Ухвала

від 21.07.2015 по справі 826/4090/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4090/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

21 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТ.КОМ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТ.КОМ» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Айві Світ», про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «НЕТ.КОМ» (далі - Позивач, ТОВ «НЕТ.КОМ») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач, ДПІ у Дніпровському районі) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2014 року №0001941501.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2015 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю «Айпі Світ» (далі - Третя особа, ТОВ «Айпі Світ»).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.06.2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки чинне законодавства не передбачає обов'язкової згоди платника податку та його присутності під час проведення камеральної перевірки, а приписи п. 201.10 ст. 201 ПК України імперативно забороняють включати до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі незареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на те, що суд першої інстанції виніс оскаржуване рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що судом першої інстанції не були належним чином досліджені всі наявні у матеріалах справи докази, оскільки матеріалами справи підтверджується реальність виконання господарських зобов'язань між контрагентами, а невиконання Третьою особою свого обов'язку як платника податку не може бути підставою для притягнення Позивача до відповідальності.

У судовому засіданні представник Позивача доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити у повному обсязі.

Представник Третьої особи погодився з доводами Апелянта та просив апеляційну скаргу задовольнити повністю.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта та третьої особи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Вирішуючи вказану справу, суд першої інстанції встановив, що 03.10.2014 року Позивачем засобами електронного зв'язку було подано податкову декларацію з ПДВ №9056700312 за вересень 2014 року. При цьому зі змісту електронного повідомлення про результати електронної обробки (звірки) податкової інформації з податку на додану вартість вбачається, що Позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за вересень 2014 року включено 89 474,00 грн. на підставі податкової накладної від 30.09.2014 року №105, виписаної ТОВ «Айпі Світ», яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому у вказаному повідомленні зазначено, що Позивач має право протягом 10 днів після отримання письмового повідомлення уточнити податкові зобов'язання (збільшити суму податку до сплати та/або зменшити суму бюджетного відшкодування чи від'ємного значення суми податку на додану вартість) без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом ІІ Податкового кодексу України.

У подальшому у листопаді 2014 року працівниками ДПІ у Дніпровському районі на підставі ст. 76 ПК України проведено камеральну (електронну) перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «НЕТ.КОМ» за вересень 2014 року. У ході перевірки податковим органом було виявлено включення Позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ 89 474,00 грн. на підставі незареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 30.09.2014 року №105, виписаної ТОВ «Айпі Світ», у зв'язку з чим Позивачу збільшено суму, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником до бюджету (р. 25), на 89 747,00 грн. та відповідно зменшено суму р. 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду)» на 89 474,00 грн. Результати перевірки зафіксовані в акті від 19.11.2014 року №7753-15/01/38133448, копія якого направлялася Позивачу 21.11.2014 року на адресу: м. Київ, вул. Маріни Раскової, 21, однак повернулася до ДПІ у Дніпровському районі 31.12.2014 року у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 16.01.2015 року винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0001941501, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 111 843,00 грн., у тому числі за основним платежем - 89 474,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 22 369,00 грн. Зазначений акт індивідуальної дії отриманий Позивачем 04.02.2015 року.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 14, 20, 75, 76, 198, 201 ПК України, а також затвердженого постановою КМ України від 29.12.2010 року №1246 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, прийшов до висновку, що Відповідачем було дотримано порядку та процедури проведення камеральної перевірки, а невключення податкової накладеної до реєстру не дає права покупцю на формування податкового кредиту з ПДВ.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України в редакції, яка була чинна на момент проведення камеральної перевірки, камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про відсутність вимоги щодо обов'язковості надання згоди платником податків на перевірку, а також його присутності під час її проведення. При цьому, положення Податкового кодексу України не передбачають обов'язку органів ДФС направляти повідомлення платнику податку про проведення камеральної перевірки.

Пунктом 86.2 ст. 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, акт перевірки на адресу Позивача направлявся, однак його отримання ТОВ «НЕТ.КОМ» забезпечено не було, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія конверту з відміткою про підставу повернення: «за закінченням встановленого строку зберігання».

Відтак посилання Апелянта на порушення Відповідачем порядку проведення камеральної перевірки колегією суддів оцінюється критично.

Щодо висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Зважаючи на те, що податкова накладна №105 була складена ТОВ «Айпі Світ» 30.09.2014 року, а платіжне доручення про грошових коштів за послуги з підтримки ліцензій датується 02.10.2014 року, судова колегія приходить до висновку, що підставою для формування податкового кредиту було визначено отримання ТОВ «НЕТ.КОМ» вказаної податкової накладної.

При цьому згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Пунктом 201.4 ПК України передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

При цьому у відповідності до вимог п. 201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Системний аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Належним способом захисту порушеного права покупця на формування податкового кредиту за господарською операцією є подання заяви із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. При цьому таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

За таких обставин, враховуючи встановлений факт відсутності реєстрації податкової накладної від 30.09.2014 року №105, виписаної ТОВ «Айпі Світ» Позивачу, в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також неподання ТОВ «НЕТ.КОМ» передбаченої п. 201.10 ст. 201 ПК України заяви за скаргою на ТОВ «Айпі Світ», колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення.

Посилання Апелянта на неврахування судом першої інстанції факту товарності господарських операцій між ТОВ «НЕТ.КОМ» та ТОВ «Айпі Світ» колегія суддів вважає безпідставними, оскільки при вирішенні питання про правомірність включення Позивачем до податкового кредиту сум ПДВ згідно податкової накладної від 30.09.2014 року №105 судом надавалася оцінка виключно наявності або відсутності правових підстав на формування податкового кредиту на підставі податкової накладної, не зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТ.КОМ» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТ.КОМ» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Айві Світ», про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Шурко О.І.

Кузьменко В. В.