Постанова

від 02.06.2015 по справі 804/16146/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2015 рокусправа № 804/16146/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року у справі №804/16146/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Терса-Плюс" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Терса-Плюс" (далі позивач) задоволено частково, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції (далі відповідач):

- від 17.05.2013року №0000302250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 174 440,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 43 610 грн.;

- від 17.05.2013року №0000312250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - у розмірі 360 462 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 100739,07 грн.;

- від 18.10.2013року №0000422205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 174 440,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 43610 грн.;

- від 18.10.2013року №0000412205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - у розмірі 402956,28 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 100 739,06 грн..

Відповідач, вважаючи постанову суду першої інстанції такою, що винесена з порушенням норм матеріального права, просить її скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні вимог позову.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача. Вказав, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, тому підстави для його скасування відсутні.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що 03.04.2013 року фахівцями податкового органу проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "Терса-Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні податку на додану вартість, податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "Шоковіта" (код ЄДРПОУ 33421689) за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 03.04.2013 року № 103/22/5-37252943.

Податковим органом зроблені висновки про наступні порушення:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України, у зв'язку не підтвердженням факту здійснення операцій, за результатами яких сформовані суми податкового кредиту з ПДВ за грудень 2012 року по ланцюгу поставки від ТОВ "Шоковіта" (код ЄДРПОУ 33421689), чим завищено розмір податкового кредиту на суму ПДВ 174440 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за грудень 2012 року на суму 174440 грн.;

- пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток за період з 01.10.2012 по 31.12.2012 року на суму 360462 грн. .

На підставі акту перевірки відповідачем 17.05.2013року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000302250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 261660,00 грн., у тому числі за основним платежем - 174440грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 87220 грн.;

- №0000312250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 540 693,00 грн., у тому числі за основним платежем - 360 462 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 180 231 грн..

За результатами адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень, рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 29.07.2013 року №1413/10/10-25:

скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.05.2013 року № 0000302250 про збільшення ТОВ "Терса-Плюс" грошового зобов'язання по податку на додану вартість в частині штрафної санкції у сумі 43 610,00 грн., у іншій частині залишено зазначене рішення без змін, а скаргу платника податків без задоволення;

скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.05.2013 року № 0000312250 про збільшення ТОВ "Терса-Плюс" грошового зобов'язання по податку на прибуток в частині штрафної санкції у сумі 79491,93 грн., у іншій частині рішення залишено без змін, а скаргу платника податків - без задоволення;

збільшено розмір грошового зобов'язання по податку на прибуток, визначеного у податковому повідомленні-рішення від 17.05.2013 року №0000312250 на суму 42494,27грн..

На підставі прийнятого рішення за наслідками розгляду скарги від 29.07.2013 року, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 18.10.2013 року № 0000422205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 218 050,00 грн., у тому числі за основним платежем - 174 440 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 43610 грн.;

від 18.10.2013 року № 0000412205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 503 695,34 грн., у тому числі за основним платежем - 402 956,28 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 100739,06 грн..

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем 17.05.2013року та 18.10.2013року, протиправними, позивач звернувся до суду з вимогами про їх скасування.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги та скасовуючи оскаржені рішення відповідача, вказав, що у зв'язку із поверненням придбаного у контрагента ТОВ «Шоковіта» товару, на підставі коригуючих бухгалтерських документів, позивачем 12.04.2013р. було подано уточнюючий розрахунок податку на додану вартість за грудень 2012року, за яким суму податкового кредиту по операціям із ТОВ «Шоковіта» виключено. Оскільки на момент подання уточнюючого розрахунку декларації з ПДВ позивачу не було відомо про проведення перевірки, вимоги п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України останнім порушено не було.

Колегія суддів з такими висновками суду не погоджується, враховуючи наступне.

Під час перевірки податковим органом було встановлено, що ТОВ "Терса-Плюс" укладено із ТОВ "Шоковіта" договір поставки товару від 03.12.2012 року № 03/12/12. Поставка товару за цим договором здійснюється Постачальником (ТОВ "Шоковіта") на користь Покупця (ТОВ "Терса-Плюс").

До перевірки було надано податкові та видаткові накладні по взаємовідносинам із ТОВ "Шоковіта" на загальну суму 1 046 639,40 грн., у т.ч. ПДВ - 174 439 грн.

Суми податку на додану вартість позивачем включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних та відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за грудень 2012 року.

До перевірки надавалися також акти прийому продукції, згідно яких прийнято кабельну продукцію від контрагента відповідно до номенклатури та кількості.

Згідно довідки ТОВ "Терса-Плюс" від 05.03.2013 року №43 поставка товару здійснювалась транспортом постачальника, вартість доставки товару ввійшла у вартість товару.

Оскільки до перевірки не було надано жодного документу, який би підтвердив передачу товару від продавця покупцю, зокрема, довіреності на отримання товару, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості товару, технічні паспорти, картки складського обліку, податковим органом поставлено під сумнів реальність здійснення такої операції, та, як наслідок правомірність формування податкового кредиту та витрат за перевіряємий період.

Відповідно до пп. 14.1.56 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно до 14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно ст.134 ПК України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст. 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст. 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Позивач наполягав на тому, що у зв'язку із поверненням придбаного у контрагента ТОВ «Шоковіта» товару, ним було подано уточнюючий розрахунок податку на додану вартість за грудень 2012року, за яким суму податкового кредиту по операціям із ТОВ «Шоковіта» виключено.

Проте, позивач веде мову лише про коригування сум податку на додану вартість, а уточнюючий розрахунок подавався лише до декларації з податку на додану вартість. Доказів здійснення коригувань (уточнень) витрат оподаткованого прибутку по господарським операціям з контрагентом «Шоковіта» суду надано не було.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат оподаткованого прибутку навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано до перевірки виписок банку, платіжних документів, бухгалтерських регістрів по рах.311, 631 тощо, з яких можливо було б встановити факт оплати за придбаний товар. Проте, надавався акт списання від 31.12.2012 року придбаного товару на рахунок 23 - "виробництво", як прямі матеріальні затрати на гірничопрохідні роботи (виробничі витрати) на шахті Алмазній. Зазначене суперечить посиланням позивача щодо здійсненого повернення товару, придбаного у ТОВ «Шоковіта».

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що позивачем подавався уточнюючий розрахунок податку на додану вартість за грудень 2012року - 12 квітня 2013року (а.с. 144-146), а перевірка була проведена податковим органом 3 квітня 2013року (а.с. 148-156).

Відповідно до 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Відповідачем проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні податку на додану вартість, податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "Шоковіта" за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року.

Тобто, у даному випадку позивачем в порушення вимог п. 50.2 ст. 50 ПК України подавався уточнений розрахунок до декларації з ПДВ за період, що перевірявся.

Той факт, що наказ про проведення перевірки отримано позивачем лише 24.04.2013 року належними доказами не підтверджено, оскільки з книги обліку вхідної кореспонденції вбачається зареєстрованим цією датою надходження лише акту про проведену перевірку.

Оскільки порушення позивачем приписів податкового законодавства за вказаний вище період знайшло своє підтвердження, підстави для задоволення позовних вимог та скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції у даній справі необхідно скасувати з прийняттям нового рішення - про відмову у задоволенні позову.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.ст.202,205,207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити .

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року у справі № 804/16146/13-а - скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Терса-Плюс" - відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 12.06.2015р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак