Постанова

від 09.06.2015 по справі 926/238/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2015 р. Справа № 926/238/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Данко Л.С.

Орищин Г.В.

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Буковина" № 23 від 16.04.2015 р.

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 07.04.2015 р.

у справі № 926/238/15

за позовом прокурора Сторожинецького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Сторожинецького міжрайонного управління водного господарства України

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Буковина"

про стягнення заборгованості в сумі 93 326,30 грн.

За участю представників сторін:

від прокуратури Яворський Я.- прокурор

від позивача - не з»явився

від відповідача - не з»явився

Сторони явку представників в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи.

Враховуючи те, що має місце доказ належного повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення розгляду справи від сторін не надходило, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представників сторін.

Прокурору роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81 1 ГПК України, учасником судового процесу не заявлено.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 07.04.2015р. у справі №926/238/15 (суддя Байталюк В.Д.) позов задоволено повністю; стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Буковина" на користь Сторожинецького міжрайонного управління водного господарства заборгованість за договором в сумі 93 326,30 грн.; в дохід державного бюджету судовий збір в розмірі 1 866,53 грн.

ТОВ "Бізнес-центр "Буковина" подано апеляційну скаргу вих.№23 від 16.04.2015р., в якій просить рішення суду скасувати, в позові відмовити, посилаючись на те, що судом неповно з»ясовано обставини, що мають значення для справи, помилково визнано встановленими обставини, які мають значення для справи і які є недоведеними та не оцінювались належним чином.

Скаржник вважає, що ухвалюючи рішення щодо стягнення з відповідача заборгованості судом необгрунтовано взято до уваги надані позивачем копії актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за листопад, грудень 2012 року, березень-серпень 2013 року та копії довідок про вартість виконаних робіт (форми КБ-3), оскільки оригінали зазначених документів судом у позивача не витребовувались і не досліджувались. У відповідача відсутні документи, що підтверджують остаточну здачу робіт.

Прокуратурою Сторожинецького району подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 08.11.2012р. між ТОВ "Бізнес-центр "Буковина" та Сторожинецьким міжрайонним управлінням водного господарства укладено договір підрядних робіт № 39, згідно умов якого позивач зобов'язався за завданням відповідача виконати роботи з капітального ремонту та облаштуванню дамби на р.Совиця-Ставчанська в с.Іванківці Кіцманського району, а відповідач зобов'язався своєчасно прийняти і оплатити вказані роботи (а.с.30-31).

Пунктом 2.1 договору сторони погодили загальну суму робіт, що складає 216 663,00 грн.

Відповідно до пункту 4.1 договору відповідач зобов'язався оплачувати роботи на протязі 5-ти робочих днів після дати (моменту) підписання акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в).

В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими відбитками їхніх печаток актами приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за листопад, грудень 2012 року, березень-серпень 2013 року та відповідними довідками про вартість виконаних робіт (форми КБ-3) за вказаний період на загальну суму 186 326,30 грн. (а.с.32-55).

Однак, відповідач всупереч умовам договору не оплатив виконані роботи у повному обсязі, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду.

Згідно із п.п. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ст.193 ГК України та ст..526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525 ЦК України).

Згідно із ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності із частиною першою статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як зазначалось вище та правомірно встановлено судом першої інстанції, позивачем зобов»язання щодо виконання підрядних робіт згідно договору підрядних робіт № 39 від 08.11.2012р. виконано у повному обсязі, замовник (відповідач у справі) за виконані послуги у повному обсязі не розрахувався, чим порушив зобов'язання щодо оплати за виконані роботи. Отже, заборгованість відповідача у зв»язку із невиконанням договірних зобов»язань становить 93 326,30грн.

Позивачем надсилалась відповідачу вимога №26 від 06.02.2014р. про виконання зобов»язання (а.с.60), однак відповідачем відповіді на зазначену вимогу не надано, оплату за виконані роботи не здійснено.

В матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази здійснення відповідачем оплати зазначеного боргу, а також доказів, які б підтверджували неякісне виконання робіт згідно зазначеного договору. Враховуючи наведене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 93 326,30грн. є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що судом необгрунтовано взято до уваги надані позивачем копії актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за листопад, грудень 2012 року, березень-серпень 2013 року та копії довідок про вартість виконаних робіт (форми КБ-3), оскільки оригінали зазначених документів судом у позивача не витребовувались і не досліджувались, не береться судовою колегією до уваги, оскільки копії зазначених документів, які знаходяться в матеріалах справи є належно засвідченими та не викликають сумнівів у їх достовірності, відповідачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження неналежного виконання договірних робіт.

Відповідно до вимог ст.4 -7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доводи наведені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1.Рішення Господарського суду Чернівецької області від 07.04.2015р. у справі №926/238/15 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.Справу направити у господарський суд Чернівецької області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 12.06.2015р..

Головуючий суддя Галушко Н.А

Суддя Данко Л.С.

Суддя Орищин Г.В.