Рішення

від 08.06.2015 по справі 912/1286/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2015 рокуСправа № 912/1286/15 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1286/15

за позовом Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (надалі - ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "ЦНТІ УНГА"), м. Кіровоград

до Приватного акціонерного товариства "Кіровоградський інститут "Міськбудпроект" (надалі - ПрАТ "Кіровоградський інститут "Міськбудпроект"), м. Кіровоград

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит", м. Київ

про стягнення 221867,61 грн

за участю представників:

від позивача - Бершадський С.М., довіреність № 21 від 05.05.2015;

від відповідача - адвокат Краснощоков Є.В., договір № 5/15 про надання правової допомоги від 16.01.2015.

Дочірнє підприємство "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково - технічних інновацій Української нафтогазової академії" (надалі - ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "ЦНТІ УНГА") звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Кіровоградський інститут "Міськбудпроект" (надалі - ПрАТ "Кіровоградський інститут "Міськбудпроект") про стягнення заборгованості в загальній сумі 221867,61 грн, в тому числі 127371,61 грн основного боргу, 59083,05 грн пені, 16727,86 грн штрафу, 496,08 грн 3 % річних, 18189,01 грн інфляційних втрат, а також 4437,36 грн судового збору.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за укладеним між сторонами за договором на виробництво та постачання теплової енергії № 212 від 07.10.2013 щодо оплати за послуги теплопостачання за січень-лютий 2015 року.

Ухвалою господарського суду від 10.04.2015 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 14:00 06.05.2015.

Ухвалою від 06.05.2015 господарський суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" (надалі - ПАТ "Банк "Фінанси та кредит") та відклав розгляд справи на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України до 26.05.2015.

26.05.2015 розгляд справи було відкладено до 08.06.2015.

У судовому засіданні 08.06.2015 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач подав до господарського суду пояснення - клопотання, в якому зазначає, що останній вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язань перед ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "ЦНТІ УНГА", оскільки на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем здійснено переказ коштів на рахунок позивача платіжними дорученнями № 77 від 05.02.2015 на суму 83639,28 грн та № 98 від 25.02.2015 на суму 43732,33 грн, однак інформація щодо виконання цих переказів, стану їх виконання або підстав невиконання станом на даний час відсутня.

У судовому засіданні 08.06.2015 представник відповідача позовні вимоги заперечив в повному обсязі та подав до господарського суду клопотання про створення колегії суддів для розгляду даної справи, враховуючи категорію і складність спірних правовідносин. Представник позивача заперечив проти зазначеного клопотання та звернув увагу суду на те, що спір у даній справі не є складним, а клопотання відповідача направлене на затягування судового процесу.

Розглядаючи подане відповідачем клопотання, господарський суд враховує положення частини 1 статті 4-6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Однак, ті обставини, на які посилається відповідач у своєму клопотанні, та досліджені судом матеріали справи не підтверджують того, що дана справа є складною, а тому суд може її розглянути одноособово.

З огляду на викладене клопотання відповідача про розгляд справи колегіально у складі трьох суддів не підлягає задоволенню господарським судом.

Представником відповідача у судовому засіданні 08.06.2015 подано також до господарського суду клопотання про зменшення розміру нарахованої до стягнення пені до 5908,30 грн.

Третя особа повідомлена належним чином про дату, час та місце судового розгляду даної справи, однак письмові пояснення щодо поданого позову не подала, правом на участь у судовому засіданні не скористалась.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "ЦНТІ УНГА" (постачальник) та ПрАТ "Кіровоградський інститут "Міськбудпроект" (споживач) 07.10.2013 уклали договір на виробництво та постачання теплової енергії № 212 (надалі - договір, а.с. 15-16), умовами якого визначено обов'язок постачальника постачати теплову енергію споживачу та обов'язок споживача використовувати теплову енергію та оплачувати її на умовах та в термін, визначені даним договором.

Відповідно до пунктів 1.2. та 1.3. договору теплова енергія постачається з метою центрального опалення, вентиляції, гарячого водопостачання, технологічних цілей об'єктів споживача. Характеристика об'єктів споживача наводиться у додатку № 1 до даного договору, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно додатку № 1 до договору надання послуг по теплопостачанню здійснюється до приміщення розташованого за адресою: м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 4, загальною площею 3579,10 кв.м. (а.с.17).

Пунктом 4.2. договору передбачено, що споживач щомісячно, не пізніше ніж 10 числа місяця наступного за розрахунковим місяцем, оплачує вартість фактично поставленої постачальником теплової енергії.

Відповідно до пункту 4.4. договору оплата здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунку за фактично спожиту теплову енергію через установу банку або касу підприємства.

Споживач оплачує за фактично спожиту теплову енергію згідно з діючими тарифами, затвердженими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування (п. 3.1. договору).

Договір діє з моменту підписання його сторонами до 18.10.2029 року (п. 8.1. договору).

З 01.12.2014 набрала чинності постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.11.2014р. № 607 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії". Зазначеною постановою з 01.12.2014 встановлені нові тарифи на теплову енергію: для потреб бюджетних установ - 1284,9 грн за 1 Гкал без ПДВ, 1541,88 грн за 1 Гкал з урахуванням ПДВ; для потреб інших споживачів - 1284,9 грн за 1 Гкал без ПДВ, 1541,88 грн за 1 Гкал з урахуванням ПДВ; для потреб релігійних організацій - 746,8 грн за 1 Гкал без ПДВ, 896,16 грн за 1 Гкал з урахуванням ПДВ.

Протягом січня - лютого 2015 року постачальником на виконання умов договору поставлено споживачеві теплову енергію на загальну суму 211010,89 грн та виставлено відповідні рахунки-фактури а саме: № 386 за січень 2015 на суму 83639,28 грн, № 386 від 24.02.2015 за лютий на суму 127371,61 грн (а.с.18).

Однак, відповідач порушив взяті на себе за договором зобов'язання, що призвело до виникнення станом на 08.04.2015 заборгованості в розмірі 127371,61 грн.

На підтвердження наявності заборгованості позивачем надано до господарського суду журнал-ордер і відомість по рахунку 3611 за 01.01.2015 - 08.04.2015, в якій зазначається, що станом на 01.03.2015 заборгованість ПрАТ "Кіровоградський інститут "Міськбудпроект" перед ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "ЦНТІ УНГА" складає 127371,61 грн (а.с. 20).

Вирішуючи даний спір, господарський суд враховує положення частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Нормами статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Порушенням зобов'язання за статтею 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушено умови укладеного договору та не здійснено оплату за поставлену теплову енергію, що призвело до виникнення заборгованості за січень - лютий 2015 року в загальній сумі 127371,61 грн.

Заперечуючи проти позову в цій частині, відповідач зазначає суду про те, що несвоєчасна оплата поставленої теплової енергії в розмірі 127371,61 грн сталась не з вини відповідача, а через несвоєчасне виконання ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" платіжних доручень: №77 від 05.02.2015 на суму 83639,28 грн (а.с.38) та №98 від 28.02.2015 на суму 43732,33 грн (а.с. 39).

Проте, станом на дату вирішення спору у даній справі відповідачем не надано господарському суду доказів на підтвердження надходження коштів за вищезазначеними платіжними дорученнями на поточний рахунок позивача.

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, за загальним правилом відповідальність за порушення зобов'язання особа несе у випадку наявності її вини у такому порушенні. Між тим, виключення з цього правила можуть встановлюватись законом.

Зокрема, відповідно до спеціальної норми, яка регулює грошові зобов'язання, а саме відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, у випадку порушення грошового зобов'язання не можуть бути взяті до уваги доводи боржника про неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів або відсутність вини, у т.ч. внаслідок непереборних обставин.

Крім того, слід зазначити, що згідно пунктів 8.1. - 8.3 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження; у разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня; банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів; банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку; банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки; за порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.

Відповідно до пунктів 32.1, 32.2. статті 32 цього Закону банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів; у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними; у разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов'язаний сплатити отримувачу пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. В цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем; платник має право на відшкодування банком, що обслуговує отримувача, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків завершення переказу, встановлених пунктом 30.2 статті 30 цього Закону; отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Отже, відповідач має право звернутися до банку, що його обслуговує, з вимогою про відшкодування збитків, які завдано цим банком, а право позивача на стягнення з банківської установи, яка обслуговує платника, шкоди не звільняє відповідача від виконання взятих на себе зобов'язань за умовами договору щодо оплати поставленої теплової енергії.

Враховуючи викладене, а також той факт, що відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження сплати заборгованості перед позивачем, наявність вказаної заборгованості не заперечив, господарський суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 127371,61 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 59083,05 грн пені та 16727,86 грн штрафу.

Господарський суд враховує положення статті 611 Цивільного кодексу України, згідно якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до положень статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною третьою статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Згідно з пунктом 7.1.1. договору за прострочення терміну оплати за фактично спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі 1,0% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення та відключається в порядку, передбаченому п. 5.1.3. договору, а за прострочення понад 30 календарних днів споживач додатково сплачує штраф у розмірі 20 відсотків від суми простроченого платежу.

Згідно з розрахунком позивача, сума пені за період з 11.02.2015 року по 07.04.2015, нарахованої позивачем у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті поставленої теплової енергії в січні 2015 на суму 83639,28 грн становить 46838,00 грн, а за період з 11.03.2015 по 07.04.2015, нарахованої позивачем у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті поставленої теплової енергії в лютому 2015 на суму 43732,33 грн становить 12245,05 грн. Тобто сума пені, що підлягає стягненню з відповідача складає 59083,05 грн (розрахунок а.с.21).

Поряд з цим господарський суд враховує положення частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що розмір неустойки (пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Крім того, згідно пункту 3 частини1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Господарський суд вважає, що обставинами, які мають істотне значення і можуть слугувати підставою для зменшення розміру пені, є вжиття відповідачем заходів для належного виконання зобов'язань за договором щодо своєчасної оплати наданих позивачем послуг теплопостачання.

Тому, оцінюючи співрозмірність сум штрафних санкцій з реальними наслідками негативного характеру, яких зазнав позивач, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, господарський суд на підставі частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України та пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне, частково задовольнити клопотання відповідача та зменшити суму нарахованої пені, яка підлягає стягненню з відповідача, до 50 %, що складає суму в розмірі 29541,52 грн.

Враховуючи вимоги чинного законодавства та умови укладеного між сторонами договору (пункт 7.1.1.), господарський суд вважає правомірним нарахування відповідачу штрафу у сумі 16727,86 грн, що становить 20 % від суми простроченого платежу, (розрахунок а.с.22), тому в цій частині позов підлягає задоволенню господарським судом.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 496,08 грн 3% річних та 18189,01 грн інфляційних втрат.

Господарський суд враховує, що статтею 625 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, відшкодувати кредиторові борг з врахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.

3% річних від простроченої суми заборгованості 83639,28 грн за період з 11.02.2015 року по 10.03.2015 складає 192,48 грн, а за період з 11.03.2015 по 08.04.2015 на суму 127371,61 грн - 303,60 грн (розрахунок а.с.23). Отже позов в частині стягнення з відповідача 496,08 грн 3% річних є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Сума інфляційних втрат, що підлягають стягненню з відповідача становить 18189,01 грн, а саме: за лютий 2015 (виходячи із суми боргу 83639,28 грн) - 4432,88 грн, за березень 2015 (виходячи із суми боргу 127371,61 грн) - 13756,13 грн.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, в сумі 192326,08 грн заборгованості, яка включає: 127371,61 грн основного боргу; 29541,52 грн пені; 16727,86 грн штрафу; 496,08 грн 3 % річних та 18189,01 грн інфляційних втрат.

В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до положень частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України господарський суд покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Кіровоградський інститут "Міськбудпроект" (25006, м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 4, ідентифікаційний код 02498116) на користь Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (25030, м. Кіровоград, вул. Кутузова, 23/16, ідентифікаційний код 33142568) - 192326,08 грн заборгованості, в тому числі 127371,61 грн основного боргу; 29541,52 грн пені; 16727,86 грн штрафу; 496,08 грн 3 % річних; 18189,01 грн інфляційних втрат, а також 4437,36 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити третій особі ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" за адресою: м. Київ, вул. Артема, 60 та відділенню № 38 ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" за адресою: 26006, м. Кіровоград, вул. Островського, 2.

Повне рішення складено 15.06.2015.

Суддя О.Б. Шевчук