Постанова

від 23.01.2012 по справі 5004/1587/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2012 р. Справа № 5004/1587/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Олексюк Г.Є. ,

суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Яковлєв Д.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 30.12.2011р.);

від відповідача 1 - ОСОБА_2 (довіреність №6 від 21.01.2011р.);

від відповідача 2 - не з'явився;

від відповідача 3 - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги №4390/11 Відповідача 2 -Головного управління Державного казначейства України у Волинській області та №4365/11 Відповідача 3 -Державної казначейської служби України на рішення господарського суду Волинської області від 15.11.2011р. у справі № 5004/1587/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атланта сервіс»

смт.Торчин Луцького району

до відповідачів 1. ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна України

по Волинській області м.Луцьк

2. Головного управління Державного казначейства України у

Волинській області м.Луцьк

3. Державної казначейської служби України м. Київ

про стягнення 55 695 грн. 50 коп. 10% початкової вартості, процентів за користу-

вання, інфляційних втрат та 3% річних,-

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.12.2011р. у справі №5004/ 1587/11 (головуючий суддя Сініцина Л.М., судді: Гудак А.В., Олексюк Г.Є.) задоволено заяву головуючого судді Сініциної Л.М. про самовідвід від участі у розгляді даної справи.

Внаслідок повторного автоматичного розподілу справу №5004/1587/11 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є. (т.2, арк.справи 89-90, 95-97).

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу апеляційним судом прийняте до уваги, заяв про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Волинської області від 15.11.2011р. у справі № 5004/1587/ 11 (суддя Костюк С.В.) частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Атланта сервіс» (надалі в тексті - ОСОБА_4 «Атланта сервіс») до ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна України по Волинській області, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області та Державної казначейської служби України про стягнення 55 695 грн. 50 коп. 10% початкової вартості, процентів за користування, інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до даного рішення з Державного бюджету України, на користь ОСОБА_4 «Атланта сервіс»підлягають стягненню неповернуті кошти в розмірі 10 відсотків початкової вартості продажу об'єкта, що становить 31 422 грн., а також 447 грн. 37 коп. судових витрат.

В частині стягнення 9 600 грн. 11 коп. процентів за користування чужими коштами, 11 894 грн. 64 коп. інфляційних втрат та 2 742 грн. 75 коп. -3% річних за користування коштами -в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в задоволеній частині позовні вимоги відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, підтвер-джені належними доказами. Договір купівлі-продажу укладений Позивачем та Відповідачем-1 за результатами конкурсу не укладався, а тому внесені Позивачем грошові кошти в сумі 31 422 грн. підлягають поверненню.(т.2, арк.справи 31-35).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Волинської області від 15.11.2011р. у даній справі №5004/1587/11, Відповідач-2 Головне управління Державного казначейства України у Волинській області та Відповідач-3 Державна казначейська служба України - подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 «Атланта Сервіс»відмовити у повному обсязі.

Скаржники зазначають, що при винесенні оскаржуваного рішення, судом неповно з'ясовано обставини справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, на думку Державної казначейської служби України, сплачені Позивачем 10.01.2008р. 31 422 грн. початкової ціни об'єкту продажу - є завдатком з усіма витікаючими наслідками, оскільки останній не довів протилежного. На думку Головного управління Державного казначейства України у Волинській області - 10% початкової вартості об'єкта приватизації є за своєю природою завдатком; вважає, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області, перераховуючи до Державного бюджету суму гарантійного внеску в розмірі 10% початкової вартості об'єкта продажу - спрямувало дані кошти за цільовим призначенням. Проте, Позивач, який визнаний переможцем конкурсу 14.01.2008р., відмовившись 17.01.2008р. від укладення договору купівлі-продажу зобов'язаний відшкодувати органу приватизації вартість робіт, пов'язаних з підготовкою об'єкта до продажу та проведенням аукціону. При цьому, Головне управління не вказало суму, яка складає зазначені витрати органу приватизації.(т.2, арк.справи 40-43, 50-54).

Ухвалами у даній справі від 08.12.2011р. та 09.12.2011р., Рівненський апеляційний господдарський суд прийняв до провадження апеляційні скарги, призначивши справу до слухання.( т.2, арк.справи 39, 49).

В зв'язку з прийняттям 21.12.2011р. самовідводу головуючої судді Сініциної Л.М., розпорядженням в.о.заступника керівника апарату суду від 22.12.2011р. №177 - призначено повторний автоматичний розподіл справи і ухвалами від 26.12.2011р. прийнято до провадження апеляційні скарги Відповідача-2 та Відповідача-3 на рішення господарського суду Волинської області від 15.11.2011р. у справі №5004/1587/11, призначено розгляд скарг на 23.01.2012р.(т.2, арк.справи 95-97, 98-99).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 23.01.2012р. представник Позивача заперечив доводи апеляційної скарги, надав пояснення в обрґунтування своєї позиції.

Представник Відповідача-1 у судовому засіданні 23.01.2012р. підтримав доводи апеляційної скарги. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представники Відповідача-2 та Відповідача-3 у засідання суду апеляційної інстанції 23.01. 2012р. не з'явились, хоч про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені у встановленому порядку.(т.2, арк.справи 100-104).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Атланта сервіс»як учасником аукціону з продажу об'єкта державної власності -групи інвентарних об'єктів: нежитлового підвального приміщення №1 під профілакторіями загальною площею 65 м 2 , нежитлового підвального приміщення №2 під профілакторіями загальною площею 60,6 м 2 , частини будівлі мийки механічної Б-2 площею 53,8 м 2 , нежитлового приміщення в адмінбудинку А-3 загальною площею 187,3 м 2 , що знаходились на балансі ВАТ «Луцьке АТП 10754» - 10.01.2008р. було сплачено на рахунок ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна України по Волинській області (надалі в тексті - Регіональне відділення) 31 422 грн. що складає 10% початкової ціни продажу об'єкту для участі в аукціоні, який проводився 14.01.2008р. згідно наказу Фонду державного майна України від 09.07.2007р. №1107 та наказу ОСОБА_3 відділення від 18.09. 2007р. №162.

Сплата коштів ОСОБА_4 «Атланта сервіс»стверджується платіжним дорученням №559 на суму 31 422 грн. 00 коп. з призначеням платежу: «для РВ ФДМУ по Волинській області, грошові кошти в розмірі 10% початкової ціни продажу об'єкту для участі в аукціоні.».(т.1, арк.справи 8).

Переможцем аукціону, який відбувся 14.01.2008р. визнано ОСОБА_4 «Атланта сервіс», що під- тверджується копіями протоколу №2 від 14.01.2008р. та листа ОСОБА_3 відділення №93-2.8 від 16.01.2008р.(т.1, арк.справи 41, 91).

Умови участі покупців в аукціоні регламентовано ст.16 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», відповідно до якої для реєстрації покупців як учасників аукціону, конкурсу вони сплачують встановлений органом приватизації реєстраційний внесок, розмір якого не може перевищувати розміру одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також вносять грошові кошти в розмірі 10% початкової вартості продажу об'єкта. Після закінчення аукціону, конкурсу внесені покупцями грошові кошти у розмірі 10 відсотків початкової вартості продажу об'єкта у десятиденний строк повертаються усім учасникам аукціону, конкурсу. Покупцеві, який придбав об'єкт приватизації, зазначені грошові кошти зараховуються у встановленому порядку при остаточному розрахунку за придбаний об'єкт приватизації. Статтею 23 зазначеного Закону також передбачено, що у разі придбання об'єкта приватизації на аукціоні, за конкурсом договір купівлі-продажу між покупцем і продавцем укладається не пізніш як у п'ятиденний термін з дня затвердження органом приватизації результатів аукціонну, конкурсу.

Разом з тим, ставши переможцем аукціону, Позивач відхилив пропозицію ОСОБА_3 відділення укласти договір купівлі-продажу об'єкта приватизації, про що повідомив листом від 17.01.2008р. №19АС, зіславшись на тимчасову відсутність необхідних коштів в сумі 1 338 000 грн. в зв'язку з чим, Регіональне відділення наказом №8 від 21.01.2008р. скасувало результати аукціону, проведеного 14.01.2008р. і розпорядилось перерахувати сплачені Позивачем кошти в сумі 31 422 грн. до Держбюджету України, що стверджується матеріалами справи.(т.1 арк.справи 11, 40, 61),

Регіональне відділення платіжним дорученням №4 від 24.01.2008р. перерахувало кошти в сумі 31 422 грн. до Держбюджету України на підставі власного наказу, зазначивши в графі призначення платежу: «перерахування до СФДБ коштів ОСОБА_4 «Атланта сервіс»в зв'язку з невиконанням зобов'язань згідно ст.570, ч.1 ст.571 Цивільного кодексу України, без ПДВ».(т.2, арк.справи 12).

Пропозиція, з підстав ч.4 ст.16 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»повернути кошти в сумі 31 422 грн., яка вбачається з листа Позивача від 11.02.2008р. - заперечена Регіональним відділенням в листі від 25.02.2008р. і залишена без задоволення, при цьому, листом від 24.03.2008р. Позивача додатково повідомлено, що вартість послуг ліцитатора складає 240 грн.(арк.справи 9-10, 92-93).

Колегія суддів зауважує, що з позовною вимогою про стягнення з ОСОБА_4 «Атланта сервіс» вартості робіт, пов'язаних з підготовкою об'єкта до продажу та проведення аукціону, конкурсу -Регіональне відділення ні в межах даної справи, ні окремо не зверталось.

Позивач ОСОБА_4 «Атланта сервіс»звернувся до господарського суду з позовом, уточненим листом від 25.01.2011р. №3, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 відділення 31 422 грн. сплачених коштів, що складали 10 відсотків початкової вартості продажу об'єкта, 9 600 грн. 11 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 11 894 грн. 64 коп. втрат від інфляції та 2 742 грн. 75 коп. -3% річних та зобов'язати Головне управління Державного казначейства України у Волинській області перерахувати зазначені кошти на поточний рахунок Позивача, а судові витрати по справі покласти на Регіональне відділення.(т.1, арк.справи 2-5).

Колегія суддів звертає увагу, що дана справа вже розглядалась господарськими судами.

Так, рішенням господарського суду Волинської області від 25.01.2011р. у справі 5/146-43, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.04.2011р. - в позові відмовлено.

Проте, постановою Вищого господарського суду України від 19.07.2011р. зазначені рішення і постанову скасовано, а справу направлено на новий розгляд.(т.1, арк.справи 119-121).

Скасовуючи судові рішення, Вищий господарський суд України, зазначив, що суди не установили правове походження тієї грошової суми, що у даному випадку мала бути сплаченою відповідною особою у розмірі 10-ти відсотків початкової вартості продажу об'єкта для її реєстррації як учасника аукціону, а також не з'ясували, якими саме доказами підтверджується факт понесення Позивачем матеріальних витрат на суму 31 422 грн. для участі в аукціоні, також не зазначили, які саме фактичні обставини зумовили висновки судів, що оплата 10-ти відсотків початкової вартості об'єкта продажу, яку Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області отримує від кожної особи, що бажає прийняти участь у конкурсі, є нічим іншим як видом забезпечення виконання зобов'язання, що встановлений законом, та не перевірили обґрунтованості заявлених до стягнення грошових сум процентів, інфляційних та відсотків.

Оскільки, постанова Вищого господарського суду України набрала законної сили, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, з підстав ст.111 12 ГПК України -є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Під час нового розгляду, ухвалою місцевого господарського суду від 26.10.2011р. за клопотанням представника Відповідача-2 було залучено в якості Відповідача-3 у справі - Державну казначейську службу України.(т.2, арк.справи 16-18).

Заявою від 25.10.2011р., яку місцевий господарський суд прийняв до розгляду 26.10.2011 року, Позивач уточнив вимогу та просив стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 «Атланта сервіс»неповернуті кошти в розмірі 10 відсотків початкової вартості продажу об'єкта - 31 422 грн. та матеріальну шкоду в сумі 24 237,50 грн., з них: проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 9 600,11 грн., 11 894,64 грн. інфляційних втрат та 2 742,75 грн. -3% річних.

Перевіряючи дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні оскаржуваного рішення, апеляційний суд приймає до уваги наступне:

Статею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов' -язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Згідно ст.509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Відповідачі зазначають, що сплачені Позивачем грошові кошти в розмірі 10% початкової ціни продажу об'єкту для участі в аукціоні за своїм характером є завдатком і Регіональним відділенням правомірно застосовано до Позивача наслідки невиконання договору, забезпеченого завдатком.

Стаття 570 ЦК України дає поняття завдатку, зокрема завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

Якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.(ч.1 ст.571 ЦК України).

Разом з тим, регулюючи відносини купівлі-продажу товару, Цивільний кодекс України у статті 693 встановлює умови попередньої оплати товару і передбачає, у разі якщо договором передбачений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата),-покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором,-у строк, визначений відповід-но до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Проте, у даному випадку призначення платежу не визначалось сторонами як завдаток, в свою чергу, Закон не визначає спірний платіж завдатком, крім того, відносини сторін не є відносинами купівлі-продажу, оскільки даний спір виник з відносин приватизації державного майна, але договір купівлі-продажу між Позивачем та Відповідачем-1 не укладався. Статтею 16 Закону України «Про приватизацію державного майна»встановлено, що продаж об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом та на фондових біржах здійснюється у порядку затвердженому Фондом державного майна України, Антимонопольним комітетом України і Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Порядок приватизації об'єктів малої приватизації регламентовано Положенням про порядок та застосування способів приватизації щодо об'єктів малої приватизації (надалі - Положення), затвердженим наказом ФДМУ від 30.07.1998р. №1511 та зареєстрованим в Мін'юсті 10.09.98р., за №558/2998.

Так, згідно п.4.4.1 Положення, у десятиденний строк після закінчення аукціону, конкурсу орган приватизації повертає грошові кошти у розмірі 10 відсотків учасникам аукціону, конкурсу, які не стали переможцями. Пунктом 4.4.3 передбачено, що у п'ятиденний строк з дня затвердьження результатів аукціону, конкурсу між продавцем та покупцем укладається договір купівліпродажу.

Учасник аукціону, конкурсу, який визнаний переможцем, але відмовився від підписання договору купівлі-продажу, відшкодовує органу приватизації вартість робіт, пов'язаних з підготовкою об'єкта до продажу та проведення аукціону, конкурсу.(п.4.4.6 Положення).

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про без підставність тверджень Відповідачів, що сплачені Позивачем кошти в сумі 31 422 грн. за своєю правовою природою є завдатком і не підлягають поверненню.

Статтею 23 Закону України «Про приватизацію державного майна»(в редакції, яка діяла на момент проведення конкурсу), передбачалось, що кошти, одержані від приватизації державного майна, та інші надходження, пов'язані з приватизацією, зараховуються до Державного бюджету України у повному обсязі.

Відповідано дл ч.2 ст.1 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», до відносин щодо приватизації невеликих державних підприємств, не врегульованих цим Законом, застосовується Закон України «Про приватизацію майна державних підприємств».

Відповідно до п.1 ст.43 Бюджетного кодексу України, при виконанні Державного бюджету застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затвердженої наказом Держказначейства від 26.12.2003р. №242 та зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 23.01.2004р. за №106/8705, бюджетні установи відкривають депозитні рахунки, де обліковують кошти, які отримані бюджетними установи у тимчасове зберігання без права користування цими коштами.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено сплату Позивачем ОСОБА_3 відділенню спірної суми та подальше перерахування останнім сплачених Позивачем коштів до Державного бюджету - вимога Позивача в частині стягнення з Державного бюджету неповернутих грошових коштів в розмірі 10% початкової вартості продажу об'єкта, що становить 31 422 грн. є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу між Позивачем та Відповідачем-1 за результатами конкурсу не укладався, тому пропозиція Позивача про повернення 31 422 грн., яка вбачається з листа від 11.02.2008р. - є правомірною.(т.1 арк.справи 9).

Разом з тим, оскільки Регіональне відділення не мало права користуватись і не користувалось коштами Позивача, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду про безпідставність решти заявлених вимог про стягнення процентів за користування чужими коштами, інфляційних втрат та 3% річних на загальну суму 24 237 грн. 50 коп. виходячи з наступного.

Ставлячи вимогу про стягнення процентів за користування чужими коштами, Позивач посилається на норми статей 536 ЦК України та за аналогією на ст.1048 ЦК України.

Підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України, є по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством.

Водночас, між Позивачем та Відповідачем-1 відсутній договір, яким було встановлено розмір процентів за користування чужими коштами, також нормами чинного законодавства, які регулюють відносини, що склалися між зазначеними сторонами не передбачено нарахування заявлених процентів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання Позивача при нарахуванні інфляційних та 3% річних на положення ст.625 ЦК України не має правового опертя, оскільки припис ч.2 даної статті може бути застосований лише за наявності порушення боржником грошового зобов'язання, що по даному спору відсутнє.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, доводи Скаржників, зазначені в апеляційних скаргах, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційні скарги -без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Головного управління Державного казначейства України у Волинській області та Державної казначейської служби України на рішення господарського суду Волинської області від 15.11.2011р. у справі №5004/1587/11 -залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №5004/1587/11 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

1472/12