Постанова

від 12.10.2011 по справі 16/5025/991/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2011 р. Справа № 16/5025/991/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. ,

суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача - не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 підприємства «Ян»на рішення господарського суду Хмельницької області від 04.08.2011р. у справі № 16/5025/991/11

за позовом ОСОБА_2 підприємства «Ян» м.Київ

до відповідача ОСОБА_2 підприємства «Фрі-Вест» м.Хмельницький

про стягнення 23 664 грн. 40 коп. заборгованості по розрахунках-,

Представнику Позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 ГПК України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу стороною заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 04.08.2011р. у справі №16/5025/ 991/11 (суддя Магера В.В.) з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог -позов ОСОБА_2 підприємства «Ян»(надалі в тексті -ПП «Ян») до ОСОБА_2 підприємства «ФріВест»(надалі в тексті -ПП «Фрі-Вест») про стягнення 26 049 грн. 79 коп. за-боргованості по розрахунках та пені -задоволено частково. Згідно рішення суду першої інстанції з ПП «Фрі-Вест» на користь ПП «Ян»підлягає стягненню 8 664 грн. 40 коп. заборгованості по розрахунках за отриману продукцію та 173 грн. 05 коп. судових витрат. В решті вимог -відмовлено.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем не в повній сумі проведено розрахунок за видатковою накладною №998 від 30.07.2010р. на підставі якої Позивачем передано продукцію -флакони на загальну суму 42 664 грн. 40 коп. Відповідачем частково оплачено заборгованість за даною накладною в сумі 34 000 грн., що підтверджується поданими Відповідачем платіжними дорученнями, які суд долучив до матеріалів справи.(арк.справи 66-67).

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ПП «Ян»подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 04.08. 2011р. скасувати і прийняти нове рішення про повне задоволення позовних вимог. Скаржник зазначає, що висновки суду не відповідають дійсності, оскільки в платіжних дорученнях №2449 від 14.01.2011р на суму 5 000 грн., №2453 від 18.01.2011р на суму 5 000 грн. та №2454 від 19.01.2011р. на суму 5 000 грн. зазначено як призначення платежу накладна №827 від 30.06.2010р., згідно якої відбулась попередня поставка флаконів. Скаржник зауважує, що даними платіжними дорученнями Відповідач погашав попередню забор-гованість за накладною №827, яка існувала на момент відвантаження товару згідно накладної №998 від 30.07.2010р. Тому, фактично згідно накладної №998 оплата поступила лише на суму 19 000 грн., проте суд дійшов невірного висновку що Відповідачем сплачено 34 000 грн.(арк.справи 74-75).

Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу в якому зазначив, що загальна сума проплат складає 18 512 грн. 05 коп. Платіжними дорученнями №2378 від 26.11.2010р та №2442 від 05.01.2011р. було сплачено ще 15 000 грн. Виходячи з цього, Відповідач вважає, що загальна сума заборгованості за накладною №998 від 30.07.2010р. складає 9 152 грн. 35 коп.(арк.справи 86).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 05.09.2011р. апеляційну скаргу ПП «Ян»прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк.справи 72).

Представник Позивача в судовому засіданні 12.10.2011р. повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник Відповідача в судове засідання 12.10.2011р. не з'явився, однак до початку засідання надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Відповідача.(арк. справи 97).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника Відповідача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Ян»-продавець та ПП «Фрі-Вест»-покупець 29.01. 2010р., уклади договір купівлі-продажу №17 (надалі в тексті - Договір), згідно п.1.1 якого, продавець зобов'язується передати (поставити) склопродукцію медичного призначення (товар) у власність покупця, а покупець -зобов'язується прийняти товар та сплачувати його вартість.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що товар передається за найменуваннями та в кількості із зазначенням відпускної ціни, які зазначатимуться у видаткових накладних (надалі -видаткові накладні). Ціни за одиницю товару, а також загальна сума товарної партії визначаються відповідно до відпускних цін продавця та згідно з узгодженим сторонами замовленням і зазначаються у видаткових накладних.(п.2.4 Договору). Оплата кожної товарної партії проводиться в повному обсязі на умовах відстрочення платежу на 30 календарних днів з моменту постачання товару.(п.5.2 Договору). Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.01.2011р.(п.10.2 Договору).

Договір підписано директорами ПП «Ян»та ПП «Фрі-Вест», скріплено відбитком печаток підприємств.(арк.справи 10-11).

Фактично, на виконання умов Договору через представника ОСОБА_3, яка діяла на підставі до довіреності №53 від 30.07.2010р., згідно видаткової накладної №998 від 30.07.2010р. ПП «Ян»передало, а ПП «Фрі-Вест»отримало товар - флакони в асортименті на загальну суму 42 664 грн. 40 коп.(арк.справи 12-13).

У встановлений Договором 30-денний термін Відповідач оплати не здійснив. Отриманий 30.07.2010р. товар Відповідач оплатив частково шляхом перерахунку платіжним дорученням № 2378 від 26.11.2010р. - 5 000 грн., платіжним дорученням №2442 від 05.01.2011р. - 10 000 грн., а всього сплатив 15 000 грн., що стверджується копіями платіжних доручень і виписками обслуговуючого Позивача банку, оригінали останніх оглянуто в судовому засіданні 12.10.2011р.(арк.справи 20-21, 38-39, 56-57, 87-88).

Пропозиція погасити існуючу заборгованість, яка вбачається з претензії Позивача №81 від 11.04.2011р. -Відповідачем залишена без задоволення. Разом з тим, у відповіді на претензію №40 від 12.04.2011р. останній повідомив про зупинення діяльності ПП «Фрі-Вест»Інспекцією цін з 14.09.2010р. і просив продовжити термін погашення заборгованості.(арк.справи 24).

Під час розгляду справи, суд першої інстанції, 19.07.2011р. прийняв заяву Позивача про уточнення суми позовних вимог, в якій останній відмовився від стягнення пені і просив стягнути з Відповідача лише 23 664 грн. 40 коп. боргу.(арк.справи 54-55). Суд правомірно з підстав ст.22 ГПК України задоволив дану заяву.

Перевіряючи правльність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, апеляційний суд приймає до уваги наступне:

Статею 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за анналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Згідно ст.509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось, п.5.2 Договору сторони узгодили 30-денну відстрочку оплати за отриманий товар, проте Відповідачем строк і сума оплати не були дотримані.

Ухвалюючи із зазначених підстав рішення про часткове задоволення позовних вимог в сумі 8 664 грн. 40 коп. - суд першої інстанції вважав, що Відповідачем подано належні і допустимі дока-зи оплати товару на суму 34 000 грн., отриманого за накладною №998 від 30.07.2010р.

При обчисленні суми боргу, крім зазначених вище платіжних доручень №2378 від 26.11. 2010р. на суму 5 000 грн. та №2442 від 05.01.2011р. на суму 10 000 грн., -судом прийнято до уваги платіжні доручення №2449 від 14.01.2011р. на суму 5 000 грн., №2453 від 18.01.2011р. на суму 5 000 грн. та №2454 від 19.01.2011р. на суму 5 000 грн., №268 від 30.03.2011р. на суму 3 000 грн. та №294 від 27.04.2011р. на суму 1 000 грн.

При цьому, суд першої інстанції залишив поза увагою, що призначення платежу згідно платіжних дорученнь №2449, №2453, №2454, №268 та №294 «за флакони згідно накл .№988 від 30.07. 2010р.»(арк.справи 41-48).

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Предметом даного спору є стягнення заборгованості за накладною №988 від 30.07.2010р.

З огляду на обставини справи, колегія суддів вважає, що досліджуючи матеріали справи, суд першої інстанції помилково прийняв як докази погашення боргу у даному спорі -суми, які не мають відношення до предмету спору, оскільки перераховувались Відповідачем за товар, отриманий згідно інших накладних -№827 від 30.06.2010р.(арк.справи 37) та №988 від 30.07.2010р., яка не має відношення до предмету спору і її копія в матеріалах справи відсутня.

Згідно виписок банку по особовому рахунку ПП «Ян», оригінали яких оглянуто в судовому засіданні 12.10.2011р. -платіжними дорученнями №2449 від 14.01.2011р. на суму 5 000 грн., №2453 від 18.01.2011р. на суму 5 000 грн. та №2454 від 19.01.2011р. на суму 5 000 грн., а всього на суму 15 000 грн. -Відповідачем сплачено за «флакони згідно накл.№827 від 30.06.2010р.».

Таким чином, на момент вирішення справи в суді першої інстанції, заборгованість Відповідача по розрахунках за склопродукцію, отриману згідно накладної №998 від 30.07.2010р. складала 27 664 грн. 40 коп. , що стверджується матеріалами справи.

Колегія суддів зауважує, що згідно приписів ст.22 ГПК України, Позивач, будучи кредитором у даному спорі, вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог і відповідно -позиватись про стягнення заборгованості, як в частині так і в цілому.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Вбачається, що заперечуючи позовні вимоги та доводи апеляційної скарги (арк.справи 50, 86) -Відповідач не довів обставин, за яких отриманий згідно накладної №998 від 30.07.2010р. товар, крім оплати в сумі 15 000 грн. 26.11.2010р. та 05.01.2011р. -додатково оплачено в сумі 18 512 грн. 05 коп., -тому, із зазначених мотивів, висновок місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог є передчасним.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки, висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні не відповідають обставинам справи -апеляційна скарга ПП «Ян»від 15.08.2010р. підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого суду від 04.08.2011р. у даній справі з підстав п.3 ч.1 ст.104 ГПК України -зміні з прийняттям рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 підприємства «Ян» від 15.08.2011р.- задоволити.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 04.08.2011р. у справі №16/5025/ 991/11 змінити, прийнявши нове рішення про задоволення позову:

«Стягнути з ОСОБА_2 підприємства «Фрі-Вест», яке знаходиться у АДРЕСА_1 (код ЄДР 31285905) на користь ОСОБА_2 підприємства «Ян», яке знаходиться в м.Київ, вул.Фрунзе, 63-Д (код ЄДР 20036365) 23 664 грн. 40 коп. заборгованості по розрахунках, 236 грн. 64 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. плати за послуги з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.».

3. Витрати Позивача по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги покласти на Відповідача.

Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

5. Справу №16/5025/991/11 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Савченко Г.І.

01-12/15031/11 15031/11