Рішення

від 09.06.2015 по справі 911/992/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2015 р. справа № 911/992/13

Господарський суд Київської області у складі колегії: головуючого судді - Яреми В.А., суддів - Горбасенка П.В., Лилака Т.Д., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітсуа», м. Київ

до Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», м. Київ

за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. Вишгородської міської ради, Київська обл., м. Вишгород

2. Управління Держземагенства у Вишгородському районі Київської області, Київська обл., м. Вишгород

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерства інфраструктури України, м. Київ

за участю прокуратури Київської області, м. Київ

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

за участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: Зайончковська В.В. (довіреність №130 від 25.12.2013)

від третьої особи 1: не прибув

від третьої особи 2: не прибув

від третьої особи 3: не прибув

від прокуратури: Біньковська А.В. (посвідчення №009568 від 15.10.2012)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.03.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Мітсуа» (далі-ТОВ «Мітсуа»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (далі-ПАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ»/відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Вишгородської міської ради (далі-третя особа 1) та Відділу Держземагенства у Вишгородському районі Київської області (далі-третя особа 2) про усунення перешкод у користуванні позивачем земельною ділянкою площею 1,5 га, розташованою у м. Вишгороді Київської обл. по вул. Набережній, кадастровий номер 3221810100:01:251:0152, шляхом зобов'язання відповідача демонтувати (знести) та видалити за межі земельної ділянки наступні об'єкти:

- локомотивне депо літ. «Б»;

- адміністративно-побутові приміщення літ. «Д»;

- майстерня по ремонту автотракторної техніки літ. «Е»;

- павільйон П-40 літ. «Г»;

- склад-зарядна;

- блок-пост літ. «А»;

- прожекторна вишка;

- паркан з профнастилу;

- будівля служби колії літ «В»;

- естакада розвантажувальна, довжиною 45 м;

- естакада розвантажувальна, довжиною 50 м;

- естакада розвантажувальна, довжиною 150 м;

- залізничні колії №№15, 23, 19, 2, 3, 6, 8, 12-14, 16-18, 24-25, 4, 9-11;

- стрілочні переводи №№903, 927, 911, 921, 913, 937, 923, 925, 939, 917, 905 (колія №20), 904 (колія №8), 907, 906.

Відповідач позов не визнав та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.03.2013 (суддя Кошик А.Ю.) порушено провадження у справі №911/992/13 та призначено справу до розгляду.

Рішенням господарського суду Київської області від 15.04.2013, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду України від 23.12.2013, позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2014 рішення господарського суду Київської області від 15.04.2013 у справі №911/992/13 та постанову Київського апеляційного суду України від 23.12.2013 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.

19.03.2014 згідно реєстру автоматизованого розподілу, справу №911/992/13 передано до провадження судді господарського суду Київської області Яреми В.А.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.03.2014 справу №911/992/13 прийнято до свого провадження суддею Яремою В.А. та призначено справу до розгляду на 01.04.2014.

Ухвалами господарського суду Київської області від 01.04.2014, 15.04.2014, 29.04.2014, 13.05.2014 та 20.05.2014 розгляд даної справи відкладався на 15.04.2014, 29.04.2014, 13.05.2014, 20.05.2014 та 27.05.2014 відповідно.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.04.2014 замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відділ Держземагентства у Вишгородському районі Київської області його правонаступником Управлінням Держземагентства у Вишгородському районі Київської області.

Крім того, ухвалою господарського суду Київської області від 20.05.2014 Міністерство інфраструктури України залучено до участі у даній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалами господарського суду Київської області від 27.05.2014 призначено судову земельно-технічну експертизу у даній справі, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, а також зупинено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.06.2014 провадження у даній справі поновлено з метою розгляду клопотання судового експерта КНДІСЕ Бікус Ю.Ф. про надання матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи, та призначено справу до розгляду на 01.07.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.07.2014 погоджено проведення призначеної у даній справі судової експертизи у третьому кварталі 2014 року, а також зупинено провадження у справі на час проведення експертних досліджень.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.10.2014 провадження у даній справі поновлено та призначено колегіальний розгляд справи в порядку ст. 4 6 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.10.2014 на підставі розпорядження голови господарського суду Київської області №233-АР від 27.10.2014, дану справу прийнято до свого провадження колегією суддів господарського суду Київської області у складі: головуючого судді - Яреми В.А., суддів - Горбасенка П.В. та Лилака Т.Д., а також призначено справу до розгляду на 11.11.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.11.2014 розгляд даної справи відкладено на 25.11.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.11.2014 провадження у даній справі зупинено до вирішення господарським судом Київської області справи №911/3427/13 за позовом прокурора з нагляду за додержанням законності в транспортній сфері в Київській області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, ПАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» до Вишгородської міської ради та ТОВ «МІТСУА» про скасування рішення та визнання договору недійсним.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.05.2015 провадження у справі поновлено та призначено її до розгляду на 09.06.2015.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

27.06.2012 Вишгородською міською радою було прийнято рішення №12/27 «Про припинення права користування земельною ділянкою та передачу земельної ділянки в оренду», яким вирішено:

- припинити КП «Координаційний центр з будівництва та земельних питань Вишгородської міської ради» право користування земельною ділянкою площею 1,5 га по вул. Набережна в м. Вишгороді, якою підприємство користується відповідно до укладеного з Вишгородською міською радою договору оренди земельної ділянки №386 від 12.03.2012 за згодою сторін.

- передати ТОВ «Мітсуа» в оренду на 5 років земельну ділянку площею 1,5 га для використання в комерційних цілях (будівництво об'єктів комерційного використання, об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, офісних приміщень, готелів, торгово-розважального центру, гостьової автостоянки, комплексу побутового обслуговування населення та об'єктів торгівлі) по вул. Набережна в м. Вишгороді.

- встановити ТОВ «Мітсуа» орендну ставку в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі відповідно до рішення Вишгородської міської ради від 27.06.2012 №11/8 «Про оренду плату за землю у м. Вишгороді».

Встановити ТОВ «Мітсуа» на термін будівництва 3 роки пільгову орендну ставку в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі відповідно до рішення Вишгородської міської ради від 27.06.2012 №11/8 «Про оренду плату за землю у м. Вишгороді».

- ТОВ «Мітсуа» в місячний термін укласти договір оренди на земельну ділянку під існуючим об'єктом нерухомого майна на території м. Вишгород по вул. Набережна, загальною площею 1,5 га відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220 «Про затвердження Типового договору оренди землі».

- контроль за виконання цього рішення покласти на постійну комісію з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища.

Рішенням Вишгородської міської ради №13/3 від 17.07.2012 «Про внесення змін до рішення Вишгородської міської ради №12/27 від 27.06.2012 «Про припинення права користування земельною ділянкою та передачу земельної ділянки в оренду», внесено зміни до пунктів 2, 3 рішення Вишгородської міської ради №12/27 від 27.06.2012 та викладено їх у наступній редакції:

- передати ТОВ «Мітсуа» в оренду на 10 років земельну ділянку площею 1,5 га для використання в комерційних цілях (будівництво об'єктів комерційного використання, об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, офісних приміщень, готелів, торгово-розважального центру, гостьової автостоянки, комплексу побутового обслуговування населення та об'єктів торгівлі) по вул. Набережна в м. Вишгороді;

- встановити ТОВ «Мітсуа» на термін будівництва 5 років пільгову орендну ставку в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі відповідно до рішення Вишгородської міської ради від 27.06.2012 №11/8 «Про оренду плату за землю у м. Вишгороді».

Після закінчення терміну будівництва - в розмірі ставок орендної плати, що будуть визначені рішенням Вишгородської міської ради на той момент, відповідно до видів економічної діяльності, що здійснюватимуться на земельній ділянці.

01.08.2012 між ТОВ «Мітсуа» (орендар) та Вишгородською міською радою (орендодавець) було укладено договір оренди земельної ділянки №340, відповідно до якого орендодавець на підставі рішення Вишгородської міської ради від 27.06.2012р. №12/27, з урахуванням змін, внесених рішенням Вишгородської міської ради від 17.07.2012р. №13/3, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку в м. Вишгороді по вул. Набережна площею - 15 000 м 2 , з цільовим призначенням - для використання в комерційних цілях (будівництво об'єктів комерційного використання, об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, офісних приміщень, готелів, торгово-розважального центру, гостьової автостоянки, комплексу побутового обслуговування населення та об'єктів торгівлі). Кадастровий номер - 3221810100012510152. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. На земельній ділянці розміщений належний орендарю об'єкт нерухомого майна - павільйон загальною площею 159,9 м 2 . Договір укладено на 10 років.

10.08.2012 договір оренди було зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Вишгородському районі Київської області за №322180004000300.

У зв'язку з тим, що на орендованій позивачем земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомого майна, які перебувають на балансі у відповідача, 20.03.2013 листом №02/03-13 позивач звернувся до відповідача з проханням демонтувати та вивезти за межі земельної ділянки розташованій на ній об'єкти нерухомого майна, а саме: локомотивне депо літ. «Б»; адміністративно-побутові приміщення літ. «Д»; майстерню по ремонту автотракторної техніки літ. «Е»; павільйон П-40 літ. «Г»; склад-зарядна; блок-пост літ. «А»; прожекторну вишку; паркан з профнастилу; будівлю служби колії літ «В»; естакаду розвантажувальна, довжиною 45м; естакаду розвантажувальну, довжиною 50 м; естакаду розвантажувальну, довжиною 150 м; залізничні колії №№15, 23, 19, 2, 3, 6, 8, 12-14, 16-18, 24-25, 4, 9-11; стрілочні переводи №№903, 927, 911, 921, 913, 937, 923, 925, 939, 917, 905 (колія №20), 904 (колія №8), 907, 906.

Посилаючись та не, що відповідач відмовився здійснювати демонтаж наведених об'єктів нерухомості у добровільному порядку, у той час, як наявність стороннього нерухомого майна на орендованій земельній ділянці перешкоджає позивачу, як орендарю, використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, а саме для будівництва об'єктів комерційного використання, позивач просить суд усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 1,5 га, розташованою у м. Вишгороді Київської обл. по вул. Набережній, кадастровий номер 3221810100:01:251:0152, шляхом зобов'язання відповідача демонтувати (знести) та видалити за межі земельної ділянки наступні об'єкти: локомотивне депо літ. «Б»; адміністративно-побутові приміщення літ. «Д»; майстерню по ремонту автотракторної техніки літ. «Е»; павільйон П-40 літ. «Г»; склад-зарядна; блок-пост літ. «А»; прожекторну вишку; паркан з профнастилу; будівлю служби колії літ «В»; естакаду розвантажувальну, довжиною 45 м; естакаду розвантажувальну, довжиною 50 м; естакаду розвантажувальну, довжиною 150 м; залізничні колії №№15, 23, 19, 2, 3, 6, 8, 12-14, 16-18, 24-25, 4, 9-11; стрілочні переводи №№903, 927, 911, 921, 913, 937, 923, 925, 939, 917, 905 (колія №20), 904 (колія №8), 907, 906 з підстав ст. 27 Закон України «Про оренду землі» та ст.ст. 95, 152 Земельного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив, що заявлена позовна вимога задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 13, ч.ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

У відповідності до ч. 2 ст. 95 та ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Громадянин має право безперешкодно звернутися до суду за захистом своїх прав і свобод.

Отже, реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 1 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

При цьому, під порушенням права розуміється позбавлення його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 18.02.2015 у справі №917/1209/14.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Так, порушення своїх прав і охоронюваних законом інтересів позивач обґрунтовує тим, що на підставі договору оренди №340 він є орендарем земельної ділянки площею 1,5 га, розташованою у м. Вишгороді Київської обл. по вул. Набережній, кадастровий номер 3221810100:01:251:0152, у той час, як перебування на ній без достатніх правових підстав належних відповідачу об'єктів нерухомості перешкоджає першому належним чином користуватись орендованою земельною ділянкою, і, як наслідок, є підставою для захисту прав позивача, як орендаря, у судовому порядку шляхом демонтажу (знесення) та видалення за межі земельної ділянки таких об'єктів нерухомості.

Водночас, судом встановлено, що рішенням господарського суду Київської області від 28.04.2015 у справі №911/3427/13 скасовано пункти 2, 3, 4 рішення Вишгородської міської ради від №12/27 від 27.06.2012 «Про припинення права користування земельною ділянкою та передачу земельної ділянки в оренду» з урахуванням змін, внесених рішенням Вишгородської міської ради №13/3 від 17.07.2012 «Про внесення змін до рішення Вишгородської міської ради №12/27 від 27.06.2012», а також визнано недійсним договір оренди земельної ділянки №340, укладений 01.08.2012 між Вишгородською міською радою та ТОВ «Мітсуа». Рішення набрало законної сили, у відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України, 16.05.2015.

У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення (ухвала, постанова) є обов'язковими до виконання на всій території України.

Приписами ст. 35 ГПК України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на набрання рішенням господарського суду Київської області від 28.04.2015 у справі №911/3427/13 законної сили, суд дійшов висновку, що факти, встановлені зазначеним рішенням, а саме факт недійсності укладеного 01.08.2012 між позивачем та Вишгородською міською радою договору оренди земельної ділянки №340 має преюдиційне значення у розумінні ст. 35 ГПК України і не потребує доказуванню.

Приписами статей 236, 216 ЦК України встановлено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Оспорюваний правочин стає недійсним внаслідок прийняття судового рішення, яке має зворотну силу у часі.

Відповідно до п. 2.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину.

За таких обставин, покладений в основу обґрунтування позовної вимоги договір оренди є недійсним з моменту його вчинення, і, як наслідок, не породжує для сторін жодних прав та обов'язків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, в тому числі не наділяє позивача, як орендаря, передбаченими ст.ст. 95, 152 ЗК України правом користування орендованою земельною ділянкою та правом вимоги усунення перешкод у користуванні нею.

З огляду наведеного, а також враховуючи встановлені ст. 216 ЦК України наслідки недійсності правочину, суд дійшов висновку, як про відсутність підстав для набуття позивачем права користування земельною ділянкою площею 1,5 га, розташованою у м. Вишгороді Київської обл. по вул. Набережній, кадастровий номер 3221810100:01:251:0152 за договором оренди №340, так і відсутність в останнього суб'єктивного інтересу щодо такої земельної ділянки, у той час, як відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 25.02.2015 у справі №916/2608/14.

Таким чином, беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи фактичні та правові підстави покладені в основу заявленої позивачем вимоги, а також визнання рішенням господарського суду Київської області від 28.04.2015 у справі №911/3427/13 договору оренди №340 від 01.08.2012 недійсним, що спростовує посилання позивача на існування у нього, як орендаря, суб'єктивного інтересу щодо орендованого майна, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні ним земельною ділянкою площею 1,5 га, розташованою у м. Вишгороді Київської обл. по вул. Набережній, кадастровий номер 3221810100:01:251:0152, шляхом зобов'язання відповідача демонтувати (знести) та видалити за межі земельної ділянки наступні об'єкти: локомотивне депо літ. «Б»; адміністративно-побутові приміщення літ. «Д»; майстерню по ремонту автотракторної техніки літ. «Е»; павільйон П-40 літ. «Г»; склад-зарядна; блок-пост літ. «А»; прожекторну вишку; паркан з профнастилу; будівлю служби колії літ «В»; естакаду розвантажувальну, довжиною 45 м; естакаду розвантажувальну, довжиною 50 м; естакаду розвантажувальну, довжиною 150 м; залізничні колії №№15, 23, 19, 2, 3, 6, 8, 12-14, 16-18, 24-25, 4, 9-11; стрілочні переводи №№903, 927, 911, 921, 913, 937, 923, 925, 939, 917, 905 (колія №20), 904 (колія №8), 907, 906 з підстав її нормативної необґрунтованості та доказової непідтвердженості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 10.02.2015 у справі №910/13644/14.

Витрати по сплаті судового збору та проведення судової експертизи, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відмовою у задоволенні позову покладаються судом на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст.ст. 1, 22, 33, 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 216, 236 Цивільного кодексу України, ст.ст. 95, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 13, 27 Закону України «Про оренду землі», суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітсуа» (04080, м. Київ, вул. В.Хвойки, 18/14, оф. 217, ідентифікаційний код 37739476) на користь Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 37, ідентифікаційний код 04737111) 8 364 (вісім тисяч триста шістдесят чотири) грн 00 коп. сплачених за проведення судової експертизи.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 11.06.2015

Головуючий суддя В.А. Ярема

Судді П.В. Горбасенко

Т.Д. Лилак