cpg1251
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" червня 2015 р. Справа № 902/1603/14
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Олексюк Г.Є.
суддів Дужич С.П.
суддів Сініцина Л.М.
при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.
розглянувши апеляційну скаргу відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Промспецсервіс" на рішення господарського суду Вінницької області від 30.01.15 р.
у справі № 902/1603/14 (суддя Білоус В.В. )
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуденергозахист"
відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецсервіс"
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кулініч Максим Вікторович
про витребування із незаконного володіння від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецсервіс" (код ЄДРПОУ 21730435, вул. Вишнева, 5, м. Вінниця, 21037) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуденергозахист" (код ЄДРПОУ 13300502, вул. Черняховського, 82, м. Вінниця, 21037) 9/100 (дев'ять сотих) часток будинковолодіння, що знаходиться в м.Вінниці по вул.Вишневій, 2 до складу якої входить диспетчерська, означена в плані літерою "А" загальною площею 51,5 (п'ятдесят один цілий п'ять десятих) кв.м. та автомобіль марки ГАЗ, модель ПБ-33023 "ГАРЗ" тип - бортовий малотонаж-В, синього кольору, номер шасі (кузов, рама) № Х9633023023072218266 33023070073543, 2007 року випуску.
за участю представників сторін:
позивача - Якимчук Г.Д. ( представник, довіреність у справі)
відповідача - не з'явився
третя особа - не з'явилась
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарства суду від 16.04.2015 р. у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Юрчука М.І., внесені зміни до складу колегії , окрім заміни головуючого судді та визначено колегію суддів у складі : головуючий суддя Олексюк Г.Є., судді - Дужич С.П., Сініцина Л.М.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 20.01.2015р. у справі № 902/1603/14 з врахуванням ухвали про виправлення описки від 03 лютого 2015 р. ( суддя Білоус В.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуденергозахист" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецсервіс" про витребування із незаконного володіння від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуденергозахист" 9/100 (дев'ять сотих) часток будинковолодіння, що знаходиться в м.Вінниці по вул.Вишневій, 2 до складу якої входить диспетчерська, означена в плані літерою "А" загальною площею 51,5 (п'ятдесят один цілий п'ять десятих) кв.м. та автомобіль марки ГАЗ, модель ПБ-33023 "ГАРЗ" тип - бортовий малотонаж-В, синього кольору, номер шасі (кузов, рама) № Х9633023023072218266 33023070073543, 2007 року випуску задоволено.
Витребувано із незаконного володіння від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуденергозахист" 9/100 (дев'ять сотих) часток будинковолодіння, що знаходиться в м.Вінниці по вул.Вишневій, 2 до складу якої входить диспетчерська, означена в плані літерою "А" загальною площею 51,5 (п'ятдесят один цілий п'ять десятих) кв.м. та автомобіль марки ГАЗ, модель ПБ-33023 "ГАРЗ" тип - бортовий малотонаж-В, синього кольору, номер шасі (кузов, рама) № Х9633023023072218266 33023070073543, 2007 року випуску.
Судові витрати на судовий збір в сумі 3 226,77 грн. покладено на відповідача.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуденергозахист" 1 827 грн. судового збору.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецсервіс" в доход Державного бюджету 1399 грн. 77 коп. судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався положеннями ч.1 ст. 209, ч.1 ст.210, ст. 215, ч.1 ст. 220 , ч.1 ст.317, ч.1 ст. 319, ч.1 ст. 321, ст. 328, 331, 349, ч.1 ст.386, ст. 387, ч.3 ст. 388, 657, 660 Цивільного кодексу України, ст.ст. 85, 88 Господарського кодексу України, ст. 18, 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р. № 1952-IV зі змінами, п.п.2.2.1 п.2 Постанови Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № "Про деякі питання практики застосування Розділу VI ГПК України" та прийшов до висновку про те, що ТОВ " Промспецсервіс" не є добросовісним набувачем майна, оскільки підставою такого добросовісного набуття майна є договір від 04.04.2011 р., який є нікчемним, а відтак не породжує прав і обов'язків і юридичних наслідків.
Не погодившись з постановленим рішенням, відповідач ТОВ "Промспецсервіс" звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права в наслідок неповного з'ясування всіх обставин справи.
Апелянт зауважує, що прохальна частина позову не містить вимоги про вилучення майна, а тому ,на його думку, судом першої інстанції було порушено п.2 ст.83 ГПК України, тобто суд фактично вийшов за межі позовних вимог.
Скаржник наголошує, що перехід права власності на нерухоме та рухоме майно, яке є предметом спору, від ТОВ "Укрбуденергозахист" до ТОВ "Промспецсервіс" відбувся на підставі правочину про припинення зобов'язання передачею відступного від 04.04.11р., що узгоджується з положеннями ст.600 ЦК України. Вказує, що приписи даної статті не містять обмежень щодо форми та порядку укладення даного виду договору. Дійсність даного договору було визнано рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці. На підставі вказаного рішення ТОВ "Промспецсервіс" було проведено державну реєстрацію нерухомого майна, що узгоджується з вимогами ст.ст.210,640 ЦК України.
При цьому апелянт у скарзі наголосив, що позивачем не було вчинено жодних юридичних дій щодо скасування державної реєстрації на дане майно за ТОВ "Промспецсервіс". Вважає, що договір про передачу відступного від 04.04.11р., який по своїй природі є оплатним, схвалений сторонами шляхом підписання Акту прийому передачі від 25.04.11р., за наявності державної реєстрації, з урахуванням правил ч.2 ст.220 ЦК України є дійсним, а висновки суду першої інстанції щодо нікчемності даного правочину є безпідставними.
Щодо вимоги про витребування рухомого майна, а саме автомобіля марки ГАЗ, модель ПБ-33023 "ГАРЗ" тип бортовий малотонаж - В, 2007 року випуску, скаржник вказує,що на час слухання справи та ухвалення у ній рішення даний транспортний засіб у власності відповідача не перебував, а тому вважає безпідставний висновок суду щодо правомірності вимог позивача в частині витребування рухомого майна у відповідача.
Апелянт у скарзі наголошує, що посилання суду першої інстанції на обмеження щодо відчуження нерухомого та рухомого майна, встановлені п.7.3 Статуту ТОВ "Укрбуденергозахист" - відповідно до яких "товариство для здійснення статутних завдань купує, відчужує юридичним і фізичним особам рухоме і нерухоме майно Товариства за згодою Засновників" є безпідставними, оскільки даним пунктом Статуту не визначено наявності обов'язкової письмової форми згоди. Зауважує, що з огляду на норми ст.115 ЦК України майно товариства є власністю товариства, а не його засновників, а положення Статуту, обумовлених підпунктом з) п.8.2 Статуту щодо укладення договорів, які не перевищують 100000,00грн, без затвердження їх Засновниками, директор не порушував. А відтак, висновки суду щодо наявності статутних обмежень та обов'язковості письмової згоди власників на відчуження майна з посиланням на положення Статут позивача є безпідставними та необґрунтованими.
Вважає, що місцевий суд не мав правових підстав задовольняти позов на підставі норм ст.387 ЦК України, оскільки нерухомий об'єкт, який є предметом позову, за час перебування у власності відповідача видозмінився - був перероблений та фактично збільшив свої розміри, що підтверджується відповідним технічним паспортом, виданим уповноваженим органом ВООБТІ.
Враховуючи наведене, просив скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 20.01.2015 р. та прийняти нове, яким ТОВ "Укрбуденергозахист" в позові відмовити.
У відзиві позивач вказує, що правовстановлюючий документ (рішення Замостянського районного суду) на підставі якого було визнано право власності на майно за ТОВ "Промспецсервіс" та в подальшому зареєстровано в КП БТІ м. Вінниці скасовано і, відповідно, спірне майно належить на праві власності попередньому власнику ТОВ "Укрбуденергозахист". В ТОВ "Промспецсервіс" ніяких прав щодо права власності на майно, яке є предметом позову, немає. Таким чином ТОВ "Укрбуденергозахист" є власником 9/100 (дев'ять сотих) часток будинковолодіння, що знаходиться в м.Вінниці по вул.Вишневій, 2 та автомобіля марки ГАЗ, модель ПБ-33023 "ГАРЗ" тип - бортовий малотонаж-В, синього кольору, номер шасі (кузов, рама) № Х9633023023072218266 33023070073543, 2007 року випуску, а ТОВ "Промспецсервіс" незаконно заволоділо зазначеним майном і продовжує ним володіти та користуватись.
Вважає безпідставними покликання скаржника , що позивачем не було вчинено жодних юридичних дій щодо скасування державної реєстрації на дане майно за ТОВ "Промспецсервіс" з огляду на те, що позивач звертався до реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області з питаннями про надання роз'яснень щодо здійснення перереєстрації нерухомого майна з ТОВ "Промспецсервіс" на попереднього власника ТОВ "Укрбуденергозахист". Реєстраційною службою надано відповідь ,у якій зазначено, що для здійснення державної реєстрації подаються оригінали документів,необхідних для державної реєстрації. Зазначених документів ТОВ "Укрбуденергозахист" не може надати, оскільки вони утримуються відповідачем.
Позивач також звертався до Вінницького обласного МРЕВ для здійснення перереєстрації автомобіля, однак для здійснення перереєстрації необхідно доставити автомобіль на проведення експертизи, зняття та постановки на облік, це також виявилось неможливим, оскільки відповідач незаконно утримує майно та відмовляться його повертати.
Вважає безпідставними посилання відповідача стосовно того, що п. 7.3 Статуту ТОВ "Укрбуденергозахист" не визначено наявності обов'язкової письмової форми згоди. Так, у відповідності до п. 7.3 Статуту ТОВ "Укрбуденергозахист"- Товариство для здійснення основних статутних завдань - купує, відчужує юридичним та фізичним особам, а також бере і здає в оренду, дає безкоштовно у тимчасове користування, списує з балансу рухоме і нерухоме майно Товариства за згодою Засновників. В розумінні п. 7.3 Статуту під "згодою засновників" слід розуміти рішення засновників товариства, яке оформлюється протоколом Зборів Засновників у відповідності до вимог Статуту, Закону України "Про господарські товариства" ЦК України та інших актів цивільного законодавства. Будь-якої іншої форми згоди засновників нормативними актами цивільного законодавства не передбачено.
У відзиві позивач наголошує, що безпідставним є посилання відповідача на ст. 115 ЦК України, у відповідності до якої - майно товариства є власністю товариства, а не його засновників, а положення Статуту обумовлених підпунктом з) п.8.2 Статуту щодо укладення договорів, які не перевищують 100000,00грн, без затвердження їх Засновниками, директор не порушував, з огляду на таке.
Так, з аналізу п. 7.3 та підпункту з п. 8.2 Статуту вбачається, що директор товариства має право на укладання угод, що не перевищують 100 000 грн. в господарській діяльності товариства, але крім відчуження майна товариства, де необхідна згода засновників. Відповідач вказує, що не визначено наявності обов'язкової письмової форми згоди, при цьому не вказав, не надав доказів та не обґрунтував, яка форма згоди засновників мала місце під час відчуження майна товариства, яке є предметом спору, (укладання договору про припинення зобов'язання передачею відступного від 04.04.2011 року укладеного між ТОВ "Укрбуденергозахист" та ТОВ "Промспецсервіс").
Вважає необґрунтованими посилання апелянта на постанову Вищого господарського суду України від 29.10.14р. у справі №21/906/75/13-г, з якої вбачається, що об'єктом позову про витребування майна із чужого незаконного володіння може бути річ, яка існує в натурі на момент подання позову. Вказує, що на день подання позову про витребування майна з чужого незаконного володіння в натурі існує 51,5м.кв. 9/100 будинковолодіння, оскільки 9,3 кв.м є самочинно збудованою площею, а право власності на 51,5 кв.м. не припинилось.
Просить апеляційну скаргу ТОВ "Промспецсервіс" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області у даній справі від 20.01.2015 р. залишити без змін.
Ухвалою суду від 16 квітня 2015 року до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог залучено Кулініча Максима Вікторовича.
У судове засідання з'явився представник позивача, який заперечив вимоги апеляційної скарги, зауважив, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до діючого законодавства , а тому просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Представники відповідача в попередніх судових засіданнях вимоги апеляційної скарги підтримували,просили її задоволити.
В судове засідання 11 червня 2015 року представники відповідача та третя особа Кулініч М.В. не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином та заздалегідь, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення ( а.с.205, 204 т.2).
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки відповідач, третя особа належним чином повідомлялись про час та місце апеляційного перегляду справи, враховуючи обмеженість строків вирішення спору, явка сторін обов'язковою не визнавалась, судова колегія не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників відповідача та третьої особи.
У відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Заслухавши пояснення представників сторін(в т.ч. наданих в попередньому судовому засіданні) обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення , виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.07.2004 р. між ТОВ (ЛТД) "Універсал - Гусь", м. Вінниця (в договорі - "Продавець") і ТОВ "Укрбуденергозахист", м. Вінниця (в договорі - "Покупець") було укладено договір купівлі - продажу нерухомого майна - приміщення диспетчерської літ."А", загальною площею 51,5 кв.м., що складає 9/100 часток, яке знаходиться в м. Вінниці, вул. Вишнева, буд.2 (надалі - нерухоме майно) .
Відповідно до положень вказаного договору, ТОВ "Універсал - Гусь" продало, а ТОВ "Укрбуденергозахист " придбало вказане нерухоме майно і зобов'язалось сплатити 40 000 грн.77 коп. ( а.с.59, зворот т.1)
Актом прийому - передачі від 16.07.2004 р. стверджується передання ТОВ "Універсал - Гусь" позивачеві вказаного нерухомого майна ( а.с.60 т.1).
Попередньо відповідно до протоколу зборів № 2 засновників ТОВ (ЛТД) "Універсал - Гусь" від 10.06.2004 р., засновники засвідчили згоду на відчуження нерухомого майна - будівлі диспетчерської літ "А" в м.Вінниці, по вул. Вишневій,2 , площею 51,5 кв.м. за 40 000 грн. ( а.с. 95 т.1).
На виконання договору купівлі-продажу від 16.07.2004р. ТОВ "Укрбуденергозахист " сплатило 40 000 грн.77 коп., про що свідчать платіжні доручення № 162 від 22.06.2004 р., № 166 від 06.07.2004 р., № 220 від 21.07.2004 р., № 201 від 21.07.2004 р., (т.1,а.с.61 - 64).
В подальшому, рішенням третейського суду від 21.07.2004 р. в складі приватного юриста Свириденка Ярослава Анатолійовича визнано дійсним договір купівлі - продажу нерухомого майна від 16.07.2004 р. та визнано за ТОВ "Укрбуденергозахист" право власності на нерухоме майно - диспетчерської, позначеної на плані під літ. "А" загальною площею 51,5 кв.м., що складає 9/100 часток майнового комплексу, яка розташована в м. Вінниці по вул. Вишневій, буд.№ 2. Підпис третейського судді на цьому рішенні третейського суду засвідчений 21.07.2004 р. приватним нотаріусом Дробахою В.О., про що на вказаному рішенні третейського суду зроблено відповідний напис. ( а.с.109, т.1).
На підставі зазначеного рішення третейського суду за ТОВ "Укрбуденергозахист" було здійснено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - 9/100 часток бидинковолодіння, яке складається з диспетчерської - літ."А" загальною площею 51,5 кв.м. і 21.07.2004 р. КП "Вінницьке обласне об"єднане бюро технічної інвентаризації" видало ТОВ "Укрбуденергозахист" реєстраційне посвідчення (аркуш судової справи - 16, 123 аркуш інвентаризаційної справи № 2644) (а.с. 16 т.1)
Крім того, відповідно до свідоцтва АВС 108 004 про реєстрацію транспортного засобу від 05.12.2008 р. зареєстровано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуденергозахист" на транспортний засіб - автомобіль марки ГАЗ, модель ПБ -33023 "ГАРЗ" тип - бортовий малотонаж -В, синього кольору, номер шасі (кузов, рама) № Х9633023023072218266 33023070073543 ( а.с.17, т.1).
04.04.2011 р. між ТОВ "Промспецсервіс" (в договорі - "Кредитор") в особі директора Скоропада Василя Дмитровича і ТОВ "Укрбуденергозахист" (в договорі - "Боржник") в особі директора Кощеєва Юрія Геннадійовича було підписано договір про припинення зобов'язання передачею відступного (а.с.9, т.1).
Згідно зазначеного договору про припинення зобов'язання передачею відступного , ТОВ "Промспецсервіс" надало згоду на передання йому ТОВ "Укрбуденергозахист" об'єкта нерухомого майна, а саме, 9/100 часток будинковолодіння, в м. Вінниці по вул. Вишневій, 2, що складається з диспетчерської літера "А" загальною площею 51,5 кв.м. та автомобіль марки ГАЗ моделі ПБ-33023 "ГАРЗ" реєстраційний номер АВ 9257 АМ, взамін сплати 60772, 71 грн. грошового зобов'язання, що випливає з акту звірки взаєморозрахунків з контрагентом від 01.07.2010 р. та видаткових накладних.
У п.п.2,3 цього договору вказано, що зазначене нерухоме майно і транспортний засіб належить на праві власності ТОВ "Укрбуденергозахист".
Пункти 4,6 договору визначають, що моментом припинення грошового зобов"язання є передача вказаного нерухомого майна і транспортного засобу на підставі акту приймання - передачі. На підтвердження припинення грошового зобов"язання ТОВ "Промспецсервіс" зобов'язувалося надати ТОВ "Укрбуденергозахист" розписку про прийняття майна, як відступного ( а.с.9, т.1).
24.04.2011р. ТОВ "Укрбуденергозахист" в особі директора Кощеєва Юрія Геннадійовича і ТОВ "Промспецсервіс" в особі директора Скоропада Василя Дмитровича було підписано акт прийому-передачі, згідно якого ТОВ "Укрбуденергозахист" на виконання договору від 04.04.2011 р. передало, а ТОВ "Промспецсервіс" прийняло у власність нерухоме майно і транспортний засіб ( а.с.10, т.1).
В подальшому, 05.08.2011р. Замостянським районним судом м. Вінниці у справі № 2-1811/11 за позовом ТОВ "Промспецсервіс" до ТОВ "Укрбуденергозахист", Мастера Павла Володимировича про визнання дійсним договору про припинення зобов"язання передачею відступного, визнання права власності, було прийняте рішення та визнано дійсним договір про припинення зобов"язання передачею відступного від 04.04.2011 р.; визнано за ТОВ "Промспецсервіс" право власності на нерухоме майна і транспортний засіб, які є предметом спору в даній справі ( а.с. 18-19, т.1).
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 04.07.2013р. рішення Замостянського районного суду від 05.08.2011 р. у справі № 2-1811/11 в частині визнання дійсним договору про припинення зобов"язання передачею відступного, визнання за ТОВ "Промспецсервіс" права власності на об'єкт нерухомого майна і транспортний засіб, що є предметом позову, скасоване, провадження в справі в частині цих позовних вимог припинено, оскільки спір щодо цих вимог згідно ст.205 ЦПК України не підсудний районним судам ( а.с.20-21, т.1)
Враховуючи зазначені обставини справи , ТОВ "Укрбуденергозахист" звернувся з позовом до суду для захисту , на його думку, порушеного права шляхом витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуденергозахист" 9/100 (дев'ять сотих) часток будинковолодіння, що знаходиться в м.Вінниці по вул.Вишневій, 2 до складу якої входить диспетчерська, означена в плані літерою "А" загальною площею 51,5 (п'ятдесят один цілий п'ять десятих) кв.м. та автомобіль марки ГАЗ, модель ПБ-33023 "ГАРЗ" тип - бортовий малотонаж-В, синього кольору, номер шасі (кузов, рама) № Х9633023023072218266 33023070073543, 2007 року випуску.
Аналізуючи встановлені обставини справи, Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне врахувати наступні положення чинного законодавства України.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Одним із основних способів захисту права власності є віндикаційний позов, який визначають як позов про повернення свого майна з чужого незаконного володіння.
Позов про витребування свого майна з чужого незаконного володіння належить до речових способів захисту.
До умов пред'явлення віндикаційного позову належить такі:
1) власник чи титульний володілець не повинен мати можливості здійснювати фактичне володіння над річчю; 2) майно, яке хоче повернути колишній власник чи титульний володілець, збереглося в натурі та перебувало у фактичному володінні іншої особи; 3) майно, яке підлягає віндикації, має бути індивідуально визначеним; 4) віндикаційний позов має недоговірний характер та спрямований на захист речових прав; 5) між позивачем і відповідачем мають бути відсутні договірні відносини, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов'язально-правових способів.
За вимогами ст.657 ЦК України передбачено, що договір купівлі - продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна має укладатися в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.
Частиною ч. 1 ст. 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Разом з тим, ч.ч. 3 і 4 ст. 334 ЦК України передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
До того ж, п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, передбачено обов'язковість державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а статтею 19 вказаного Закону у наведеній редакції серед документів, на підставі яких проводилась державна реєстрація права власності на нерухоме майно визначала рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, що набрали законної сили.
Враховуючи наведені норми чинного законодавства, колегія суддів щодо вимоги про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуденергозахист" 9/100 (дев'ять сотих) часток будинковолодіння, що знаходиться в м.Вінниці по вул.Вишневій, 2, вважає за необхідне вказати таке.
Як вже зазначалось вище, згідно договору про припинення зобов'язання передачею відступного від 04.04.2011р. ТОВ "Промспецсервіс" надало згоду на передання йому ТОВ "Укрбуденергозахист" об'єкта нерухомого майна, а саме, 9/100 часток будинковолодіння, в м. Вінниці по вул. Вишневій, 2, та автомобіль марки ГАЗ моделі ПБ-33023 "ГАРЗ" взамін сплати 60772,71 грн. грошового зобов'язання.
24.04.2011 р. ТОВ "Укрбуденергозахист" в особі директора Кощеєва Ю.Г. і ТОВ "Промспецсервіс" в особі директора Скоропада В.Д. було підписано акт прийому-передачі, згідно якого ТОВ "Укрбуденергозахист" на виконання договору від 04.04.2011 р. передало, а ТОВ "Промспецсервіс" прийняло у власність нерухоме майно і транспортний засіб, що є предметом спору.
Колегія суддів зауважує, що оскільки предметом договору від 04.04.2011 р. було також нерухоме майно, то договір про припинення зобов'язання передачею відступного від 04.04.2011р. згідно вимог вищезазначених норм чинного законодавства підлягав нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції наголошує, що в матеріалах справи є рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 05.08.2011 р. про визнання договору від 04.04.2011 р, дійсним, яке в свою чергу скасоване ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 04.07.2013 р. у справі № 2-1811/11, в частині цих позовних вимог провадження припинено, оскільки спір щодо цих вимог згідно ст.205 ЦПК України не підсудний районним судам ( а.с.20-21 т.1)
З огляду на вищезазначені обставини та норми діючого законодавства судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги ч.2 ст. 220 ЦК України не застосовуються до правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів пов'язують з державною реєстрацією, тому вони визнаються недійсними в силу закону ( нікчемними) і не створюють прав та обов'язків для сторін. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України в пункті 13 постанови Пленуму від 06.11.2009 р. № 9" Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".
Колія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що не зважаючи на підписання 04.04.2011 р. договору про припинення зобов'язання передачею відступного, акту прийому - передачі від 25.04.2011 р., з огляду на нікчемність цього договору, ТОВ "Укрбуденергозахист" не втратило право власності і залишається до тепер законним власником майна, а саме: 9/100 (дев'ять сотих) часток будинковолодіння, що знаходиться в м.Вінниці по вул.Вишневій, 2 , до складу якої входить диспетчерська, означена в плані літерою "А" загальною площею 51,5 (п"ятдесят один цілий п"ять десятих) кв.м.
Крім того, суд апеляційної інстанції критично оцінює покликання скаржника на те, що нерухоме майно загальною площею 51,5 кв.м. перероблене відповідачем і за результатами такого перероблення (переобладнання) становить 61,6 кв.м., а тому право власності у позивача на 51,5 кв.м. припинилося і вважає такі покликання безпідставними.
Апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що копія технічного паспорта, виготовленого 04.03.2014 р. є неналежним доказом права власності відповідача на 61,6 кв.м. нерухомого майна в м. Вінниці по вул. Вишневій № 2, оскільки такий технічний паспорт відсутній в матеріалах інвентарної справи № 2644 .
Згідно ст.349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.
Разом з тим, як встановлено місцевим судом та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції , всупереч вимогам ст.33, 34 ГПК України в обґрунтування своїх заперечень скаржник не надав доказів того, що внаслідок переобладнання нерухоме майно - будинковолодіння диспетчерської літ "А" загальною площею 51,5 кв.м. знищене і право власності на нього припинене, як і не надав доказів створення нового майна - диспетчерської, загальною площею 61, 6 кв.м. і набуття ТОВ "Промспецсервіс" на нього права власності.
Крім того, враховуючи положення ст.18, 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р. № 1952-IV зі змінами, приписи ст.349 ЦК України такими доказами мали бути витяг із державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію і внесення до нього змін про припинення права власності на будинковолодіння диспетчерської літ "А" загальною площею 21,5 кв.м. внаслідок його знищення та витяг із державного реєстру про реєстрацію за ТОВ "Промспецсервіс" права власності на новостворене нерухоме майно - будинковолодіння диспетчерської загальною площею 61,6 кв.м. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні такі докази.
Враховуючи дані обставини та відсутність доказів апелянта, які б спростовували їх, є підстави вважати, що такий предмет спору, як диспетчерська літ "А", загальною площею 51,5 кв.м. по вул. Вишневій, 2 в м. Вінниці не знищений, він існує і із самочинною добудовою до нього. Диспетчерська загальною площею 61,6 кв.м. , вказана на плані від 04.03.2014 р. є тим же самим нерухомим майном, що диспетчерська літ. "А" загальною площею 51,5 кв.м., що є предметом позову, тільки з нанесенням на план від 04.03.2014 р. самочинно збудованих прибудов.
Згідно ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (будівлі, споруди) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч.1 ст.2, п.1 ч.1 ст.4 Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р. державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання та підтвердження державних фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно...шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Обов"язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно..., а саме: право власності на нерухоме майно.
Згідно п.1, 11, 12, 17, 23 Порядку про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об"єктів (надалі - Порядок) затвердженого КМ України від 13.04.2011 р. № 461, листа Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 10.11.2011 р. № 40-16-4092, доказами прийняття в експлуатацію диспетчерської площею 61,6 кв.м. мали б бути зареєстрована Державною архітектурно - будівельною інспекцією України або її територіальними органами декларація про готовність об"єкта до експлуатації або виданий відповідною інспекцією Державного архітектурно - будівельного контролю сертифікат, те чи інше в залежності від категорії складності будівництва. Разом з тим, матеріали справи таких доказів не містять.
В зв"язку з тим, що відповідач (ТОВ "Промспецсервіс") не надало суду доказів виділення земельної ділянки для добудови, належного дозволу на добудову, затвердженого проекту на добудову, затвердженої декларації про готовність об"єкта або сертифікату, то добудова диспетчерської з 51,5 кв.м. до 61,6 кв.м., а саме добудова 10,1 кв.м. (61,6 кв.м. - 51,5 кв.м.) є самочинним будівництвом, державна реєстрація права власності на яке не зареєстрована в установленому законом порядку. Юридично нерухомого майна - диспетчерської площею 61,6 кв.м. літ. "А"(літ."А2") по вул. Вишневій, 2 в м. Вінниці не існує. Тому запис в технічному паспорті органу БТІ від 04.03.2014 р. про те, що відповідач є власником цього нерухомого майна є безпідставним.
Судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду вважає правильним висновок суду першої інстанції, що відповідач не набув і не міг набути диспетчерської площею 61,6 кв.м. в установленому законом порядку.
Окрім того, згідно ч.2 ст.332 ЦК України особа, яка переробила чужу річ, не набуває права власності на нову річ.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку , що ТОВ "Промспецсервіс" не є добросовісним набувачем майна, оскільки підставою такого добросовісного набуття майна відповідач вказує договір від 04.04.2011 р., який є нікчемним, а відтак він є таким, що не породжує прав, обов'язків і юридичних наслідків.
З огляду на положення ч.1 ст.317, ч.1 ст.319, ч.1 ст.321, ст.328, ч.1 ст.386, ст.387, ч.3 ст.388 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Колегія суддів констатує, що оскільки спірне майно, яке належить позивачеві на праві власності знаходиться у незаконному володінні відповідача, то згідно вказаних норм законодавства позовні вимоги в цій частині є законними, підтверджені належними доказами, а відтак підлягають до задоволення.
Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про витребування із незаконного володіння від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуденергозахист" 9/100 (дев'ять сотих) часток будинковолодіння, що знаходиться в м.Вінниці по вул.Вишневій, 2 до складу якої входить диспетчерська, означена в плані літерою "А" загальною площею 51,5 (п'ятдесят один цілий п'ять десятих) кв.м.
Щодо вимоги про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуденергозахист" автомобіля марки ГАЗ, модель ПБ-33023 "ГАРЗ" тип - бортовий малотонаж-В, синього кольору, номер шасі (кузов, рама) № Х9633023023072218266 33023070073543, 2007 року випуску судова колегія зазначає таке.
Як зазначалось вище, згідно договору про припинення зобов'язання передачею відступного від 04.04.2011 р. ТОВ "Промспецсервіс" серед іншого надало згоду на передання ТОВ "Укрбуденергозахист" автомобіля марки ГАЗ моделі ПБ-33023 "ГАРЗ" реєстраційний номер АВ 9257 АМ, взамін сплати 60772, 71 грн. грошового зобов'язання. Передача транспортного засобу відповідачу стверджується актом прийому- передачі від 24.04.2011 р.
Разом з тим, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції було встановлено, що згідно облікової карти № 20604022 від 26.06.2013 р. , транспортний засіб , а саме автомобіль марки ГАЗ моделі ПБ-33023 "ГАРЗ" реєстраційний номер АВ 9257 АМ був знятий з обліку для реалізації, при цьому власником вказаний ТОВ "Промспецсервіс" ( а.с.135, т.2).
Згідно довідки Центру з надання послуг, пов'язаних використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Вінниці та Вінницького району № 9/4391 від 09.04.2015 р. зазначається, що транспортний засіб, автомобіль марки ГАЗ моделі ПБ-33023 "ГАРЗ" реєстраційний номер АВ 9257 АМ дійсно був зареєстрований за ТОВ "Промспецсервіс" , проте станом на 09.04.2015 р. зазначений автомобіль був зареєстрований за громадянином Кулінічем Максимом Вікторовичем , що придбав його на підставі довідки - рахунку серії ААВ № 148029 від 26.06.2013 р. ( а.с.152 т.2).
В подальшому ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.04.2015 року у вказаній справі був залучений в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Кулініч Максим Вікторович ( 21030, м. Вінниця, вул. Келецька, 120, кв.9).
Враховуючі встановлені обставини, судова колегія вважає за необхідне зауважити таке.
За положеннями статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Разом із тим, відповідно до положень статті 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно з статтею 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Згідно з положеннями статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Отже, за положеннями зазначених норм права власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.
Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.
Крім того, згідно п.2.15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів ( господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013 р., майно може бути витребувано від особи , яка не є стороною недійсного правочину, позовів відповідно до статей 387-390 або глави 83 ЦК України, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. При цьому необхідно мати на увазі, що добросовісність набувача майна в силу частини п'ятої статті 12 названого кодексу презюмується.
Враховуючи те, що спірний транспортний засіб не зареєстрований за ТОВ "Промспецсервіс", фактично вибув з володіння останнього, про що свідчить довідка Центру з надання послуг, пов'язаних використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Вінниці та Вінницького району № 9/4391 від 09.04.2015 р., а останнім власником автомобіля зазначений громадянин Кулініч Максим Вікторович, колегія суддів зауважує, що обраний позивачем спосіб захисту , а саме витребування майна від відповідача не відновить його порушених прав.
Колегія суддів зауважує, що позивач мав пред'явити вимогу про витребування майна від нинішнього володільця - Кулініча М.В.
За таких обставин, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду зауважує, що суд першої інстанції помилково не дослідив вищезазначені обставини, а тому прийшов до невірного висновку про витребування майна від відповідача. За таких обставин,апеляційний господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині витребування від ТОВ "Промспецсервіс" транспортного засобу, автомобіля марки ГАЗ моделі ПБ-33023 "ГАРЗ" реєстраційний номер АВ 9257 АМ , з огляду на те, що позивачем не заявлялись вимоги до останнього набувача майна ( Кулініча М.В.) , в розумінні ст.ст. 387, 388 ЦК України.
В силу ст.ст. 33, 38, 43 ,47 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.
Разом з тим, згідно із п.2 ч.1 ст.103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне частково скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 20.01.2015 року, а саме, в частині витребування з чужого незаконного володіння транспортного засобу, автомобіля марки ГАЗ моделі ПБ-33023 "ГАРЗ" реєстраційний номер АВ 9257 АМ та судового збору.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги господарського судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 4 ГПК України, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з»ясування обставин,що мають значення для справи (пункт 1 частини 1 статті 104 ГПК України)
Згідно частини 5 статті 49 ГПК України судовий збір покладається при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат.
Загальна сума заявлених позовних вимог - 161 338,8 грн.;
Загальна сума задоволених позовних вимог - 64 581,60грн.
Відношення задоволених позовних вимог до заявлених - 40%.
На відповідача покладається судовий збір за подання позовної заяви у сумі 1290,7 грн.
Крім того, в зв"язку з частковим задоволенням позову і недоплатою позивачем судового збору при подачі позовної заяви з нього підлягає до стягнення 1399,77 грн. судового збору.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 968,03 грн. у зв"язку з її частковим задоволенням підлягає до стягнення з позивача на користь апелянта.
Керуючись ст.ст. 49,99,101,103, п.1 ст.1 ст. 104, 105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецсервіс" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Вінницької області від 20.01.2015 р. у справі № 902/1603/14 в частині витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю " Промспецсервіс" автомобіля марки ГАЗ, модель ПБ-33023 "ГАРЗ" тип - бортовий малотонаж-В, синього кольору, номер шасі (кузов, рама) №Х9633023023072218266 33023070073543, 2007 року випуску та судового збору скасувати.
Позов задовольнити частково .
В позові в частині витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуденергозахист" автомобіля марки ГАЗ, модель ПБ-33023 "ГАРЗ" тип - бортовий малотонаж-В, синього кольору, номер шасі (кузов, рама) №Х9633023023072218266 33023070073543, 2007 року випуску в позові відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецсервіс" (код ЄДРПОУ 21730435, вул. Вишнева, 5, м. Вінниця, 21037) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуденергозахист" (код ЄДРПОУ 13300502, вул. Черняховського, 82, м. Вінниця, 21037) судовий збір за подачу позовної заяви в сумі 1290,70 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуденергозахист" (код ЄДРПОУ 13300502, вул. Черняховського, 82, м. Вінниця, 21037) в дохід державного бюджету 1399,77 грн. судового збору.
В решті рішення господарського суду Вінницької області від 20.01.2015р. залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуденергозахист" (код ЄДРПОУ 13300502, вул. Черняховського, 82, м. Вінниця, 21037) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецсервіс" (код ЄДРПОУ 21730435, вул. Вишнева, 5, м. Вінниця, 21037) судовий збір за подачу апеляційної скарги 968,03 грн.
Господарському суду Вінницької області на виконання означеної постанови видати наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуюча суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Дужич С.П.
Суддя Сініцина Л.М.
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2015 |
Оприлюднено | 22.06.2015 |
Номер документу | 45024580 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Рівненський апеляційний господарський суд
Олексюк Г.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні