Рішення

від 10.06.2015 по справі 914/4185/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2015 р. Справа№ 914/4185/14

За позовною заявою: Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м.Львів

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Чер-Буд", м.Червоноград Львівської області

третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ромас», м.Червоноград Львівської області

третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Швед Роман Тимофійович, м.Сокаль Львівської області

про стягнення 1 086 060,42 грн. заборгованості за кредитними договорами.

Головуючий суддя Кітаєва С.Б.

суддя Кидисюк Р.А.

суддя Мазовіта А.Б.

За участю представників:

від позивача: Семенюк С.Я. - представник (Довіреність № 224/14 від 15.04.2014р.).

від відповідача: не з»явився

від третьої особи -1 : не з»явився

від третьої особи-2 : не з»явився

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали. Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позов заявлено Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», м.Київ , в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м.Львів, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чер-Буд», м.Червоноград Львівської області, про стягнення 1 279 803,01 грн. заборгованості за кредитними договорами.

Ухвалою суду від 01.12.2014р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 10.12.2014р.

10.12.2014р. від представника позивача на виконання вимог ухвали суду від 01.12.2014р. надійшов лист від 09.12.2014р. з документами, а саме: витягом з ЄДРЮО та ФОП від 25.11.2014р.; положенням про Львівську обласну дирекцію АТ "Райфайзен Банк Аваль" затверджене протоколом АТ "Райффайзен Банк Аваль" № СР-3/1а від 26.03.2012р.; статутом АТ "Райффайзен Банк Аваль" затвердженим протоколом АТ "Райффайзен Банк Аваль" № 36-49 від 12.04.2012р.; виписками про рух коштів по рахунках; у листі позивач повідомив, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, та немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, та немає рішення цих органів з такого спору. Суд оглянув та долучив до матеріалів справи надані представником позивача документи.

З підстав, зазначених в ухвалі від 10.12.2014 року розгляд справи відкладався на 12.01.2015 року, а з підстав, зазначених в ухвалі від 12.01.2015р. - розгляд справи відкладався на 23.01.2015 року. Окрім того, ухвалою від 12.01.2015 року з ініціативи суду залучено до участі у справі на стороні відповідача в статусі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору позичальників за кредитними договорами, які є підставою заявлених позивачем вимог, а саме : ТзОВ «Ромас» ( вул.Корольова,6, м.Червоноград, Львівська область 80100, код ЄДРПОУ 22404933) - в статусі третьої особи 1 без самостійних вимог на предмет спору; Швед Романа Тимофійовича (місце проживання: вул.Сірка 19Д, м.Сокаль, Львівська область; ідентифікаційний номер 2061020573) - в статусі третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору. При цьому судом враховано вказівки Пленуму Вищого господарського суду України у п.4.1.3 Постанови Пленуму від 24.11.2014р. №1 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів», а саме, що якщо кредитор подав позов до поручителя, то останній відповідно до абзацу першого частини першої статті 555 ЦК України зобов»язаний подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

У разі відсутності клопотання поручителя суд в порядку статті 27 ГПК за власною ініціативою вирішує питання про залучення до участі у справі боржника як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

У даному випадку кредитором подано позов до поручителя (ТзОВ «Чер-Буд») за договором поруки №102/4 від 01.08.2007 року; клопотання від поручителя про залучення до участі у справі в статусі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору позичальників коштів, - не поступали, відтак, позичальників коштів за кредитними договорами суд залучив до участі у справі з власної ініціативи на стороні відповідача в статусі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору.

Ухвала суду від 12.01.2015 року отримана Швед Р.Т. 20.01.2015р, а ТзОВ «Ромас» - 21.01.2015р., що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення рекомендованої поштової кореспонденції, відповідно за №№, 79014 0944630 5 та 79014 0944631 3.

21.01.2015 р. за вх.№2205/15 в автоматизованій системі документообігу суду зареєстровано подані представником позивача «Письмові пояснення по справі».

23.01.2015р. за вх.№2527/15 в автоматизованій системі документообігу суду зареєстровано подану представником відповідача заяву про долучення до матеріалів справи витягу з ЄДРПОУ з відомостями про відповідача та відзиву на позовну заяву, з підстав наведених у якому відповідач просить відмовити ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в стягненні з ТзОВ «Чер-Буд» заборгованості в сумі 1 279 803,01 грн. за договором поруки №102/4 від 01.08.2007р.

З підстав, наведених в ухвалі від 23.01.2015 р. суд, задоволивши клопотання представника відповідача (вх.№294/15 від 23.01.2015), продовжив строк розгляду справи на 15 днів з 27.01.2015 року, розгляд справи відклав на 04.02.2015 р.

В додаток до листа від 29.01.2015р., який зареєстрований в автоматизованій системі документообігу суду 03.02.15р. за вх.№4006/15, позивач подав до справи Письмові пояснення щодо нарахування пені по справі.

Ухвалою від 04.02.2015р. розгляд справи відкладався на 10.02.2015р.

Враховуючи складність спору та неможливість судом перевірити правильність нарахування пені за значний період часу (2 роки), враховуючи складність та об'ємність розрахунків, ухвалами від 10.02.2015 року призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів, відкладено розгляд справи на 02.03.2015 року.

Згідно автоматичного розподілу справи між суддями до складу колегії призначено суддів Кидисюка Р.А. та Мазовіту А.Б.

25.02.2015 р. за вх.№879/15 в автоматизованій системі документообігу суду зареєстровано подану позивачем заяву від 14.02.2015р №140-5-1-00/8-719 про збільшення розміру позовних вимог на суму в розмірі 743 221,97 грн.

З підстав, наведених в ухвалі від 02.03.2015р. розгляд справи відкладався на 22.04.2015р.

26.03.2015р. за вх.№1268/15 в автоматизованій системі документообігу суду зареєстровано подану позивачем заяву від 18.03.2015р. №140-5-1-00/8-1100 про уточнення позовних вимог.

Ухвалою від 22.04.2015 року прийнято до розгляду заяву (вх.№1268/15 від 26.03.2015р.) про уточнення позовних вимог та з підстав, які наведені в ухвалі відкладено розгляд справи на 27.04.2015р.

У зв»язку із перебуванням судді Кидисюка Р.А. у відпустці, проведений автоматичний розподіл справи між суддями, та призначено нового члена колегії суддю Мороз Н.В.

27.04.2015р. за вх.№17321/15 в автоматизованій системі документообігу суду зареєстровано подану представником відповідача заяву від 24.04.2015р. про долучення до матеріалів справи відзиву від 24.04.2015р.

З підстав, наведених в ухвалі від 27.04.2015р. розгляд справи відкладався на 20.05.2015р., а з підстав, наведених в ухвалі від 20.05.2015р. - на 10.06.2015р.

У зв»язку із перебуванням судді Мороз Н.В. у відпустці, проведений автоматичний розподіл справи між суддями та призначено нового члена колегії суддю Мазовіту А.Б.

В судовому засіданні 10.06.2015р. представник позивача Уточнені Заявою від 18.03.2015р. №140-5-1-00/8-1100 позовні вимоги підтримав та просить задоволити.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Клопотання, заяви від відповідача станом на 10.06.2015 р. до суду не надходили.

Треті особи в жодне із судових засідань явку повноважних представників не забезпечили, пояснень по справі, витребовуваних документів не подали, хоча належним чином та своєчасно повідомлялись судом про дату, час та місце проведення судових засідань.

Відповідно до п.3.10 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (із наступними змінами та доповненнями) передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи із якої і вирішується спір,- з обов»язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Відповідно до п.3.11 вказаної Постанови пленуму ВГСУ, ГПК, зокрема стаття 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення», або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог тощо. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позивачем позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінити її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об»єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правила вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК .

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

У зв»язку із надходженням до господарського суду Заяви про уточнення позовних вимог (вх.№1268/15) , суд, виходячи з її змісту , а також змісту раніше поданої позивачем позовної заяви (вх.№4336) та конкретних обставин справи, розцінює заяву позивача від 18.03.2015р. №140-5-1-00/8-1100 (вх.№1268/15) як заяву про зменшення розміру позовних вимог та із врахуванням зазначеної заяви розглядає справу.

В процесі розгляду матеріалів справи суд встановив.

Між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", ТзОВ "Ромас" (позичальник за договором, третя особа-1 по справі) та фізичною особою Швед Романом Тимофійовичем (позичальник за договором, третя особа-2 по справі) укладено генеральний кредитний договір №102 від 01.08.2007р., за яким кредитор зобов'язався надати позичальникам кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених в додаткових кредитних договорах, що укладатимуться в рамках генерального договору між позичальниками та кредитором, і які після їх підписання стають його невід'ємними частинами (п.1.1).

На виконання генерального кредитного договору №102 від 01.08.2007р., між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТзОВ "Ромас", укладено кредитний договір №010/08-3/3076 від 01.08.2007р., а між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та Швед Романом Тимофійовичем - кредитний договір №010/42-0-1/116 від 29.09.2011р.

В забезпечення виконання генерального договору, згідно п.2.6, зокрема, передбачена порука Товариства з обмеженою відповідальністю "Чер-Буд" (п.п.9).

Між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТзОВ " Чер-Буд" укладено договір поруки №102/4 від 01.08.2007р., за яким останній на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язаннях ТзОВ "Ромас" та фізичної особи - Швед Р.Т., які виникають з умов генерального кредитного договору, в повному обсязі цих зобов'язань, а саме повернути кредит в розмірі 495000,00 доларів США еквівалентом у гривні 2500000,00грн., проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених генеральним кредитним договором в повному обсязі (п.1.2).

Згідно із п.1.9.1 кредитних договорів, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та інших зобов'язань за цим договором, та/або умов договору іпотеки, та/або умов договору поруки. При цьому, виконання боргових зобов'язань повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

За умовами договору поруки, поручитель приймає на себе зобов'язання, у випадку невиконання боржниками боргових зобов'язань в обсязі, заявленому банком, протягом 3-х (трьох) банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги банку. Погашення здійснюється поручителем шляхом перерахування відповідної суми на рахунок банку (п.2.5). Обов'язок поручителя виконати боргові зобов'язання виникає при отриманні від банку відповідної вимоги. така вимога вважається отриманою поручителем, якщо банк надіслав її поштою за адресою, вказаною в договорі поруки (п.2.6).

Відповідно до умов п.10.6 генерального кредитного договору, у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальниками умов договору та додаткових кредитних договорів до нього (зокрема, неповернення чи несвоєчасного повернення одержаних кредитних коштів, несплати відсотків за користування ними, а також несплати штрафних санкцій), кредитор має право погасити заборгованість в порядку, передбаченому чинним законодавством України, шляхом звернення стягнення на майно чи кошти (в т.ч. третіх осіб), передані в забезпечення виконання взятих на себе позичальником зобов'язань.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Львівської області від 03.09.2013р. у справі №5015/4807/12 встановлено, що заборгованість за кредитом по генеральному кредитному договору та кредитному договору №010/08-3/3076 від 01.08.2007р. становить 744 454,59грн., а по генеральному кредитному договору №102 від 01.08.2007 року та кредитному договору №010/42-0-1/116 від 29.09.2011р. - 1 869 514,64грн. Зазначені суми, серед іншого, присуджено до солідарного стягнення, в тому числі й з відповідача.

Вказане рішення залишено судами апеляційної та касаційної інстанцій без змін та набрало законної сили.

Станом на 18.11.2014р. загальний розмір заборгованості за вказаними договорами склав 3 541 424,46грн., оскільки відповідачем, як поручителем, не виконано умови генерального кредитного договору, кредитних договорів №010/08-3/3076 від 01.08.2007р. та №010/42-0-1/116 від 29.09.2011р., а також договору поруки щодо сплати кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом.

В порядку досудового врегулювання спору, позивач направив лист №140-5-1-00/8-3564 від 27.10.2014р. до відповідача із вимогою про усунення порушень про погашення заборгованості за генеральним кредитним договором, а також укладеними в його межах кредитними договорами, та виконання протягом 30 календарних днів з моменту отримання вимоги зобов'язань та в погашення заборгованості за нарахованими відсотками та пенею згідно вказаних кредитних договорів. Відповідач вказану вимогу залишено без відповіді та задоволення.

Зазначені обставини зумовили звернення ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості.

В ході судового розгляду, позивач подав заяву (вх.№1268/15 від 26.03.2015), в якій просив стягнути з відповідача:

- по Генеральному кредитному договору від 01.08.2007р. та Кредитному договору №010/08-3/3076 від 01.08.2007р.: 288 202,24 грн. - заборгованість по відсотках, 41 701,55 грн. - пені за тілом кредиту, 26 095,58грн. - пені по відсотках.

- по Генеральному кредитному договору від 01.08.2007р. та Кредитному договору №010/42-0-1/116 від 29.09.2011р.: 565 866,15 грн. - заборгованість по відсотках, 112 722,74 грн. - пені за тілом кредиту, 51 472,16грн. - пені по відсотках.

Відповідач частково погодився із вимогами позивача.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір поруки №102/4 від 01.08.2007р., у зв'язку з чим набули взаємних прав і обов'язків.

У відповідності до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Порука створює права для кредитора та обов'язки для поручителя, безпосередньо на права та обов'язки боржника цей вид забезпечення виконання зобов'язань не впливає, оскільки зобов'язання боржника в цьому випадку не встановлюються, не припиняються, не змінюються. Такий висновок зроблений Верховним Судом України у постанові від 20 лютого 2012 р. у справі N 6-51цс11.

Факт порушення боржниками ТзОВ "Ромас" та фізичною особою - Швед Р.Т. своїх зобов'язань за кредитними договорами встановлено рішенням господарського суду Львівської області від 03.09.2013р. у справі №5015/4807/12, що і стало підставою подання позову до поручителя: ТзОВ "Чер-Буд".

Частина 3 ст. 554 ЦК надає можливість встановлювати поруку стосовно виконання одного й того ж зобов'язання з боку декількох осіб (співпоручителів) шляхом укладення між кредитором і кількома поручителями одночасно одного спільного договору поруки і закріплює як солідарну відповідальність поручителів з боржником перед кредитором, так і солідарну відповідальність поручителів між собою, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до положень ст. 541 ЦК солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. Зважаючи на те, що норми закону, якими врегульована порука, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого, у разі укладення між ними кількох договорів поруки на виконання одного й того ж зобов'язання між ними не виникає солідарної відповідальності між собою.

За таких обставин кредитор, керуючись ст. 543 ЦК, має право на свій розсуд пред'явити вимогу до боржника і кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі чи частково.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 1, 2 статті 554 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Термін користування кредитними коштами за кредитними договорами встановлений до 31 липня 2017 року.

Згідно п. 2.4 Договору поруки сторони узгодили, що у випадку невиконання боржником боргових зобов'язань перед банком за генеральним кредитним договором, банк має право звернутися до поручителя із вимогою про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі чи в частині.

Обов'язок поручителя виконати боргові зобов'язання виникає при отриманні від банку відповідної вимоги. Така вимога вважається отриманою поручителем, якщо банк надіслав її поштою за адресою вказаною в договорі поруки (п. 2.6 договору поруки).

Як встановлено судом, позивач звертався із вимогою до відповідача про усунення порушень про погашення заборгованості за генеральним кредитним договором, а також укладеними в його межах кредитними договорами, яка останнім залишена без задоволення.

В ході судового розгляду відповідач обставин справи не заперечив, доказів оплати заборгованості за кредитними договорами позивачу не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними, в судовому засіданні позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за спірним договором поруки.

Щодо стягнення з відповідача по Генеральному кредитному договору від 01.08.2007р. та Кредитному договору №010/08-3/3076 від 01.08.2007р. 288 202,24 грн. та 565 866,15 грн. заборгованості по відсотках, а також по Генеральному кредитному договору від 01.08.2007р. та Кредитному договору №010/42-0-1/116 від 29.09.2011р. 26 095,58грн. та 51 472,16грн. пені по відсотках суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом. Згідно з ч.1 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування відсотків за користування грошовими коштами та пені по відсоткам, суд прийшов до висновку задоволити позовні вимоги в цій частині.

Щодо стягнення з відповідача по Генеральному кредитному договору від 01.08.2007р. та Кредитному договору №010/08-3/3076 від 01.08.2007р. 41 701,55грн. й по Генеральному кредитному договору від 01.08.2007р. та Кредитному договору №010/42-0-1/116 від 29.09.2011р. 112 722,74 грн. пені по тілу кредиту суд зазначає наступне.

Згідно із ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч.2 ст.343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши поданий розрахунок пені по тілу кредиту, суд встановив, що при їх нарахуванні позивач, в порушення вимог ч.6 ст.232 ГК України, неправильно визначив періоди прострочки, зокрема, нарахування проводив з 01.10.2012р. по 31.03.2013р.

Вказаний період визначено позивачем неправильно, з огляду на наступне.

Позивачем письмова вимога про дострокове погашення заборгованості за кредитними договорами протягом 30 календарних днів направлена 30.03.2012р. та отримана відповідачем 05.04.2012р. (копії долучені до матеріалів справи). Останній день сплати припав на 07.05.2012р., відтак, нарахування пені слід проводити з 08.05.2012р. протягом шести місяців, тобто по 08.11.2012р.

Відповідно до ч.5 ст.254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи, що суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог, а позивач не подавав такої заяви, відтак, судом самостійно проведено перерахунок суми пені по тілу кредиту за період з 01.10.2012р. по 08.11.2012р., за яким до стягнення підлягає за Генеральним кредитним договором від 01.08.2007р. та Кредитним договором №010/08-3/3076 від 01.08.2007р. - 9 397,45 грн. пені за тілом кредиту, а за Генеральним кредитним договором від 01.08.2007р. та Кредитним договором №010/42-0-1/116 від 29.09.2011р. - 25 408,62 грн. пені за тілом кредиту.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Платіжним дорученням №358859 від 20 листопада 2014 р. позивач сплатив в доход держбюджету України 25596,06 грн. судового збору за подання на розгляд до господарського суду Львівської області позовної заяви №140-5-1-00/8-3951. У зв»язку із поданням до суду Заяви №140-5-1-00/8-719 про збільшення розміру позовних вимог, платіжним дорученням №388013 від 25 лютого 2015 року позивач сплатив в доход держбюджету України ще 14 864,44 грн. судового збору. Відтак, судовий збір сплачено позивачем в сумі 40 460,50 грн.

Справа розглянута із врахуванням поданої позивачем заяви від 18 березня 2015 року №140-5-1-00/8-1100 ( вх.№1268/15) про уточнення позовних вимог, яка за своєю суттю є заявою про зменшення розміру позовних вимог. Ціна позовних вимог за цією заявою - 1086060,42 грн., відтак судовий збір від зазначеної суми (2%) складає 21 721,21 грн.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір» позивачу підлягає поверненню з держбюджету України у встановленому цією нормою Закону порядку 18 739,29грн. судового збору (40 460,50 грн.-21721,21 грн.) після набрання рішенням у справі законної сили, у зв»язку із поданням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Керуючись ст.ст.1, 2, 4-3, 4-4, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 66, 67, 75, 78, ч.4 ст.80, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, ст.7 Закону України «Про судовий збір, суд,-

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Чер-Буд»" (80100, Львівська область, м.Червоноград, вул.Корольова,6, ідентифікаційний код 31913325) на користь Публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ідентифікаційний код 14305909) в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (79000, м.Львів, вул.Матейка,8, ідентифікаційний код 20846070):

- по Генеральному кредитному договору від 01.08.2007р. та Кредитному договору №010/08-3/3076 від 01.08.2007р.: 288 202,24 грн. - заборгованість по відсотках, 9 397,45 грн. - пені за тілом кредиту, 26 095,58грн. - пені по відсотках.

- по Генеральному кредитному договору від 01.08.2007р. та Кредитному договору №010/42-0-1/116 від 29.09.2011р.: 565 866,15 грн. - заборгованість по відсотках, 25 408,62 грн. - пені за тілом кредиту, 51 472,16грн. - пені по відсотках.

3. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Чер-Буд" (80100, Львівська область, м.Червоноград, вул.Корольова,6, ідентифікаційний код 31913325) на користь Публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ідентифікаційний код 14305909) в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (79000, м.Львів, вул.Матейка,8, ідентифікаційний код 20846070) 19 328,85 грн. судового збору.

4. Накази видати відповідно до ст..116 ГПК України.

5. В решті позовних вимог відмовити.

6. В порядку, передбаченому ст.7 Закону України «Про судовий збір», повернути Публічному акціонерному товариству"Райфайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ідентифікаційний код 14305909) зайво сплачений судовий збір у розмірі 18 739,29 грн., у зв»язку із зменшенням розміру позовних вимог.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.06.2015р.

Суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Кидисюк Р.А.

Суддя Мазовіта А.Б.