Ухвала

від 10.06.2015 по справі 908/4198/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 10/113/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.06.2015 Справа № 908/4198/14

Суддя Алейникова Т.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна”, с. Володимирівка, Якимівський р-н, Запорізька обл. про відстрочку виконання судового рішення по справі № 908/4198/14 від 17.12.2014 р.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрохімінвест”, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Україна”, с. Володимирівка, Якимівський р-н, Запорізька обл.

про стягнення 400 437 грн. 13 коп.

Суддя Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача – не з'явився;

від відповідача – не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення у справі № 908/4198/14 ухваленого господарським судом Запорізької області 17.12.2014 року з урахуванням апеляційного перегляду, позовні вимоги ТОВ «Агрохімінвест» до ТОВ «Україна», задоволено в повному обсязі, стягнуто на користь позивача основний борг у розмірі 369 462,42 гривень, процент річних у розмірі 47 939,50 гривень, пеню у розмірі 33 214,00 гривень, інфляційні витрати у розмірі 29 693,44 гривень, та судові витрати у розмірі 9 606,20 гривень.

Приписами ст. 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Згідно із ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

З урахуванням апеляційного перегляду, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрохімінвест”, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна”, с. Володимирівка, Якимівський р-н, Запорізька обл. про стягнення 400 437 грн. 13 коп. було задоволено повністю.

На адресу господарського суду Запорізької області 03.04.2015 р надійшла заява від Товариство з обмеженою відповідальністю “Україна”, с. Володимирівка, Якимівський р-н, Запорізька обл. про відстрочку виконання судового рішення № 908/4198/14 від 17.12.2014р.

Ухвалою від 06.04.2015 р. суд прийняв заяву та призначив судове засідання на 14.04.2015 р. о/об 11 год. 15 хв.

У зв'язку із надходженням касаційної скарги на рішення господарського суду Запорізької області від 17.12.2014 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшов запит справи.

Судом було відкладено розгляд заяви про надання відстрочки виконання судового рішення № 908/4198/14 до повернення матеріалів справи з Вищого господарськогосудуУкраїни.

На данний час справа повернулась з Вищого господарського суду Украъни, тому судом було призначено судове засідання на 10.06.2015 р.

У судове засідання представники сторін не зявилися. 14.04.2015 р. представник заявника направив до суду письмові пояснення в обґрунтування заяви про надання відстрочки виконання рішення суду в яких заявник підтримав вимоги викладені в заяві. Представник позивача у судове засідання не з'явився, ніяких письмових заперечень на заяву боржника про відстрочку виконання рішення суду не надав.

Розгляд заяви здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши заяву в порядку статті 121 ГПК України, суд частково задовольняє заяву про надання відстрочки виконання судового рішення № 908/4198/14 від 26.11.2014 р. виходячи з наступного :

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання

Стаття 121 ГПК України не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" у застосуванні приписів статті 121 ГПК господарським судам необхідно мати на увазі таке. Господарський суд на підставі статті 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Основним (єдиним) видом господарської діяльності ТОВ «Україна» являється вирощування товарної сільськогосподарської продукції. Даний вид діяльності носить сезонний характер.

Боржник звертає увагу суду на той факт, що внаслідок несприятливих погодних умов що діяли в весняно-літньому періодах 2012, 2013 років, було спричинено загибель сільськогосподарських культур ТОВ «Україна» було понесено значні матеріальні збитки. Вказані обставини згідно Висновків від 25.09.2012 року № 2220/05-4 та 12.11.2013 року № 2758/05-4 визнані Торгово-промисловою палатою України форс-мажорними обставинами. Внаслідок зазначених обставин товариство зазнало тільки прямих збитків в загальній сумі 9 930 300,00 гривень, що є причиною несвоєчасного виконання ним своїх зобов'язань.

Заявник зазнає, що станом на момент звернення до суду з даною заявою, загальний обсяг посівних площ ТОВ «Україна» становить 1431,31 гектарів. Станом на березень 2015 року у товариства наявні посіви озимої пшениці 550,23 гектарів та озимого ячменю 100,00 гектарів, що підтверджується довідкою Управління агропромислового розвитку Якимівської РДА № 02-13/159 від 24.02.2015 року. В період посівної кампанії під врожай 2015 року заплановано посів пшениці ярової 227,39 гектарів, соняшника 104,98 гектарів, гарбуза 103,61 гектарів, льону 137,30 гектарів, гірчиці жовтої 207,80 гектарів що підтверджується довідкою №31 від 23.03.2015 року.

Заявник стверджує, що проведення запланованих робіт з посіву культур є неможливий внаслідок того, що на даний час внаслідок виконавчого провадження відкритого на підставі рішення суду у даній справі арештовано усі рахунки товариства, а з причин відсутності коштів на які можливо накласти стягнення, стягнення буде проводитись на основні засоби виробництва сільськогосподарську техніку, інвентар, будівлі споруди), що у кінцевому випадку призведе до банкрутства боржника.

Відсутність коштів у боржника підтверджується довідками банків в яких відкриті рахунки товариства, зокрема ПАТ «ФІДОБАНК», ПАТ «Український інноваційний банк», АТ «УкрСиббанк», ПАТ «ПУМБ».

Аналогічне роз'яснення міститься і у пункті 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» та яким зазначено, що під час вирішення питання стосовно надання відстрочки/розстрочки виконання рішення суду відносно юридичної особи необхідно враховувати наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення та інші документи/обставини.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Скрутний фінансовий стан, збитковість, обмеженість матеріальних ресурсів позбавляє підприємство можливості погашення існуючої заборгованості у повному обсязі.

Спираючись на ці обставини, відповідач просить відстрочити виконання рішення суду № 908/4198/14 від 01.10.2015 р. до 01 жовтня 2015 року.

Як визначено у п. 7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 “Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”, при вирішенні заяви державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутністю у нього майна, яке має бути передано стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Згідно Закону України “Про судоустрій України” передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Невиконання судових рішень тягне передбачену законом відповідальність.

Відповідач (заявник) свою заяву обґрунтовує тим, що перебуває у складному фінансовому становищі, наявністю значної заборгованості, відсутністю коштів достатніх для виконання рішення суду по справі.

Суд вважає наведені заявником (відповідачем у справі) доводи обґрунтованими, а обставини, на які він посилається - такими, що ускладнюють виконання рішення у справі.

За таких обставин, враховуючи складний фінансовий стан ТОВ “Україна” та спроможність сплатити заборгованість при наданні відстрочки виконання судового рішення, суд задовольняє заяву частково, відстрочивши виконання судового рішення по справі № 908/4198/14 від 17.12.2014 р. строком на 2 місяці до 10 серпня 2015 р.

Керуючись ст. ст. 22, 86, 121 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна”, с. Володимирівка, Якимівський р-н, Запорізька обл. про відстрочку виконання судового рішення по справі № 908/4198/14 від 17.12.2014 р. задовольнити частково.

Відстрочити виконання судового рішення № 908/4198/14 від 17.12.2014 р. строком на 2 місяці до 10 серпня 2015 р.

Суддя Т.Г. Алейникова