Ухвала

від 08.06.2015 по справі 813/7150/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2015 р. Справа № 876/11660/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2014 року у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Монастирський» до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ЖБК «Монастирський» звернулося до суду з адміністративним позовом до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 03.06.2014 року №0000651510, від 03.06.2014 року №0000661510, від 03.06.2014 року №0000671510, від 05.09.2014 року №0002331501.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2014 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Сокальська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області подала апеляційну скаргу. В якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ЖБК «Монастирський» 26.12.2007 року зареєстрований як юридична особа, код ЄДРПОУ - 34987300, місцезнаходження: 80040, Львівська область, Сокальський район, смт. Жвирка, вул. Лесі Українки, 32, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.04.2014 року №18465242. Відповідача взято на податковий облік з 27.12.2007 року за №4683, перебуває на обліку в Сокальській ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області.

На підставі направлень на перевірку від 24.04.2014 року №№145- 150 та наказу Сокальської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області від 22.04.2014 року №169 проведено позапланову виїзну документальну перевірку ЖБК «Монастирський» (код ЄДРПОУ - 34987300) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2014р. по 24.04.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2014р. по 24.04.2014р. За результатами перевірки складено акт перевірки від 14.05.2014р. №261/2200/34987300 (далі - Акт перевірки від 14.05.2014р.).

Перевіркою встановлено порушення позивачем: 1) п.п.14.1.36, п.п.14.1.121 п.14.1 ст.14, п.157.11, п.157.14, абз.2, 4 п.157.15 ст.157, п.п.135.4.1 п.135.4, п.п.135.5.11 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 5904565,05грн.; 2) п.46.1 ст.46, п.п.47.1.1 п.47.1 ст.47, п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.120.1 ст.120 ПК України, яке полягає у неподанні позивачем декларації з податку на прибуток за період, що перевірявся; 3) п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.189.4 ст.189, п.п.197.1.14 п.197.1 ст.197, п.п. «е» п.201.1 ст.201 ПК України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 8808275грн.; 4) п.п.14.1.36, п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.189.4 ст.189, п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит на суму 4978565грн.; 5) п.187.1 ст.187, п.200.1 ст.200 ПК України, у зв'язку з чим платником не сплачено до бюджету податкове зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2014 року у сумі 50000грн.

Позивач направив відповідачу заперечення на Акт перевірки від 26.05.2014р. №41.

Як вбачається з відповіді Сокальської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області від 02.06.2014р. №1920/10/2200 у задоволені заперечення платнику податків відмовлено.

У листі Сокальської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області від 03.06.2014р. №1925/10/2200 зазначено, що висновки Акта перевірки щодо встановлення «порушення п.п.14.1.36, п.п.14.1.121 п.14.1 ст.14, п.157.11, п.157.14, абз.2, 4 п.157.15 ст.157, п.п.135.4.1 п.135.4, п.п.135.5.11 п.135.5 ст.135 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 5904565,05грн.»слід вважати «порушенням п.п.14.1.36, п.п.14.1.121 п.14.1 ст.14, п.157.11, п.157.14, абз.2, 4 п.157.15 ст.157, п.п.135.4.1 п.135.4, п.п.135.5.11 п.135.5 ст.135 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 5904565,05грн.».

На підставі вказаного Акта перевірки від 14.05.2014р. відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення: - від 03.06.2014р. №0000651510, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість України на суму 62500грн., в т.ч. 50000грн. за основним платежем та 12500грн. за штрафними санкціями; - від 03.06.2014р. №0000651510, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість позивача на суму 7510грн.; - від 03.06.2014р. №0000671510, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на прибуток на суму 6634713грн.;

Позивач направив до ГУ Міндоходів у Львівській області скаргу від 20.06.2014р. №57 в порядку п.56.2, п.56.23 ст.56 ПК України, в якій просив визнати протиправними та скасувати вказані податкові повідомлення-рішення.

На підставі направлень від 23.07.2014р. №№272, 273 відповідно до п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ЖБК «Монастирський» (код ЄДРПОУ - 34987300) з питань, що стали предметом оскарження акта перевірки ЖБК «Монастирський» від 14.05.2014р. №261/2200/34987300 за період з 01.04.2011р. по 24.04.2014р. (скарга №57 від 26.06.2014р.). За результатами перевірки складено акт перевірки від 01.08.2014р. №407/2200/34987300 (далі - Акт перевірки від 01.08.2014р.).

Перевіркою встановлено порушення позивачем: 1) п.п.14.1.36, п.п.14.1.121 п.14.1 ст.14, п.157.11, п.157.14, абз.2, 4 п.157.15 ст.157, п.п.135.4.1 п.135.4, п.п.135.5.11 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 5904565,05грн.; 2) п.46.1 ст.46, п.п.47.1.1 п.47.1 ст.47, п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.120.1 ст.120 ПК України, яке полягає у неподанні позивачем декларації з податку на прибуток за період, що перевірявся; 3) п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.189.4 ст.189, п.п.197.1.14 п.197.1 ст.197, п.п. «е» п.201.1 ст.201 ПК України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 8808275грн.; 4) п.п.14.1.36, п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.189.4 ст.189, п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит на суму 4978565грн.; 5) п.187.1 ст.187, п.200.1 ст.200 ПК України, у зв'язку з чим платником не сплачено до бюджету податкове зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2014 року у сумі 50000грн.

Як вбачається з рішення від 19.08.2014р. №19963/10/13-01-10-08-05/1274 за результатами скарги позивача від 20.06.2014р. №57 ГУ Міндоходів у Львівській області залишило без змін податкові повідомлення-рішення від Сокальської ОДПІ ГУ МІндоходів у Львівській області від 03.06.2014р. №0000651510, №0000661510, №0000661510, а скаргу позивача без задоволення. Крім того, ГУ Міндоходів у Львівській області зменшило від'ємне значення суми податку на додану вартість на суму 1049584грн.

На підставі Акта перевірки від 14.05.2014р. та рішення про результати розгляд скарги від 19.08.2014р. №19963/10/13-01-10-08-05/1274 винесено податкове повідомлення-рішення від 05.09.2014р. №0002331510, яким зменшено розмір від'ємного значення позивача з податку на додану вартість на суму 1049584грн.

Позивач направив до Міндоходів України області скаргу від 05.09.2014р. №69 в порядку п.56.6 ст.56 ПК України, в якій просив визнати протиправними та скасувати вказані податкові повідомлення-рішення.

Як вбачається з рішення від 23.09.2014р. №3855/6/99-99-10-01-15 за результатами скарги позивача від 05.09.2014р. №69 Міндоходів України залишило без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення а скаргу позивача - без задоволення.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями відповідача 03.06.2014р. №0000651510, від 03.06.2014р. №0000661510, від 03.06.2014р. №0000671510, від 05.09.2014р. №0002331501 позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про кооперацію» кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Відповідно до роз'яснення Міністерства юстиції України від 12.05.2008 року №32-32-263 кооперативи, як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань, можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо).

Згідно з ст.19 вказаного Закону для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси.

Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних; інші надходження, не заборонені законодавством.

Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.

Суд зазначає, що законодавство про кооперацію не передбачає формування статутного фонду, оскільки кооператив не є господарським товариством.

Кооперативи мають право провадити будь-яку господарську діяльність, передбачену статутом і не заборонену законом.

Для кооперативів - згідно зі статтею 9 Закону України «Про кооперацію» державна реєстрація кооперативу проводиться в порядку, передбаченому законом.

Суд встановив, що ЖБК «Монастирський» зареєстрований як неприбуткова організація, що підтверджується копією рішення №14/15-1 від 08.01.2008р. про внесення організації (установи) до реєстру неприбуткових організацій (установ).

Підпунктом 14.1.121, п.14.1 ст.14 ПК України визначено поняття неприбуткових підприємств, установ та організацій - це підприємства, установи організації, основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства і іншої діяльності передбаченої законом.

Згідно зі ст.11 Закону України «Про кооперацію» вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Вказані нормативні положення узгоджуються з нормами розділів 4 та 5 Статуту позивача, зареєстрованого державним реєстратором Сокальської райдержадміністрації від 13.01.2010 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду 14.11.2013 р. у справі №813/5433/13а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 р. справі № 876/14986/1, відмовлено у позові Сокальської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання недійсними установчих документів, припинення державної реєстрації ЖБК «Монастирський». Яким встановлено, що реєстрація та створення ЖБК «Монастирський» відповідають вимогам закону, то вказаний факт не підлягає доказуванню в межах цієї справи.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Сокме» суд бере до уваги таке.

ЖБК «Монастирський» та ТзОВ «Сокме» пов'язані з організацією будівництва житлового кварталу забудови в м. Червонограді та регулюються Угодою про виконання доручення від 14.01.2008 року, Договором доручення від 20.02.2009 року із змінами і доповненнями від 30.03.2009 року.

Між ЖБК «Монастирський» (повірений) та ТзОВ «Сокме» (довіритель) укладено угоду про виконання доручення від 14.01.2008р. (далі - Угода), відповідно до умов якої повірений зобов'язується за винагороду від імені та за рахунок довірителя виконати дій, пов'язані з придбанням будівельно-монтажних матеріалів та інших товарно-матеріальних цінностей, а також надання і споживання, у зв'язку з цим дорученням, послуг для проведення будівництва житлового кварталу «Монастриський» з малоповерховою щільною забудовою котеджного типу одно-двох квартирних житлових будинків з вбудованими гаражами, організацією та проведенням будівництва дитячого дошкільного закладу, дитячого майданчика, торгівельно-побутового, готельного та спортивного комплексів, офісного та молодіжно-розважального центрів, а також організацію та будівництво інженерно-комунікаційних мереж і введення їх в експлуатацію для забезпечення потреб життєдіяльності житлового мікрорайону «Монастрирський».

Відповідно до договору доручення від 20.02.2009 року із змінами і доповненнями від 30.03.2009 року (далі - Договір) ЖБК «Монастриський» (повірений) зобов'язується за винагороду від імені і за рахунок ТзОВ «Сокме» (довіритель) виконати юридичні дії, пов'язані з організацією та проведенням будівництва житлового кварталу «Монастирський»

З моменту укладення Договору виконання зобов'язань за Угодою припинено, про що свідчать первинні документи, в яких зазначено проведення операцій за Договором доручення від 20.02.2009 р.

У зв'язку з тим, що договір доручення є різновидом договорів про надання послуг, то на нього поширюються норми гл.63 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Згідно з ч. 2 ст. 901 ЦК України положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг.

Головною ознакою, яка відрізняє договір доручення від договорів, що регулюють відносини представництва, є те, що повірений діє від імені довірителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Частиною 2 статті 628 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір , в якому містяться елементи інших договорів (змішаний договір).

З огляду на наведене, у п. 1.4. Договору між позивачем та ТзОВ «Сокме» внесено зміни, яким передбачено право повіреного використовувати власні кошти, кошти житлово-будівельного кооперативу «Монастирський» для виконання зобов'язань за договором доручення з наступним відшкодування усіх понесених витрат.

Право повіреного використовувати кошти та матеріали ЖБК «Монастирський» виникли на підставі рішення вищого органу кооперативу - загальних зборів, що підтверджується протоколами позивача від 14.01.2008р., від 20.02.2009р., від 30.03.2009р.

Відповідно до ч.3 ст.237 ЦК України договір доручення є однією із підстав виникнення відносин представництва, сутність яких полягає в тому, що одна особа представляє у правовідношенні інтереси іншої, набуваючи для неї права та обов'язки, розширюючи межі її юридичних дій.

Згідно з ч.1 ст.237, ч.1 ст.1000 ЦК України договір доручення опосередковує відносини так званого прямого представництва, коли повірений діє безпосередньо від імені довірителя.

Предметом перевірки податкових органів було дотримання вимог податкового та валютного законодавства платником податків ЖБК «Монастирський».

Податкові зобов'язання платника податків виникли із зобов'язань, обумовлених виконанням зобов'язань Повіреного перед Довірителем за договором доручення.

Суд бере до уваги, що ЖБК «Монастирський» не провів будівництво 34 одиниць спарених будинків, як зазначає відповідач, а здійснив юридичні дії по організації та проведенню будівництва об'єктів забудови, тобто вчинив дії повіреного в інтересах замовника - довірителя.

Статутом ЖБК «Монастирський» передбачено, що метою діяльності Кооперативу не є одержання прибутку.

Вчинення юридичних дій по виконанню представницьких функцій за договором доручення як вид господарської діяльності КВЕД 2010 не передбачений.

Тому визначення такого виду діяльності у статуті юридичної особи суперечить чинному законодавству.

Постатейний аналіз договору доручення (угоди) контролюючим органом, дослідження фактів дотримання чи порушення договірних умов є предметом дослідження та оцінки згідно з нормами цивільного та господарського законодавства і вирішуються судом за позовом сторони договору, інтереси та права якої порушено. Тому, відповідач безпідставно досліджував факти дотримання чи порушення договірних умов позивачем та його контрагентом.

Суд бере до уваги те, що питання використання майна (коштів) кооперативу у здійсненні діяльності, пов'язаної з виконанням зобов'язань за договором доручення (угоди) щодо використання власних коштів Повіреним вирішено згідно з рішенням вищого органу кооперативу, загальних зборів.

Відповідно до п.10.2.12 Статуту позивача (далі - Статут) до компетенції загальних зборів віднесено прийняття рішення про володіння, користування та розпорядження майном.

Діючи відповідно до статутних вимог та вимог закону, Повірений вчиняв дії по виконанню зобов'язань за договором доручення щодо володіння, користування та розпорядженням майном, закріпивши це у п. 1.4. пп. 4.3.2 Змін та уточнень від 30.03.2009 р. до Договору доручення від 20.02.2009 р.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про кооперацію» - кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.

Укладений договір доручення, який є різновидом договорів про надання послуг, відповідає вимогам цивільного законодавства, якими регулюються посередницькі відносини сторін.

Діючи в межах ст. 19 Закону України «Про кооперацію» та пп. 10.2.12 Статуту вищий орган кооперативу визначив спосіб і механізм використання коштів кооперативу у організації будівництва житлового кварталу «Монастирський» з наступним відшкодуванням витрат за наслідками виконання зобов'язань за договором доручення.

Поза межами компетенції контролюючого податкового органу знаходиться питання відповідності дозвільних, проектних документів по будівництву житлового кварталу забудови (готель) вимогами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Замовником будівництва кварталу житлової забудови котеджного типу (готель) по вул. Б. Хмельницького, 9 (мікрорайон «Монастирський») в м. Червонограді Львівської області, є ТзОВ «Сокме».

Будівництво велось на земельній ділянці, яка знаходиться у володінні та користуванні ТзОВ «Сокме» згідно з договором оренди земельної ділянки з Червоноградською міською радою від 11.11.2008 року, відповідно до проектної документації об'єкт «Будівництво кварталу 2, 3, 4, поверхової забудови котеджного типу по вулиці Б.Хмельницького, мікрорайон «Монастирський» (1а черга) в м. Червонограді», розробленої ОП Львівським обласним проектно-виробничим Архітектурно-планувальним бюро Червоноградським відділом висновку управління містобудування та архітектури м. Червонограда, висновку державної експертизи від 21.11.2008 р. № 1096 КБ і дозволу на забудови котеджного типу по вул. Хмельницького, мікрорайон «Монастирський» в м. Червонограді.

Будівництво здійснювалось підрядна організація ТзОВ «С-Буд» (ліцензія АВ№489309), авторський нагляд здійснює інженер Львівського обласного проектно-виробничого Архітектурно-планувального бюро Червоноградський відділ ОСОБА_2, Технічний нагляд здійснює ФОП ОСОБА_3

Будівельні роботи на об'єкті виконувались на підставі виданого інспекцією ДАБК у Львівській області дозволу на виконання будівельних робіт від 18.12.2008 р. № 9/92 ж, дозвіл продовжено до 10.11.2010 р. та у відповідності до погодженої проектної документації.

Відповідно до п. 8 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038 дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності вказаним Законом, є чинними до завершення будівництва об'єкта. Дозволи на виконання підготовчих робіт, отримані до набрання чинності вказаним Законом, є чинними до завершення їх виконання або до реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт чи отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю, яка здійснює державний контроль в галузі будівництва, під час проведення перевірок від 21.05.2010 р. , 14.12.2011 р., 22.02.2012 р. жодних порушень закону, в тому числі вчинення юридичних дій по організації будівництва житлового кварталу «Монастирський» відповідно до Договору доручення (угоди), не виявила.

З огляду на наведене, суд не бере до уваги висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог цивільного і господарського законодавства, оскільки такі не стосуються питання виконання вимог податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податковий орган.

Контролюючий орган визначив всупереч правовій сутності договору доручення правовий статус коштів, використаних при виконанні договору доручення.

Суд зазначає, що кошти використані при виконанні зобов'язань Повіреного за договором доручення є власністю житлово-будівельного кооперативу «Монастирський», вони не перейшли у власність ТзОВ «Сокме».

Суд встановив, що висновок Сокальської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області про залучення коштів фізичних та юридичних осіб (пайові, цільові, членські внески) для будівництва житлового кварталу забудови для ТзОВ «Сокме» не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки кошти не передані у власність на безоплатній основі, а використані ЖБК «Монастирський» у зв'язку з виконанням зобов'язань за договором доручення.

Усі витрати кооперативу, пов'язані з виконанням договору доручення згідно з договором, за результатами його виконання, підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Таким чином, відповідач дійшов безпідставних висновків про те, позивач є фінансовою установою, оскільки ЖБК «Монастирський» не має на меті отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів, майно кооперативу, яке використане у зв'язку з виконанням зобов'язань за договором доручення не є інвестицією, що вкладається в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект, майно ЖБК «Монастирський» є його власністю.

З огляду на наведене, відповідач протиправно зафіксував факт заниження доходу ЖБК «Монастирський», а, відповідно, і податку на прибуток, не беручи до уваги те, що використовуючи кошти джерелом походження яких, є в тому числі, внески його членів, кооператив розпоряджається як одноособовий власник.

Суд не бере до уваги доводи контролюючого органу про нестатутне використанням позивачем коштів, які звільнені від оподаткування, у зв'язку з інвестиціями та наданням фінансових послуг, що спричинило отримання доходу неприбутковою організацією.

Як вбачається з Акта перевірки до доходу представники відповідача віднесли всі внески членів та асоційованих членів кооперативу, що були передані у власність кооперативу. Відповідач не врахував того, що як одноособовий власник ЖБК «Монастирський» мав право вчиняти всі дії власника щодо майна.

Наявність чи відсутність прибутку можна встановити в порядку, визначеному наказом Міндоходів України від 27.01.2014р. № 85, у п.18 якого зазначено, що податковий звіт подається неприбутковими установами та організаціями до відповідного територіального органу Міністерства доходів і зборів України за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, разом з річною фінансовою звітністю, подання якої передбачено положеннями пункту 46.2 статті 46 глави 2 розділу II ПК України.

При ліквідації неприбуткової організації подання Декларації відбувається згідно з порядком визначеним у п.п. 152.9.3 п. 152.9 ст.152 ПК України.

Порядок визначення доходу встановлено п. 157.11 ст.157 ПК України.

Визначення розміру доходів, зафіксованих контролюючим органом, які складаються із сум усіх внесків членів, асоційованих членів ЖБК «Монастирський», внесених за період з 01.04.2011 року до 24.04.2014 року, протягом 1095 днів (період, що підлягає перевірці) проведено без урахування розміру внесків, здійснених з 2008 року - ці внески не включено до складу доходу кооперативу.

Згідно з п. 3.1.3 Договору доручення від 20.02.2009 р. та відповідно до п.3 ч.1 ст.1006 ЦК України повірений негайно зобов'язаний передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Відповідно до вказаної норми відбулася передача усього одержаного у зв'язку з виконанням договору доручення.

З метою індивідуалізації об'єктів будівництва згідно з проектно-кошторисною документацією та визначення фактичних обсягів робіт, послуг, визначення вартісного показника цих робіт (послуг), використаних повіреним за договором доручення, а також кількість використаних будівельних матеріалів і їх відповідність фактичному, виготовлена Технічна довідка - інженерний документ для внутрішнього користування, яка дозволила чітко визначити затрати роботи, послуги, товари по кожному конкретно об'єкту будівництва відповідно до повного обсягу робіт, послуг, матеріалів по будівництву кварталу забудови «Монастирський» в цілому.

Факт передачі усього одержаного у зв'язку з виконанням Договору підтверджується Повідомленням №1 на виконання угоди від 14.01.2008 року про придбання матеріалів, які в подальшому використані при організації будівництва житлового кварталу забудови «Монастирський», згідно з додатком №1 - будівельні матеріали на суму 1 121 266,21 грн.

Актом приймання-передачі № 1 від 05.06.2012 р. від повіреного передано довірителю усе одержане (будівельні матеріали) загальною вартістю 1 121 266,21 грн.

Згідно з повідомленням № 2 та додатком № 2 «Перелік виконаних робіт та наданих послуг» на виконання угоди від 14.01.2008 р. становить 45 678.47 грн.

Актом приймання - передачі № 2 від 05.06.2012 р. повірений повернув довірителю усе одержане (роботи, послуги) загальною вартістю 45 678.47 грн.

Суд вважає, що відповідно до обсягу виконаних робіт, послуг, використаних матеріалів позивач правомірно відобразив у складі податкового зобов'язання у червні 2012 року податок на додану вартість в сумі 7 278 571.33 грн.

Відповідно до договору доручення від 20.02.2009 року ЖБК «Монастирський» - Повірений передав Довірителю - ТзОВ «Сокме», такі будівельні матеріали: по будівництву другої черги : 1) згідно з актом №1 від 16.12.2013 р. передано усе одержане за договором доручення відповідно до додатку №1 «Перелік придбаних матеріалів» загальною вартістю 2 900 680 50 грн. грн.; 2) згідно з актом приймання - передачі № 2 від 16.12.2013 р. відповідно до додатку № 2 «Перелік придбаних матеріалів» загальною вартістю 132 138 .00 грн.; 3) згідно з актом приймання - передачі № 3 від 16.12.2013 р. відповідно до додатку № З «Перелік виконаних робіт (послуг)» загальною вартістю 4 614 756.00 грн.

Тому, передача будівельних матеріалів згідно з актом № 1 від 16.12.2013р. на суму 3480816.60грн., в том числі, ПДВ - 580136,10 грн., згідно з актом № 2 від 16.12.2013р. про передачу будівельних матеріалів на суму 158 565,85 грн., в тому числі ПДВ 26 427,64 грн., та передача робіт/послуг згідно з актом № 3 від 16.12.2013р. на суму 5537707,20 грн., в тому числі 922051,20 грн., на загальну суму 9177089.65 грн., в т.ч ПДВ - 1529514,94 грн. не прийнята до обліку податкового зобов'язання по вказаних операціях.

Отже, вчинення юридичних дій по передачі всього отриманого за договором доручення Повіреним Довірителю відбулося правомірно.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені вказаною статтею.

Суд встановив, що позивачем дотримано вимоги щодо порядку оформлення податкових накладних, встановлені чинним законодавством.

Суд бере до уваги, що ЖБК «Монастирський» самостійно виправив помилку у веденні бухгалтерського обліку, обліковуючи усі операції згідно з договором доручення по рахунку 3772 - розрахунки з іншими дебіторами, тобто привів у відповідність бухгалтерський облік до правової сутності відносин сторін за договором доручення.

Відповідач мотивує свою позицію щодо безпідставності реалізації робіт, послуг ЖБК «Монастирський» за виконаними будівельно-монтажними роботами на ТзОВ «Сокме», тим, що перша поставка послуг із спорудження житла повинна відбутися від Генпідрядника до ЖБК «Монастирський», що суперечить вимогам п.п 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПК України.

ДПС у Львівській області надаючи роз'яснення за дорученням ДПС України від 20.01.2012 р. № 1936/15-3417-13 щодо першої поставки житла листом від 26.01.2012 року 2166/10/15-211/53 зазначила, що операції з передачі права власності (оформлення правовстановлюючих документів) до першого власника такого житла, незалежно від джерел фінансування будівництва: чи за рахунок власних коштів підприємства забудовника, чи за рахунок учасників фонду фінансування будівництва, чи за кошти держателів облігацій підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах.

Згідно з п.п. 197.1.14. п. 197.1 ст.197 ПК України звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом.

У цьому підпункті перше постачання житла (об'єкта житлового фонду) означає: а) першу передачу готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника.

Враховуючи наведене, операцією з першого постачання житла вважається операція з передачі права власності (оформлення правовстановлюючих документів) на готове новозбудоване житло (об'єкт житлового фонду) до першого власника такого житла, незалежно від джерел фінансування будівництва: чи за рахунок власних коштів підприємства забудовника, чи за рахунок учасників фонду фінансування будівництва, чи за кошти держателів облігацій.

За змістом ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 відповідного Закону України, встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського і податкового обліку.

Відповідно до п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

В бухгалтерському обліку повіреного у зв'язку з виконанням договору доручення як доходи, так і витрати (що не відшкодовуються довірителем згідно з умовами договору) визнаються ті зміни активів та зобов'язань, що призводять до змін власного капіталу повіреного.

В порушення вказаних положень ЖБК «Монастирський» в бухгалтерському обліку придбання будівельних матеріалів, робіт, послуг, пов'язаних з будівництвом, відображало бухгалтерським проведенням Дт 205 Кт 631, виконання робіт підрядником Дт 15 Кт 631, що не відповідає проведенню фінансового-господарських операцій за договором доручення.

Помилка у веденні бухгалтерського обліку не призводить до зміни правової суті операцій чи до виникнення податкових наслідків. Вона свідчить лише про порушення стандартів бухгалтерського обліку. У червні 2012 року до початку проведення документальної позапланової виїзної перевірки помилка виправлена позивачем, шляхом коригування сальдо бухгалтерських рахунків і приведено у відповідність до суті господарських операцій.

Укладений договір доручення, який є різновидом договорів про надання послуг, відповідає вимогам цивільного законодавства, якими регулюються посередницькі відносини сторін.

Відповідно до п.189.4 ст.189 ПК України базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 вказаного Кодексу.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії і консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 вказаного Кодексу.

Згідно з п.188.1.ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг ,( що передаються / отримуються в межах договорів доручення) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами)."

Отже, вчинення юридичних дій по передачі всього отриманого за договором доручення Повіреним Довірителю відбулося правомірно.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про будівництво житлових будинків (готель) ЖБК «Монастирський» за пайові, цільові та членські внески, які стали власністю ТзОВ «Сокме» у зв'язку з реєстрацією прав власності на нерухоме майно - житловий масив, оскільки такі доводи суперечать правовій природі договору доручення.

Відповідно до п.1.4 Доповнень і змін від 30.03.2009 р. до Договору доручення від 20.02.2009 р. кошти використані при виконанні зобов'язань Повіреного за договором доручення є власністю ЖБК «Монастирський» вони не перейшли у власність ТзОВ «Сокме».

Згідно з п.4.2.3. змін доповнень до Договору доручення від 20.02.2009 року понесені витрати Повіреного, у зв'язку з виконанням зобов'язань за договором доручення, підлягають відшкодуванню Довірителем по закінченню строку виконання зобов'язань сторонами договору.

Не відповідає фактичним обставинам справи твердження контролюючого органу, відображене в акті визначення замовника за договором підряду від 12.03.2009р. (уточнення від 16.03.2009р.), оскільки замовником будівництва виступає ТзОВ «Сокме», а не позивач.

Відповідно до пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами, як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товару за рішенням суду.

Також до постачання товарів відноситься згідно з пп.14.1.191, п.14.1 ст. 14 ПК України передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Згідно з п. 185.1 ст.185 ПК України - об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю;

Тобто, ПК України однозначно визначає, що постачання товарів є об'єктом оподаткування.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 вказаного Кодексу, (абз. 2 пп. 189.4 ст.189 ПК України)

Відповідно до п.187.1.ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Повірений має право податковий кредит під час здійснення закупівлі товарів. Разом з тим, податкова накладна має бути виписана саме на Повіреного, незважаючи на те, що він діє від імені довірителя.

Згідно з п. 198.2 ст.198 ПКУ - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 вказаного Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Позиція ДПА України з цього питання відображена у листі від 25.03.2011 року №8342/7/16-1517, відповідно до якого базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого утримання, є вартість постачання цих товарів, визначена виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижчої звичайних цін. Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без трава власності на такі товари/послуги, визначається за загальновстановленими правилами.

Відповідно до п 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 вказаного Кодексу, та складається з сум податків, наврахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У разі коли платник податку (далі - повірений) здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі - довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів (поставки в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг) або поставки інших видів компенсацій вартості таких товарів (робіт, послуг), а датою збільшення податкових зобов'язань є дата передання таких товарів (результатів робіт, послуг) довірителю. При цьому довіритель не збільшує податковий кредит на суму коштів (вартість цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу), перерахованих (переданих) повіреному, але має право на збільшення податкового кредиту у податковий період отримання товарів (робіт, послуг), придбаних повіреним за його дорученням.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 вказаного Кодексу.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 вказаного Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 вказаного Кодексу.

Згідно з п.4.2.3. Змін доповнень від 30.03.2009 р. до Договору доручення від 20.02.2009 року понесені витрати Повіреного, у зв'язку з виконанням зобов'язань за договором доручення підлягають відшкодуванню Довірителем по закінченню строку Договору доручення від 20.02.2009р. Так, у п.4.2.3. визначено розмір витрат повіреного в розмірі 43 671 427,96грн.

З 20.08.2013 р. по 28.08.2013 р. укладено договори купівлі - продажу 34 житлових будинків між ТзОВ «Сокме» та ЖБК «Монастирський».

Розрахунок між сторонами здійснено в порядку, встановленому ст.601 ЦК України, шляхом укладання угоди про зарахування зустрічних однорідних зобов'язань.

ЖБК «Монастирський» оформив право власності на 34 житлових будинки по вул. Блаженної Йосафати Гордашевської та Теодозія Савки в м. Червонограді.

31.08.2013 р. сторони склали акт звірки, відповідно до якого сторони провели розрахунок в повному обсязі стосовно виконання зобов'язань по договором доручення по будівництву житлового кварталу забудови.

Витрати ЖБК «Монастирський», пов'язані з виконанням Договору доручення від 20.02.2009 року із змінами і доповненнями становить 43 671 427,96 грн., вартість відчужених будинків - 44 102 454,00 грн., повний розрахунок здійснено шляхом перерахунку 431 026,04грн. платіжним дорученням від 31.08.2013 р. № 965.

Розрахунок по зобов'язанням сторін по договору доручення по будівництву 2 черги (готель) проведено наступним чином.

Згідно з рішенням загальних зборів, оформлених протоколом від 10.03.2014 р., у зв'язку із виходом з складу ЖБК «Монастирській» членів (асоційованих членів) проведено повернення паю у натуральній формі.

Особи, що вийшли із складу ЖБК «Монастирський» оформили право власності на житлові будинки, про що внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Не відповідає фактичним обставинам справи твердження відповідачу, відображене в акті щодо визначення замовника за договором підряду від 12.03.2009р. (уточнення від 16.03.2009 р.), оскільки замовником будівництва виступає ТзОВ «Сокме», а не неприбуткова організація.

Як вже встановлено судом, на виконання зобов'язань за договором доручення від 20.02.2009 р. із змінами і доповненнями від 30.03.2009 р., укладеного з ТзОВ «Сокме», ЖБК «Монастирський» (за договором - Замовник) уклав з ТзОВ «С-Буд» (за договором-Підрядник) договір № 2 від 12.03.2009 р. на виконання будівельно-монтажних робіт для будівництва кварталу 2-3-4 поверхової житлової забудови котеджного типу на вул. Б.Хмельницького, 9 (Мікрорайон «Монастирський») в м. Червоноград, Львівської області.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати загально-будівельні роботи по будівництву кварталу 2-3-4 поверхової житлової забудови котеджного типу на вул. Б.Хмельницького, 9 (Мікрорайон «Монастирський») в м. Червоноград, Львівської області згідно із затвердженою проектно-кошторисною та дозвільною документацією, здати об'єкт в експлуатацію у встановлений Договором строк.

Замовник зобов'язується згідно п. 1.2. договору від 12.03.2009 р. надати Підряднику будівельний майданчик, передати затверджену проектно-кошторисну та дозвільну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом об'єкт.

16.03.2009 р. сторони за Договором від 12.03.2009р. (позивач і ТзОВ «С-Буд») та ТзОВ «Сокме» підписали уточнення преамбули та тексту реквізитів сторін Договору від 12.03.2009 р. для будівництва кварталу 2-3-4 поверхової житлової забудови котеджного типу на вул. Б.Хмельницького, 9 (Мікрорайон «Монастирський») в м. Червоноград, Львівської області. Цим уточненням преамбулу вказаного Договору викладено в такій редакції «ТзОВ «Сокме», що іменується надалі Замовник в особі Повіреного голови ЖБК «Монастирський» Воронцова А.Л., що діє на підставі Статуту та у відповідності до Договору Доручення від 20.02.2009 р. між ТзОВ «Сокме» та ЖБК «Монастирський», .враховуючи дозвіл на виконання будівельних робіт від 18.12.2008 р. № 9/92ж, виданого ТзОВ «Сокме», з одного боку, та ТзОВ «С-Буд», що іменується надалі - Підрядник, в особі директора Гошовського В.М., що діє на підставі статуту, з другого боку, які спільно до тексту цього договору іменуються Сторони, а також окремо - Сторона, Уклали цей Договір про наступне».

Укладений договір підряду будівельно-монтажних робіт відповідає «Загальним умовам укладання та виконання договорів підряду у капітальному будівництві», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. № 668.

Оформлення актів приймання виконаних робіт (Форми КБ-2 в) та Довідок про вартість виконаних робіт (Форма КБ-3) виконано згідно з вимогами чинного законодавства.

Оформлення актів приймання виконаних робіт (Форми КБ-2 в) та Довідок про вартість виконаних робіт (Форма КБ-3) виконано згідно з вимогами Положення про підрядні контракти в будівництві України, затвердженого Науково-технічною радою Міністерства України у справах будівництва і архітектури.

Документи, які засвідчують факт використання придбаних матеріалів (кількість, вартість) та спростовують наведене у акті, направлені Сокальській ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області 08.04.2013 р. в порядку п. 44.7 ст. 44 ПК України, оскільки під час перевірки вони не витребовувались, оцінка їм не надавалась.

При аналізі первинних бухгалтерських документів, які засвідчують загальні обсяги будівельно-монтажних робіт підрядником, на думку відповідача, не враховано обсяги та факт передачі використаних матеріалів при будівництві житлового кварталу забудови «Монастирський».

Згідно з п.п. 4.10.4 п. 4.10 Положення про підрядні контракти в будівництві України матеріально - технічні ресурси, що постачає замовник, передаються підряднику по актах (рахунках) комплектно до вимог стандартів і технічних умов та в обумовлені строки.

Відповідно до п.2.10 договору на виконання будівельно-монтажних робіт від 21.04.2009р. будівельні матеріали замовника залишаються його власністю.

Згідно з актами приймання будівельних матеріалів за кількістю на будівельному майданчику «Монастирський» матеріально відповідальна особа, менеджер з постачання ЖБК «Монастирський» передав, а матеріально відповідальна особа виконроб ТзОВ «С- Буд» прийняв матеріали на будівельний майданчик будівельні матеріали для здійснення будівництва житлового кварталу «Монастирський».

Згідно з актом виконаних робіт (Типова форма КБ-2в) підрядник складав звіт про використані будівельні матеріали Замовника у будівництві об'єкту.

По даних звіту підрядника про використання будівельних матеріалів замовником у будівництві об'єкту складався акт списання, із зазначенням їх вартості.

Суд бере до уваги, що укладені угоди в межах відносин ЖБК «Монастирський» та ТзОВ «Сокме» та ТзОВ «С-Буд» у встановленому порядку не визнані судом недійсними.

Взаємовідносини ТзОВ «Сокме» через Повіреного ЖБК «Монастирський» з ТзОВ «С-Буд» відбулися у зв'язку з виконанням зобов'язань за договором Генпідряду від 12.03.2009 року (із змінами і доповненнями від 16.03.2009 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.06.2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2013 року, за адміністративним позовом ТзОВ «С-Буд» податкові повідомлення - рішення ДПІ у Сокальському районі Львівської області ДПСУ № 0000222200 від 13.03.2013 р., яким визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в загальній сумі 380880,00грн та податкове повідомлення - рішення ДПІ у Сокальському районі Львівської області ДПС України № 0000232200 від 13.03.2013р., яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 387 614,00 грн. визнано протиправним та скасовано.

За вказаним договором генпідряду ТзОВ «С-Буд» виконував зобов'язання перед замовником через договори субпідряду з контрагентами по будівництву житлового кварталу забудови «Монастирський».

Незважаючи на те, що судом доведено правомірність дій сторін при реалізації договорів генпідряду та субпідрядів і їх чинність, відповідач протиправно визначає підстави визнання укладених правочинів нікчемними з посиланням на норми Цивільного кодексу України.

Крім того, суд не бере до уваги доводи відповідача щодо протиправності формування позивачем податкового кредиту на суму 7510 грн. за січень - березень 2014 року за рахунок операцій з ПАТ «Львівобленерго», ПП «Світлячок», ТзОВ «Центр сертифікації ключів».

Правомірність формування позивачем податкового кредиту за рахунок операцій з вказаними контрагентами підтверджується копіями таких документів: договору постачання електроенергії №27881 від 30.04.2009р. з додатками, рахунків від 23.01.2014р. від 23.02.2014р., від 21.03.2014р., актів приймання-передавання товарної продукції від 23.01.2014р., від 23.02.2014р., від 23.03.2014р., податкових накладних №2002107/324 від 23.01.2014р. на суму ПДВ 1821,98грн., №3002531/324 від 31.01.2014р. на суму ПДВ 997,85грн., №2002182/324 від 23.02.2014р. на суму ПДВ 1700,64грн., №3002598/324 від 28.02.2014р. на суму ПДВ 192,23грн., №2002102/324 від 23.03.2014р. на суму ПДВ 2032,39грн., №3002649/324 від 31.03.2014р. на суму ПДВ 666,10грн., №19785 від 24.032014р. на суму ПДВ 32,67грн., №6 від 03.01.2014р. на суму ПДВ 6,90грн., №5 від 03.02.2014р. на суму ПДВ 59,25грн., картки приєднання №34987300, акта наданих послуг від 24.03.2014р., рахунку №ЧХВ 34987300 від 24.03.2014р., договору поставки №2 від 02.01.2014р., накладних №02 від 03.01.2014р., №59 від 03.02.2014р.

Суд зазначає, що контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи скаргу прийняв протиправно рішення, яким зменшив від'ємне значення суми податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду податкової декларації за березень 2014 р. (Рядок 24 Декларації) на 1049584,00 грн.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач протиправно дійшов висновку про заниження позивачем податку на прибуток на суму 5904565,05грн., заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 8808275грн., завищення податкового кредиту на суму 4978565грн. та не сплату позивачем до бюджету податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 50000грн., а тому податкові повідомлення-рішення відповідача 03.06.2014р. №0000651510, від 03.06.2014р. №0000661510, від 03.06.2014р. №0000671510, від 05.09.2014р. №0002331501 є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2014 року у справі №813/7150/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

Т.І. Шинкар