Ухвала

від 05.06.2015 по справі 201/9258/15-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

cpg1251

№/201/9258/15-ц

провадження 2/201/2527/2015

УХВАЛА

05 червня 2015 року м. Дніпропетровська

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (49000, Україна, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (04655, Україна, м. Київ, пр. Московський, 28 А, код ЄДРПОУ 38004195) та товариства з обмеженою відповідальністю «Бліс-Істейт» (01032, Україна, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, оф. 8, код ЄДРПОУ 39727656), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, (01033, Україна, АДРЕСА_2), ОСОБА_3 (98650, АРК Крим, м. Ялта, смт. Массандра, вул. Миру, буд. 29), про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування виконавчого напису нотаріуса, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, стягнення витрат, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 04 червня 2015 року звернувся до суду з позовом до відповідачів ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Бліс-Істейт», треті особи: ПН КМНО ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування виконавчого напису нотаріуса, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, стягнення витрат.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2015 року провадження по цій справі було відкрито та призначено проведення судового засідання.

Разом з позовом позивачем до суду було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить заборонити вчиняти певні дії та накласти арешт на спірне нерухоме майно до вирішення справи по суті , оскільки в провадженні суду знаходиться зазначена справа щодо захисту порушених майнових прав позивача, а саме визнання спірного договору купівлі-продажу квартири недійсним та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що раніше належало позивачу, однак останньому стало відомо, що його квартира була відчужена на користь невідомої особи без його відома та згоди, що й стало підставою звернення до суду з позовом, також йому відомо, що один з відповідачів (ТОВ «Бліс-Істейт) вчиняє дії направлені на відчуженя нерухомого майна за спірним договором, що взагалі унеможливить виконання рішення суду, а тому для запобігання утруднення чи неможливості виконання рішення суду слід вжити заходів забезпечення позову.

Частиною 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що суд, за заявою осіб, що беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заборона вчиняти певні дії є видом забезпечення позову, передбаченим ст. 152 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Також відповідно до пункту 20 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 7 лютого2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

Перевіривши матеріали справи і заяву про забезпечення позову та оцінивши надані докази, а також враховуючи, що заява подана з додержанням вимог статті 151 ЦПК України, а заходи забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії та накладення арешту на майно відповідача, що знаходяться у нього або інших осіб, є видами забезпечення позову, передбаченими ст. 152 ЦПК України і відповідають предмету позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи, з урахуванням чого суд вважає можливим частково задовольнити заяву про забезпечення позову, в з в'язку з чим заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «Бліс-Істейт», його представникам та/або третім особам, що діють від його імені, здійснювати будь-які дії, направлені на відчуження нерухомого майна, а саме: квартири № 16, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, буд. 35 Л, або здійснювати дії направлені на обтяження та передачу в оренду (найм) нерухомого майна, а саме: квартири № 16, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, буд. 35Л; накласти арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру № 16, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, буд. 35Л та належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «Бліс-Істейт», до розгляду справи по суті, оскільки в провадженні суду перебуває зазначена справа і між сторонами виник спір з приводу: договору купівлі-продажу (предметом якого є квартира, що раніше належала позивачу), що позивач просить суд визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, також як зазначає позивач у своїй заяві йому відомо, що в даний час відповідач ТОВ «Бліс-Істейт вчиняє дії направлені на відчуженя нерухомого майна за спірним договором (розміщує об'яви в мережі Інтернет щодо продажу квартири), а отже зважаючи на викладене та враховуючи характер спірних правовідносини, які виникли між сторонами, вважаю, що вжиття заходів забезпечення позову є доцільним, обґрунтованим, а також існують всі підстави вважати, що вище вказане нерухоме майно може бути відчужене на користь інших осіб або вчинені будь-які інші дії щодо вказаного майна, тобто існує реальна загроза утруднення або неможливість виконання рішення суду так як у сторони спору (відповідача (ТОВ «Бліс-Істейт - новий власник чи інших осіб) до його вирішення наявна можливість розпорядитися об'єктом прав, що їм належать, крім того слід зазначити, що вказаним не порушуються інтереси інших осіб, в зв'язку з чим не можуть бути взяті до уваги можливі їх заперечення щодо зазначеного, оскільки заходи забезпечення позову вживаються судом до розгляду справи по суті, тобто мають тимчасовий характер, однак справа ще не розглянута, по справі проводяться процесуальні дії з метою повного і всебічного її розгляду і з'ясування обставин та ін., всі ці обставини є предметом спору по справі між сторонами, по суті позовних вимог своїх пояснень сторони ще не давали, матеріали справи ще не досліджувалися по суті, а тому суд вважає, що у даному випадку дійсно існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та іншим особам і невжиття заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. В задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову іншими способами (заборона доступу, заборона знаходитись на території, заборона перешкоджати у доступі до нерухомого майна), як зазначено у заяві, слід відмовити, оскільки у заяві не обґрунтовано необхідність їх застосування та доцільність, а також не зазначено, яким чином вони можуть сприяти виконанню рішення суду, а тому вказані вимоги заяви безпідставні та не ґрунтуються на вимогах закону і не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. ч. 9, 10 ст. 153 ЦПК України ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ч. ч. 1, 3 ст. 151, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 153, 210, 293 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову частково задовольнити.

Заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «Бліс-Істейт», його представникам та/або третім особам, що діють від його імені, здійснювати будь-які дії, направлені на відчуження нерухомого майна, а саме: квартири № 16, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, буд. 35 Л, або здійснювати дії направлені на обтяження та передачу в оренду (найм) нерухомого майна, а саме: квартири № 16, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, буд. 35Л.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру № 16, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, буд. 35Л та належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «Бліс-Істейт», до розгляду справи по суті .

В задоволенні решти вимог заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову іншими способами, як зазначено у заяві, - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набрала законної сили 05 червня2015 року.

Строк пред'явлення ухвали до виконання - один рік.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя О.А. Антонюк