Ухвала

від 11.06.2015 по справі 2а-7097/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2015 року м. Київ К/9991/22926/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Карася О.В. (головуючого), Кошіля В.В., Олендера І.Я., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.10.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 у справі № 2а-7097/11/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Індустріальний" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2011 року Товариство звернулося до суду з позовом до Державної подактвої інспекції, у якому заявлено вимоги скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції від 26.04.2011 № 0000812307/16582, № 0000822307/16583, якими позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями з податку на прибуток та з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірах 45 667,50 грн. та 82 472,50 грн. відповідно.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено повністю, оспорювані податкові повідомлення - рішення скасовані.

Не погодившись із судовими рішеннями, держаний податковий орган до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що підставою для прийняття оспорюваних позивачем податкових повідомлень-рішень були висновки, викладені у акті від 11.04.2011 про результати невиїзної документальної перевірки Товариства з питань фінансово - господарських відносин Приватним підприємством "Інтермастер" за період з 01.04.2008 по 31.12.2008, про порушення платником податків пп. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5, п. 8.3.1, пп. 8.3.4, пп. 8.3.5 п. 8.3, пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4, ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 36 534,00 грн. та занижено ПДВ - 65 978,00 грн.

Такі висновки фахівців Державної податкової інспекції вмотивовано тим, що правочини між позивачем та його контрагентом (ПП"Інтермастер"), за наслідками якого Товариством було сформовано дані податкового обліку, є нікчемним, оскільки вказаний контрагент зареєстрований на підставну особу гр. ОСОБА_4, який згідно наданих податковій міліції пояснень заперечує причетність до господарської діяльності ПП "Інтермастер", а підприємство зареєстрував за винагороду, що підтверджено судовим рішенням районного суду у справі № 1-731/2009, провадження за якою закрито, а гр. ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.

Розв'язуючи спір та задовольняючи позовні вимоги Товариства, суди у цій справі з урахуванням досліджених доказів (первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, документів ділового обігу, використання результатів придбаних товарів (робіт) у межах господарської діяльності), що були надані позивачем на спростування доводів податкового органу про недостовірність даних податкового обліку Товариства, встановили реальність відображених у податковому обліку господарських операцій та зазначили, що у мотивувальній частині судового рішення у кримінальній справі № 1-731/2009, порушеної стосовно гр. ОСОБА_4 за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, відсутні встановлені факти, які мають преюдиційне значення, оцінка діяльності ПП "Інтермастер" як фіктивної судом не надавалася. Також суди зазначили, що на момент вчинення спірних правочинів контрагент позивача мав спеціальну податкову та господарську правосуб'єктність, а відповідачем не надано доказів, якими підтверджувалась обізнаність позивача щодо діяльності ПП"Інтермастер".

Відповідно до наведеного та враховуючи приписи пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР та п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємства", згідно яких будь-які витрати мають бути здійснюваними саме для і в межах провадження господарської діяльності, а не з іншими цілями, та підтверджені відповідними первинними документами, наявність належно оформлених яких була встановлена судами (податкові накладні, видаткові накладні, акти приймання виконаних підрядних робіт), а також, що сама собою фіктивність контрагента платника податків, неналежність підписів на складених від імені такого контрагента первинних документах, а так само порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни не можуть бути безумовним свідченням недостовірності даних податкового обліку платника податків, який ці дані задекларував, у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави для висновку про законність оскаржених податкових повідомлень - рішень.

За таких обставин переглянуті судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.10.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 у справі № 2а-7097/11/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді В.В. Кошіль

І.Я. Олендер