Ухвала

від 02.09.2015 по справі 824/3296/14-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/3296/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Т.М.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

02 вересня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білоуса О.В.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.,

представника позивача: Усманова М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства з іноземними інвестиціями "Гасло" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства з іноземними інвестиціями "Гасло" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

ППІІ "Гасло" звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м.Черінвцях про скасування податкового повідомлення-рішення. Позовні вимоги мотивовано тим, що податковим органом було проведено перевірку та встановлено прострочену дебіторську заборгованість в розмірі 2205,24 Євро або 34 365,02 грн. по імпортному контракту №RE-UA16010904 від 16.09.2004 р., укладеного ППІІ "Гасло" з австрійською фірмою GUMMIWERK KRAIBURG AUSTRIA Gembh & Co, Webesdorf 11 A-5132 Geretsberg/OO Австрія. На підставі виявлених порушень податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.11.2014 р. №0004632204, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 5968,84 грн. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірним, просили визнати податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.06.2015 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.06.2015 року, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник позивача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.06.2015 року скасувати, дав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, з яких вбачається, що позивач апеляційну скаргу не визнає у повному обсязі, проти її задоволення заперечує, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 16.09.2004 р. укладено договір №RE-UA 16010904 на поставку матеріалів між підприємством GUMMIWERK KRAIBURG AUSTRIA Gembh & Co та Фірмою "Гасло". Крім того в матеріалах справи знаходяться доповнення до договору №1 та №2 від 05.10.2004 р., №01-Б від 01.01.2011 р. та від 13.04.2011 р., №17/а від 01.01.2009 року. Відповідно до вказаного договору позивачу Австрійською фірмою постачається товар (матеріали для відновлення шин), а Приватним підприємством з іноземними інвестиціями "Гасло" оплачується здійснення відповідних поставок. Попередня оплата за товар проводиться з врахування 3% знижки за перші 30 тон матеріалу, в подальшому оплата протягом 30 днів з дати виставлення рахунка. Для цього постачальник надає покупцю товарний кредит в розмірі 1500 євро. Поставка здійснюється на умовах load over load, що означає поставка нового замовлення може бути здійснена тільки тоді, коли всі рахунки, що виставлені раніше на поставку чи послуги, оплачені. Поставка поза межами цього договору можливі на умовах: "попередня оплата з врахуванням 3% знижки". Також, у разі виникнення спору визначено порядок оскарження у відповідній судовій інстанції Австрії м. Геретсберг. (а.с. 28-32).

Відповідно до Доповнення №17/а від 01.01.2009 р. до імпортного контракту, сторони доповнили пункт 2 контракту, яким встановлювалось нарахування постачальником пені в розмірі 0.05% на кожний прострочений рахунок за кожний день прострочення, за відсутності оплати протягом 30 днів з дня поставки товару. Строки нарахування пені застосовуються самостійно постачальником у відповідності до Австрійського законодавства. Покупець зобов'язується оплатити нараховану пеню протягом 10 днів з дня виставлення рахунку. У разі відсутності оплати пені після 10 днів з дня виставлення рахунку, постачальник зараховує оплату за товар в якості погашення оплати нарахованої пені. (а.с. 32).

Згідно акту звірки взаєморозрахунків між позивачем та його контрагентом від 01.06.2014 р. існує заборгованості за нараховану пеню в сумі 1427,61 євро, яка підлягає терміновій сплаті. (а.с. 33). Відповідно до інформації, зазначеної в інвойсі №110164 від 13.01.2014 р., контрагентом позивача GUMMIWERK KRAIBURG AUSTRIA Gembh & Co за період із 16.03.2009 року по 09.11.2011 року нараховано пеню за прострочення зобов'язання в загальній сумі 3632,85 євро. (а.с. 34-35).

Державною податковою інспекцією у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області, на підставі листа від 05.05.2014 року ПАТ КБ "Приватбанк" про порушення термінів розрахунків за імпортним контрактом, проведено позапланові документальні перевірки дотримання вимог валютного законодавства при виконанні імпортного контракту №RE-UA16010904 від 16.09.2004 р., укладеного з ПП з іноземними інвестиціями "Гасло" за період з 21.06.2013 р. по 18.06.2014 р. та з 21.06.2013 р. по 18.06.2014 р., за результатами яких складено Акти від 15.07.2014 р. №1404/24-12-22-4/14338091 та від 22.09.2014 р. №1805/24-12-22-4/14338091. (а.с. 10-13, 15-21).

Зазначеними актами перевірки встановлено порушення ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.1994 р., в результаті чого встановлено прострочену дебіторську заборгованість в розмірі 2205.24 євро або 34365,02 грн. по імпортному контракту №RE-UA 16010904 від 16.09.2004р. Крім того, податковим органом встановлено, що розрахунком пені (додаток №1 до акту перевірки від 22.09.2014 р. №1805/24-12-22-4/14338091) виявлено відхилення від 30-ти денного терміну оплати товару на загальну суму 915,53 євро.

На підставі акту перевірки від 22.09.2014 р. №1805/24-12-22-4/14338091, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 13.11.2014 р. №0004632204, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 5968,84 грн. (а.с.23,24).

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що у відповідності до ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року N 185/94-ВР (далі - Закон N 185/94-ВР), (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Згідно з ст. 2 Закону N 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Частинами 1 та 5 статті 4 Закону N 185/94-ВР передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Судом першої інстанції встановлено, що станом на 01.06.2014 р. по бухгалтерському обліку Приватного підприємства з іноземними інвестиціями "Гасло" на рахунку 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками", по вказаному контракту обліковувалась кредиторська заборгованість в сумі 1427,61 Євро. Як встановлено податковою перевіркою, станом на 01.06.2014 р., дебіторська заборгованість по розрахунках з австрійським контрагентом за контрактом №RE-UA 16010904 становила 2205,24 Євро. Таким чином, вбачається допущення позивачем прострочення дебіторської заборгованості в сумі 2205,24 Євро (34365,02 грн.).

ПАТ КБ "Приватбанк" повідомив ДПІ у м. Чернівцях про виявлені факти порушення валютного законодавства Приватного підприємства з іноземними інвестиціями "Гасло" за період з 01.04.2014 року по 30.04.2014 року згідно контракту №RE-UA 16010904 від 16.09.2004 року та здійсненого 20.01.2014 року платежу за імпортною операцією.

Позивачем на вимогу перевіряючого органу надано копії документів стосовно виконання вказаного контракту, зокрема копію платіжного доручення від 20.01.2014 року №2432 із зазначеною датою валютування 21.01.2014 року. Вказаним дорученням перераховано на рахунок нерезидента 2616, 59 євро як попередня оплата за протекторну стрічку згідно контракту №RE-UA 16010904 від 16.09.2004 року.

Однак, Приватним підприємством з іноземними інвестиціями "Гасло" в бухгалтерському обліку вказаним платежем зменшено заборгованість по нарахованій пені згідно інвойсу від 13.01.2014 року, що не узгоджується із даними первинних документів щодо вчиненої операції. В судовому засіданні представник позивача не заперечував, що призначення платежу, виплаченого за інвойсом №110164 від 13.01.2014 року - "оплата за поставлений товар", а не "пеня".

Постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 р. N 136 "Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями" (далі - Інструкція №136), зокрема п.1.8, визначено випадки, коли сума валютної виручки або вартість товарів може бути зменшена, проте серед цих випадків відсутня обставина, як зарахування пені виставленої нерезидентом в рахунок здійсненого резидентом авансового платежу за товар.

Пунктом 1.3 Інструкції №136 визначено, що якщо договір передбачає поставку товару, здійснення платежу в кілька етапів, то банк здійснює контроль за строками розрахунків за експортними операціями окремо за кожним фактом здійснення поставки товару, а за імпортними операціями - окремо за кожним фактом здійснення платежу.

Згідно п.2.1, 2.2. Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 28 липня 2008 року № 216, платник для здійснення операції з переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів з рахунку подає до уповноваженого банку платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах за довільною формою, яке обов'язково має містити, зокрема, реквізити "Призначення платежу". Платник заповнює реквізит "Призначення платежу" в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів.

Таким чином, станом на 16.09.2004 року по імпортному контракту від 16.09.2004 року №RE-UA 16010904 встановлена прострочена дебіторська заборгованість в сумі 2205,24 євро, що виникла на підставі здійсненого Приватним підприємством з іноземними інвестиціями "Гасло" платежу відповідно до платіжного доручення №2432 від 20.01.2014 року за протекторну стрічку. Податковим органом нараховано пеню за 58 днів прострочення у розмірі 0,3 відсотка від вартості недопоставленої продукції по вказаному імпортному контракту.

Як встановлено в ході розгляду справи судом першої інстанції, інвойс №110164 від 13.01.2014 р. контрагента GUMMIWERK KRAIBURG AUSTRIA Gembh & Co є визначеною сумою пені за прострочення вчасної оплати товару з 16.03.2009 року по 09.11.2010 року в загальному розмірі 3632,85 євро, а не виставленим рахунком за оплату товару.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" від 24 травня 1995 року N 88, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N 996-XIV (далі - Закон N 996-XIV), (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно з п. 2 ст. 3 Закону N 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 Закону N 996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що за даними бухгалтерського обліку Приватного підприємства з іноземними інвестиціями "Гасло" на рахунку 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками", по контракту №RE-UA 16010904 станом на 01.06.2014 р. обліковується заборгованість в сумі 1427,61 євро. Таким чином, податковим органом правомірно встановлено прострочену дебіторську заборгованість по розрахунках з нерезидентом за контрактом №RE-UA16010904 від 16.09.2004 р. в розмірі 2205.24 євро або 34365,02 грн.

На підставі встановлених обставин колегія суддів погоджується із висновокм суду першої інстанції про те, що позивачем дійсно порушено терміни розрахунків у сфері ЗЕД, а тому податковим органом правомірно та законно прийнято податкове повідомлення-рішення №0004632204 від 13.11.2014 р., яким Приватному підприємству з іноземними інвестиціями "Гасло" донараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафними санкціями за порушення вимог валютного законодавства на суму 5968,84 грн.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Приватного підприємства з іноземними інвестиціями "Гасло" залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 07 вересня 2015 року.

Головуючий Білоус О.В.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.