Рішення

від 09.06.2015 по справі 913/34/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 року Справа № 913/34/15

Провадження №27/913/34/15

Суддя господарського суду Луганської області Байбак О.І.

при секретарі: Зоріній О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Кожихов А.Ю. за довіреністю № 93/15 від 23.03.2015 р.;

від відповідача: представник не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Луганської області cправу № 913/34/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега-Авто», м. Сєвєродонецьк

про стягнення 101356,21 грн., -

встановив:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-Авто", м. Сєвєродонецьк Луганської області заборгованості за Договором овердрафту № 015/304007/0111190 від 30.05.2013 р. в загальному розмірі 101356 грн. 21 коп., з яких:

- 67940,43 грн. - заборгованість за кредитом;

- 18539,36 грн. - заборгованість за відсотками;

- 13876,42 грн. - пеня;

- 1000 грн. - штраф

та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору у сумі 2027 грн. 20 коп.

Позов обґрунтовано з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов Договору овердрафту № 015/304007/0111190 від 30.05.2013 р. щодо сплати заборгованості за кредитом та відсотками за його користування.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 17.04.2015 р. по справі № 913/34/15 зазначений позов прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивачем при нарахуванні розміру штрафних санкцій не виконано вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»; що договір овердрафту № 015/304007/0111190 від 30.05.2013 р. є розірваним через невиконання вимог п. 2.1 цього договору щодо укладання передбачених ним договорів поруки; що наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитом є незрозумілим, тощо.

Позивач надав суду заперечення на відзив відповідача, в якому зокрема зазначає про правомірність здійсненого ним розрахунку заборгованості за кредитом, та нарахування штрафних санкцій за користування ним.

Розгляд даної справи судом неодноразово відкладався, зокрема ухвалами від 13.05.2015 р. та від 27.05.2015 р.

В судове засідання 09.06.2015 р. прибув представник позивача, який підтримує позицію, викладену у позовній заяві, просить її задовольнити.

Відповідач в судове 09.06.2015 р. засідання свого представника не направив, та надав суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з зайнятістю його представника в іншому судовому засіданні.

Суд, розглянувши зазначене клопотання, вважає його таким, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Як свідчать матеріали справи, за час її розгляду клопотання про відкладення розгляду справи відповідачем подано втретє.

Суд, в т.ч. з огляду на зазначені вище клопотання попереднього разу відкладав розгляд справи

Повторно подаючи клопотання про відкладення розгляду справи відповідач певною мірою зловживає власними процесуальними правами, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 22 ГПК України, згідно з якою сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

До того ж, такими діями відповідач порушує права позивача на судовий захист протягом розумного строку.

Крім того, в п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 30.05.2013 між сторонами укладено Договір про надання овердрафту № 015/304007/0111190 (далі - Кредитний договір).

Згідно з умовами Кредитного договору Позивач надав можливість Відповідачеві використання Овердрафту з поточного рахунку в межах діючого ліміту у розмірі 71000,00 грн. строком до 24.05.2014 р., з фіксованою процентною ставкою - 21,00% річних (у випадках, передбачених ст. 7 Кредитного договору, фіксована процентна ставка становить 40%), а Позичальник зобов'язався повернути Банку суму кредитної заборгованості, сплатити проценти за користуванням кредитом, а також виконати інші зобов'язання у тому числі:

- сплатити комісії в розмірах, передбачених Кредитним договором;

- сплатити пені, штрафи, передбачені Кредитним договором, а також,

- відшкодувати витрати та збитки Кредитора, пов'язані з неналежним виконанням Позичальником умов Кредитного договору.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, надавши відповідачу можливість Відповідачеві використання Овердрафту з поточного рахунку в межах діючого ліміту у розмірі 71000,00 грн., про що свідчать банківські виписки щодо користування відповідачем овердрафтом (а. с. 68-91), та здійснений позивачем розрахунок існуючої заборгованості від 07.05.2015 р. (а. с. 18).

Як свідчать матеріали справи, відповідач, починаючи з травня 2014 року, заборгованість за овердрафтом та процентами не погашає, внаслідок чого за ним рахується прострочена заборгованість.

Згідно з розрахунком позивача, її розмір становить 101356,21 грн., з них:

67940,43 грн. - заборгованість по овердрафту (в тому числі прострочена заборгованість - 67 940,43 грн.);

18539,36 грн. - заборгованість за відсотками (в тому числі прострочена заборгованість по відсоткам - 16 677,98);

13876,42 грн. - пеня;

500,00 грн. - штраф за порушення п. 5.1 (неподання фінансової звітності за 3 квартал 2014);

500,00 грн. - штраф за порушення п. 5.1 (неподання фінансової звітності за 4 квартал 2014).

В зв'язку з несплатою заборгованості, позивач звернувся до відповідача з відповідною претензією від 07.11.2014 про усунення порушення разом з розрахунком заборгованості (а. с. 19-21).

В зазначеній претензії позивачем зазначався термін погашення Відповідачем заборгованості та попередження про те, що у разі несплати заборгованості, Позивач має намір звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за Кредитним договором. Однак, відповідач погашення кредиту не здійснив, а претензію позивача залишив без відповіді.

Обставини щодо несплати заборгованості стали підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного:

Згідно з ч. 3 ст. 346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Частиною 2 ст. 1056 1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фі ксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з п. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з умовами п. 4.1 Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний здійснювати погашення Овердрафту не пізніше останнього дня максимального строку Безперервного дебетового сальдо. Всі зобов'язання Позичальника щодо погашення будь-якої заборгованості за Договором, мають бути виконані не пізніше дати закінчення строку доступності Овердрафту (тобто, до 24.05.2014 р.).

Згідно з п. 4.2 договору, погашення овердрафту відбувається за рахунок коштів, що надходять на поточний рахунок Позичальника. Овердрафт є погашеним у випадку відсутності на поточному рахунку дебетового сальдо.

Згідно з умовами ст. З Кредитного договору, нарахування процентів здійснюється щоденно на фактичну заборгованість Позичальника (п. 3.2) Позичальник сплачує проценти щомісяця, 5-го числа (п. 4.4).

Пунктом 3.1 Договору овердрафту передбачено, що нарахування процентів за овердрафтом здійснюється щоденно на фактичну заборгованість Позичальника за овердрафтом протягом всього строку наявності безперервного Дебетового сальдо.

Відповідно до п. 3.9 Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний для сплати процентів за користування Овердрафтом підтримувати залишок коштів на Поточному рахунку в сумі, достатній для сплати процентів у строки, передбачені договором. При настанні строку сплати процентів за користування кредитом Кредитор здійснює договірне списання суми, належної до сплати у відповідному періоді з Поточного рахунку Позичальника в АТ «Райффайзен Банк Аваль» згідно з п. 4.3 Договору Овердрафту.

Відповідно до п. 5.1 Позичальник зобов'язаний самостійно надавати Кредитору щоквартально, не пізніше 30-го числа місяця після закінчення відповідного звітного кварталу свій бухгалтерський баланс та звіт про фінансові результати.

Відповідно до пункту 7.1 Договору овердрафту у разі настання обставин невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань (обов'язків) за договором, в тому числі, обставин, які свідчать про те, що зобов'язання Позичальника не будуть виконані, Максимальний ліміт/поточний ліміт скасовуються, а дата закінчення строку доступності овердрафту є такою, що настала.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за договором овердрафту та їх розмір підтверджуються матеріалами справи, тобто доведена позивачем належними доказами, та відповідачем жодним чином не спростована.

Розрахунок існуючої заборгованості позивачем здійснено арифметично вірно, на підставі умов укладеного між сторонами договору та відповідних вимог чинного законодавства України.

З урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 67940,43 грн. - заборгованість по овердрафту, та 18539,36 грн. - заборгованість за відсотками.

Суд критично ставиться до посилань відповідача на незрозумілість здійсненого розрахунку заборгованості, в т.ч. щодо незрозумілості порядку планового погашення заборгованості.

Згідно з Договором овердрафту Дебетове сальдо - від'ємна різниця між сумою коштів на поточному рахунку позичальника та сумою видаткових операцій по поточному рахунку станом на кінець календарного дня.

Відповідно до пункту 1.4 Договору овердрафту з моменту виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку, Кредитор є таким, що надав Позичальнику овердрафт. Дебетове сальдо, зафіксоване на поточному рахунку на кінець кожного календарного дня, є заборгованістю Позичальника за овердрафтом.

Порядок погашення заборгованості за овердрафтом визначено зокрема в п. п. 4.1-4.2 договору.

При цьому, матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо сплати кредиту, відсотків за його користування.

Також безпідставними є посилання відповідача на розірвання договору овердрафту № 015/304007/0111190 від 30.05.2013 р. на підставі п. 2.1 цього договору, через Не укладання договору поруки між позивачем і Морозовим Максимом

Васильовичем (ІПН 2802101033), Морозовим Васильом Дмитровичем (ІПН 1899400334)

та Морозовою Надією Юріївною (ІПН 1987417668), оскільки як свідчать матеріали справи, такі договори позивачем з зазначеними поручителями укладалися.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що

встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 10.1 Кредитного договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених Договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та положень договору. До врегулювання правовідносин які неврегульовані договором, застосовуються відповідні норми законодавства України.

Якщо інше не встановлене законодавством України, Позичальник несе відповідальність за невиконання договору всіма своїми активами, на які відповідно до закону може бути звернене стягнення.

Відповідно до п. 10.2 Кредитного договору, Позичальник на вимогу Кредитора сплачує останньому:

за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором - пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання Позичальником простроченого зобов'язання включно (п. 10.2.1 Договору овердрафту);

у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником будь-яких умов, викладених в п. 1.9 статті 1, статтями 5, 6 Договору - штраф у розмірі 0,5% від Максимального ліміту, але не менше 500 гривень. Штраф сплачується за кожен факт порушення одноразово, (п. 10.2.2 Договору овердрафту).

Оскільки відповідач допустив порушення своїх зобов'язань за договором овердрафту № 015/304007/0111190 від 30.05.2013 р. щодо строків повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, позивачем обґрунтовано нараховано йому пеню за період прострочення з 13.10.2014 р. по 07.04.2015 р. в сумі 13876, 42 грн., а також 1000 грн. штрафу за дворазове неподання фінансової звітності, зокрема за 3-й та 4-й квартал 2014 р., як того вимагали умови договору овердрафту.

Щодо посилань відповідача на необхідність застосування до спірних праововідносин Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» суд вважає за необхідне зазначити:

Статтею 2 зазначеного закону встановлено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася анти терористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

На виконання Закону № 1669, Кабінетом Міністрів України 30.10.2014 року Розпорядженням №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (надалі - Перелік).

Однак, 05.11.2014 року Кабінет Міністрів України видав Розпорядження №1079- р., яким зупинив дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р.

26.01.2015 р. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/18327/14 визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.14 р. №1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від ЗО жовтня 2014 року №1053-р».

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.15 р. по цій же справі апеляційну скаргу Кабінет Міністрів України залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного Суду України від 28.04.2015 р. № К/800/19383/15 прийнято до провадження касаційну скаргу Кабінету Міністрів України. Одночасно виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.15 р. та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 р. до розгляду касаційної скарги у Вищому адміністративному суді України зупинено.

Одночасно, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015 р. по справі № 826/18330/14 визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.14 р. №1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р».

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.15 р. по цій же справі апеляційну скаргу Кабінет Міністрів України залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного Суду України від 19.05.2015 р. по цій же справі зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року до закінчення касаційного провадження у Вищому адміністративному суді України.

Станом на момент винесення рішення по даній справі, Вищим адміністративним судом України ще не розглянуті касаційні скарги у справах № 826/18327/14 та № 826/18330/14.

Таким чином, на цей час відсутня можливість застосування Закону №1669 від 02.09.2014 року щодо заборони нарахування пені та штрафів, оскільки відсутня юридична сила Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Аналогічної правової позиції дотримуються Харківський апеляційний господарський суд, зокрема у постанові від 22.05.2015 р. по справі № 908/5205/14 та Вищий господарський суд України, зокрема у постанові від 14.04.2015 р. по справі № 922/4504/14.

Суд також враховує, що місцезнаходженням відповідача є місто Сєвєродонецьк, яке є підконтрольним Українській владі. Зазначені обставини надають відповідачу можливість здійснювати господарську діяльність на рівні з іншими суб'єктами господарювання України, а відповідно нести такі ж ризики, пов'язані зі здійсненням цієї діяльності. Доказів які б свідчили про протилежне матеріали справи не містять.

З урахуванням вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 2027,20 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега-Авто» (код ЄДРПОУ 32740838; юридична адреса: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, пр-т Хіміків, 68; в т.ч. з р./р 26001338229 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909; юридична адреса: м. Київ, вул. Лєскова, 9; рахунок 290955437, МФО 300335, отримувач: "ПАТ Райффайзен Банк Аваль") 67940,43 грн. заборгованості за кредитом, 18539,36 грн. заборгованості за відсотками, 13876,42 грн. пені, 1000,00 грн. штрафу, 2027,20 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 10.06.2015 р.

Суддя Байбак О.І.

Надруковано 3 примірника:

1- до справи;

2- позивачу: 61166, м. Харків, Новгородська, 11 ;

3- відповідачу: 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, пр.-т Хіміків, 68.

Вих. №

2

12.06.2015