підставі норм міжнародного приватного права. Однак, в силу п. 3 ст. 3 Конвенції, ця Конвенція не застосовується в тих випадках, коли сторони договору купівлі-продажу в ясній формі виключили її застосування.

Отже, як встановлено судом в ході судового розгляду справи, сторони договору №RE-UA 16010904 від 16.09.2004 р. не визначили в тексті договору, ні в Доповненнях №17/а регулювання строків позовної давності Конвенцією ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року, що в свою чергу спростовує посилання позивача на зазначені норми міжнародного законодавства. Доповнення №17/а від 01.01.2009 р. до імпортного контракту визначає, що строки нарахування пені застосовуються самостійно постачальником у відповідності до австрійського законодавства, однак позивачем не надано суду доказів встановлення австрійським законодавством строків позовної давності інших, ніж визначених українським законодавством.

Відповідно до Листа МЗС України "Щодо держав - учасниць Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів від 14 червня 1974 року" від 27.10.2003 р. № 72/17-612-4085, станом на 27 жовтня 2003 року країнами - учасницями вищезгаданої Конвенції є Аргентина, Білорусь, Боснія та Герцеговина, Бразилія, Болгарія, Бурунді, Коста-Ріка, Куба, Чеська Республіка, Домініканська Республіка, Єгипет, Гана, Гвінея, Угорщина, Мексика, Монголія, Нікарагуа, Норвегія, Парагвай, Польща, Республіка Молдова, Румунія, Російська Федерація, Сербія і Чорногорія, Словаччина, Словенія, Уганда, Україна, США, Уругвай та Замбія. Норвегія ратифікувала Конвенцію із застереженням: "Відповідно до ст. 34 Уряд Королівства Норвегії заявляє, що Конвенція не поширюється на контракти з продажу, в яких відповідне місце здійснення діяльності, як покупця, так і продавця, знаходиться на територіях Нордичних держав (Норвегія, Данія, Фінляндія, Ісландія та Швеція)".

Таким чином, суд звертає увагу, що Австрія не є учасницею Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів, а тому посилання позивача на регулювання позовної давності у правовідносинах Австрійської фірми GUMMIWERK KRAIBURG AUSTRIA Gembh & Co з Приватним підприємством з іноземними інвестиціями "Гасло" зазначеним міжнародним документом, не знайшло свого підтвердження.

При цьому, відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" від 24 травня 1995 року N 88, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N 996-XIV (далі - Закон N 996-XIV), (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно з п. 2 ст. 3 Закону N 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 Закону N 996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом встановлено, що за даними бухгалтерського обліку Приватного підприємства з іноземними інвестиціями "Гасло" на рахунку 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками", по контракту №RE-UA 16010904 станом на 01.06.2014 р. обліковується заборгованість в сумі 1427,61 євро. Таким чином, податковим органом правомірно встановлено прострочену дебіторську заборгованість по розрахунках з нерезидентом за контрактом №RE-UA16010904 від 16.09.2004 р. в розмірі 2205.24 євро або 34365,02 грн.

Проаналізувавши зазначені вище норми законодавства, суд вважає, що позивачем порушено терміни розрахунків у сфері ЗЕД, а тому Відповідачем правомірно та законно прийнято податкове повідомлення-рішення №0004632204 від 13.11.2014 р., яким Приватному підприємству з іноземними інвестиціями "Гасло" донараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафними санкціями за порушення вимог валютного законодавства на суму 5968,84 грн.

Суд не приймає доводи представника позивача щодо того, що імпортний контракт від 16.09.2004 року не був визнаний нікчемним або недійсним компетентним органом, оскільки податковий орган не робив висновки щодо нереальності господарських операцій, чи їх нікчемності, і відповідно не зазначав про те, що договір є нікчемним, а встановив, порушення строків поставки товару і застосував пеню.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Судом встановлено, що позивач сплатив 10 відсотків розміру ставки судового збору в сумі 182,70 грн. згідно платіжного доручення №2965 від 02.12.2014 р.. Таким чином, з Приватного підприємства з іноземними інвестиціями "Гасло" необхідно стягнути до Державного бюджету України решту суми судового збору у розмірі 1644, 30 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Т.М. Брезіна

Постанова в повному обсязі складена 12 червня 2015 р.