Постанова

від 11.06.2015 по справі 915/1768/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2015 р.Справа № 915/1768/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

суддів Будішевської Л.О., Таран С.В.

при секретарі судового засідання Шитря О.М.

за участю представників сторін:

від заступника прокурора Миколаївської області - Шарандак О.І. - прокурор відділу прокуратури Одеської області;

від Прокурора міста Миколаєва - Шарандак О.І. - прокурор відділу прокуратури Одеської області;

від Миколаївської міськради - Бондар В.І. - за довіреністю;

від ТОВ «Туристична база «Південний Буг» - Бортик Р.О. - за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурора Миколаївської області

на рішення господарського суду Миколаївської області від 10 березня 2015 року

по справі №915/1768/14

за позовом Прокурора міста Миколаєва в інтересах держави

до

- Миколаївської міської ради;

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична база «Південний Буг»

про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсними договорів оренди землі, скасування реєстрації речового права, зобов'язання повернути земельні ділянки

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

У судовому засіданні 12.05.2015р. оголошувалась перерва згідно ст.77 ГПК України.

В судовому засіданні 11.06.15р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

03.11.2014р. прокурор м.Миколаєва звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична база «Південний Буг», в якому (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 10.02.2015р.) просив суд:

- визнати незаконними та скасувати пункти 19, 19.1 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради №17/8 від 12.12.2003р. про затвердження проекту відведення та надання ТОВу «ТБ «Південний Буг» в оренду на 3 роки земельної ділянки загальною площею 6296кв.м. із земель населеного пункту, не наданих у власність або користування, зарахувавши її до земель поточного будівництва, для будівництва туристичної бази поблизу житлових будинків №№13-15 по Бузькому бульвару;

- визнати незаконним та скасувати пункт 22 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради №23/45 від 20.12.2012р. про продовження ТОВу «ТБ «Південний Буг» на 2 роки строку оренди земельної ділянки загальною площею 6296кв.м, залишивши земельну ділянку в землях поточного будівництва, для завершення будівництва туристичної бази в районі житлових будинків №№ 13-15 по Бузькому бульвару;

- визнати недійсним на майбутнє договір оренди землі №9335 від 11.07.2013р., укладений між Миколаївською міськрадою та ТОВом «ТБ «Південний Буг» щодо земельної ділянки площею 6296 кв. м (кадастровий номер 4810137200:07:001:0001) поблизу житлових будинків №№13-15 по Бузькому бульвару в м.Миколаєві;

- зобов'язати ТОВ «ТБ «Південний Буг» повернути Миколаївській міськраді земельну ділянку площею 6296кв.м. (кадастровий номер 4810137200:07:001:0001) нормативною грошовою оцінкою 1496622,10грн. поблизу житлових будинків №№13-15 по Бузькому бульвару в м.Миколаєві у стані, в якому її одержано в оренду;

- визнати незаконними та скасувати пункти 9, 9.1 рішення Миколаївської міськради №44/32 від 04.03.2010р. про затвердження проекту землеустрою та надання ТОВу «ТБ «Південний Буг» земельної ділянки в оренду загальною площею 1500кв.м. за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування, у тому числі 1500кв.м. відведених під будівництво, зарахувавши її до земель іншого призначення (землі, що використовуються для відпочинку та інші відкриті землі), для розміщення будівельного майданчика на період будівництва туристичної бази по Бузькому бульвару в районі житлових будинків №№13-15;

- визнати незаконним та скасувати пункт 3 розділу 1 рішення Миколаївської міськради №27/42 від 04.04.2013р. про продовження ТОВу «ТБ «Південний Буг» на 40 місяців з дати прийняття рішення строку оренди земельної ділянки (кадастровий номер 4810137200:07:001:0002) загальною площею 1500кв.м., яка була надана рішенням Миколаївської міськради №5/34 від 21.04.2011р., для розміщення будівельного майданчика на період будівництва туристичної бази по Бузькому бульвару, в районі житлових будинків №№13-15;

- визнати недійсним на майбутнє договір оренди землі №9457 від 22.08.2013р., укладений між Миколаївською міськрадою та ТОВом «ТБ «Південний Буг» щодо земельної ділянки площею 1500кв.м. (кадастровий номер 4810137200:07:001:0002) поблизу житлових будинків №№13-15 по Бузькому бульвару в м. Миколаєві, та зареєстрований 04.10.2013р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №2807485;

- скасувати рішення Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 6628900 від 10.10.2013р. 12:25:06 та запис про інше речове право 2807485 від 04.10.2013р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- визнати незаконним та скасувати пункт 8 розділу 1 рішення Миколаївської міськради №44/34 від 19.11.2014р. про продовження ТОВу «ТБ «Південний Буг» до 01.07.2016р. відповідно до довідки про тривалість будівництва строку оренди земельної ділянки (кадастровий номер 4810137200:07:001:0002) загальною площею 6296кв.м., за рахунок земельної ділянки, відведеної рішенням міської ради від 20.12.2012р. №23/45, залишивши її в землях поточного будівництва для завершення будівництва туристичної бази в районі житлових будинків №№13-15 по Бузькому бульвару.

- зобов'язати ТОВ «ТБ «Південний Буг» повернути Миколаївській міськраді земельну ділянку площею 1500кв.м. (кадастровий номер 4810137200:07:001:0002) нормативною грошовою оцінкою 356565грн. поблизу житлових будинків №№ 13-15 по Бузькому бульвару в м. Миколаєві у стані, в якому її одержано в оренду.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що проведеною перевіркою прокуратури установлено, що рішення Миколаївської міськради від 12.12.2003р. та 04.03.2010р. прийняті з порушенням вимог законодавства, у зв'язку з чим вони підлягають визнанню незаконними та скасуванню, оскільки земельні ділянки розташовані в межах прибережних захисних смуг, будівництво на яких заборонено (ст.ст.60,62 ЗК України, ст.ст.1, 88, 90 ВК України, п.2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №434 від 05.11.2004р., постанова Верховного Суду України від 09.09.2014р. у справі № 915/1220/13) та відповідачами порушено містобудівне законодавство (ст. 17 ЗУ «Про основи містобудування», ст.48 ЗУ «Про охорону земель», п.5.1, п. 5.2, п. 10.1, 10.4 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992р. №44 та п.4.2 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України №173 від 19.06.1996р.). У зв'язку з тим, що незаконними є рішення Миколаївської міськради про затвердження проекту землеустрою та надання ТОВу «ТБ «Південний Буг» земельних ділянок в оренду, незаконними є також рішення Миколаївської міськради про продовження ТОВу «ТБ «Південний Буг» строку оренди земельних ділянок. Також у зв'язку з тим, що на підставі незаконних рішень Миколаївської міськради укладено договори оренди землі №9335 від 11.07.2013р. та №9457 від 12.08.2013р., вказані договори оренди землі відповідно до ст.16, ч.1 ст.203, ст.215 ЦК України, ст.ст.20, 207 ГК України, ст.152 ЗК України підлягають визнанню недійсними, а земельні ділянки поверненню.

27.01.2015р. та 10.02.2015р. Миколаївська міськрада та ТОВ «ТБ «Південний буг» подали, відповідно, місцевому господарському суду відзиви на позовну заяву, в яких просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.03.2015р. (суддя Олейняш Е.М.) в позові відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що рішення Миколаївської міської ради про надання в оренду ТОВ «ТБ «Південний Буг» земельних ділянок не суперечить положенням норм містобудівного законодавства, оскільки земельна ділянка площею 6296 кв. м. була надана саме для розміщення об'єкту, який призначений для відпочинку, - туристичної бази. Крім того, відповідачем ТОВ «ТБ «Південний Буг» було отримано Позитивний висновок №01/31 комплексної державної експертизи щодо проекту будівництва «ТБ «Південний Буг» по Бузькому бульвару, 13-15 в м. Миколаєві. Щодо посилань прокуратури на п.4.2 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України №173 від 19.06.1996р., суд першої інстанції зазначив, що вказана норма регулює розміщення житлово-громадських об'єктів, а також дачних поселень сельбищної території (розділ 4 «Вимоги до розміщення та організації сельбищної території»), а відтак не може бути застосована до спірних правовідносин. Крім того, Постанова Верховного Суду України від 09.09.2014р. у справі № 915/1220/13 також не може застосовуватись до даних правовідносин, оскільки предметом спору у справі, що переглядалась вищим судом, були земельні ділянки, що розташовані за межами населеного пункту.

Господарський суд Миколаївської області дійшов висновку про недоведеність порушеного права, за захистом якого прокуратура звернулась до суду. Враховуючи недоведеність позовних вимог в частині визнання незаконними та скасування рішень Миколаївської міськради про надання в оренду земельних ділянок відповідачу ТОВ «ТБ «Південний буг», а також враховуючи, що решта позовних вимог є похідними від вищевказаних, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість та безпідставність.

В частині застосування до спірних правовідносин строку позовної давності місцевий господарський суд зазначив, що п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» встановлено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи. Отже, в силу приписів вищевказаного Закону особа має право звернутись до суду з позовом, зокрема, про визнання незаконним правового акту органу місцевого самоврядування протягом трьох років з дня набрання чинності вказаним законом, тобто до 20.12.2014р. Прокурор звернувся до суду із позовом про визнання незаконними та скасування рішень Миколаївської міськради та іншими похідними вимогами 03.11.2014р., а отже строк позовної давності прокуратурою не пропущено.

Не погодившись з рішенням суду від 10.03.2015р., заступник прокурора Миколаївської області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги заступник прокурора Миколаївської області зазначив, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим на підставі ст.104 ГПК України підлягає скасуванню з наступних підстав:

- всупереч нормам ст.43 ГПК України судом безпідставно не взято до уваги обставини, що спірні земельні ділянки відносяться до земель прибережної захисної смуги;

- суд першої інстанції при вирішенні даного спору не врахував положення чинного законодавства та обставини справи щодо фактичного місцезнаходження земельних ділянок;

- відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережних захисних смуг і фактичного невизначення на місцевості не давало законних підстав органу місцевого самоврядування не брати до уваги визначені законом розміри прибережної захисної смуги при виготовленні та затвердженні технічної документації із землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок. Тобто сама по собі відсутність землевпорядної документації не змінює правового режиму захисної смуги;

- надані в оренду ТОВу «ТБ «Південний Буг» земельні ділянки були вільні від забудови, раніше нікому не надавались, але вони межують з урізом Бузького лиману. Входження спірних земельних ділянок в нормативні розміри прибережної захисної смуги Бузького лиману також підтверджуються матеріалами їх топографо-геодезичної зйомки, проведеної КП «Госпрозрахункове проектно - виробниче архітектурно-планувальне бюро». При цьому судом не надано належної оцінки вказаним доказам;

- судом в порушення ст.34 ГПК України взято до уваги робочий проект «Визначення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг річок Інгул, Південний Буг і Бузького лиману на території землекористування м.Миколаєва», затверджений рішенням Миколаївської міськради від 31.05.2012 №17/4 з наступними змінами, яке постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2015р. у справі №814/3187/13а визнано протиправним та скасовано. Крім того, рішення про затвердження цього робочого проекту прийнято після укладення договору оренди земельної ділянки з відповідачем;

- суд не звернув увагу, що на час прийняття рішення про передачу Миколаївською міською радою в оренду ТОВ «ТБ «Південний Буг» земельних ділянок містобудівною документацією був генеральний план міста Миколаєва, затверджений постановою Ради Міністрів Української РСР №403 від 24.11.1986р. та генеральний план міста Миколаєва, затверджений рішенням Миколаївської міської ради № 35/18 від 18.06.2009р. Відповідно до вказаних планів спірні земельні ділянки належать до території зелених насаджень загального користування;

- судом безпідставно не враховано те, що згідно з містобудівною документацією, чинною на момент прийняття спірних рішень, земельні ділянки належали до перспективної ландшафтно-рекреаційної зони загальноміського значення та зелених насаджень загального користування.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.04.2015р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні.

27.04.2015р. ТОВ «ТБ «Південний Буг» подало суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник прокуратури підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представники ТОВ «Туристична база «Південний Буг» та Миколаївської міськради заперечували проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскарженого рішення.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду, що 28.11.2003р. ТОВ «Туристична база «Південний Буг» звернулося до Миколаївського міського голови із заявою про відведення земельної ділянки для будівництва туристичної бази по вул.Бузький бульвар, в районі будинків №13-15.

Листом №11441/050318 від 09.12.2003р. Виконавчий комітет Миколаївської міської ради надав ТОВ «Туристична база «Південний Буг» дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки необхідної для будівництва туристичної бази в районі житлових будинків 13-15 по Бузькому бульвару.

В 2003р. Підприємство громадської організації «Міський земельно-кадастровий центр» на замовлення ТОВ «ТБ «Південний Буг» виготовило Проект відведення земельної ділянки в оренду для будівництва туристичної бази в районі ж/будинків 13-15 по Бузькому бульвару в Заводському районі м.Миколаєва.

Межі та площа земельної ділянки, що проектувалась до відведення в оренду, визначені згідно умов відведення земельної ділянки Миколаївського міського управління земельних ресурсів вих. №1894/22 від 10.12.2003р., наданих Головним державним інспектором по використанню та охороні земель м.Миколаєва, а також висновків Головного управління містобудування та архітектури №17-5379/2 від 17.12.2003р., Миколаївського регіонального управління водних ресурсів №194 від 05.04.2004р., Міської санітарно-епідеміологічної служби №2220/5 від 12.12.2003р., Державного управління екології та природних ресурсів у Миколаївській області вих. №05/3502 від 30.12.2003р., Державної інспекції по охороні пам'яток культури в Миколаївській області №1101 про можливість розташування об'єкту, розмірів та умов вилучення (викупу) земельної ділянки (за наслідками обстежень) від 15.12.2003р., Миколаївського міського управління земельних ресурсів №291 від 19.02.2004р.

Відповідно до Пояснювальної записки до Проекту відповідно до УКЦВЗ земельна ділянка віднесена до земель поточного будівництва - код 1.21. Проектом передбачено відведення в оренду ТОВ «Туристична база «Південний Буг» земельну ділянку площею 6296кв.м. за рахунок земель міста, не наданих у власність чи користування. Згідно УКПОКЧЗД на земельну ділянку діють обмеження типу 4.3.1 - санітарно-захисна зона інженерно-технічних споруд та комунікацій (висновок Головного управління містобудування та архітектури №17-5379/2 від 17.12.2003р.). Площа земельної ділянки в зоні дії обмежень становить 926кв.м., що також відображено на Плані меж зон обмежень і сервітутів земельної ділянки.

Рішенням Миколаївської міської ради №17/8 від 12.12.2003 року затверджено проект відведення земельної ділянки в оренду та надано ТОВ «Туристична база «Південний Буг» в оренду на 3 роки земельну ділянку загальною площею 6296кв.м. із земель населеного пункту, не наданих у власність або користування, зарахувавши її до земель поточного будівництва, для будівництва туристичної бази поблизу житлових будинків №№ 13-15 по Бузькому бульвару.

11.05.2014р., на підставі рішення Миколаївської міської ради №17/8 від 12.12.2003р. між Миколаївською міською радою (Орендодавець) та ТОВ «ТБ «Південний Буг» (Орендар) було укладено договір оренди землі, який посвідчено нотаріально та зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 17.05.2004р. за №2465.

Відповідно 1.1., 2.1 договору оренди землі від 11.05.2014р.Миколаївська міська рада передає, а ТОВ «ТБ «Південний Буг» приймає в оренду земельну ділянку площею 6296кв.м. (землі поточного будівництва), для будівництва туристичної бази поблизу житлових будинків №13-15 по Бузькому бульвару /Заводський район/, згідно з планом земельної ділянки, акта перенесення меж земельної ділянки внатурі, акта приймання-передачі об'єкта оренди, планом відведення земельної ділянки, що є невід'ємними частинами цього договору. Земельна ділянка передається в оренду, з правом передачі її в суборенду, строком на 3 роки з дати прийняття рішення.

Рішеннями Миколаївської міської ради №38/31 від 01.10.2009р., №7/23 від 09.11.2006р., №23/45 від 20.12.2012р. продовжувався строк оренди земельної ділянки загальною площею 6296 кв. м., яку залишено в землях поточного будівництва, для завершення будівництва туристичної бази, а між Миколаївською міською радою та ТОВ «ТБ «Південний Буг» на підставі вищевказаних рішень укладались відповідні договори про продовження строку оренди земельної ділянки.

Рішенням Миколаївської міськради №23/45 від 20.12.2012р. (що оскаржується прокурором у даній справі) продовжено ТОВ «ТБ «Південний Буг» на 2 роки строк оренди земельної ділянки загальною площею 6296кв.м, залишивши земельну ділянку в землях поточного будівництва, для завершення будівництва туристичної бази в районі житлових будинків №№13-15 по Бузькому бульвару.

11.07.2013р., На підставі рішення Миколаївської міськради №23/45 від 20.12.2012р. між Миколаївською міською радою та ТОВ «ТБ «Південний Буг» укладено оспорюваний договір оренди землі №9335 щодо земельної ділянки площею 6 296кв.м (кадастровий номер 4810137200:07:001:0001) поблизу житлових будинків №№13-15 по Бузькому бульвару в м.Миколаєві, яким продовжено оренду земельної ділянки для завершення будівництва туристичної бази.

14.03.2011р. відповідачем ТОВ «ТБ «Південний Буг» отримано Позитивний висновок №01/31 комплексної державної експертизи щодо проекту будівництва «Туристична база «Південний Буг» по Бузькому бульвару, 13-15 в м. Миколаєві.

11.03.2011р. ТОВ «ТБ «Південний Буг» отримано від Інспекції ДАБК у Миколаївській області дозвіл на виконання підготовчих робіт та 21.06.2011р. отримано дозвіл на виконання будівельних робіт.

01.07.2009р. ТОВ «ТБ «Південний Буг» звернулося до Миколаївського міського голови із заявою про відведення земельної ділянки площею 1500кв.м. на період будівництва туристичної бази по вул. Бузький бульвар, в районі будинків №13-15

Рішенням Миколаївської міської ради №36/51 від 04.09.2009р. надано ТОВ «ТБ «Південний Буг» дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1500кв.м., за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування, з метою передачі ділянки в оренду для розміщення будівельного майданчика на період будівництва туристичної бази по Бузькому бульвару, в районі житлових будинків №№13-15

В 2009 році КП «Госпрозрахункову проектно-вишукувальне бюро» на замовлення ТОВ «ТБ «Південний Буг» виготовило Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для розміщення будівельного майданчика на період будівництва туристичної бази по бузькому Бульвару в районі ж/будинку 13-15 в Центральному районі м.Миколаєва.

Межі та площа земельної ділянки, що проектувалась до відведення в оренду, визначені згідно умов відведення земельної ділянки Управління Держкомзему у м. Миколаїв №4401/11 від 25.11.2009р., висновків Управління містобудування та архітектури №17-2285/3 від 08.12.2009р., Міської санітарно-епідеміологічної служби №2870/5 від 09.12.2009р., Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області №01-04/8105 від 2009р., Департаменту житлово-комунального господарства №6918/08-05 від 16.12.2009р., Управління культури Миколаївської обласної державної адміністрації №4283, Управління Держкомзему у м.Миколаїв №23 від 19.01.2010р., Управління земельних ресурсів №02-18/2314(09) від 22.01.10р.

Відповідно до Пояснювальної записки до Проекту відповідно до УКЦВЗ земельна ділянка віднесена до земель іншого призначення - код 1.21. Проектом передбачено відведення в оренду ТОВ «ТБ «Південний Буг» земельну ділянку площею 1500кв.м. за рахунок земель міста, не наданих у власність чи користування. Згідно КООВЗД на земельну ділянку діють обмеження типу 01.01.04 - охоронна зона навколо (вздовж) об'єкта зв'язку; 01.01.05 - охоронна зона навколо (вздовж) об'єкта енергетичної системи; 01.06.23 - інші обмеження (газопровід, каналізація) (висновок Управління Держкомзему у м. Миколаїв №23 від 19.01.2010р.). Площа земельної ділянки в зоні дії обмежень становить 1137кв.м., що також відображено на Схемі меж зон дій обмежень.

Рішенням Миколаївської міської ради №44/32 від 04.03.2010р. затверджено проект землеустрою та надано ТОВ «ТБ «Південний Буг» земельну ділянку в оренду загальною площею 1500кв.м. за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування, у тому числі 1500кв.м. відведених під будівництво, зарахувавши її до земель іншого призначення (землі, що використовуються для відпочинку та інші відкриті землі), для розміщення будівельного майданчика на період будівництва туристичної бази по Бузькому бульвару в районі житлових будинків №№13-15.

07.04.2010р., на підставі рішення Миколаївської міської ради №44/32 від 04.03.2010р. між Миколаївською міськрадою та ТОВ «ТБ «Південний Буг» було укладено договір оренди землі,який 13.04.2010р. зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 7495. Відповідно до п.п.1.1,2.1, 3.1 Миколаївська міськрада передає, а ТОВ «ТБ «Південний Буг» приймає в оренду земельну ділянку площею 1500кв.м. для розміщення будівельного майданчика на період будівництва туристичної бази по Бузькому бульвару, в районі житлових будинків №№13,15. Строк дії договору 1 рік з дати його реєстрації.

В подальшому рішеннями Миколаївської міськради №5/34 від 21.04.2011р., № 27/42 від 04.04.2013р. продовжувався строк оренди земельної ділянки загальною площею 1500кв.м., яку залишено в землях комерційного використання, залишивши її в землях іншого призначення для розміщення будівельного майданчика на період будівництва туристичної бази по Бузькому бульвару в районі житлових будинків №№ 13-15, а між Миколаївською міською радою та ТОВ «ТБ «Південний Буг» на підставі вищевказаних рішень укладались відповідні договори про продовження строку оренди земельної ділянки (договір оренди землі №8108 від 09.06.2011р.та №9457 від 22.08.2013р.)

Рішенням Миколаївської міської ради №27/42 від 04.04.2013р. продовжено ТОВ «ТБ «Південний Буг» на 40 місяців з дати прийняття рішення строк оренди земельної ділянки (кадастровий номер 4810137200:07:001:0002) загальною площею 1500 кв. м., яка була надана рішенням Миколаївської міської ради №5/34 від 21.04.2011р., для розміщення будівельного майданчика на період будівництва туристичної бази по Бузькому бульвару, в районі житлових будинків №№ 13-15.

22.08.2013р., на підставі рішення Миколаївської міської ради №27/42 від 04.04.2013р. між Миколаївською міськрадою та ТОВ «ТБ «Південний Буг» укладено договір оренди землі №9457 щодо земельної ділянки площею 1500кв. м. (кадастровий номер 4810137200:07:001:0002) поблизу житлових будинків №№ 13-15 по Бузькому бульвару в м. Миколаєві, та зареєстрований 04.10.2013р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 2807485.

В обґрунтування позовних вимог прокурор м.Миколаєва посилався на те, що рішення Миколаївської міськради, якими затверджено проекти відведення та надано ТОВ «ТБ «Південний Буг» в оренду дві земельні ділянки, суперечать законодавству, оскільки:

- земельні ділянки розташовані в межах прибережних захисних смуг, будівництво на яких заборонено (ст.ст.60,62 ЗК України, ст.ст.1,88,90 ВК України, п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №434 від 05.11.2004 року, постанова Верховного Суду України від 09.09.2014 року у справі № 915/1220/13);

- відповідачами порушено містобудівне законодавство (ст. 17 ЗУ «Про основи містобудування», ст.48 ЗУ «Про охорону земель», п.п. 5.1, 5.2, 10.1, 10.4 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", затверджених наказом Держкоммістобудування 17.04.1992 року № 44 та п. 4.2 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України №173 від 19.06.1996р.).

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог прокурора м.Миколаєва з огляду наступного.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 87 ВК України ( в редакції від 11.06.2003 року, від 04.06.2008 року) для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони. Водоохоронна зона є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється. На території водоохоронних зон забороняється: 1) використання стійких та сильнодіючих пестицидів; 2) влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації; 3) скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), а також у потічки.

Згідно із ч.ч.5-8 ст.87 ВК України ( в редакції від 11.06.2003р., від 04.06.2008р.) зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами. Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України. Виконавчі комітети місцевих Рад зобов'язані доводити до відома населення, всіх заінтересованих організацій рішення щодо меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також водоохоронного режиму, який діє на цих територіях. Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється виконавчими комітетами місцевих Рад і державними органами охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.1 ст.88 ВК України (в редакції від 11.06.2003р., від 04.06.2008р.) з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.89 ВК України (в редакції від 11.06.2003р., від 04.06.2008р.) прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: 1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; 2) зберігання та застосування пестицидів і добрив; 3) влаштування літніх таборів для худоби; 4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; 5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки; 6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.

Відповідно до ст.90 ВК України (в редакції від 11.06.2003р., від 04.06.2008р.) прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією. У прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється: 1) застосування стійких та сильнодіючих пестицидів; 2) влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод; 3) влаштування вигрібів для накопичення господарсько-побутових стічних вод обсягом більше 1 кубічного метра на добу; 4) влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів.

Згідно із ч.ч.4, 5 ст. 88 ВК України (в редакції від 11.06.2003р., від 04.06.2008р.) у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 60 ЗК України (в редакції від 15.10.2003р., від 02.02.2010р.) вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.

Згідно із п.2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №434 від 05.11.2004р., у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.96 року № 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них", з урахуванням конкретної ситуації.

Постановою Кабінету Міністрів України №486 від 08.05.1996р. затверджено Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності (надалі - Порядок №486). Цей Порядок встановлює єдиний правовий механізм визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них (п. 1 Порядку).

Відповідно до п.5 Порядку №486 (в редакції від 24.01.2002 року, яка діяла до 30.03.2012 року) розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації. Проекти цих зон розробляються на замовлення органів водного господарства та інших спеціально уповноважених органів, узгоджуються з органами Мінекоресурсів, Держводгоспу, Держкомзему, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами Рад.

Згідно із п.п.10, 11 Порядку №486 на землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови. Водоохоронна зона морів, морських заток і лиманів, як правило, збігається з прибережною захисною смугою і визначається шириною не менш як 2 кілометри від урізу води.

Відповідно до п.п.14,15 Порядку №486 виконання водоохоронних та інших заходів щодо впорядкування водоохоронних зон, за винятком земель водного фонду, покладається на виконавчі комітети Рад, сільськогосподарські, водогосподарські, рибогосподарські підприємства, а також на інших власників і землекористувачів. Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими комітетами Рад, органами Мінекоресурсів.

Місцевий господарський суд правильно зазначив, що на момент прийняття Миколаївською міськрадою оскаржуваного рішення №17/8 від 12.12.2003р. (щодо земельної ділянки площею 6296кв.м.) ще не діяв Порядок погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 434 від 05.11.2004 року. На момент прийняття Миколаївською міською радою оскаржуваного рішення №44/32 від 04.03.2010р. (щодо земельної ділянки площею 1500кв.м.) ТОВ «ТБ «Південний Буг» було отримано позитивний висновок Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області № 01-04/8105 від 2009 року про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до матеріалів робочого проекту «Визначення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг річок Інгул, Південний Буг і Бузького лиману на території землекористування м.Миколаєва», а також Ситуаційного плану, виготовленого КП «Госпрозрахункове проектно-виробниче архітектурно-планувальне бюро» та Інформацій Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради №02-03/54 від 21.01.2015р., №02-19/179 від 09.02.2015р. земельна ділянка за адресою Бузький Бульвар № 13-15, яка надана в оренду ТОВ «ТБ «Південний Буг», знаходиться поза межею прибережної захисної смуги.

Прокурором не надано інших доказів, які б надавали підстави для висновку що спірні земельні ділянки перебували на момент прийняття Миколаївською міськрадою оскаржуваних рішень в межах встановлених з урахуванням умов забудови м.Миколаєва прибережних захисних смуг.

Посилаючись на рішення міської ради №17/4 від 31.05.2002р. в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції не припустився порушення норм процесуального права, оскільки на дату ухвалення судом рішення в господарській справі (10.03.2015р.) докази ухвалення Одеським апеляційним адміністративним судом постанови у справі №817/3187/13-а від 10.03.2015р. були відсутні.

Посилання прокуратури на те, що прибережна захисна смуга встановлюється шириною не менш як 2 кілометри від урізу води в силу закону, в даному конкретному випадку є неправомірним. До правовідносин по справі мають застосовуватись спеціальні норми, які регулюють розміри та порядок встановлення прибережних захисних смуг саме в населених пунктах та які передбачають необхідність врахування конкретних умов забудови в межах міст (ч.4 ст.88 ВК України, ч.3 ст.60 ЗК України, п.10 Порядку №486).

Згідно із ч.ч.2-4 ст. 48 ЗУ «Про охорону земель» (в редакції від 19.06.2003р., яка діяла до 31.07.2010р.) розміщення і будівництво об'єктів житлово-комунального, промислового, транспортного, іншого призначення здійснюються відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів. Забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи користування, у тому числі на умовах оренди, земельною ділянкою, у порядку, передбаченому законом. Визначення територій і вибір земель для містобудівних потреб та спорудження конкретних об'єктів здійснюються на підставі затвердженої містобудівної документації, документації із землеустрою, схем планування територій переважно на землях несільськогосподарського призначення.

Відповідно до ст.17 ЗУ «Про основи містобудування» (в редакції від 11.06.2003р., від 08.12.2009р.) містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій. Містобудівна документація є основою для, зокрема: підготовки вихідних даних для розробки землевпорядної документації; вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи користування земель для містобудівних потреб.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.10 ЗУ «Про планування і забудову територій» (в редакції від 20.04.2000р., від 14.10.2009р.) планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації. Розроблення, погодження та експертиза містобудівної документації провадяться згідно з встановленими державними стандартами, нормами та правилами в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ч.ч.1,4 ст.20 ЗУ «Про планування і забудову територій» (в редакції від 20.04.2000р., від 14.10.2009р.) нормативне регулювання планування, забудови та іншого використання територій полягає у прийнятті нормативно-правових актів, зокрема державних будівельних норм, відомчих нормативних документів, регіональних і місцевих правил забудови. Державні будівельні норми та інші нормативно-правові акти з питань планування і забудови територій є обов'язковими для суб'єктів містобудування.

Згідно із ч.1 ст.22 ЗУ «Про планування і забудову територій» (в редакції від 20.04.2000р., від 14.10.2009р. місцеві правила забудови розробляються для міст Києва та Севастополя, міст обласного значення, республіканського значення Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ч.ч.5-8,10-11 ст.22 ЗУ «Про планування і забудову територій» (в редакції від 20.04.2000р., від 14.10.2009р.) місцеві правила забудови складаються із текстової частини та графічної частини - плану зонування. У текстовій частині місцевих правил забудови визначається перелік переважних і допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах окремих зон. Для кожної окремої зони згідно з державними будівельними нормами встановлюються єдині умови і обмеження забудови та іншого використання земельних ділянок. На плані зонування встановлюється поділ території населеного пункту на зони з допустимими та переважними видами використання земельних ділянок. План зонування та перелік переважних і допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок розробляються для всієї території населеного пункту або окремої його частини. При розробленні землевпорядної документації враховуються єдині умови і обмеження забудови та іншого використання земельних ділянок, визначені місцевими правилами забудови.

Відповідно до Інформації Управління містобудування та архітектури міської ради від 18.10.2014 року №17-5137 функціональне призначення земельної ділянки по вул.Бузький Бульвар в районі житлових будинків № 13-15 визначено як територія зелених насаджень загального користування поряд з територією громадської забудови у відповідності до Генерального плану міста Миколаєва (1985 року) та у відповідності до Генерального плану міста Миколаєва (2009 року). Також у цій Інформації вказано, що у відповідності до Правил використання та забудови території м. Миколаєва (2003 року) функціональне призначення земельної ділянки по вул. Бузький Бульвар в районі житлових будинків № 13-15 визначено як територіально-планувальна зона ПР-2 - перспективна ландшафтна зона загальноміського значення (до переважних видів використання відноситься рекреаційні установи - туристські готелі, будинки відпочинку, пансіонати, мотелі і т.ін.).

Відповідно до п.2.1, п.2.4 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", затверджених наказом Держкоммістобудування 17.04.1992 року № 44, територія міста за функціональним призначенням і характером використання поділяється на сельбищну, виробничу, в т.ч. зовнішнього транспорту, і ландшафтно-рекреаційну.

До ландшафтно-рекреаційної території входять озеленені й водні простори у межах забудови міста і його зеленої зони, а також інші елементи природного ландшафту. До її складу можуть входити парки, лісопарки, міські ліси, ландшафти, що охороняються, землі сільськогосподарського використання та інші угіддя, які формують систему відкритих просторів; заміські зони масового короткочасного і тривалого відпочинку, міжселищні зони відпочинку; курортні зони (у містах і селищах, що мають лікувальні ресурси).

Згідно із п.5.2 ДБН 360-92** при функціональному зонуванні комплексної зеленої зони (території забудови, міста, зеленої зони) треба виділяти: озеленені території загального користування; озеленені території обмеженого користування і озеленені території спеціального призначення.

Відповідно до п.10.1 ДБН 360-92** при плануванні і забудові населених місць слід керуватись такими принципами: збереження і раціональне використання цінних природних ресурсів; дотримання нормативів гранично допустимих рівнів екологічного навантаження на природне середовище територій з урахуванням потенціальних його можливостей; виділення ландшафтно-рекреаційних територій і заборона на них господарського та іншого будівництва, що перешкоджає використанню даних зон за їх прямим призначенням; дотримання санітарних нормативів, установлення санітарно-захисних зон для охорони водойм, джерел водопостачання, курортних, лікувально-оздоровчих зон, населених місць та інших територій від забруднення та шкідливих впливів.

Згідно із п.п. «а», «б» п.10.4 ДБН 360-92** розміщення будинків, споруд і комунікацій не допускається: а) на землях заповідників, заказників, природних національних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків і водоохоронних зон; б) на землях зелених зон міст, включаючи землі міських лісів, якщо об'єкти, які проектуються, не призначені для відпочинку, спорту або обслуговування приміського лісового господарства.

Пунктом 34 Правил використання та забудови території м.Миколаєва, затвердженими рішенням Миколаївської міської ради від 17.10.2003р. № 15/41 передбачено списки видів дозволеного використання нерухомості в різних функціонально-планувальних зонах, а саме переважним видом використання земельних ділянок, що відносяться до "Р - 2 зона ландшафтно-рекреаційна загальноміського значення" є, зокрема, рекреаційні установи (готелі, туристські готелі, будинки відпочинку, пансіонати, мотелі і т. ін.).

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про те, що рішення Миколаївської міськради про надання в оренду ТОВ «ТБ «Південний Буг» земельних ділянок не суперечить вищевказаним положенням норм містобудівного законодавства, оскільки земельна ділянка площею 6296 кв. м. була надана саме для розміщення об'єкту, який призначений для відпочинку, - туристичної бази та ТОВ «ТБ «Південний Буг» було отримано Позитивний висновок №01/31 комплексної державної експертизи щодо проекту будівництва «Туристична базі «Південний Буг» по Бузькому бульвару, 13-15 в м.Миколаєві.

Посилання прокурора м.Миколаєва на положення п.4.2 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України №173 від 19.06.1996р., є необгрутованими, оскільки дана норма регулює розміщення житлово-громадських об'єктів, а також дачних поселень сельбищної території (розділ 4 "Вимоги до розміщення та організації сельбищної території"), а відтак не може бути застосована до спірних правовідносин.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до ч.10 ст.59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позовних вимог прокуратури в частині визнання незаконними та скасування рішень Миколаївської міської ради про надання в оренду земельних ділянок відповідачу ТОВ «ТБ «Південний Буг»

Враховуючи ту обставину, що решта позовних вимог є похідними від позовних вимог про визнання незаконними та скасування рішень Миколаївської міськради, вони задоволенню не підлягають через необґрунтованість та безпідставність.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відхилення заяв відповідачів про застосування строку позовної давності, оскільки судом встановлено (та підтверджено в ході апеляційного перегляду справи), що право або охоронюваний законом інтерес позивача не порушені, отже положення ст.ст.256, 257, ч.1 ст.261 ЦК України щодо позовної давності не застосовуються.

Посилання прокурора Миколаївської області в апеляційній скарзі на недослідження судом першої інстанції питання належності спірних земельних ділянок до прибережної захисної смуги не може слугувати підставою для скасування оскаржених рішень Миколаївської міськради, оскільки спірні земельні ділянки знаходяться в межах населеного пункту та порядок встановлення прибережних захисних смуг саме в населених пунктах передбачає необхідність врахування конкретних умов забудови в межах міст (ч.4 ст.88 ВК України, ч.3 ст.60 ЗК України, п.10 Порядку №486). Аналогічно, правовідносини у справі №915/1220/13 (постанова Верховного суду України від 09.09.2014р.) не є подібними до спірних, оскільки виникли у зв'язку із наданням у користування земельної ділянки поза межами населених пунктів.

Інші доводи апеляційної скарги прокурора Миколаївської області у своїй сукупності не спростовують правильність висновків місцевого господарського суду та підставою для його скасування слугувати не спроможні.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Миколаївської області від 10.03.2015р. відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, що є підставою для залишення рішення без змін.

Керуючись ст.ст.99,101-103,105 ГПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 10 березня 2015 року залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 15.06.2015р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Таран С.В.