cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
02 червня 2015 р. Справа № 918/1100/14
Суддя Горплюк А.М. розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного підприємства "Сам-Лев"
до відповідача 1 Приватного підприємства фірми "АЛРІ",
до відповідача 2 Служби автомобільних доріг у Тернопільській області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби в Тернопільській області
про стягнення заборгованості в сумі 357 113 грн. 63 коп.
В засіданні приймали участь:
Від позивача : Прищепа О.С. (адвокат, договір від 01.07.2014р.)
Від відповідача 1: не з'явився.
Від відповідача 2: Боровий В.М. (довіреність №15/06/103 від 03.02.2015р.)..
Від третьої особи: не з'явився.
Суть спору: Приватне підприємство "Сам-Лев" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача 1 Приватного підприємства фірми "АЛРІ", відповідача 2 Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби в Тернопільській області, про стягнення з відповідача 1 - 1 000 грн. 00 коп. боргу на підставі Договору поруки від 02.08.2012 р. №02/08-12, та з відповідача 2 - 400 758 грн. 20 коп. - заборгованості на підставі Договору №55 на виконання підрядних робіт від 30.07.2012 р., з яких 339 957 грн. 00 коп. - основний борг, 11 391 грн. 98 коп. - пеня, 39 210 грн. 02 коп. - інфляційні втрати, 10 199 грн. 28 коп. - 3% річних. Також позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача 2 понесені ПП "Сам-Лев" витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 6 090 грн. 00 коп.
Дана справа вже розглядалась господарськими судами.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 24.09.2014р. у справі №918/1100/14 позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, задоволено частково. Стягнуто з Служби автомобільних доріг у Тернопільській області на користь позивача 289 957 грн. 00 коп. - основного боргу, 9 720 грн.51коп. - пені, 33 460 грн. 04 коп. - інфляційних втрат, 8 703 грн. 24 коп.- 3% річних. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В частині позовних вимог про стягнення з Приватного підприємства фірми "АЛРІ" на користь позивача 1 000 грн. основного боргу - відмовлено. (а.с. 161-164 у т.1).
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.12.2014р. у справі №918/1100/14 рішення господарського суду Рівненської області скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення 9 720 грн. 51 коп. пені, 8 703 грн. 24 коп. 3% річних та 33 460 грн. 04 коп. інфляційних втрат, прийнято у цій частині нове рішення про відмову у позові, та змінено в частині розподілу судових витрат. В іншій частині рішення залишено без змін. (а.с. 73-76 у т.2).
Постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2015р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.12.2014р. та рішення господарського суду Рівненської обл. від 24.09.2014р. - скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, Вищий господарський суд України зазначив, що акт приймання виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за формою №КБ-3 на суму 340 957 грн. 00 коп. за вимогою Служби автомобільних доріг у Тернопільській області були розділені на два акти приймання виконаних підрядних робіт та дві довідки про вартість виконаних підрядних робіт на суму 290 957 грн. 00 коп. та 50 000 грн. 00 коп. Проте, господарські суди попередніх інстанцій не дослідили та не з'ясували чи є вищезазначені акти ідентичними в частині суми та обсягів виконаних робіт, чи виконані одні й ті ж самі підрядні роботи. Крім того, суди визнали наявність обов'язку у Служби автомобільних доріг у Тернопільській області перед Приватним підприємством "Сам - Лев" щодо оплати виконаних робіт, проте не визначили дату виникнення такого обов'язку. Тобто, спір вирішено при недостатньому дослідженні дійсних фактичних обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, та ненаданні цим обставинам відповідної правової оцінки. При цьому, Вищий господарський суд України зазначив, що при вирішенні спору у даній справі, господарським судам попередніх інстанцій слід врахувати, що відсутність дати підписання акту в будь-якому випадку не може бути підставою для звільнення від оплати виконаних та прийнятих послуг, оскільки дата підписання має значення лише для визначення строку виконання зобов'язання, а у випадку неможливості встановлення дати підписання акту, строк виконання зобов'язання щодо оплати послуг визначається за правилами ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Згідно Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи. Суддею по справі призначено суддю Горплюка А.М.
Ухвалою суду від 07.05.2015р. справу №918/1100/14 прийнято до провадження, розгляд справи призначено до слухання на 21.05.2015р.
21.05.2015р. позивач, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав заяву про уточнення та збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з Приватного підприємства фірми «АЛРІ» - 100 грн. 00 коп. боргу на підставі Договору поруки від 02.08.2012 р. №02/08-12, та з Служби автомобільних доріг у Тернопільській області 290 857 грн. 00 коп. - основного боргу, 9 720 грн. 51 коп. - пені, 45 389 грн. 28 коп. - інфляційних втрат, 11 046 грн. 84 коп. - 3% річних. Також позивач просить стягнути понесені Приватним підприємством "Сам-Лев" витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 10 231 грн. 00 коп. (а.с. 186-189).
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках передбачених ст. 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Пунктами 3.10, 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Таким чином, оскільки до закінчення судового розгляду позивачем до канцелярії суду подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, суд розглядає справу з урахуванням вказаної заяви.
21.01.2015р. відповідач, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог. Вказує, що обов'язок оплатити виконані роботи виник у Служби автомобільних доріг у Тернопільській області в жовтні 2014 року, після надання підрядником акту виконаних робіт на суму 290 957 грн. 00 коп., та довідки форми КБ-3, а тому позов в частині стягнення штрафних санкцій, 3% річних, інфляційних втрат та витрат на надання правової допомоги адвокатом не підлягає задоволенню.
Ухвалою суду від 21.05.2015р. розгляд справи відкладено на 02.06.2015р..
02.06.2015р. представник позивача, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав додаткові письмові пояснення.
В судовому засіданні 02.06.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з підстав, вказаних у позовній заяві та з урахування заяви про уточнення та збільшення позовних вимог, а представник відповідача позовні вимоги визнав в частині стягнення 290 957 грн. 00 коп. основного боргу та заперечив проти позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій, 3% річних, інфляційних втрат та витрат на надання правової допомоги адвокатом.
Представник Приватного підприємства фірми "АЛРІ" в судове засідання 02.06.2015р. не з'явився, проте через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав клопотання про розгляд справи без участі представника Приватного підприємства фірма «АЛРІ» (а.с. 200 у т.2).
Головне управління Державної казначейської служби в Тернопільській області не забезпечило явку уповноваженого представника у призначене на 02.06.2015р. судове засідання, хоча належним чином було повідомлено про місце, дату та час розгляду справи.
Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви без участі відповідача 1 та третьої особи відповідно до статті 75 ГПК України .
В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
30.07.2012р. Приватним підприємством "Сам-Лев" (Підрядник) та Службою автомобільних доріг в Тернопільській області (Замовник) укладено Договір №55 (а.с 13-16 у т. 1), згідно з п.1.1. якого замовник доручає підряднику і зобов'язується прийняти та оплатити, керуючись умовами даного договору виконання робіт з поточного дрібного ремонту (ремонт пошкоджень, руйнувань та деформації покриття проїзної частини доріг (просідання, колійність, вибоїни, тріщини, здимання тощо)) автомобільної дороги місцевого значення Шумськ-Білокриниця км 2+000-22+500 згідно з вимогами діючих нормативно-правових актів, зокрема «Технічних правил ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України», «Класифікації робіт з ремонтів автомобільних доріг загального користування», «Порядком визначення вартості будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонтів автомобільних доріг загального користування та вимогам ДБН, а підрядник зобов'язується на свій власний ризик виконати роботи, доручені йому Замовником.
Відповідно до п.3.1 договору договірна ціна робіт, що доручаються підряднику по цьому договору складає 920 500 грн. 00 коп., з врахуванням ПДВ. Разом з тим, сторонами підписано додаток до договору "Договірна ціна", згідно якого загальна вартість робіт складає 920 500 грн. 00 коп., у т.ч. вартість будівельних робіт - 856 292 грн. 00 коп. та інші витрати в сумі 64 208 грн. 00 коп.
Пунктом 9.2 договору встановлено, що замовник здійснює розрахунки за виконані роботи підрядником по мірі надходження коштів на відповідний казначейський рахунок замовника, при відсутності затримки здійснення видатків обслуговуючим банком, на підставі Актів приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3).
Згідно з п.9.3 договору роботи вважаються виконані, коли вони прийняті замовником.
Замовник може здійснювати проміжні платежі за виконані роботи після підписання акта приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в) і довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма №КБ-3), складених у відповідності з положенням чинних ДБН, ВБН, СОУ, підписаних уповноваженими представниками сторін (п.9.8 договору).
Приймання - передача закінчених робіт здійснюється на основі акта прийому - передачі відповідно до діючих норм та правил(п.10.4. договору).
Відповідно до п.12.2 договору за несвоєчасне або неналежне виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, винна сторона сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання за кожний день прострочення.
Згідно з п.15.1 договору строком дії договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов`язки відповідно до договору.
Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов`язань сторонами (п.15.2 договору).
Даний договір підписаний сторонами та містить відтиски їх печаток.
Крім того, 02.08.2012р. Приватним підприємством фірмою "АЛРІ", в особі директора Антонюка А.М., який діє на підставі статуту, надалі за текстом "Поручитель", та Приватним підприємством "Сам-Лев", в особі директора Рогаль Валентини Миколаївни, яка діє на підставі статуту, надалі за текстом "Кредитор" укладено договір поруки №02/08-12 (а.с. 12 у т. 1), згідно з п.1 якого поручитель поручається перед кредитором грошовою сумою у розмірі 1000 гривень, за виконання Службою автомобільних доріг у Тернопільській області, місцезнаходження: 46001, м.Тернопіль, вул.О. Кульчицької, 8, код ЄДРПОУ: 25887079, надалі за текстом "Боржник" зобов'язань, що виникатимуть між кредитором та боржником за договором підряду від 30.07.2012р. №55, а саме: за виконання зобов'язань по оплаті вартості та прийняттю виконаних кредитором робіт.
Згідно з п.2. договору поруки від 02.08.2012р. №02/08-12 у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Відповідно до п.6 даного договору порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення поруки (п.8 договору).
Вказаний договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками.
В матеріалах справи наявний підписаний представниками підрядника та замовника акт приймання виконаних підрядних робіт на суму 340 957 грн. 00 коп. Проте, у ньому не зазначено період, за який він складений, дату його підписання сторонами. Крім того, до вказаного акту додано довідку про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ на суму 340 957 грн. 00 коп., яка також не містить вказаних вище реквізитів.
07.06.2013р. позивач надіслав на адресу Служби автомобільних доріг у Тернопільській області вимогу №8 про сплату заборгованості у розмірі 340 957 грн. 00 коп., що підтверджується копією поштової квитанції про відправлення зазначеної вимоги останньому.
02.07.2013р. позивач повторно звернувся до Служби автомобільних доріг у Тернопільській області з вимогою №10про сплату заборгованості у розмірі 340 957 грн. 00 коп.
Листом №08-5/762 від 04.07.2013р. Служба автомобільних доріг у Тернопільській області вказала, що на виконання Постанови КМ України № 219 від 20.03.2013 року згідно якої затверджено перелік об'єктів поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного і місцевого значення та обсягів їх фінансування у 2013 році за кредитами, залученими під державні гарантії передбачено фінансування об'єкта поточного ремонту автомобільної дороги місцевого значення Шумськ-Білокриниця Службою автомобільних доріг подано головному розпоряднику бюджетних коштів - державному агенству автомобільних доріг України реєстри договорів із зазначенням обсягів виконаних робіт в розрізі відповідних об'єктів, з метою проведення розрахунків з підрядними організаціями (а.с.127 128 у т. 1).
30.12.2013р. між Приватним підприємством "Сам - Лев" та Службою автомобільних доріг в Тернопільській області було підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт за формою №КБ-3 та акт приймання виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в на суму 50 000 грн. 00 коп. Вказаними документами замовником було прийнято від підрядника роботи виконані в 2012 році та не заактовані згідно акту приймання виконаних підрядних робіт на суму 340 957 грн. 00 коп. Вказаний акт приймання виконаних підрядних робіт оплачено Службою автомобільних доріг у Тернопільській області 30.12.2015р., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача (а.с. 33 у т. 10).
Судом встановлено, що акт приймання виконаних підрядних робіт на суму 340 957 грн. 00 коп. розщеплений, в результаті чого сторонами складено акт приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2012р. №2/55 на суму 50 000 грн. 00 коп., який підписано представником Приватного підприємства "Сам - Лев" 30.08.2012р., а представником Служби автомобільних доріг у Тернопільській області - 30.12.2013р. До вказаного акту додано довідку про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ на суму 50 000 грн. 00 коп., яка також підписана сторонами. Вказаний акт приймання виконаних підрядних робіт на суму 50 000 грн. 00 коп. оплачено Службою автомобільних доріг у Тернопільській області 27.12.2015р., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача (а.с. 33 у т. 10). Таким чином, неоплаченими залишились виконані роботи на загальну суму 290 975 грн. 00 коп.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини справи і давши їм правову оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Судом встановлено, що правовідносини між позивачем та Службою автомобільних доріг у Тернопільській області виникли на підставі укладеного ними договору №55 від 30.07.2012р., який за своєю правовою природою є договором підряду.
Згідно з ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Відповідно до ст.846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
За статтею 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Підставою звернення позивача з позовом у даній справі до суду є акт приймання виконаних підрядних робіт на суму 340 957 грн. 00 коп.
Як стверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, Приватним підприємством "Сам - Лев" підрядні роботи по договору №55 від 30.07.2012р. виконувались в серпні 2012 року.
Як зазначалося вище, вказаний акт приймання виконаних підрядних робіт на суму 340 957 грн. 00 коп. розщеплено, у результаті чого, частина зазначених у ньому виконаних у 2012р. підрядних робіт на суму 50 000 грн. 00 коп. прийнята відповідачем згідно акта приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2012р. №2/55 від 30.12.2013р., який оплачений замовником. Таким чином, неоплаченими залишились виконані роботи на загальну суму 290 975 грн. 00 коп.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що згідно вказаних вище актів приймання виконаних підрядних робіт виконані одні й ті ж підрядні роботи, а вищезазначені акти є ідентичними в частині суми та обсягів виконаних робіт. Доказів у справі, які б свідчили про протилежне, Службою автомобільних доріг у Тернопільській області не надано.
З урахуванням наведених обставин, п.9.2. договору від 30.07.2012р. №55, ст.837 ЦК України господарський суд дійшов висновку, що до стягнення зі Служби автомобільних доріг у Тернопільській області на користь позивача підлягає сума боргу у межах заявленої суми - у розмірі 290 857 грн. 00 коп.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 9 720 грн. 51 коп. пені, 45 389 грн. 28 коп. - інфляційних втрат, 11 046 грн. 84 коп. - 3% річних, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що договором № 55 від 30.07.2012р. не визначено чіткої дати виникнення обов'язку щодо оплати вартості виконаних робіт, а вказано лише документи на підставі яких відбувається така оплата. Отже в спірних правовідносинах слід застосовувати норми ч. 2 ст. 530 ЦК України згідно якої боржник зобов'язаний виконати обов'язок протягом семиденного строку від дня пред'явлення вимоги.
Враховуючи те, що позивач повторно звертався до Служби автомобільних доріг у Тернопільській області з вимогою №10 від 02.07.2013р. про сплату заборгованості у розмірі 340 957 грн. 00 коп. на підставі ст.530 ЦК України, тому суд дійшов до висновку, що нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат розпочинається після закінчення семиденного строку від дня пред'явлення вимоги, тобто з 10.07.2013р.
Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Стаття 230 ГК України, встановлює, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Сторонами у договорі №55 від 30.07.2012р. передбачено, що за несвоєчасне або неналежне виконання сторонами своїх зобов`язань за договором, винна сторона сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання за кожний день прострочення (п.12.2 договору).
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано 9 720 грн. 51 коп. - пені (розрахунок а.с. 85 у т. 1), нарахованої за період з 10.07.2013р. по 10.01.2014р., 45 389 грн. 28 коп. - інфляційних втрат, нарахованих за період з серпня 2013 року по вересень 2014 року та 11 046 грн. 84 коп. - 3% річних, за період з 10.07.2013р. по 14.10.2014р. (розрахунок а.с. 85 у т. 1, заява про уточнення та збільшення позовних вимог а.с. 186-189 у т.2)
Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд прийшов до висновку, що вимоги Приватного підприємства "Сам-Лев" про стягнення з Служби автомобільних доріг у Тернопільській області 9 720 грн. 51 коп. пені, 11 046 грн. 84 коп. 3% річних та 45 389 грн. 28 коп. інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, твердження Служби автомобільних доріг у Тернопільській області щодо добровільного погашення заборгованості в сумі 354 787 грн. 61 коп. спростовується матеріалами справи, а саме накозом від 10.10.2014р. (а.с. 180 у .т.1), виданим на виконання рішення господарського суду Рівненської області від 24.09.2014р. у справі №918/1100/14, згідно якого Державною казначейською службою України в Тернопільській області проведено безспірне списання коштів з рахунків Служби автомобільних доріг у Тернопільській області на загальну суму 354 787 грн. 61 коп. (а.с. 154-156 ут.1).
Щодо вимог Приватного підприємства "Сам-Лев" до Приватного підприємства фірми "АЛРІ", то суд звертає увагу на таке.
Згідно з п.1 Договору поруки від 02.08.2012р. №02/08-12 Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Службою автомобільних доріг у Тернопільській області, надалі за текстом «Боржник» зобов'язань, що виникатимуть між Кредитором та Боржником за договором підряду від 30.07.2012 №55, а саме: за виконання зобов'язань по оплаті вартості та прийняттю виконаних Кредитором робіт.
Згідно з пунктами 6-7 порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Порука припиняється якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після заміни боржника, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Враховуючи, що Приватне підприємство "Сам-Лев" протягом шестимісячного строку з дня настання строку виконання зобов'язання не пред'явило вимоги до Приватного підприємства фірми "АЛРІ", та не пред'явило позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки, відтак порука вважається припиненою, а тому підстави для задоволення вимог про стягнення з Приватного підприємства фірми "АЛРІ" - 100 грн. 00 коп. - відсутні.
Статтями 33 та 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
З урахуванням наведеного, суд частково задоволеняє позовні вимоги Приватного підприємства "Сам-Лев" про стягнення з Служби автомобільних доріг у Тернопільській області на користь Приватного підприємства "Сам-Лев" підлягає 290 857 грн. 00 коп. заборгованості, 9 720 грн. 51 коп. пені, 11 046 грн. 84 коп. 3% річних та 45 389 грн. 28 коп. інфляційних втрат. В частині стягнення з Приватного підприємства фірми "АЛРІ" 100 грн. 00 коп. боргу в позові слід відмовити.
За результатами розгляду справи суд вирішує також питання про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката як складової судових витрат, керуючись нормами ст.ст. 44, 49 ГПК України та враховуючи конкретні обставини справи.
У заяві про уточнення та збільшення вимог позивач просить стягнути з Приватного підприємства фірми "АЛРІ" та Служби автомобільних доріг у Тернопільській області 10 231 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.
За результатами розгляду справи господарський суд вирішує також питання про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката як складової судових витрат, керуючись нормами ст.ст. 44, 49 ГПК України та враховуючи конкретні обставини справи.
На підтвердження витрат на оплату послуг адвоката Приватне підприємство "Сам-Лев" надало суду договір про надання правової допомоги від 01.07.2014р. (а.с. 87-88), укладений із адвокатом Прищепою Олегом Степановичем, рахунок від 27.08.2014р., з якого вбачається, що вартість наданих послуг становить 6 090 грн. 00 коп. (а.с. 89 у т. 1), рахунок від 03.04.2015р., з якого вбачається, що вартість наданих послуг становить 2 192 грн. 40 коп. (а.с. 190 у т. 2), квитанцію до прибуткового касового ордеру від 03.04.2015 р. на 2 192 грн. 40 коп. (а.с. 191 у т. 2), рахунок від 20.05.2015р., з якого вбачається, що вартість наданих послуг становить 1 948 грн. 80 коп. (а.с. 194 у т. 2), квитанцію до прибуткового касового ордеру від 03.04.2015 р. на 1 948 грн. 80 коп. (а.с. 195 у т. 2).
Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" (частина 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з нормами статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (стаття 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"). Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. За змістом норм частини 3 статті 48 та частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"). З наведеним узгоджується позиція, викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.2,3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Закон не містить іншого порядку визначення розміру коштів за послуги адвоката.
Як вбачається з матеріалів справи, Прищепі Олегу Степановичу 12.10.2011 р. видано свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №829.
У відповідності до ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення витрат на правову допомогу є обґрунтованою, законною та підлягає задоволенню пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 10 227 грн. 93 коп.
Відповідно до статті 49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Тернопільській області (46001, м.Тернопіль, вул.О.Кульчицької, 8, код ЄДРПОУ 25887079) на користь Приватного підприємства "Сам-Лев" (35600, Рівненська область, м.Дубно, вул.Лисенка, 21, код ЄДРПОУ 37058281) - 290 857 грн. 00 коп. - основного боргу, 9 720 грн. 51 коп. - пені, 11 046 грн. 84 коп. 3% річних, 45 389 грн. 28 коп. інфляційних втрат, 7 140 грн. 27 коп. витрат по сплаті судового збору та 10 227 грн. 93 коп. витрат на оплату послуг адвоката.
3. В позові в частині стягнення з Приватного підприємства фірми "АЛРІ" на користь Приватного підприємства "Сам-Лев" - 100 грн. 00 коп. боргу відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення підписане суддею "12" червня 2015р .
Суддя Горплюк А.М.
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 02.06.2015 |
Оприлюднено | 18.06.2015 |
Номер документу | 44875354 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні