Постанова

від 15.06.2015 по справі 826/4090/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 червня 2015 року 13:40 № 826/4090/15

Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «НЕТ.КОМ» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Айпі Світ» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення 16.01.2015 року № 0001941501,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «НЕТ.КОМ» з позовом до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2015 року № 0001941501, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 89474 грн. за основним платежем та на 22 369 грн. за штрафними санкціями.

Позивач не погоджується із вказаним рішенням та зазначає, що перебуває на обліку в ДПІ та за результатами електронної обробки (звірки) податкової інформації з ПДВ за вересень 2014 р. отримано електронне повідомлення, відповідно до якого та за результатами співставлення даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2014 р. було виявлено розбіжності між податковим зобов'язанням та податковим кредитом, а саме: завищено податковий кредит за відносинами з контрагентом - ТОВ «АЙПІ-СВІТ», що пов'язано з відсутністю реєстрації в ЄРПН податкової накладної контрагента позивача (третьої особи). Надалі на адресу позивача надійшло оскаржуване рішення.

Між тим, як зазначає позивач, йому не вручалися: наказ про проведення перевірки, направлення про проведення перевірки. Позивач акцентує увагу, що йому не вручено акт перевірки.

Позивач також додає, що за відносинами з ТОВ «АЙПІ-СВІТ» було укладено угоду, яку виконано, сплачено кошти, що у сукупності документально оформлено належним чином оформленими документами, у т.ч. видано податкову накладну. Відтак, як вважає позивач, він має всі підстави для формування податкового кредиту та будь-яких розбіжностей з даними контрагента не вбачає.

Позивач звертає увагу, що згідно з постановою ОАС м. Києві від 24.09.2014 р., яка залишена без змін вищестоящими судами, визнано протиправними дії ДПІ щодо розірвання договору про визнання електронних документів, укладеного між ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та ТОВ «АЙПІ-СВІТ», в рамках дії якого на адресу ДФСУ була направлена податкова накладна ТОВ «АЙПІ-СВІТ» на підставі якої позивачем було сформовано спірну суму податкового кредиту.

Виходячи з наведеного, позивач просить задовольнити позов.

Відповідач у свою чергу у письмових запереченнях проти позову зазначає, що під час співставлення податкової інформації позивача та його контрагента за вересень 2014 р. встановлено, що в ЄРПН не зареєстрована податкова накладна, сума ПДВ з якої включена позивачем до складу податкового кредиту. ДПІ звертає увагу, що за відсутності реєстрації податкової накладної в ЄРПН відсутні правові підстави для формування податкового кредиту на підставі такої податкової накладної. При цьому, ДПІ звертає увагу, що питання неприйняття ДФСУ вказаної податкової накладної до реєстрації в ЄРПН розглядалося у судовому порядку. За результатами судового розгляду встановлено правомірність дій ДФСУ. Враховуючи наведене у сукупності, ДПІ зазначає про законність та обґрунтованість спірного рішення.

До участі у справі залучено третю особу - ТОВ «Айпі Світ», - контрагента позивача, який видав податкову накладну, ПДВ за якою було включено до складу спірної суми податкового кредиту позивача.

Ухвалою від 06.05.2015 р. зупинено провадження у справі до набранням законної сили судовим рішенням у справі № 826/3728/15. Зобов'язано позивача та відповідача повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі. Ухвала мотивована тим, що контрагент позивача ТОВ "Айпі-Світ" звернувся до суду та відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2015 р. у справі № 826/3728/15 частково задоволено позов контрагента та визнано протиправним неприйняття ДФС України вищезгаданої податкової накладної до реєстрації та визнано податкову накладну прийнятою та зареєстрованою в реєстрі 03.10.2014 р. Згідно з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2015 р. відкрито апеляційне провадження.

04.06.2015 р. канцелярією суду зареєстровано клопотання ДПІ про поновлення провадження у справі у зв'язку з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2015 р. у справі № 826/3728/15, відповідно до якої у задоволенні позову ТОВ "Айпі-Світ" відмовлено у повному обсязі.

Враховуючи наведене, ухвалою суду від 05.06.2015 р. поновлено провадження у справі та розгляд справи призначено на 15.06.2015 р.

Копії ухвал про відкриття провадження у справі, про зупинення та поновлення провадження у справі направлені за адресою третьої особи, зазначеною в ЄДР, однак, наведені документи повернуті суду без вручення вказаній особі з незалежних від суду причин - «за закінченням строку зберігання» та у зв'язку з відсутністю організації, у зв'язку з чим та на підставі абз. 2 ч. 3 ст. 167, ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України відповідні процесуальні документи в силу закону вважаються належним чином врученими, а третя особа - належним чином повідомленою про розгляд справи. У той же час, третя особа в судові засідання не з'явилася, доказів поважності причин неприбуття не надала. З огляду на наведене та відсутність підстав для відкладення розгляду справи, розгляд справи не відкладався та судом ухвалено проводити судове засідання за відсутності представника третьої особи на підставі наявних матеріалів справи.

Слід зазначити, що представник відповідача (ДПІ), отримавши 05.06.2015 р. копію ухвали про поновлення провадження у справі, в судове засідання 15.06.2015 р. не з'явився, доказів поважності причин не прибуття не надав, що відповідно до ч. 4. ст. 128 КАС України є підставою для розгляду справи за відсутності відповідача.

Позивач також повідомлений про розгляд справи, про що свідчить його заява від 10.06.2015 р. (вх.. від 12.06.2015 р.). У вказаній заяві позивач просив зупинити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 156 КАС України, зазначивши, що суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Із заяви вбачається, що позивач просив проводити судове засідання без його участі .

Розглянувши вказану заяву позивача у судовому засіданні 15.06.2015 р., судом відмолено у її задоволенні, оскільки в даному випадку в іншій справі наявне судове рішення, а саме постанова КААС від 20.05.2015 р., яка набрала законної сили. При цьому, судом врахована відсутність ухвали ВАСУ про зупинення виконання постанови КААС від 20.05.2015 р. Крім того, судом не встановлено наявності обставин, передбачених саме п. 1 ч. 1 ст. 156 КАС України.

Між тим, відносно неявки позивача у судове засідання 15.06.2015 р. слід зазначити, що з позову та наявних у справі письмових пояснень позивача вбачається поведінка та воля позивача, спрямовані на розгляд справи по суті, а отже, враховуючи встановлені строки розгляду справи , з метою недопущення затягування розгляду справи , виходячи з наявності достатніх матеріалів для розгляду справи та прийняття рішення, враховуючи те, що явка позивача не визнавалася обов'язковою, а також беручи до уваги відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, відкликання позову, залишення його без розгляду або про відмову від позову, на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕТ.КОМ» зареєстровано у статусі юридичної особи 06.03.2012 р. Код з ЄДР 38133448. Місцезнаходження згідно з ЄДР - 02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 21. Товариство перебуває на податковому обліку в ДПІ, є платником ПДВ згідно свідоцтва від 03.05.2012 р.

Позивачем до ДПІ подано податкову декларацію з ПДВ за вересень 2014 р. (№9056700312 від 03.10.2014 р.).

З матеріалів справи вбачається, що в податковій декларації до складу податкового кредиту з ПДВ включено 89 474 грн. ПДВ за податковою накладною № 105 від 30.09.2014 р., яка відображена у реєстрі отриманих позивачем податкових накладних. До декларації не подавалась заява (ф. 8) про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Надалі позивачем отримано електронне повідомлення від ДПІ про результати електронної обробки (звірки) податкової інформації з податку на додану вартість, з якого вбачається розбіжність між даними контрагента - ТОВ «АЙПІ-СВІТ» із даними позивача, яка по суті полягає у тому, що податкова накладна № 105 від 30.09.2014 р. не зареєстрована в ЄРПН.

Враховуючи наведене, за змістом вказаного повідомлення позивачу запропоновано уточнити відповідні показники без застосування штрафних санкцій.

Надалі, в порядку ст. 76 ПК України ДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ ТОВ «НЕТ.КОМ» (код з ЄДР 38133448) за вересень 2014 р., яка надійшла до ДПІ 03.10.2014 р.

За результатами перевірки складено акт від 19.11.2014 р. № 7753-15-01/38133448 (далі - Акт перевірки).

Із змісту Акту вбачається встановлення розбіжностей між даними контрагента та позивача за відомостями, наведеними у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, а також за даними ЄРПН. Суть встановлених обставин зводиться до того, що позивачем сформовано податковий кредит з урахуванням суми ПДВ, зазначеній у податковій накладній № 105 від 30.09.2014 р. (сума ПДВ 89474 грн.), яка не зареєстрована в ЄРПН. Вказується і на відсутність заяви ф. 8 до декларації.

Таким чином, зазначається, що ТОВ «НЕТ.КОМ» завищено податковий кредит на суму ПДВ 89 474 грн., та порушено п. 198.6. ПК України.

За результатами перевірки збільшено суму, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету (р. 25 декларації) на 89 474 грн. та збільшено суму р. 18 декларації «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» на 89 474 грн.

З копії поштового відправлення щодо направлення позивачу 21.11.2014 р. кореспонденції та з урахуванням даних УДППЗ «Укрпошта» (за штрих-кодовим ідентифікатором), вбачається, що поштове повідомлення не вручено позивачу з незалежних від ДПІ причин «за закінченням встановленого строку зберігання» та 31.12.2014 р. повернуто за зворотною адресою (до ДПІ).

В контексті останнього та доводів позивача щодо ненадання йому з боку ДПІ Акту перевірки, суд звертає увагу, що відповідно до п. 42.2. ПК України документи вважаються належним чином врученими , якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. З огляду на наведене, суд не вбачається підстав для висновку про вчинення ДПІ порушення в контексті доводів позивача щодо не надіслання позивачу Акту перевірки.

У той же час, на підставі вказаних вище висновків Акту перевірки прийнято оскаржуване рішення, яке направлено позивачу 21.01.2015 р. та вручено 04.02.2015 р.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Відносно доводів позивача стосовно того, що товариство не отримувало жодних повідомлень про проведення перевірки, що товариству не пред'являвся наказ про проведення перевірки та відповідне направлення , слід зазначити наступне.

В даному випадку, як вбачається з Акту перевірки, проводилась камеральна перевірка.

Згідно з п/п. 75.1.1. ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Відповідно до положень п. 76.1. ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова .

З наведеного вбачається відсутність у ДПІ обов'язку приймати для цілей проведення камеральної перевірки наказ та оформлювати направлення, у зв'язку з чим посилання позивача на обставини ненадання вищезгаданих документів в контексті порушення у зв'язку з цим прав позивача, є безпідставними.

При цьому, виходячи із змісту Акту перевірки, її проведення відповідає вимогам п/п. 75.1.1. ПК України. Право позивача на отримання Акту перевірки були забезпечені з боку ДПІ, однак позивач не скористався своїм правом на отримання на пошті поштового відправлення з надісланим актом перевірки, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для висновку щодо порушення ДПІ вимог законодавства у наведеному контексті.

Що стосується власне суті встановленого на думку ДПІ порушення, слід зазначити наступне.

Так, відповідно до положень п/п. 14.1.60. ПК України (в редакції на час формування показників звітності) Єдиний реєстр податкових накладних, це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до п/п. 20.1.20. ПК України контролюючі органи мають право одержувати безоплатно необхідні відомості для ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п. 198.2. ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Між тим, відповідно до п. 198.6. ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами , платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

В контексті наведеного та положень ст. 201 ПК України слід зазначити, що згідно з п. 201.4. ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з п. 201.6. ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У той же час, відповідно до положень п. 201.10. ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

При цьому слід додати, що відповідно до п. 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (в редакції на час формування вищезгаданої податкової накладної та проведення перевірки), покупець має право та можливості щодо отримання інформації з ЄРПН .

В даному випадку під час розгляду справи встановлено, що вищезгадана податкова накладна не зареєстрована в ЄРПН (відсутня в ЄРПН) станом на час формування звітності та проведення перевірки.

Між тим, відповідно до імперативних приписів п. 201.10. ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

В контексті наведеного під час розгляду справи встановлено, що контрагентом позивача - ТОВ «АЙПІ-СВІТ» були оскаржено у судовому порядку дії ДФС України щодо відмови в прийнятті у реєстрації податкової накладної № 105 від 30.09.2014 р. з вимогами про зобов'язання ДФСУ зареєструвати вказану податкову накладну в ЄРПН (справа № 826/3728/15 Окружного адміністративного суду м. Києва; третя особа - ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві).

Згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2015 р., ухваленою у відкритому судовому засіданні, у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Айпі-Світ" - відмовлено у повному обсязі. Суд апеляційної інстанції зазначив у вищезгаданому судовому рішенні, що на момент подання позивачем податкової звітності, договір про визнання електронних документів від 14.03.2014 року був розірваний, у зв'язку з чим у контролюючого органу була відсутня можливість прийняти податкову звітність саме засобами електронного зв'язку. При цьому, колегія суддів зазначила, що TOB "Айпі-Світ" не було позбавлене можливості подати податкову накладну від № 105 від 30 вересня 2014 року до контролюючого органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних або особисто, або за допомогою засобів поштового зв'язку. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що контролюючий орган своїми діями, які полягають у відмові в прийнятті та реєстрації податкової накладної від № 105 від 30 вересня 2014 року, яка була направлена TOB "Айпі-Світ" 03.10.2014 року, як електронний документ для внесення до єдиного реєстру податкових накладних, діяв в межах своїх повноважень, а тому підстав для задоволення даного адміністративного позову колегія суддів не вбачала, у зв'язку з чим апеляційні скарги були задоволені, а постанова суду першої інстанції про часткове задоволення позову була скасована.

У зв'язку з цим слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому, відповідно до положень ст. 255 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином , враховуючи встановлену судом правомірність дій щодо відмови у реєстрації в ЄРПН податкової накладної ТОВ «АЙПІ-СВІТ» № 105 від 30.09.2014 р., на підставі якої позивачем було сформовано спірні суми податкових вигод, беручи до уваги власне відсутність факту реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач не мав правових підстав на формування спірних сум податкового кредиту на підставі вказаної податкової накладної.

При цьому судом враховується, що позивач не був позбавлений можливості та права доступу до ЄРПН з метою отримання інформації щодо реєстрації вказаної вище податкової накладної в ЄРПН. Судом також береться до уваги те, що під час розгляду справи позивачем не доведено подачі до ДПІ скарги на постачальника в порядку положень п. 201.10. ПК України.

За таких обставин суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість висновків акту перевірки та, відповідно, оскаржуваного рішення.

Незалежно від вищевикладеного суд окремо звертає увагу на те, що жоден з наданих позивачем матеріалів по операції, за якою сформовано спірні суми ПДВ, не підписаний та не скріплений печаткою, відсутні і належним чином засвідчені фотокопії, по суті надано бланки (проекти) певних матеріалів, які внаслідок відсутності обов'язкових реквізитів не мають статусу первинних документів та не мають юридичного значення для цілей бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене у сукупності, суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, яке є законним та обґрунтованим, вірним по суті, а відтак підстав для задоволення позову не має. Надані позивачем матеріали та наведені ним у позові доводи не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін